Урок доброти «Гуманне та відповідальне ставлення до тварин»

     Правила догляду за домашніми собаками та котами

Мета: уточнити знання учнів про особливості підготовки до появи до­машньої тварини; закріпити знання та навички безпечної поведінки при зустрічі з безпритульними тваринами; ознайомити з поняттями «кінолог», «фелінолог»; закріпити знання учнів про поняття «чипування», «адрес­ник», «кліпса»; розвивати вміння аналізувати та узагальнювати інформа­цію; сприяти розвитку допитливості; виховувати пізнавальний інтерес.

Матеріали та обладнання: телевізор; картки із зображеннями адресника, мікрочипа, жетона з QR-кодом, кліпси; зображення кота та собаки,малюнки тварин.

                                                                                План

1. Привітання та оголошення теми заняття (3 хв).

2. Обговорення «Підготовка до появи улюбленця вдома» (6 хв).

3. Обговорення «Поведінка в перші дні появи улюбленця вдома» (5 хв).

4. Гра «Помилки на картинці» (6 хв).

5. Обговорення «Цікаві факти про тварин» (3 хв).

6. Обговорення «Уважність під час прогулянки з твариною» (3 хв).

7. Гра «Створення оголошення про загублену тварину» (5 хв).

8. Гра «Мішечок» (6 хв).

9. Бесіда «Як правильно поводитися з безпритульними тваринами, та

чому собака може напасти?» (6 хв).

10. Підведення підсумків (2 хв).

                                                                           Хід заняття

Привітання та оголошення теми заняття [Слайди № 1-3]

- Добрий день! Сьогодні ми з вами поговоримо про наших чотирилапих друзів, а саме – про котів і собак.

- Підніміть руки ті, в кого є домашні улюбленці. А у кого вдома прожива­ють собаки? А тепер підніміть руки ті, у кого мешкають коти [Слайд № 2].

- Як ви думаєте, у якій країні в світі найбільше домашніх котиків: в Аме­риці, Китаї чи Україні? [Слайд № 3].

- Перше місце займає Америка, там мешкає більше 76 мільйонів до­машніх муркотунів. На другому місці – Китай (53 мільйони). В нашій країні проживає – 7,5 мільйона котиків. Це 8 місце серед всіх країн у світі. За цим показником ми обігнали навіть Японію, де всього – 7,2 мільйона пухна­стиків [Слайд № 4].

- А хто з тих, у кого наразі немає домашньої тварини, хотів би завести її в майбутньому?

Обговорення «Підготовка до появи улюбленця вдома»

[Слайди № 5-10]

- Давайте поговоримо про те, як саме потрібно готуватися до появи тва­ринки вдома [Слайд № 5].

- Насамперед потрібно обов’язково погодити такий відповідальний крок із батьками. Поява улюбленця в будинку ні в якому разі не повинна стати несподіванкою для дорослих!

- Підходити до вибору майбутнього друга слід дуже відповідально. Спо­чатку слід визначитись, яку саме тварину ви хочете – собаку, кота, хом’яка, папугу чи, можливо, рибок. Після цього подумайте про вік і стать майбут­нього улюбленця: це буде хлопчик чи дівчинка, дитинча чи вже доросла тваринка.

- Не менше уваги слід приділити питанню породності. Адже породисті тварини часто не лише коштують дорого, але і потребують особливих умов утримання: професійного догляду за очима, вухами, шерстю; спеціально­го корму тощо. Безпородних тварин можна взяти з притулку безкоштовно, крім того, такі коти та собаки менш вибагливі та мають міцніше здоров’я.

- Обираючи тварину, дізнайтесь, чим необхідно буде її годувати – спеціальним кормом або натуральною їжею. Допомогти вирішити це пи­тання можуть фахівці.

- Як ви думаєте, до яких фахівців можна звернутись, щоб дізнатись про особливості догляду за тією чи іншою твариною? (Ветеринар; кінолог – фахівець із поведінки собак; фелінолог – фахівець із поведінки котів) [Слайд № 6].

- Якщо у вашому домі з’явилася вже доросла тваринка, потрібно дізна­тися, чим її годували раніше (колишні господарі, власники притулку тощо).

- Порахуйте разом із батьками, скільки ж щомісяця буде коштувати утри­мування чотирилапого друга [Слайд № 7]. Уявіть, що іноді вам доведеть­ся відмовитися від морозива, нової гри чи нового мобільного телефону, оскільки ці кошти необхідно буде витрачати на корм, щеплення та інше необхідне для тваринки!

- Також всім, хто хоче завести собаку чи кота або вже має пухнастого домашнього улюбленця, обов’язково необхідно дізнатися, чи затверджені у місті «Правила утримання домашніх тварин». Якщо такі правила є, то слід їх обов’язково дотримуватись.

- Як ви вважаєте, скільки вже повинно виповнитися кошенятам і цуценя­там, щоб їх можна було забрати від мами? [Слайд № 8]

- Пухнастих не можна забирати від мами раніше ніж їм виповниться два місяці. Найкращий вік – 3 міс. До цього періоду кошенятам і цуценятам вкрай необхідне перебування поряд з мамою, і їм тяжко переносити роз­луку з нею.

- Перед тим, як принести тварину додому, слід підготувати [Слайд № 9]:

• власне місце тварини, де вона буде відпочивати лимок;

• мисочки для їжі та води;

• спеціальний гребінець або щітку для розчісування пухнастого та іграш­ки, щоб тваринці не було сумно;

• нашийник та повідок для песика;

• кігтеточку та лоточок із наповнювачем для котиків.

- А як ви думаєте, чому перед тим, як принести пухнастика додому, по­трібно прибрати всі гострі предмети та цінні речі; сховати всі дроти та краї скатертин, які звисають, прибрати в недоступне місце всі миючі засоби, різні хімікати і косметику? [Слайд № 10]

- Пам’ятайте: якщо ви цього не зробите, то тваринка може, граючись, пошкодити дроти, потягнути за скатертину та навіть спробувати на смак косметику й отруїтися. Адже кошенята і цуценята поводяться, як маленькі діти.

Обговорення «Поведінка в перші дні появи улюбленця вдома» [Слайди № 11-12]

- Слід також знати, як правильно поводитись із тваринкою з першого дня її перебування у вас.

1. В перший день, коли ви принесли тваринку додому, необхідно дати їй можливість розглянути та понюхати все навкруги [Слайд № 11]. Не слід робити різких рухів, одразу брати та постійно тримати улюбленця на руках (якщо він сам не виявить такого бажання). Адже все для тваринки нове та невідоме, і їй потрібен час, щоб звикнути.

2. Хто знає, як правильно підіймати та тримати тваринку? Покажіть.

- Не можна підіймати дорослу тваринку за лапи та за холку. Це дуже небезпечно, і так можна завдати болю улюбленцю або навіть травмувати його. Правильно – однією рукою брати пухнастика під грудку, а другою – підтримувати під задні лапки.

3. Якщо ви залишаєте улюбленця вдома самого, то перед тим, як йти, потрібно переконатися, що всі двері та вікна закриті. Також варто почепити на всі вікна спеціальні сітки, щоб запобігти падінню улюбленця.

- Підніміть руки, кому з вас мама розповідала, як ви в дитинстві ненаро­ком перекинули тарілку з їжею або розбили чашку, чи, можливо, «випадко­во» помалювали стіни в помешканні? [Слайд № 12]

- Дякую вам за чесність! Так, справді, маленьким дітям все навкруги цікаво, так поводяться і улюбленці, які з’являються в нашому домі! Тому потрібно ставитися до їх помилок із розумінням та терпляче виховувати улюбленця змалку.

Гра «Помилки на картинці» [Слайди № 13-15]

- Ви вже багато дізналися про догляд за домашніми тваринками. А те­пер давайте перевіримо, чи все ви запам’ятали. Розглянемо з вами декіль­ка картинок, і ви скажете мені, які правила догляду за улюбленцями на них порушено!

Картинка № 1 [Слайд № 13]

- Перша картинка. Скажіть, які правила догляду за улюбленцем пору­шені господарями котика, та чого тут не вистачає?

• Подряпаний диван, тому що в квартирі відсутня кігтеточка.

• Відсутня мисочка з водою, є лише з кормом.

• Зарядний пристрій підключений до розетки, що може сприйматись котом, як іграшка.

• Відкрите вікно без сітки, тож кіт, коли буде прогулюватися підвіконям, може випасти з вікна. Коли улюбленець залишається вдома один, не мож­на залишати відкрите вікно на провітрювання, тому що пухнастий може спробувати вистрибнути та застрягти!

Картинка № 2 [Слайд № 14]

- Наступна картинка. Діти, а які помилки ви бачите на цьому зображенні?

• Песика залишили в припаркованому автомобілі в дуже спекотний день, внаслідок чого собачка може перегрітися.

• Песик прив’язаний біля магазину, господаря поруч немає.

• Вигул собак на газоні.

- А хто з людей, навпаки, дотримується дуже важливого правила?

• Хлопчик, який прибирає за своїм улюбленцем.

Картинка № 3 [Слайд № 15]

- Залишилась ще одна картинка! Як ви вважаєте, хто з господарів пору­шує правила догляду за улюбленцем під час прогулянки на вулиці?

• Дівчинка, що тягне кота за хвоста.

• Хлопчик вигулює песика на дитячому майданчику (у пісочниці).

• Хлопчик годує песика шоколадом.

• Господиня песика великої породи (потенційно небезпечної) вигулює улюбленця без намордника, нашийника та повідка.

- Молодці, дітки, ви чудово впоралися з кожним завданням!

Обговорення «Цікаві факти про тварин» [Слайди № 16-22]

- А чи знаєте ви, що песики та котики бувають дуже незвичайними?

- Деякі песики та котики навіть змогли встановити світові рекорди!

- Песик породи чихуахуа з Пуерто-Рико на прізвисько Міллі – наймен­ший песик у світі. У віці трьох років собачка має зріст 9,65 см в холці.

Перегляд відеоматеріалу «Песик-малюк Міллі» [Слайд № 16]

- Кіт породи мейн-кун Омар – найдовший у світі, довжина його тіла – 120 см.

Перегляд відеоматеріалу «Найдовший кіт Омар» [Слайд № 17]

- Кішка, яка впіймала найбільше мишей. Абсолютний рекорд належить кішці Таузер [Слайд № 18]. Кішка за всі свої 24 роки зловила 28 899 мишей, і це не рахуючи щурів та інших дрібних тварин! Таузер служила на заводі, на території якого їй навіть встановили пам’ятник, який ви бачите на екрані

(підрахунок мишей здійснювали за їх залишками).

- Ще хочу поділитися з вами такими цікавими фактами про тварин:

- Собаки та коти по-різному сприймають кольори. Порівняно з людиною,

сприйняття кольору в них слабкіше — менш контрастне і яскраве. Собаки бачать навколишній світ у синьо-жовтих та чорно-білих кольорах, а коти в синьо-зелених та чорно-білих [Слайд № 19].

- Чи є у когось з вас домашня тваринка, яка будить вас щодня в один і той же час? А все це тому, що у собак і котиків є феноменальний внутріш­ній годинник. Вони прекрасно знають, коли потрібно вийти на прогулянку, пограти, пообідати, поспати, а також завжди знають, коли ви повертаєтеся зі школи. Насправді, ви можете звіряти годинник, спостерігаючи за своїм улюбленцем [Слайд № 20].

- Як ви думаєте, таку особливість мають лише породисті тваринки?

- Звісно ж, ні. Внутрішній годинник є і в безпородних песиків і котиків. А крім цього, вони мають ще інші особливості [Слайд № 21].

- Крім того, що безпородні собачки та котики кмітливі, віддані, друже­любні, грайливі та мають міцне здоров’я, вони ще й менш вимогливі до умов утримання.

- Наші улюбленці – це справжні члени родини, без яких ми просто не уявляємо свого життя, тому не важливо, якої породи наш песик чи котик! [Слайд № 22]

Обговорення «Уважність під час прогулянки з твариною» [Слайди № 23]

- Та, на жаль, бувають випадки, коли наш улюбленець може загубитися! Наприклад, під час прогулянки собака може злякатися несподіваного звуку і втекти якнайдалі. До речі, а чи ви знаєте, які саме звуки можуть налякати песика? (Звук грому, феєрверків тощо).

- Потрібно бути особливо уважним та обережним, вигулюючи песика під час новорічних свят! Чимало господарів гублять своїх улюбленців вна­слідок того, що собаки, перелякавшись феєрверку, тікають стрімголов як­найдалі! Тому в цей час тварину потрібно вигулювати в нашийнику та на повідку.

Гра «Створення оголошення про загублену тварину» [Слайди № 24-26]

- Діти, а що потрібно зробити, якщо ваша тваринка загубилася?

- Правильно! Потрібно написати та роздрукувати оголошення, негайно розмістити його в соцмережах та розклеїти на спеціальних дошках для ого­лошень.

- А що ж саме повинно бути в оголошенні про загублену тваринку? Да­вайте з’ясуємо разом [Слайд № 24].

• фото господаря (не потрібне);

• фото загубленої тваринки (потрібне);

• номер телефону господаря (вказується);

• адреса господаря (не вказується) [Слайд № 25]

• інформація про те, де та коли улюбленець загубився (вказується);

• інформація про улюблені ласощі та іграшки тваринки (не вказується);

• порода (вказується);

• стать, вік (вказується);31

• забарвлення (вказується)[Слайд № 26].

- Зверніть увагу, що за вказаним у оголошенні номером господарю мо- жуть телефонувати шахраї та просити перевести їм гроші за інформацію про те, де перебуває тварина. Не варто вірити таким людям, насправді вони не знають де знаходиться загублений улюбленець, єдине, що вони хочуть, це отримати гроші.

- А зараз я пропоную вам пограти у цікаву гру, яка називається «Міше­чок».

Гра «Мішечок» [Слайди № 27-28]

Матеріали: мішечок, у якому знаходяться картки із зображеннями мі­крочипа, адресника, кліпси, жетона з QR-кодом (Додаток А) [Слайд № 27].

Правила гри: у мішечку знаходяться картки із зображеннями речей, які можна побачити на тваринах на вулиці. Учень витягає картку, називає річ, яка на ній зображена, та пояснює, для чого вона потрібна.

Інформація про зображені речі на картках [Слайд № 28]:

- кліпса – розміщується на вусі собаки. Це знак того, що безпритульна собака зареєстрована, стерилізована, а також має всі необхідні щеплення;

- адресник – кріпиться до нашийника кота або собаки та містить дані про кличку тварини і номер телефону господаря. Слугує не лише непога­ною прикрасою, але неодмінно знадобиться, якщо тварина загубиться;

- мікрочип – це дуже маленький пристрій (трохи більший за рисове зер­нятко), який вводять під шкіру тварині, і він залишається з нею протягом всього її життя. Процедура чипування швидка, проста, безболісна і дуже ефективна. Адже такий мікрочип містить спеціальний код, який зчитується за допомогою спеціального сканера. За цим кодом через Інтернет можна дізнатися інформацію про тварину та її господарів;

- жетон з QR-кодом – це жетон, що містить QR-код, зчитавши який за допомогою спеціальної програми на смартфоні, можна автоматично потра­пити на електронну сторінку тварини в Інтернеті (але тільки якщо тварина зареєстрована в спеціальній базі даних). Після зчитування коду господарю тварини відразу надійде повідомлення з інформацією про місце розташу­вання загубленого улюбленця.

- Отже, всі відповідальні господарі повинні обов’язково потурбуватись про безпеку домашньої тварини і вигулювати тваринку на повідку та вико­ристовувати «речі-помічники», про які ми щойно говорили!

Бесіда «Як правильно поводитися з безпритульними тваринами, та чому собака може напасти?» [Слайди № 29-31]

- На жаль, інколи буває так, що загублені тваринки не повертаються до-

дому і стають безпритульними! А які ще можуть бути причини появи без­притульних котиків і песиків? [Слайд № 29]

- Так уже склалося, що люди часто виявляються невдячними за те, що тварини роблять для них, викидаючи своїх вихованців на вулицю, як непо­трібну річ. Пам’ятайте, що життя на вулиці позначається на поведінці тва­

рин. Інколи безпритульні тварини можуть становити небезпеку для людей,

а саме: переносити небезпечні захворювання, збиватися у зграї та бути агресивними. Тому потрібно бути обачними.

- Як ви думаєте, чому собаки можуть нападати?

- Собака міг запам’ятати, як його скривдила людина, і після цього пово­дити себе агресивно. Спровокувати тварину може також поведінка люди­ни, якщо вона починає дражнити тварину, кидати в нею чимось, голосно кричати на собаку. Також тварина може хворіти на сказ – дуже небезпечну хворобу.

- Як слід поводитись при зустрічі з безпритульною твариною?

- Зараз я пропоную вам обрати з переліку фраз ті, які описують правиль­ну поведінку з безпритульною тваринкою.

По черзі вчитель називає кожну фразу, запитує дітей, чи вона сто­сується правильної поведінки при зустрічі з безпритульною твариною, і просить пояснити свою відповідь [Слайд № 30]:

• підійти та погладити тварину – неправильно (може бути небезпеч­но);

• не підходити, спокійно пройти повз – правильно (ми не знаємо, що «на думці» в тварини, та як вона вчинить);

• тупнути ногою та замахнутись на тварину (показати, що ти силь­ніший) – неправильно (слід завжди зберігати спокій та не робити різких рухів. Тварина може сприйняти ваш жест, як небезпеку для себе, і агре­сивно відреагувати);

• погодувати з рук – неправильно (собака може не зрозуміти, що ви хочете його почастувати, і може вкусити. До речі, підгодовувати без­притульних тварин можна лише з батьками та лише в спеціальних для цього місцях);

• обійти – правильно (найкращий захист від безпритульної тваринки – це пройти якнайдалі від неї, обійти її з іншого боку);

• почати бігти – неправильно (якщо тварина не виявляє агресію, то не можна тікати з місця зустрічі з твариною! Собаки – нащадки вовків, хижаки, тому біг сприймається ними, як сигнал! Вони можуть сприйняти вас, як жертву, і почнуть наздоганяти. А оскільки вони набагато швидші за людей, то неодмінно наздоженуть);

• крикнути на тварину – неправильно (краще не провокувати собаку, він може сприйняти крик, як небезпеку для себе, і напасти на вас пер­шим) [Слайд № 31].

- Отже, не потрібно боятися собаки. Він відчуває ваш страх. Ніяким чи­ном не провокуйте тварину, не дражніть її, не робіть різких рухів. Завжди будьте обережними, адже невідомо, як безпритульна тварина може себе повести. Спокійно проходьте повз місце зустрічі з безпритульним собакою.

- Пам’ятайте, тварини можуть ставати агресивними, якщо раніше їх об­ражали злі люди. Ви, напевно, також не любите тих, хто вас колись обра­33

зив? Тож давайте ставитись до всіх тварин з любов’ю та турботою.

- Пропоную вам по черзі написати на ватмані побажання для тваринок, у яких поки немає домівки та господарів. (Діти пишуть побажання на ват­мані, посередині якого зображені котик і песик).

Підведення підсумків [Слайд № 32]

- І на завершення хочу запропонувати вам організувати в класі виставку малюнків «Мій собака», «Мій котик», «Котик або собака моєї мрії». Нама­люйте ваших домашніх улюбленців та принесіть завтра до класу, де буде організовано виставку.

- Я дякую вам за увагу! Бажаю бути завжди уважними до наших кудла­тих друзів і сумлінно дбати про них.

- Ніколи не зраджуйте своїх друзів і не будьте байдужими!