Урок для педагогічного персоналу: Методологічні аспекти сучасного аналізу інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах

Методологічні аспекти сучасного аналізу  інклюзивно-орієнтованого виховного процесу в дошкільних навчальних закладах

Визначення показників основи соціологічного дослідження аналізу інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах

Кожне дослідження починається з того, що визначаються його тема, мета, об’єкт, завдання, індекатори, методи, цільові групи очікувані результати тощо.  Наразі ми поговоримо про індикатори.

Даний термін пішов з латини (indicare), та перекладається як «визначати». Наразі так називають критерії, який використовують для відстежування змін та параметрів. Синонімами до нього можуть бути «показник», «вказівник», тощо.

Традиційно вони поділяються на наступні підгрупи:

• Мотиваційно-ціннісний
• Когнітивний
• Емоційно-вольовий
• Поведінковий

До критеріїв мотиваційно-ціннісного компоненту відносяться:

• Засвоєння ціннісної орієнтації;
• Поширення ціннісної орієнтації на діяльність;
• Прийняття;

Когнітивний компонент включає:

• Знання про способи реагування;
• Розуміння суті питання;

Емоційно-вольовий компонент має в собі:

• Оцінка;
• Сприйняття;

Поведінковий компонент визначається за такими критеріями як:

• Застосування;
• Реагування;

Також ці компоненти мають власні показники. Індикатор є необхідною частиною нашого методологічного дослідження за напрямком : «рівень толерантного ставлення до людей з інвалідністю в системі освіти». Відповідно до нашої теми, особисті критерії виглядають наступним чином:

Мотиваційно-ціннісний має такі прояви як:

• Ступінь прийняття толерантності як цінності;

Когнітивний компонент відомий наступними показниками:

• уявлення про прояви толерантності у поведінці;
• уявлення про реагування у ситуаціях критики та конфлікту;
• знання способи прояви співчуття, підтримки;
• знання про способи вступу в контакт та відмови від нього;
• вміння просити та приймати допомогу;

Показники емоційно-вольового компоненту це:

• прояв терпимого ставлення до інших, самовладання, витримки;
• сприйняття та оцінка дій своїх інших людей з погляду;
• толерантності; рівень тривожності;

Поведінковий компонент проявляються наступним чином:

• прояв толерантності, стриманості по відношенню до іншої точки зору;
• конструктивній критиці;
• конструктивній реакції на питання, що зачіпають особистість або провокують конфліктну ситуацію;

До загальних критеріїв віднесемо такі параметри як:

• суспільна сегрегація;
•  наявність заходів з попередження всіх форм дискримінації;
• спеціалізована освіта,
• організація директивної основи для активізації роботи щодо профілактики, реабілітації і забезпечення участі осіб з інвалідністю в суспільному житті країни, їх рівноправності з іншими членами суспільства;
• загальне  покращення умов життя в результаті економічного і соціального розвитку.

Для порівняння оберемо такі країни як Україна та Великобританія.

Визначення методів соціологічного дослідження аналізу інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах

Аналітичні методи зазвичай полягають у роз’єднанні об’єкта до складових частин та його детальному вивченні. Це твердження стосується і логічних абстракцій, до яких відноситься формування толерантного ставлення дітей дошкільного віку до людей з інвалідністю засобами інклюзивних іграшок. Його компоненти, які вивчаються в процесі дослідження, ми вже виявили, тому конкретизуємо саме за соціологічним напрямком соціологічних досліджень.

Коли ми вже знаємо що саме досліджувати, наступає черга питання «як саме це потрібно робити». Отже, переходимо до методів дослідження, які використовуються в процесі соціологічного аналізу.

Як відомо, усі методи наукових пізнань поділяються на загальні та спеціальні. Загальні методи використовуються протягом всього дослідження, незалежно від галузі знань і особливостей дослідження. До них відносяться:

• емпіричні методи дослідження;
• методи, які використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження;
•  теоретичні методи дослідження [4].

На відміну від них, спеціальні методи наукового дослідження є способом пізнання об’єктивної реальності. Цей спосіб передбачає певну послідовність прийомів, дій, операцій. З урахуванням змісту розглянутих об’єктів виділяють методи соціально-гуманітарного дослідження та природознавства.

Зазвичай, їх поділяють за науковими галузями:

• медичні;
• математичні;
• соціально-економічні;
• біологічні;
• правові.

З урахуванням рівня пізнання виділяють теоретичні, емпіричні та метапредметні рівні.

Отже, спеціальні методи емпіричного виду – це опис, спостереження, вимірювання, рахунок, тестування, анкетне опитування, моделювання, експеримент, співбесіда.

Серед методів теоретичного плану відзначають абстрагування, формалізацію, аксіому, синтез, аналогію, дедукцію, індукцію.

Спеціальні методи метатеоретичного рівня – це метафізика та діалектика.

Але, як відомо, не кожен метод підходить до конкретної галузі.  Однією з найважливіших умов пізнання в управлінській діяльності є інформація про соціальні процеси, що відбуваються в соціумі. І для їх визначення існує безліч методів соціологічного наукового пізнання. Зазвичай до них входить спостереження, яке доцільно застосовувати на початковому етапі дослідження, наприклад, при складанні програми, коли треба одержати попередні дані про об'єкт, уточнити проблему, сформулювати гіпотезу. Надійність інформації при спостереженні залежить від способу реєстрації, від якості запису.

В нашому конкретному випадку спостереження неможливо використовувати через відсутність постійної контрольної групи, так як цільова аудиторія є роз’єднаною між країнами.

Другим хронологічно йде вивчення документів, які можуть бути в різних формах. Залежно від джерела інформації, документи поділяються на первинні, що складаються на базі прямого спостереження чи опитування, і вторинні, що представляють собою обробку, узагальнення, виконані на базі даних первинних джерел. Під час аналізу застосовується безліч способів обробки документів і даних, що вони містять. Аналіз документів дає можливість виявити закономірності, що мають місце в досліджуваній сукупності. Цей метод є корисним при наявності достовірних документів, проте в даній ситуації ми використовували підручники, статті та інші джерела, які наведені у списку в кінці роботи, і не можуть бути використані у якості документів за відсутності реквізитів, які дозволяють належним чином ідентифікувати її для використання в практичному дослідженні.

Анкетування та інтерв’ювання являють собою сукупність упорядкованих за формою і змістом запитань, які дозволяють вільно взаємодіяти з цільовою аудиторією, проте даний метод є недоречним в нашій ситуації через вікову невідповідність та замінений тестуванням.

Наступним хронологічно йде обраний нами соціометричний метод. Крім нього, для максимальної точності дослідження, нами було обрано наступні методи дослідження: системний аналіз, порівняння, прогнозування. Їх ефективність була доведена історично, тому вони потрапили в перелік методологічної основи даного дослідження. Кожен окремо було проаналізовано та обрано через відповідність поставленим завданням.

Отже, що конкретно було запропоновано як методи дослідження «рівень толерантного ставлення до людей з інвалідністю в системі освіти»:

Першим є системний аналіз – це науковий метод пізнання, що являє собою послідовність дій з установлення структурних зв’язків між змінними або елементами досліджуваної системи.

Його було обрано через те, що він спирається на комплекс загальнонаукових, експериментальних, природничих, статистичних та математичних методів. Він якнайкраще підходить до інструментарію соціального менеджера і дозволяє одночасно працювати з всіма дисциплінами, які займаються проблемами прийняття рішень, поєднуючи теорію операцій із загальною теорією управління. В результаті його застосування ми отримаємо (попередньо розглянуті) параметри та конкретний план роботи.

Інші переваги системного аналізу полягають у тому, що він включає здатність до аналізу, прогнозування, проектування прийняття рішень в складних системах різної природи на основі системної методології. Таким чином ми можемо прогнозувати та проектувати різні динамічні процеси у будь-якій галузі знань[1].

Наступним, але не менш важливим, ми обрали метод порівняння, або метод співставлення.

Порівнянням (лат. comparatio) загалом називають словесний вираз, що зображує конкретний предмет шляхом зіставлення його з іншим. Як науковий метод воно дасть нам змогу встановити подібність і розходження у вказаних показниках, а також встановити загальне у порівнюваних об'єктів та особливості і властивості, які притаманні кожному з них [2].

Також було обрано метод прогнозування, що дозволить сформувати очікувані результати, які будуть відповідати дійсності.

Прогнозування - це передбачення майбутнього розвитку обраного об'єкта дослідження.

Воно включає оцінку, аналіз тенденцій і закономірностей зміни об'єкта дослідження, альтернативне передбачення його майбутнього розвитку та оцінку наслідків активного впливу на передбачуваної процеси в об'єкті дослідження. Це необхідна умова формування наукових передумов для подальшого планування роботи.

В даному дослідженні, завданням прогнозування є науковий аналіз соціально-економічних процесів і явищ, оцінка сформованої ситуації і виявлення вузлових проблем розвитку для створення системи аргументованих наукових уявлень про майбутній стан досліджуваного об’єкта - процесу формування толерантного ставлення дітей дошкільного віку до людей з інвалідністю засобами інклюзивних іграшок

Для цього ми обрали такий різновид  прогнозування як сценарії розвитку, які розробляються з урахуванням тих або інших передбачуваних дій конкретних суб'єктів прогнозованої ситуації[5].

Крім того було обрано соціометричний метод. Це найбільш доцільний для нашої теми інструмент, адже він дозволяє заміряти ступінь відносин у вигляді узагальнених показників симпатії та антипатії між членами дитячого соціуму і на цій основі отримати кількісну оцінку міжособистісних відносин у ньому. Враховуючи вікові особливості респондентів, нами було обрано його графічну варіацію.

3.3  Програма соціологічного дослідження аналізу інклюзивно-орієнтованого виховного процесу в дошкільних навчальних закладах

Тема дослідження: Методологічні основи соціологічного  аналізу  інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах

Об’єкт: процес інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах

Предмет: Соціологічний аналіз інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах

Мета: Провести соціологічний аналіз інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах; розробити методологічні основи соціологічного аналізу інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах;

Завдання: 

1. Теоретичний огляд попередніх наукових досліджень в сфері соціологічного аналізу інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах
2. Визначення сучасного стану соціологічного аналізу інклюзивно-орієнтованого виховного процесу в дошкільних навчальних закладах
3. Розробка методологічних аспектів сучасного аналізу  інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах

Методи дослідження: теоретичні: системний аналіз, порівняння, прогнозування, соціометричний метод.

Цільова група: діти старшого дошкільного віку та їх найближче оточення (первинний чи вторинний інститут соціалізації).

Очікувані результати: формування толерантного ставлення дітей дошкільного віку до людей з інвалідністю засобами інклюзивних іграшок

Індикатори порівняння:

Отже, для обґрунтування актуальності теми  проведемо порівняльний аналіз за двома країнами.  Великобританія наразі є «зразковою» частиною Европейского союзу, тому залишимо свій вибор саме за нею.

Для початку хочу створити певне уявлення про рівень життя в кожній країні, тому пропоную наступний, короткий перелік головних відмінностей двох країн за останніми статистичними данними:

• Строки життя.  Очікувана тривалість життя при народженні у Великій Британії складає 80.42 років, а в Україні це 69.14 років.
• Рівень прибутку. ВВП на душу населення у Великій Британії складає $37,300 в той час як в Україні вона становить $7,400
• Ріень безробіття. У Великій Британії 7.20%, а в Україні 8.00%
• Споживання електрики. на душу населення в Україні становить 3,957 кВт / год, а у Великій Британії -5,071 квтг
• Відчуття соціальної нерівності за прибутками. Індекс Джині вимірює ступінь нерівності в розподілі сімейних доходів. У Сполученому Королівстві це 32.30 а в Україні це 28.20.
• Витрати на охорону здоров’я. На душу населення (державних і приватних) витрати на охорону здоров’я складають у Великій Британії $3,647.50 доларів, а Україна витрачає $292.80 доларів США
• Споживання нафти. Україна споживає 0.3024 галонів нафти у день на душу населення, а Великая Британія споживає 0.8022[18]

Тепер перейдемо до порівняння конкретних, попередньо визначених критеріїв формування толерантного ставлення дітей дошкільного віку до людей з інвалідністю засобами інклюзивних іграшок:

У висновку до цього порівняння ми бачимо, що Великобританія має більш розвинуті показники, що свідчить про високий рівень толерантності європейського суспільства конкретної, обраної для порівняння, країни. Україна поки що має середній рівень через нормативність відповідних критеріїв, що виконуються лише юридично, але не мають реального відображення у повсякденному житті українців.

Висновки до третього розділу

Таким чином, серед загальних наукових методів та конкретно методів соціологічного аналізу було сформовано методологічну основу соціологічного  аналізу інклюзивно-орієнтованого виховного процесу дошкільних навчальних закладах та обрано методи для власного дослідження за напрямком : «рівень толерантного ставлення до людей з інвалідністю в системі освіти», що дозволило зробити порівняльний аналіз сучасного стану формування толерантного ставлення дітей дошкільного віку до людей з інвалідністю за критеріями та показниками толерантності, які були окремо визначені рініше.

У висновку до попередньо проведеного порівняльного дослідження, ми отримали наступні результати: Україна поки відстає від Великобританії за визначеними раніше критеріями, проте має впевнений курс на покращення наявних показників у майбутньому.

Джерела

1. https://lib.iitta.gov.ua/708620/1/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B1%D1%8E%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C.pdf Нормативний бюлетень
2. https://interactive.ranok.com.ua/upload/file/%D0%98%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D1%8F/Navch%20ditei%20z%20osobl%20osvitnimy%20potrebamy%20v%20inkl%20seredovyshchi%20(Kolupaieva_Taranchenko).pdf
3. Ссілка на джерело - https://osvita-mykolaivka.rada.today/normatyvni-dokumenty-shhodo-inklyuzyvnogo-navchannya/
4. arkov.ua/fileadmin/F-FUB/Управління_та_адміністрування/3_OND_L2.pdf
5. https://studme.com.ua/134201086502/menedzhment/prognozirovanie_planirovanie.htm
6. Асмолов А.Г. Практическая психология и проектирование вариативного образования в России: от парадигмы конфликта – к парадигме толерантности / А.Г. Асмолов // Психология образования: проблемы и перспективы: материалы междунар. Научно-практ. конф., Москва, 16-18 декабря 2004. – М.: Смысл, 2004. – С. 6-10
7. Братченко С.Л. Введение в гуманитарную экспертизу образования / С.Л. Братченко. – М.: Смысл, 1999. – 137 с.
8. Рожков М.И. Воспитание толерантности у школьников / М.И. Рожков, Л.В. Байбородова, М.А. Ковальчук. – Ярославль: Академия развития, Академия холдинг, 2003. – 192 с.
9. Дуткевич Т.В. Особливості соціально-перцептивного образу міжособистісного конфлікту / Т.В. Дуткевич // Проблеми сучасної психології: Зб. наук. пр. Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПНУ / За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. – Вип. 8. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2010. – С. 288-297.
10. Толерантне ставлення до людей з особливими потребамиURL:http://km-rda.gov.ua/infosim/3802-tolerantne-stavlennia-do-liudey-z-osoblivimi-potrebami.html
11. Колупаєва А. А., Савчук Л .О. Діти з особливими потребами та організація їх навчання. Науково-методичний посібник. Серія «Інклюзивна освіта». Київ 2011. 206 с.
12. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія / А.А. Колунаєва // – К. : СаммітКнига, 2009. –272 с.