Урок "Агрегатні стани речовини"

Корекційна мета: розвиток уяви.

Структура і план уроку.

1. Організаційний момент (перевірка домашнього завдання: домашній дослід).
2. Самостійна робота.
3. Актуалізація опорних знань.
   1. Агрегатні стани речовини (відомості з уроків природознавства).
   2. Три стани води.
4. Вивчення нового матеріалу.

1. Властивості речовин в різних станах.
   1. Таблиця властивостей.
   2. Досліди на зміну форми і об’єму.
      2. Внутрішня будова речовин в різних станах (таблиця).
      3. Кристалічні та аморфні тіла.
      4. Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури (дослід з гумовою стрічкою).

5. Закріплення матеріалу.
   1.  Теоретичні питання.  
   2.  Кросворд.
6. Домашнє завдання.

 

ЗМІСТ УРОКУ

1. Організаційний момент (перевірка домашнього завдання).
2. Самостійна робота.

Варіант № 1 (У 3 і 4 завданнях дві правильні відповіді).

1.     (3 бали) Виразіть у грамах 2,4 кг.

а) 24 г;          б) 240 г;          в) 2400 г;        г) 24000 г.

2.  (3 бали) В яких речовинах при однаковій температурі дифузія протікає швидше?

а) Однаково у всіх;

б) у газах швидше, ніж у твердих тілах;

в) у рідинах швидше, ніж у твердих тілах;

г) у рідинах швидше, ніж у газах.

3. (3 бали) Між молекулами речовини...:

а) існує тільки взаємне притягання;

б) існує тільки взаємне відштовхування;

в) існують проміжки;

г) існує взаємне притягання та відштовхування.

4. (3 бали) Переведіть у грами та розташуйте в порядку убування:

3 кг,     6300 мг,      0,05 т,      0,21 кг,      360 г.

Варіант № 2  (У 3 і 4 завданнях дві правильні відповіді).

1. (3 бали) Виразіть у грамах 5,1 кг.

а) 51 г;        б) 510 г;     в) 5100 г;      г) 51000 г.

2. (3 бали) Який висновок про будову речовини можна зробити з явища дифузії?

а) Молекули всіх речовин нерухомі.

б) Молекули всіх речовин безперервно рухаються.

в) Всі тіла складаються з найдрібніших частинок.

г) Частинки речовини притягуються одна до одної.

3. (3 бали) Швидкість протікання дифузії...:

а) залежить від агрегатного стану речовини;

б) не залежить від агрегатного стану речовини;

в) збільшується внаслідок підвищення температури;

г) зменшується внаслідок підвищення температури.

4. (3 бали) Переведіть у грами та розташуйте в порядку зростання:

3 кг,       1800 мг,          0,02 т,        0,83 кг,          360 г.

 

3. Актуалізація опорних знань.

 

Агрегатні стани речовини

?   Які агрегатні етапи речовини відомі вам з курсу природознав­ства?

Розглянемо три агрегатні стани речовини: тверде тіло, рідина і газ. Ми звикли, що залізо тверде, ртуть рідка, а кисень газоподіб­ний. Проте всім вам добре відома речовина, яку за звичних для нас умов можна спостерігати відразу в трьох агрегатних станах?   Що ж це за речовина?

Зрозуміло, це вода. А її стани мають свої спеціальні назви: лід, вода і пара.

 

Треба розуміти, що будь-яка речовина за певних умов може пере­бувати в будь-якому з трьох агрегатних станів.

? Як ви гадаєте, яка відома вам фізична величина найбільш помітно впли­ває на агрегатний стан речовини?

Це температура. Внаслідок нагрівання речовина може перехо­дити з твердого агрегатного стану в рідкий, а потім у газоподібний. А при охолодженні всі процеси йдуть у зворотному напрямі. Як і чому це відбувається, ми розглянемо з вами пізніше.

 

4. Вивчення нового матеріалу.

Порівняємо основні властивості речовини в різних агрегатних станах.

 Результати порівняння можна оформити як таблицю про влас­тивості речовин:

 

Агрегатний стан	Властивості
	Форма	Об’єм	Стиснення
Твердий	Зберігає	Зберігає	Майже не можливе
Рідкий	Не зберігає	Зберігає	Майже не можливе
Газоподібний	Не зберігає	Займає весь наданий об’єм	Досить легко стиснути

 

? Як можна змінити форму твердого тіла, рідини, газу?

Дослід. Демонстрація (наприклад: згинання бруска, переливання рідини, надута повітряна кулька).

? В яких агрегатних станах, на вашу думку, речовина зберігає свою форму?

Тільки у твердому стані. Рідина приймає форму тієї посудини, в якій вона міститься. Гази займають весь наданий їм простір.

?   В яких агрегатних станах речовина зберігає свій об'єм?

Дослід. Демонстрація (спроби стиснути металевий важок, заповнену во­дою закриту пластикову пляшку, не дуже сильно надуту повітря­ну кульку).

Дослід. Демонстрація стисливості газів за допомогою поршневого насосу.

Отже, речовина зберігає об'єм у твердому та рідкому станах. Газ, як ми вже помітили, займає весь наданий простір (тобто може роз­ширюватися). Його можна і стиснути відносно легко, це можна пере­вірити навіть за допомогою шприца без голки. А от помітного стис­кання рідин і твердих тіл не спостерігається. Це зовсім не значить, що їх взагалі неможливо стиснути. Просто навіть невелике стискан­ня рідин або твердих тіл потребує величезних зусиль.

Чому ж так відрізняються властивості речовини в різних станах? Адже і рідка вода, і лід, і водяна пара складаються з одних і тих са­мих молекул! Відмінності обумовлені характером розташування, руху та взаємодії молекул.

 Результати порівняння можна оформити як таблицю про моле­кулярну будову речовин.

 

Агрегатний стан	Молекули
	Розташування	Рух	Взаємодія
Твердий	Відстані ≈ розміру молекул, утворюють кристалічну решітку	Коливання	Сильна
Рідкий	Відстані ≈ розміру молекул, порядок  відсутній	Коливання, іноді стрибки	Сильна
Газоподібний	Відстані набагато більші від розміру молекул	Літають по всьому об’єму, інколи зазнають зіткнень	Слабке притягання, відштовхування під час зіткнень

 

Фізхвилинка.

Для того, щоб учні краще запам'я­тали, в яких агрегатних станах перебу­вають речовини і на якій відстані роз­ташовані молекули речовин у різних станах, можна провести таку вправу.

Учитель називає агрегатні стани ре­човини, учні роблять рухи руками:

• газоподібний — руки в сторони (руки далеко одна від одної — моле­кули далеко одна від одної);
• рідкий — руки вгору паралельно одна до одної (руки ближче — моле­кули також ближче);
• твердий — руки вгорі, долоні зімкнені (руки торкаються одна одної— молекули також розміщуються щільно).

 

Учитель кілька разів разом із учня­ми виконує вправу, повторюючи: «Га­зоподібний, рідкий, твердий».

  Орієнтовний перелік: дерево, морсь­ка вода, кисень, яблуко, сік, озон, за­лізо, молоко, водень, дерево, чай, азот.

 

У газах відстані між молекулами значно більші, ніж розміри молекул. Молекули хаотично рухаються, відносно рідко зазнають зіткнень одна з одною. Отже, вони слабо взаємодіють одна з одною. Коли ми стискаємо газ, молекули не зазнають змін: зменшуються лише відстані між ними.

Молекули рідини розташовані досить щільно, відстані між ними невеликі. Якщо уявити, що молекули - це кульки, то ці кульки тор­каються одна одної. Молекули й тут перебувають у невпинному русі, проте характер руху вже інший: майже весь час молекули колива­ються (немовби дрижать), і лише інколи протискуються між най­ближчими сусідами та трохи змінюють своє місце. Певного поряд­ку в розташуванні молекул немає. Це дуже нагадує розташування та рух людей у густому натовпі під час якихось видовищ.

Що ж до твердого тіла, то розташування молекул більше нага­дує парадну військову шеренгу (таке розташування називають крис­талічною решіткою). Рух молекул зводиться до коливань поблизу «свого місця в шерензі».

Можливо, учні під час своїх відповідей підказуватимуть «не­зручні» речовини для обговорення агрегатних станів. А це означає, що саме час поговорити про кристалічні й аморфні тіла.

Існують такі тіла, які за більшістю ознак ми відносимо до твер­дих, але за розташуванням молекул вони більше нагадують рідину (в таких тілах відсутня кристалічна решітка). Такі тіла називають аморфними. Це скло, смола, пластмаси тощо. Якщо їх нагрівати, то не можна визначити температуру плавлення: їх перетворення на «звичайну» рідину відбувається поступово, вони ніби стають м'якшими.

 Тверді тіла бувають кристалічні і  аморфні.

 

Демонстрація: кристалічні решітки графіту і алмазу (атоми карбону утворюють різні кристалічні решітки); цукор та льодяник (кристалічне та аморфне тіло до складу яких входять однакові речовини)

 

 

 

 

 

 

А чи змінюються властивості твердих тіл, якщо їх нагрівати не так сильно, щоб вони перетворилися на рідину? Виявляється, змі­нюються: тверді тіла, як і рідини і гази, внаслідок нагрівання розши­рюються.

 

Дослід з гумовою стрічкою.

Теплове розширення спричиняє збільшення всіх лінійних роз­мірів тіла (довжини, ширини, висоти) в однакову кількість разів.

Вправа для розслаблення очей

 Для переходу речовини із одного ста­ну в інший потрібно її нагріти чи охо­лодити. Якщо потрібно нагріти — учні широко розплющують очі, якщо пот­рібно охолодити — міцно заплющують.

Підказка на дошці:

• нагріти — відкрити очі;
• охолодити — заплющити очі.

Орієнтовний перелік: лід — вода, пара — вода, вода — пара, вода — лід. Повторити кілька разів.

5. Закріплення матеріалу.

Бесіда за питаннями

1. За якими ознаками можна відрізнити рідину від твердого тіла?
2. Недосвідчений електрик натягнув тонкий електричний провід між двома стовпами практично горизонтально. Що може стати­ся, якщо температура різко зменшиться?
3. Чому дифузія в газах протікає в багато разів швидше, ніж у ріди­нах або твердих тілах?

 

Домашнє завдання: § 10, В.10 (1,3,7).