Урок "А.Чайковський "За сестрою". Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків

Про матеріал
Урок з української літератури на тему: "А.Чайковський "за сестрою". Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків" стане в нагоді вчителям-філологам
Перегляд файлу

Урок № ____          Дата: __________

 

Тема уроку: Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків

Мета уроку:

продовжити опрацювання змісту твору, дослідити, як на прикладі козаків розкриваються кращі риси характеру українського народу-патріоту;

розвивати творче та логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати свої думки, враження, робити висновки;

виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого рідного краю.

Тип уроку: закріплення знань, умінь, навичок.

Очікувані результати:  учні знатимуть зміст твору; риси вдачі запорожців; їх моральні принципи; засоби змалювання героїв; авторське ставлення до персонажів; визначення поняття «кульмінація»; учні вмітимуть визначати основні засоби змалювання героїв; аргументувати своє ставлення до персонажів, їх поведінки; пояснити актуальність твору в наш час.

Методи, форми і прийоми роботи: бесіда, «Незакінчене речення», діалог «учитель-учень-текст» – робота із змістом, складання таблиці, «Мікрофон», «Мозковий штурм».

  • Обладнання: підручник, фліпчартний папір або дошку для обговорення образу козака,
  • проектор, комп’ютер та екран для перегляду презентації; презентація, відео про козаків.

 

Вправа «Стереотипі образи»

Мета

  • навчити учнів виокремлювати в тексті стереотипні образи, розрізняти їхні риси та виявляти, з якою метою їх створено;
  • з’ясовувати, як впливало / впливає стереотипне бачення на подання образу та формування громадської думки.

 

 Навички з інфомедійної грамотності

  • уміння обґрунтовувати власну позицію;
  • уміння оцінювати й інтерпретувати події;
  • уміння аналізувати візуальні ряди;
  • уміння ідентифікувати стереотипи.

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

  • Слово вчителя

Доброго дня всім! Я рада вас вітати на нашому уроці.

  • Діти, а ви любите, коли до вас приходять гості? Чому? (бо це весело, радісно, нові зустрічі, обмін інформацією, побажаннями, ділимося думками про наше життя…)

Тож давайте привітаємо один одного добрим словом, побажаємо собі успіху, а нашим гостям приємного і корисного перебування у нас.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

З давніх – давен людям відомо: «дерево життя» - це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього. Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний взаємозв’язок минулого, сучасного і майбутнього.
        Як це розуміти? А так, що навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє. Отже, щоб вірно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію.

З цією метою в шкільній програмі вміщено твори на історичні теми.

Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати творчість А.Чайковського, працюючи над змістом його повісті «За сестрою».

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Гра «Впізнай героя»

Завдання: визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза, відповідь записати у зошит.

  •  «…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди». «…Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга». (Семен Непорадний)
  • «Йому було вісімдесят літ зроду, та хоч було спочити старим костям у якому зимовнику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою й спі­вами».  (Дід Панас)
  •  «…Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Уважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла». (Дід Андрій)
  •  «…Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей». (Петро)
  • «...Та його вже знайшли. Лежав на дорозі, куди гнались татари, та ледве дихав. Дід Панас уже порався біля нього. У нього була порубана голова та поламані ребра і ноги» (Остап Тріска)

Учні зачитують відповіді.

  •  Яким словом можна об’єднати  усіх цих персонажів? (Козаки)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

  • Слово вчителя
  • Запис до зошитів числа, теми уроку

 

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

  • «Мозковий штурм» 

Ви всі чули й багато знаєте про козаків, тому створімо образ типового козака з того, що ви знаєте або чули про нього. Запишіть на клейових аркушах (картках) ваші асоціації або те, що ви знаєте про козаків, — який вони мали вигляд, як жили, що робили й тощо. Одна картка — одна думка / слово. Пишіть чіткими літерами.

  • ПРИМІТКА. Дайте учням 2-3 хвилини на індивідуальний мозковий штурм. Поки учні пишуть, РОЗКРЕСЛІТЬ на дошці або на фліпчартному папері таку таблицю:

Зовнішній вигляд

Характер

Спосіб життя

Побут

 

 

 

 

 

    

  • На цю таблицю будете приклеювати стікери або записувати словами відповіді учнів.

Після того, як учні озвучили свої відповіді, ЗАПИТАЙТЕ, звідки вони знають те, що писали на стікерах (вчили на уроці історії, бачили фільми, чули пісні, оповідання, читали твори, чули від когось, бачили в рекламі).

ЗАПИТАЙТЕ, чи всі джерела інформації правдиві. Чи могло бути так, що наша думка про якийсь із елементів життя / зовнішнього вигляду козаків сформувалася тільки тому, що ми десь про них чули?

  • Слово вчителя

Дійсно інформаційними джерелами життя, побуту, військових походів козаків для нас з вами є народні пісні, перекази, пізніше оповідання, повісті та романи. Звісно ж історичні довідки.

Запорозькі козаки, які не тільки обороняли міста й села України від жорстокого ворога, а й нерідко ходили визволяти своїх побратимів з неволі.

  • Бесіда:
  1. Які епізоди твору вас найбільше вразили? Чим? Кожен має відповісти 1-2 реченнями, але щоб вони не повторювались.
  2. Чи хотіли б ви бути героями цього твору? Чому? Якщо так, то ким саме?
  3. Якому героєві твору ви симпатизуєте, а до якого ставитесь зневажливо? Чому?
  • Слово вчителя

Отже, дехто вже досить гарно, вдумливо читав твір, бо зумів зробити деякі висновки.

Наскільки уважно читали решта учнів, зараз ми перевіримо.

Робота за змістом твору

  • Діалог «учитель-учень-текст» Обговорення тексту
  1. Хто є представниками українського козацтва у творі? (Родина Судаків, Семен Непорадний, Андрій Недоля, Остап Тріска, дід Панас).
  2. Що їх об’єднує? (Дружба, єдина мета, взаємодопомога, розуміння одне одного).
  3. Про що свідчать слова «З Богом! Уперед!»?
  4. Павлусь був здивований, що «козакам все байдуже, наче б на празник ішли»

Чому козаки так себе поводили?

  1. Які риси уособлює у собі козак Остап Тріска?
  2. А інші козаки?
  3. Що говорить старий татарин про козаків?
  4. А Девлет – гірей, побачивши Ганнусю на коні? (Дійсно, козаки благородні, відважні, мужні люди. Недарма в народі про них складено багато прислів'їв та приказок)
  5. Яким у творі зображений рід Судаків?
  6. Що нового і цікавого ви дізналися читаючи цей твір з життя козаків ? (Надання ймення; вміння приготувати їжу; ритуал поховання)
  7. Чи буде Павлусь у майбутньому козаком? Відповідь вмотивуйте.
  • Складання таблиці характеристики персонажів. Робота в парах
  • Спробуємо словесно «намалювати» портрет козаків. Для цього заповнимо таблицю

Герой

Риси вдачі

Андрій Судак (дідусь, сімдесятирічний пасічник)

привчав онуків до лицарського ремесла, оповідав про Запорожжя.

Степан Судак (батько)

допоміг звільнитись козакам, «так мусить бути, коли не годен інакше».

Петро Судак (брат)

«був відважний козак і не жалів себе». «його язик не любив дармувати».

дід Панас (січовий бандурист)

«він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою і співами, у грізний час допомагаючи розумними порадами й умілим лікуванням».

Семен Непорадний (митець арканом орудувати)

«згинав залізні штаби, а коня підіймав поперед себе, мов барана».

Недоля (людяний сотник)

«робив справедливий суд над безбожниками».

Вмілий керівник козаків, визволитель бранців.

Остап Тріска (хоробрий ватажок)

як лев бореться з ординцями.

 

  • Учні зачитують, коментують, які риси характеру мали запорожці.
  • Яким для вас складається образ козака?
  • Створення інформаційного «Грона»

Вірно служити народу

Обороняти його від будь-якого ворога

Допомагати один одному

КОЗАК   Бути чесним, благородним, відповідальним, мужнім

Стійко витримувати військові труднощі

Дотримуватися клятви

 

 

  • Як ми можемо назвати таке узагальнення?

ПРИМІТКА. Якщо ніхто з учнів не озвучить відповідь: «Таке узагальнення може бути стереотипним», тоді ЗАПИТАЙТЕ. Як називають певні думки, твердження, висновки щодо групи людей чи подій, які досить узагальнені, спрощені й виникають шляхом порівняння з іншими?

СКАЖІТЬ. Стереотипи  узагальнені переконання щодо тієї чи іншої групи людей . Іншими словами, стереотипи  це відносно стійкий і спрощений образ соціальної групи, людини, події або явища. Стереотип як готова схема сприйняття дозволяє людині скоротити час реагування на мінливі умови навколишнього світу. Але водночас стереотип може перешкоджати виникненню нових думок і уявлень. У кожного народу, кожної нації є власні стереотипні уявлення про навколишній світ, про людей, про представників іншої культури. Як утворюються стереотипи? Наше мислення має тенденцію складати з абстрактної дійсності конкретні образи. Ця тенденція призводить до закріплення у свідомості деякої соціальної групи подібних конкретних образів.

ПОПРОСІТЬ учнів навести приклади стереотипів, які вони знають.

ЗАПИТАЙТЕ. Який стереотип стосовно козаків формує Андрій Чайковський у повісті «За сестрою»? (Козаки приходять на допомогу в тяжку годину, коли вже ніхто не може зарадити. Вони дружні, хитрі та відважні, можуть битися будь-якою зброєю або голими руками. У мирний час вони працьовиті та хазяйновиті господарі.)

ПІДСУМУЙТЕ. Справді, на сьогодні утворився певний стереотипний образ козака  безстрашного та веселого вояки з чуприною на голові, у вишиванці та шароварах, який уміє грати на музичних інструментах, цінує товариство, любить свого коня. Але насправді козаки були різні, виглядали по-різному (хоча й мали примітні спільні ознаки), і характер у них був різний, і сила тощо. На прикладі повісті ми бачимо, що художні твори можуть формувати стереотипи або ж використовують уже наявні, але тим самим закріплюють у свідомості ті чи інші уявлення, впливають на сприйняття, в цьому разі, козаків.

ЗАПРОПОНУЙТЕ учням переглянути репродукції відомих картин про козаків у презентації «Картини про козаків» і порівняти образотворчі образи козаків зі словесними: Дмитро Катинін «Козаки в Олешках», Антін Манастирський «Запорожець», народна картина «Козак Мамай», Ілля Репін «Козаки пишуть листа турецькому султану», Микола Самокиш «Похід запорожців у Крим», Орест Скоп «Козак Мамай» та відео

ЗАПИТАЙТЕ. 1. Що допомагало художникам, кінорежисерам у створенні образу козака? (Історичні матеріали, козацькі літописи, твори усної народної творчості тощо.) 2. Чи вплинули стереотипи на подання образу козаків у картинах? Чому ви так вважаєте? (Сформовані стереотипи стосовно образу козаків вплинули на подання цього образу в картинах. Унаслідок цього ми бачимо майже на всіх картинах дуже схожий зовнішній вигляд козаків (чуприна, шаровари, вуса, люлька в руці), стереотипне змалювання характеру (веселий, жвавий і товариський, за потреби дуже войовничий), у моменти відпочинку полюбляє грати на кобзі чи бандурі та співати. Під час бою козак сміливий та безстрашний, б’ється до смерті, цінує свою зброю та коня.) 3. Чи впливає стереотипний образ козака на сучасні національні цінності нашого народу? Якщо так, то в чому це виявляється? (Так. Це особливо яскраво виявляється в періоди, коли країні загрожують зовнішні вороги. На побутовому рівні знову стають модними козачі зачіски та одяг, молодь починає цікавитися бойовими мистецтвами козаків. З’являються нові пісні про козаків, а сучасних героїв-захисників порівнюють із їхніми історичними прототипами.)

 

VІ. Підсумок уроку

  • Вправа «Мікрофон»

– Чи, на вашу думку, повість є актуальною в наш час?

– А що взяли ви для себе, прочитавши повість?

VІІ. Оцінювання навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання

  • Я пропоную дискусійне запитання «Якщо ти у вишиванці та з козацьким чубом, то ти справжній український герой?»
  • Підсумкове слово вчителя

По-різному складається кожного доля, незалежно у який час ти живеш. Та честь, відданість, мужність, благородство цінувались завжди. І як хочеться, щоб ми були гідними наших пращурів, а не перекотиполем чи полин-травою у нашім краї, у нашому домі, у наших сім’ях.

Відео

docx
Додано
7 лютого 2022
Переглядів
1023
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку