Урок "Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних аг¬регатних станах. Кристалічні та аморфні тіла. "

Конспект уроку з фізики у 8 класі

Тема:  Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних аг­регатних станах. Кристалічні та аморфні тіла.

Тип уроку: комбінований урок.

«Фізика – це наука розуміти природу»

Е. Роджерс

План  уроку:

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань учнів

3. Вивчення нового матеріалу

4. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

5. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань учнів

1. З чого складається будь-яка речовина?

2. Дати означення молекули.

3. Пояснити різницю між простими і складними речовинами.

4. Які явища свідчать про те що молекули рухаються?

5. Як залежить рух молекул від температури?

6. Як молекули взаємодіють між собою?

7. Сформулювати основні положення  молекулярно-кінетичної теорії.

 

 

 

 

3. Вивчення нового матеріалу

Оголошення теми і мети уроку.

Як відомо, фізика – це наука про природу. Ми – частинка цієї природи, і чим краще ми будемо розуміти фізичні явища, тим краще будемо розуміти природу, тим раціональніше будемо використовувати її ресурси.

Сьогодні тема нашого уроку: «Агрегатні стани речовини». Тема для вас не нова. На уроках природознавства ви вже знайомилися з основними поняттями. Тому мета нашого уроку: поглибити ваші знання з цієї теми, навчитися порівнювати фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах та передбачати властивості речовини на основі її внутрішньої будови.

Запитання до учнів класу

Які агрегатні стани речовини відомі вам з курсу природознавства?

Розповідь учителя

.

 

Треба розуміти, що будь-яка речовина за певних умов може перебувати в будь-якому з трьох агрегатних станів.

Як ви гадаєте, яка відома вам фізична величина найбільш помітно впливає на агрегатний стан речовини?

Це температура. Внаслідок нагрівання речовина може переходити з твердого агрегатного стану в рідкий, а потім у газоподібний. А при охолодженні всі процеси йдуть у зворотному напрямі.

Процес перетворення рідини на пару називається випаровуванням. Цей процес відбувається за будь-якої температури. Зворотній процес – процес перетворення пари на рідину називається конденсацією (або скрапленням). Процес перетворення твердого тіла на рідину називається плавлення, а зворотній процес – процес перетворення рідини на тверде тіло називається кристалізацією.

Занотуємо означення у зошит.

1.               Випаровування – процес перетворення рідини на пару.
2.               Конденсація – процес перетворення пари на рідину.
3.               Плавлення – процес перетворення твердого тіла на рідину.
4.               Кристалізація - процес перетворення рідини на тверде тіло.

 

Наведемо кілька прикладів. Всі знають, що метали можна розплавити, тобто перетворити на рідину. Для більшості металів це відбувається при температурі в кілька тисяч градусів. А чи знаєте ви, що якщо сильно охолодити азот чи кисень, з яких в основному складається повітря, можна перетворити їх не лише на рідину, а й на тверде тіло!

 

Розглянемо фізичні властивості твердих тіл.

 

Властивості твердих тіл. Пружність

Тверді тіла мають певні властивості, які притаманні кожному з них в тій чи іншій мірі. Тверді тіла намагаються зберегти форму і об’єм .

Спостереження показують, що тверді тіла сильно відрізняються своїми властивостями. Так, наприклад, якщо гумку стиснути, вона відновлює свою форму. Цю властивість називають пружністю.

Пружність – властивість тіла відновлювати свою форму після дії на нього сили.

Пластичність.  Віск і пластилін тверді тіла, але їх форму змінити легко. Вони є пластичними.

Пластичними називають тверді тіла, які не відновлюють свою форму після дії на них сили.

 

 Крихкість.

Скло легко руйнується при дії на нього певної сили. Воно крихке, на відміну від міцних тіл, що не руйнуються при дії сили.

Крихкими називають тіла, що руйнуються при дії на них сили.

 

Фізичні властивості рідин

 

Рідини зберігають свій об’єм, але легко змінюють форму. Наприклад, рідина, перелита з мензурки в циліндр, має той же об’єм, але іншу форму.

 

Рідини текучі. Унаслідок текучості рідина під дією земного тяжіння приймає форму посудини, в якій перебуває. Верхній шар рідини утворює горизонтальну поверхню.

 

Фізичні властивості газів.

 

Якщо помістити газ в закриту посудину, він займе весь її об’єм. Гази легко змінюють форму і об’єм, тому заповнюють усю посудину, незалежно від її об’єму і форми. Вони  легко стискаються.

 

Чому ж так відрізняються властивості речовини в різних станах? Адже і газ і рідина і тверде тіло складаються з одних і тих самих молекул!

Відмінності обумовлені характером розташування, руху та взаємодії

молекул.

У газах відстані між молекулами значно більші, ніж розміри молекул. Молекули хаотично рухаються, відносно рідко зазнають зіткнень одна з одною. Отже, вони слабо взаємодіють одна з одною. Коли ми стискаємо газ, молекули не зазнають змін: зменшуються лише відстані між ними.

Молекули рідини розташовані досить щільно, відстані між ними невеликі. Якщо уявити, що молекули - це кульки, то ці кульки тор­каються одна одної. Молекули й тут перебувають у невпинному русі, проте характер руху вже інший: майже весь час молекули колива­ються (немовби дрижать), і лише інколи протискуються між най­ближчими сусідами та трохи змінюють своє місце. Певного поряд­ку в розташуванні молекул немає. Це дуже нагадує розташування та рух людей у густому натовпі під час якихось видовищ.

Що ж до твердого тіла, то розташування молекул більше нага­дує парадну військову шеренгу (таке розташування називають крис­талічною решіткою). Рух молекул зводиться до коливань поблизу «свого місця в шерензі».

Заповнимо таблицю «Молекулярна будова речовини»

Існують такі тіла, які за більшістю ознак ми відносимо до твер­дих, але за розташуванням молекул вони більше нагадують рідину (в таких тілах відсутня кристалічна решітка). Такі тіла називають аморфними. Це скло, смола, пластмаси тощо. Якщо їх нагрівати, то не можна визначити температуру плавлення: їх перетворення на «звичайну» рідину відбувається поступово, вони ніби стають м'якшими.

Тверді тіла бувають кристалічні й аморфні.

 

А чи змінюються властивості твердих тіл, якщо їх нагрівати не так сильно, щоб вони перетворилися на рідину? Виявляється, змінюються: тверді тіла, як і рідини і гази, внаслідок нагрівання розширюються

Теплове розширення спричиняє збільшення всіх лінійних роз­мірів тіла (довжини, ширини, висоти) в однакову кількість разів.

Діти назвіть, будь ласка, речовину, яку за звичних для нас умов можна спостерігати відразу в трьох агрегатних станах.

Що ж це за речовина?

Зрозуміло, це вода. А її стани мають свої спеціальні назви: лід, вода та пара.

 

Діти, вода – це унікальна речовина. Тільки її можна спостерігати відразу в трьох агрегатних станах. Всі тіла при нагріванні розширюються, при охолодженні стискаються. Всі крім води. Вода має дивовижні властивості, які відрізняються  від властивостей інших рідин. Під час нагрівання від О⁰ C до + 4⁰ C вода не розширюється, а стискається. При + 4⁰ C вода має найбільшу густину 1000 кг/м³    . Завдяки цьому взимку «важка» вода опускається на дно річок і озер. Ось чому водойма рідко промерзають узимку до дна і риби та інші живі організми річок можуть жити під шаром льоду.

        При замерзанні вода розширюється. Тому не можна залишати на морозі скляні посудини з водою, бо при замерзанні вода розширюється і скляний посуд може тріснути. Дивні властивості води до кінця не з’ясованні, але головна причина відома: будова молекул води.

       А чи знаєте ви, що організм людини  на 65 % складається з води (75% у немовля, 60% у дорослої людини). Втрата організмом людини більш ніж 10 % води може призвести до смерті, якщо вчасно не втрутитися. Без води взагалі не можливе життя на землі. Тому ми повинні бережливо ставитися до неї, економно використовувати , не засмічувати річки та озера.

 

4. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

Бесіда за питаннями

1. Які три агрегатні стани ми сьогодні з вами вивчили?
2. Чи можна стверджувати, що ртуть – завжди рідина, а кисень – завжди газ?
3. У якому агрегатному стані може перебувати речовина, якщо вона займає весь наданий їй об’єм?
4. Як відрізняється розташування молекул у рідкому та газоподібному станах?
5. Чи відрізняється одна  від одної молекула водяної пари і льоду? Чому тоді в першому випадку це газ, а в другому – це тверде тіло?
6. Порівняйте рух молекул у рідкому, газоподібному і у твердому агрегатних станах.
7. У якому агрегатному стані (газоподібному, рідкому чи твердому) вода       утворює туман?

Домашнє завдання: Вивчити § 10, впр.10 (1,2) .

Тестові завдання для закріплення

1. У якому стані тіло зберігає об’єм і легко змінює форму?

а) тверде тіло;               б) рідина;                 в) газ.

2. У якої речовини за кімнатної температури притягання молекул найсильніше?

а) вода;                           б) водень;                в) алюміній.

3. Внаслідок  чого відбувається зміна агрегатного стану тіла?

а) зміни об’єму;            б) зміни маси;         в) зміни температури.

4 .Яке тверде тіло є аморфним?

а) залізо;                         б) скло;                     в) сіль.

5. Молекули щільно розташовані, сильно притягуються одна до одної, кожна молекула коливається навколо певного положення. Яке це тіло?

а) газ;                              б) рідина;                               в) тверде тіло.

6. Як називаються тверді тіла, молекули яких розташовані майже так, як у рідин?

а) кристалічні;               б) гази;                                   в) аморфні.

7. Калюжа, що утворилася на асфальті після дощу, незабаром висохла. Оберіть правильне твердження .

а) вода перейшла з рідкого у твердий стан;

б) вода перетворилась на пару;

в) молекули води зникли.