Урок біології в 6 класі "Водорості"

Про матеріал

Мета: сформувати знання про особливості будови і процесів життєдіяльності червоних, бурих та діатомових водоростей, пристосування їх до умов життя на різних глибинах; розвивати логічне мислення учнів та вміння порівнювати й робити висновки; здійснювати екологічне виховання. Базові поняття: нижчі і вищі рослини, водорість, червоні, бурі, зелені водорості, талом (слань),одноклітинний і багатоклітинний талом, ризоїди, джгутики, агар-агар, альгологія.

Перегляд файлу

Епіграф уроку: «Людина не повинна соромитися цікавості, яку пробуджує в ній природа»

Ніколас Тінберген

Тема «Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові)»

Мета: сформувати знання про особливості будови і процесів життєдіяльності червоних, бурих та діатомових водоростей, пристосування їх до умов життя на різних глибинах; розвивати логічне мислення учнів та вміння порівнювати й робити висновки; здійснювати екологічне виховання.

Базові поняття: нижчі і вищі рослини, водорість, червоні, бурі, зелені водорості, талом (слань),одноклітинний і багатоклітинний талом, ризоїди, джгутики, агар-агар, альгологія.

Методи: наочні, дослідницький, словесні, проблемно-пошуковий.

Методичні прийоми: логічні – робота з підручником, складання загальних характеристик водоростей, фронтальне лабораторне дослідження; організаційні – виконання дослідної роботи, самостійна робота; технічні – демонстрація натуральних об’єктів, робота з мікроскопом, наочними посібниками, презентацією.

Обладнання та матеріали: зошит, підручник, таблиці «Одноклітинна водорість хламідомонада, евглена зелена, хлорела», «Багатоклітинна зелена водорість улотрикс, спірогіра», картки – завдання, гербарій, комп’ютер, мультимедійна дошка, комп’ютерна презентація, мікропрепарати й живі об’єкти багатоклітинних водоростей, мікроскоп, препарувальні інструменти.

Тип уроку: комбінований.

І.Організаційний момент

Сьогодні на уроці нам потрібні :

голова – щоб думати,

вушка – щоб слухати,

оченята – щоб спостерігати,

ротик – щоб висловлювати думки,

носик – рівномірно дихати, щоб забезпечити мозок киснем,

серце – для збереження найкращого почуття,

посмішка – давайте подаруємо один одному посмішку, щоб наш урок був гарним, цікавим і змістовним

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

«Мозковий штурм»

На які дві групи поділяють рослин за сладністю організації їх будови?
Які рослини належать до нижчих?
Пригадайте, які характерні ознаки царства Рослини?
Чому рослини мають зелене забарвлення?
Який спосіб живлення властивий рослинам?
Де й коли з’явилися перші рослини?
Які водорості ми вже вивчили?

Вправа розкодуй слово і будеш знати, що в чорному скрині:

$C:\Users\школа\Desktop\Рисунок1.png$

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Чому вода у річках влітку зелена?

Повідомлення теми й завдань уроку.

Сьогодні ми ознайомимося з найдавнішою і надзвичайно різноманітною групою рослин – водоростями.

Слово « водорість» можна поділити на два слова: водо- «вода» та рість- «рости». Звичайно, більшість водоростей мешкає у воді, але є й такі, які поселяються у грунті, на грунті, на скелях, корі дерев, навіть у повітрі. Деякі види живуть на снігу, часто забарвлюючи його у різні кольори (снігова хламідомонада).

IV. Очікувані результат.

(учні на стікерах пишуть, що вони очікують дізнатись нового про водості)

V. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Наука, що вивчає водорості, називається альгологією.

Загальна характеристика водоростей.

Водорості – найдавніші представники царства рослини, які з’явилися на нашій планеті майже 800 млн. років тому.

Середовища існування: водне або вологе середовище (наземно-повітряне, ґрунт): прісні та солоні водойми, на поверхні або в товщі води, на корі дерев, на скелях, у верхніх шарах ґрунту.

Спосіб живлення: автотрофний. Водорості живляться завдяки фотосинтезу, а їхні клітини мають хлоропласти. Проте у багатоклітинних водоростей відсутні тканини та немає поділу тіла на органи – листки, стебла, корені.

Будова тіла. Таким чином, водорості схожі зі звичними для нас наземними рослинами за способом живлення, але відрізняються від них значно простішою будовою тіла. У XIX ст. вчені запропонували називати всі «традиційні» наземні рослини – від невеличких мохів до велетенських дерев – вищими рослинами, а решту рослинних організмів, позбавлених листків, стебел та коренів, – водоростями. Їх віднесли до нижчих рослин. Тіло їх прийнято називати слань або талом. Багатоклітинні водорості, які ростуть на одному місці, прикріплюються до субстрату ризоїдами, оскільки коренів у них немає.

Інформаційна хвилинка. Повідомлення юного дослідника.

Ризоїди (від грец. rhiza – корінь і eidos – вид) – виріст нижньої частини талому водоростей, що являють собою нитковидні утворення, які служать для прикріплення. Ризоїди виконують функції коріння: закріплення рослини на субстраті та всмоктування з нього розчинів поживних речовин. Але на відміну від коренів, ризоїди не мають тканин.

Творче завдання: доповнити схеми, використавши (§17, 19, 38 ).

Будова тіла водоростей

Одноклітинні Колоніальні Багатоклітинні

Евгленові: Евгленові: Зелені:

Діатомові:

Зелені:

Класифікація водоростей

З….. Б… Ч…… Д……..

Дихання: всією поверхнею тіла, киснем розчиненим у воді.

Розмноження: нестатеве (спорами, поділом клітин або слані), статеве (за несприятливих умов – статевими клітинами – гаметами)

Висновок.

Водорості дуже різноманітні. Наприклад, серед них є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. Виключно одноклітинними є діатомові (навікула) та евгленові (евглена) водорості, з якими ви вже познайомилися при вивченні одноклітинних організмів. Деякі групи водоростей, зокрема зелені, включають як Одноклітинних (хламідомонада, хлорела), так і багатоклітинних представників (приклад – хара).

До інших груп, в першу чергу, бурих та червоних водоростей, входять виключно або майже виключно багатоклітинні, переважно – морські організми, які помітні без збільшувальних приладів. Саме ці п'ять груп водоростей – евгленові, діатомові, бурі, червоні та зелені – є найпоширенішими та найвідомішими.

Від водоростей походять вищі рослини.

Екологічні групи водоростей. Залежно від екологічних особливостей, водорості поділяють на екологічні групи.

Екологічні групи водоростей

Планктонні (ті, що живуть у товщі водойм)

Бентосні (ті, що живуть на дні або на незначній глибині)

Наземні (ґрунтові, водорості гарячих джерел, снігу й льоду

Різноманітність водоростей

Для вивчення різних груп водоростей пропоную інтерактивну вправу «Ажурна пилка»

Організація роботи: клас працює у 4 групах – це так звані «домашні» групи. Кожна група отримала домашнє завдання на випередження, вивчає та обговорює його.

Клас працює в групах з таких питань:

1.Бурі водорості.
Бурі водорості живуть переважно у морях, особливо — холодних, на глибинах до ЗО м. Подібно до діатомових, у бурих водоростей хлоропласти забарвлені у різні відтінки жовтого кольору. Зазвичай бурі водорості мають великі розміри і добре помітні без збільшувальних приладів. Вони є багатоклітинними організмами. Донні зарості бурих водоростей часто називають «лісами моря». Ці «ліси» у північній півкулі найчастіше утворює морська капуста — ламінарія.
Ламінарія виглядає як широка жовто-коричнева стрічка, довжина якої може сягати 5-7 м (мал. 166, а). У нижній частині вона звужується і переходить у циліндричну ніжку, яка закінчується розгалуженнями — ризоїдами. За їх допомогою ламінарія міцно прикріплюється до кам'янистого ґрунту.
Ламінарія є їстівною водорістю, її не лише збирають, але й штучно вирощують на морських фермах у багатьох країнах. Ламінарія багата на йод, вітаміни та різноманітні корисні речовини.

Червоні водорості
Червоні водорості також є переважно морськими багатоклітинними організмами. Хлоропласти червоних водоростей забарвлені найчастіше у червоний колір. Таке забарвлення дозволяє червоним водоростям уловлювати світло на досить великих глибинах — до 70 м. Деякі червоні водорості, наприклад, червоний морський салат — порфіра, є їстівними (мал. 166, б). З багатьох червоних водоростей людина отримує цінну речовину. Його додають у розчини для перетворення їх на желе. Агар-агар широко використовується при виготовленні фарб» косметичних гелів, у кондитерській промисловості (наприклад, при виробництві пастили та зефіру). На поживних середовищах, виготовлених а додаванням агар-агару, дослідники вирощують культури бактерій, мікроскопічних грибів та водоростей тощо.

3. Зелені водорості.
Зелені водорості є найчисленнішого та найрізноманітнішою групою водоростей, представники якої зустрічаються майже всюди — у прісних водоймах та морях, у ґрунті та на корі дерев, навіть на снігу та льоду. Вже відомими вам прикладами зелених водоростей є хламідомонада, хлорела та хара. Іншими прикладами є прісноводна водорість спірогіра та морська водорість ульва.
Спірогіра має вигляд нитки, що складається з однакових клітин, розташованих одна за одного. У кожній клітині є зелені спірально закручені стрічкоподібні хлоропласти. Середину клітини займає велика вакуоля, в центрі якої на цитоплазматичних тяжах розташоване ядро (мал. 167). Спірогіра часто утворює у річках зелене м'яке та слизьке на дотик жабуриння. Якщо забарвити мікроскопічний препарат спірогири розчином туші, то стає зрозумілим, чому жабуриння слизьке — кожна нитка оточена шаром слизу.

Ульва, або зелений морський салат, виглядає як зелена пластинка розміром приблизно з долоню, і зовні нагадує порфіру (мал. 166 в). Зазвичай ульва росте на дні на відносно невеликих глибинах — до 5 м. Подібно до червоного морського салату, ульва є їстівною водорістю, яку в ряді країн вирощують на спеціальних морських фермах.
На прикладі зелених водоростей можна простежити основні етапи поступового ускладнення будови тіла фотосинтезуючих організмів: від рухливих одноклітинних (хламідомонада) до одноклітинних нерухомих (хлорела). Далі — до нерухомих багатоклітинних організмів з простою будовою тіла у вигляді нитки (спірогіра) або пластинки (зелений морський салат — ульва) і, нарешті, до таких зелених водоростей, які навіть зовні нагадують вищі рослини (хара).
Саме від зелених водоростей, споріднених із спірогірою та харою, походять вищі рослини.

Екологи

Повідомлення юних екологів-дослідників.

1-й. Одноклітинні фото синтетики входять до складу планктону. Планктон походить від слова, яке означає «мандрівник», і є морським й океанічним угрупованням. Фітопланктон – планктонні водорості й ціанобактерії, а зоопланктон – гетеротрофні бактерії, ракоподібні й личинки різних груп тварин.

Фітопланктон є великим запасом біомаси і першим ланцюгом у харчовій ланці морських тварин. Водоростями харчується зоопланктон.

2-й. Хламідомонада розвивається у будь-якій калюжі, а снігова хламідомонада також на поверхні льоду та снігу, забарвлюючи його у червоний колір.

3-й. Хламідомонада хоботкова полюбляє грязюку та живе в мілких, часто пересихаючих водоймах, іноді у ґрунті. Викликає цвітіння води. Її використовують у очисних спорудах у складі «активного мулу» для біологічного очищення побутових стічних вод

Правила роботи для учнів:

Спочатку Ви пояснюєте в «домашній» групі.
В ролі «експертів» з питання, яке опрацьовували Ви працюватимете в іншій групі і там повинні отримати інформацію від представників інших груп, над якою працювали вони.
В останній частині заняття Ви знову повернетесь в свою «домашню» групу, щоб поділитися новою інформацією, яку Вам надали учасники інших груп.

Я роздаю таблицю для запису головної тези, під тим номером, який опрацьовували. Тепер їх завдання заповнити таблицю всіма головними тезами. Для цього їм потрібно за визначений час зустрітися з кожним експертом і обмінятися головними тезами. Вчитель спостерігає за роботою.

Проводимо обговорення по кожній тезі. Спочатку по кожному питанню виступають ті, хто не був експертом. Експерти роблять висновок по кожному пункту плану. Вчитель корегує виступи, в разі необхідності замінює роль експерта.

Таблиця, яку учні повинні заповнити, спілкуючись з кожною групою.

Отримане завдання	Основні тези, для висвітлення даного питання
1.Бурі водорості.
2.Червоні водорості.
3.Зелені водорості.
4. Екологи

VI. Фізкультхвилинка.

VІІ. Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі

(Лабораторний практикум)
Інструктаж з БЖД та проведення лабораторного дослідження «Будова зелених нитчастих водоростей» згідно інструктивної картки.

$C:\Users\школа\Desktop\6-20-638.jpg$

$C:\Users\школа\Desktop\6-21-638.jpg$

Значення водоростей.

Повідомлення юних дослідників, які отримали це завдання на попередньому уроці.

I-й – Яке значення водоростей у природі?

II-й – Яке значення водоростей у медицині?

III-й – Як використовують водорості у харчовій промисловості?

IV-й – Яке значення водоростей у сільському господарстві?

V-й – Як використовують водорості у хімічній промисловості?

VІ-й – Чи мають водорості негативне значення?

Виступ 1-го

Значення водоростей у природі надзвичайно велике. Водорості – це основний продукт харчування для водяних тварин. Вони є найбільшим джерелом кисню у воді та повітря над водою. Ґрунтові водорості постачають у товщу ґрунту кисень, а їхні відмерлі рештки утворюють органічну речовину ґрунту, що підвищує його родючість, беруть участь у ґрунтоутворенні. Отже, водорості – необхідний, важливий компонент живої природи.

Виступ 2-го

У водоростях високий вміст різних вітамінів (А, С, Е, В), мінеральних солей, сполук Йоду та Брому, тому постійне вживання їх у їжу запобігає різним порушенням обміну речовин. З давніх-давен ліки із водоростей широко використовувалися для лікування ран, опіків. Особливо велике значення має ламінарія (морська капуста), яка використовується для лікування і профілактики атеросклерозу, тромбофлебіту, зоба. Кораліна, церамій (червоні водорості) – глистогінний засіб, особливо для боротьби з аскаридами. На основі водоростей фармакологічна промисловість випускає йодовмісні лікарські препарати. Велике значення для лікування захворювань опорно-рухової системи мають лікувальні грязі.

Виступ III-го

Продукти життєдіяльності водоростей і самі водорості широко використовуються в харчовій промисловості. Так, наприклад, із великих бурих водоростей виділяють альгінат, який використовується під час виготовлення морозива. Він надає йому значної гомогенності і не дає утворюватися кристаликам льоду. З водорості, яка відома під назвою ірландський мох, отримують карагенан, який використовується в кондитерській промисловості. Близько 80 видів водоростей уживають у їжу. Із зелених використовують ульву (морський салат), з бурих – різні види ламінарій. Серед червоних найчастіше вживають у їжу порфіру (у Японії її вирощують штучно), гігартину. Майже всі їстівні водорості містять високопоживні компоненти. Із червоних водоростей одержують драглисту речовину – агар, яка використовується в кондитерській промисловості для виготовлення таких ласощів, як мармелад чи пастила.

Виступ IV-го

У тваринництві постійно використовують корм для худоби, який виготовляють з бурих водоростей. У ньому міститься багато поживних та корисних речовин, зокрема сполук Йоду, необхідних для забезпечення нормального функціонування організму тварини. У сільському господарстві теж вдячні водоростям. Відмерлі водорості опускаються на дно водойм, де утворюється органічний мул. Його широко застосовують як добриво.

Виступ V-го

Наша хімічна промисловість теж не обходиться без водоростей. У слані бурих водоростей високий вміст особливої речовини, яка за здатністю склеювати різні предмети майже в 40 разів перевищує звичайний канцелярський клей. Її застосовують для просочування водонепроникних тканин, при виробництві картону. Також водорості є сировиною для виробництва високоякісного паперу (кладофора). З водоростей отримують різні органічні кислоти, спирти, барвники, йод, калійну селітру та інші речовини.

Виступ VI-го

Моряки – сучасники Колумба – залишили чимало описів дійсно драматичних ситуацій, у які потрапляли їхні трищоглові каравели, заплутуючись у водоростях Саргасового моря. Скільки в цих описах правди, а скільки вимислів, ніхто не береться сказати. Нехай цим займаються історики мореплавання. Однак, судячи з усього, водорості дійсно є завадою для судноплавства, і якщо капітанам сучасних кораблів доводиться враховувати можливості таких зустрічей, то немає нічого дивного в тому, що екіпажі каравел паралельно з фантастичними морськими чудовиськами вважали зустріч із водоростевими заростями небезпечною для своїх парусних судів.

Масове розмноження одноклітинних зелених та деяких інших водоростей у прісних водоймах призводить до «цвітіння» води, коли вода набуває зеленого кольору. У воді зменшується вміст кисню і відбувається масове вимирання водяних тварин. Це відповідь на проблемне запитання поставлене на початку уроку.

Слово вчителя. Ми уважно вислухали всіх дослідників, які нам розповіли про значення водоростей і можемо дати відповідь на запитання: чи могло б існувати життя без водоростей? Чи потрібно їх охороняти?

VІІІ. Узагальнення і систематизація знань

Інтерактивна вправа «Лото»

На дошці прикріплені аркуші з номерами, на зворотному боці яких записані терміни. Учні виходять до дошки, вибирають аркуш і дають визначення терміну. Наприклад: ризоїди, джгутики, агар-агар, альгологія.

2.«Хрестики-нулики». 1. Відшукайте пряму лінію по горизонталі, вертикалі чи діагоналі з водоростей, які належатьр до однієї групи