Урок-дослідження "Знайди себе"
Про матеріал
Авторська розробка уроку-дослідження « Знайди себе» спрямована на поглиблення знань учнів про християнські цінності, духовність та приклади життя видатних праведників і сучасних діячів. Заняття поєднує розповіді, інтерактивні прийоми, інсценізацію притч, розгляд життєвих історій (зокрема Папи Івана-Павла II, Матері Терези та інших), а також знайомство з діяльністю спільноти Тезе. Через молитовні роздуми, творчі вправи та аналіз життєвих виборів урок допомагає учням усвідомити, що шлях до святості та любові до ближнього є важливим і досяжним у повсякденному житті.
Авторська розробка
Урок-дослідження
«Знайди себе»"
Навчальна мета: розширити й поглибити знання учнів про поняття «святість», «християнські цінності» та роль духовності в житті людини; ознайомити з прикладами життя видатних святих і праведників; навчити аналізувати їхні вчинки та життєві вибори.
Розвивальна мета: розвивати критичне та аналітичне мислення, вміння оцінювати моральні вчинки дійових осіб, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки й проводити аналогії; розвивати навички висловлювати та обґрунтовувати власну позицію, робити аргументовані висновки.
Виховна мета: розгляд христианських цінностей як основи розвитку суспільно-значущих рис і якостей особистості; спонукання до роздумів про сенс і мету людського життя; пробудження в дітей бажання бути моральними; розвиток толерантного ставлення до інших культур і традицій.
Корекційна мета: формування вміння оцінювати вчинки дійових осіб, розвиток здатності до проведення аналогій, вдосконалення вміння робити висновки, обґрунтовуючи і підтверджуючи їх фактами.
Методи і прийоми: бесіда з елементами розповіді, метод «займи власну позицію», інсценізація, аналіз документів і ситуацій.
Обладнання і матеріали: ноутбук з колонками, проектор, інтерактивна дошка, велике і малі кольорові сердечка з картону, голуб з паперу, слайди з портретами Кака, Боно, Івана-Павла II, Матері Терези, Євгена Родіонова; ілюстрації «Святі – це…»
(Під мелодію «The Lovely Shepherd» – J.Last).
Знайти себе... Чи легко це осягнути? Чи знайти себе, означає стати святим? Бо і вчора, і сьогодні, і завтра святість не змінить свого значення, хоча для людства завжди було важко зважитись жити у святості відповідно до Божого слова.
Чи святість - це досконалість? До певної міри - так, але шлях до неї довгий, часом тривалістю у ціле життя.
Слід пам'ятати, що святі - це не лише ті, кого канонізовано Церквою. До святості покликаний кожний з нас. Бог дав людині владу панувати в цьому світі і співтворити разом з ним. Тому завданням кожного є насамперед повернутися до святості, щоб могти йти за Божим планом щодо людини. Святість - це те, чого Господь очікує від нас, але все ж дарує нам свободу вибору. Та чи правильний вибір ми робимо? Послухаємо легенду про два камінці.
Театралізована сценка «Легенда про камінчики».
Жили собі на світі два камінчики і мріяли про свободу. Чaс ішов повільно. Розніжені камінчики думали про втечу. Але нелегко було вирватись з незламних тенет цементу. Однак камінці не здавались. Вони познайомились з водою, яка час від часу спливала по них. Упевнившись, що вода стала їхньою приятелькою, попросили її про допомогу: «Спробуй проплисти під нами і відірвати нас від цієї ненависної стіни». Воду не потрібно було просити двічі. Її улюбленою забавою було проникати крізь мури, вимивати щілини і кришити цемент. За кілька місяців камінці вже почали ворушитись у своїй пастці. І ось одної холодної ночі камінці впали на землю. «Ми вільні - радісно вигукнули вони».
Трохи заспокоївшись, блакитні камінчики вирішили уважно оглянути місце свого колишнього ув'язнення.
«Ой, леле!» - скрикнув один камінець.
Місяць освітлював чудову мозаїку. Тисячі кольорових камінчиків творили постать Ісуса Христа. Все в зображені Господа було гармонійним і досконалим, але обличчя... Щось дивне було в його обличчі. Здавалось, що це обличчя сліпої людини. «О ні! Тільки не це» - розчаровано промовив другий камінець. Два блакитні камінці зрозуміли, що власне вони були очима Ісуса Христа.
«Якими красивими ми були!»
«Як ми блищали на сонці, викликаючи захоплення перехожих.»
Камінчики шкодували, що прийняли поспішне рішення, але було вже пізно. Зранку підмітаючи подвір'я, двірник наступив на два камінчики, що сумно лежали на землі. Він змів їх мітлою і викинув на смітник, бо у сутінках всі камінці виглядали однаково.
Давайте подумаємо над цією історією. Вона вчить нас бути вдячними за ті дари які ми отримуємо від Бога. Наше життя - це немовби одна велика мозаїка, в якій кожна людина, кожний камінчик має своє призначення. І якщо ми зуміємо подивитися на себе без зарозуміння, тоді зможемо сказати, що ми є очима Творця.
Для кожного початок святості буде іншим. Для когось – це відвідування храму, відмова від попереднього способу життя, спроби прислухатися і зрозуміти іншого чи себе. Це також готовність пожертвувати власним часом і майном, відмова від брехні. Та й зрештою – це просто готовність розрадити у тривозі, посміхнутись і тим самым внести у серце ближнього спокій та радість. Та головне – робити усе це безкорисливо із Христом у серці просячи у него допомоги.
(Під мелодію «Love story» F. Lay)
Молитва за себе
Знаю, Ісусе, що маю багато навчитись, але вірю, що Ти будеш моїм найкращим приятелем, вчителем, провідником.
Тому прошу: допоможи мені, Ісусе, любити кожен новий день, кожну тиху ніч, маму і тата, сестричку(брата), усіх моїх рідних, і всіх, кому потрібна моя любов.
Дорогий Ісусе, я хочу бути Твоїм світлом і любов'ю для інших.
Підкажи мені, Ісусе, як допомогти хворому другові, старенькій бабці, пораненій пташці, усюди і всім, кому потрібна моя допомога.
Навчи мене, Ісусе, як прощати усім, хто мене скривдив, бо я хочу, щоб Ти тішився мною. Поможи мені бути щасливим(-ою) з усіми, кого люблю, і щоб усі були щасливі зі мною.
(Після молитви учениця прикріплює у центрі шкільної дошки велике серце.)
Святість сьогодні розуміється доволі казково і нереально. Часто можна почути: «Святим може стати тільки той, хто живе у монастирі» або «святими народжуються». Проблема непопулярності святого життя криється в тому, що ця святість вимагає від людини великих зусиль і боротьби. Щоб чогось досягти потрібно насамперед від чогось відмовитись. Проте й досі існують люди, які всім своїм життям свідчать про стремління до святості.
(Демонстрація слайду з портретом Кака під мелодію «Les parapluies de Cherbourg» M. Legrand).
Одним із таких людей є улюбленець футбольних фанатів Кака.
Геніальний півзахисник ФК «Мілан», він не любить коли його називають кумиром. Адже пам'ятає заповіді не сотвори собі кумирів і кожен свій гол присвячує Богові. Щоб досягти успіху він наполегливо працював. Але у 18 років пошкодив хребет і лікарі пророкували йому інвалідний візок. Та хлопець вірив і молився і сталося диво: менш, ніж за рік він одужав.
Переконаний, що сталося це винятково завдяки втручанню Господа, Кака став дуже ревним християнином-євангелістом.
Він є учасником організації «Атлети за Христа», віддає на церкву десятину заробітку, а в особливо урочисті моменти після перемоги у надважливих матчах він демонструє футболки з написами «Ісус любить тебе» або «Я належу Ісусу». З 2004р він став наймолодшим послом ООН, з продовольчої програми, яка спрямована на подолання голоду у світі.
У 23р Кака одружився і шокував світ заявою, що зберіг цноту до шлюбу.
Після закінчення футбольної кар'єри Кака мріє стати священником і створити фонд допомоги бідним бразильським дітям.
Кака не єдиний, хто утверджує христианські цінності у власному житті
(Демонстрація слайду з портретом Боно під мелодію «Lts parapluies de Cyerbourg» M.Ltgrand).
Товариство йому складає Боно – соліст ірландської рок-групи «U-2».
У своїй діяльності «U2» показують, що віра без діла мертва. Фронтмен Боно вже багато років збирає благодійні пожертви, проводити акції на підтримку країн Африки.
2002р Боно провели акцію «Збудуй криницю на день народження Боно».
Суть полягала у зібрані коштів на побудову криниць у пустельній Пн. Африці.
Намагаючись поділитися своїм баченням проблем, Боно мав кілька зустрічей з Папою Іваном - Павлом II. Перша зустріч відбувалася на дворі, світило яскраве сонце. Боно запропонував Папі свої темні окуляри, той погодився. Під кінець розмови Іван-Павло II подарував Боно вервечку, яку той завжди носить на руці. Коли журналісти спитали Боно про враження від розмови, він сказав: «Іван - Павло II - найкльовіший понтифік в історії Церкви».
2005р Івана – Павла II і Боно було номіновано на Нобелівську премію миру.
Ось як буває, коли зовсім різні люди роблять одну і ту ж справу. Один є рок музикантом, а другий був пастирем всієї Церкви, але життя їх сповнене одним - служінням іншим.
«Не оминай Христа, дитино».
Не оминай
Христа, дитино,
Не підміняй його чим
будь,
З Христом душею восдино щоденно
будь.
Христос не скривдить і не
зрадить
З гріховних визволить
оков,
Усіх до щастя провадить
Його
любов.
Не обминай Христа, дитино,
До
нього серцем прихились
У добрий час
і в злу годину
Йому молись.
(Демонстрація слайду з портретом Івана-Павла II під мелодію «Ave Maria» Bach, Gounod).
Святість простих людей залежить і від їх духовних провідників. Одним з них є поляк Кароль Войтила, відомий у всьому світі, як Папа Іван-Павло II. У дитинстві він дуже любив футбол і лижі, писав драми і займався у театральному гуртку. Всі думали, що Кароль обере кар'єру актора, але він вирішив стати священником. Найбільше любив працювати з молоддю. Щоліта організовував подорожі на байдарках і при цьому навчав їх Божого слова. 1978р Кароль став Папою римським і взяв собі ім'я Івана-Павла II. Він почав багато подорожувати світом, але при цьому не втрачав живого
контакту з молоддю. Звертаючись до неї, він сказав: «Мусите вимагати від себе навіть тоді, коли інші від вас нічого не вимагають». Він ніколи не догоджав молоді, але виставляв для неї високу планку, тому залишився безперечним авторитетом.
13 травня 1981р на Папу було здійснено замах. Та Іван-Павло II глибоко вірив, що своєму чудесному спасінні завдячує опіці Матері Божої, казав: «Одна рука стрілила, а інша керувала кулею». Коли він вийшов з лікарні, то відвідав свою вбивцю в тюрмі і показав нам приклад, що потрібно прощати своїм ворогам.
Всім своїм життям він шукав і закликав весь світ шукати Бога. Саме йому належать слова: «Можеш залишити Бога, але не можеш заборонити йому шукати тебе. Можеш ненавидіти Бога, але не можеш Йому заборонити любити тебе. Можеш зректися Христа, Його церкви, але не можеш Йому заборонити говорити до Тебе. Можеш шукати свою дорогу, але не можеш заборонити, щоб Бог тебе провадив. Можеш проклинати Бога, але не можеш заборонити, щоб Він був.
2 квітня 2005 р Іван-Павло II відійшов у вічність. В похоронній відправі взяло участь 300 тисяч вірних, 200 президентів і прем'єрів, представників різних релігій світу. Ще близько 5 млн. спостерігало за похороном через телеекрани, встановлених на вулицях Риму. На похороні багато хто тримав плакати з написами: «Вже святий». 2005 розпочався процес беатифікації і багато людей у цілому світі моляться і вірять, що у недалекому майбутньому Великого Папу проголосять святим.
(Під мелодію «Moonlight sonate» Beethoven).
Наше життя сповнене всіляких негараздів, проблем, турбот. Сучасна людина опинилась у бурхливій річці протиріч зі світом і ніяк не може доплисти до
берега. Саме через те нам на допомогу приходять небесні покровителі, кожен з яких в особливий спосіб стає на захист того чи іншого міста, професії, допомагають у хворобі, терпінні, про що свідчать численні відгуки людей. Усіх святих підрахувати неможливо.
Ось деякі з них. (Діти читають з кольорових паперових сердечок, а по закінченню прикріплюють їх довкола великого серця).
Св. Андрій – опікується рибаками, бо сам ловив рибу;
Св. Матвій – банкірами та бухгалтерами, бо до того, як став учнем Ісуса, був збирачем податків;
Іван Богослов – опікун писарів;
Св. Ієронім, автор латинського перекладу Біблії (Вульгати) – патрон перекладачів і теологів;
Св. Вероніка, яка витерла хустиною обличчя Ісуса, патронує фотографів, репортерів і гардеробників;
Св. Ісидор зі Севільї, який жив на зламі VI-VII століть – покровитель інтернетівців;
Св. Антоній із Падуї (Падевський) – відповідає за загублені речі;
Св. Зита (покровителька слуг і прибиральниць) – допомагає віднайти загублені ключі;
Св. Юда Тадей – є спеціалістом із безнадійних справ.
Серед покровителів окремих спеціальностей є також архангели, яких зараховано до святих, хоча вони ніколи не були людьми. Так, Архангела Михаїла представлено в Апокаліпсисі як вождя, який керував Божим військом проти Люцифера. Тому він патронує поліцію та солдатів. Архангела Гавриїла, який перший сповістив про народження Івана Хрестителя,
споконвіку вважають патроном посланців та газетярів. 1951 року папа Пій XII довірив йому опіку над радіо, телефоном, телеграфом і службами зв'язку.
Часом мученики захищають від мук яких зазнали самі.
Св. Аполонії кати виривали зуби тому її заступництва благають ті хто страждає на зубний біль... і дентисти;
Св Люція є патроном в разі загрози втратити зір;
Св Клара патронує телебачення, оскільки їй на Різдво явилося видіння лежачи хворою в ліжку вона чула Службу Божу й бачила Ісуса в яслах;
Св Францішка Римлянка стала опікункою водіїв через свого ангела-охоронця, сяйво навколо якого освітлювало їй дорогу вночі;
Святий Миколай із Міри - патрон самої Міри, а також Антверпена, Абердіна, Берліна, Росії, Москви, Новгорода, дітей, дівчат охочих вийти заміж, мореплавців, подорожніх, пекарів, кондитерів, власників ломбардів, митників, купців, в'язнів, злодіїв... Жив він у IV ст., був єпископом Міри, що в Малій Азії, де славився наверненням грішників. Легенди розповідають про те, як святий урятував трьох дівчат від проституції,кинувши у вікно їх дому три торбини золота на придане; як визволив від смерті трьох несправедливо засуджених, порятував трьох мореплавців, котрі тонули; воскресив трьох хлопців.
(Учениця читає вірш.)
ЛИСТ ВІД СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Після дивної ночі светлий ранок настав.
Я
розплющую очі – свій дарунок дістав
З
під подушки м'якої, а за вікнами сніг
Тої
нічки святої білим килимом ліг.
Загубились
сніжинки під покровом зими.
Цілий рік тої нічки сподівалися ми.
Я
просив в Миколая книжку й олівці
І
дарунок жаданий вже тримав у руці.
Я
писав Миколаю у дитинстві листи.
Він
читав і приносив те, що міг принести.
Але
роки злітали мов за вікнами сніг,
Чую
– діти радіють від дарунків отих.
І
тепер Миколай мені пише листи:
«Поможи
мені, друже, щось комусь принести:
Сироті
в дитбудинку, що живе без батьків,
І
отому, що їсти ходить до смітників,
І
отому, що просто біля тебе пройде,
Хай
у тобі розраду й втіху знайде.
А коли
у кишені вже не буде гроша,
Пам'ятай,
що в людини є безсмертна душа!»
(Акція «Подаруй дитині радість»)
Скоро свято св. Миколая. Тож ми пропонуємо провести у школі акцію «Подаруй радість дитині». Всі хто бажає можуть принести з дому іграшки чи одяг і подарувати комусь з дітей, таким чином висловити свою допомогу, турботу і любов.
(Демонстрація слайду з портретом Матері Терези під мелодію «Ave Maria» Bach, Gounod).
Чи чули ви про Матір Терезу? «Маленька велика жінка», - так сказав про неї папа Іван Павло II.
Її святість вражала своєю простотою. Вона мало розмовляла, була маленького зросту, худенькою, але випромінювала дивовижну силу. Зодягнута у біле сарі з блакитними смугами, латане-перелатане, вона поспішала у будь-яке місце землі, щоби віддати свою опіку нужденним, незалежно кому: християнину, мусульманину, буддисту, індуїсту чи атеїсту... З цією простою жінкою мали за честь зустрітися світові знаменитості - королі, президенти, мільйонери, політики та актори...
П'ятнадцять років вона викладала географію у Вищому інституті св. Марії, що в Калькутті. Там сестра Тереза через вікна аудиторії часто бачила жебраків та знедолених - людей, що жили й помирали буквально на вулиці, на її очах. Тоді вона й відчула покликання в покликанні: жити для найбідніших, для людей, що існували на дні суспільства. Сестра просить дозволу залишити рідне згромадження і замешкати в убогих кварталах Калькутти, у самих нетрях.» Адже для того, щоби полюбити бідних, ми самі повинні перетворитися на них,» - сказала монахиня. Прийнявши обітницю убогості, вона започатковує Орден «Місіонерки Милосердя», відкриває будинки для помираючих та бездомних, для дітей-сиріт. Віддає своє серце людям, непотрібним суспільству, від яких відмивався весь світ – прокаженим, калікам, хворим на СНІД... Вона говорила : «Ти можеш робити те, чого не вмію я. Я можу робити те, що не вдасться тобі. Разом можемо робити для Бога щось справді неймовірне».
Мати Тереза визбиравала знедолених прямо на вулиці, везла до притулку. Якщо хворих ще можна було врятувати, йому надавали лікарську допомогу, а якщо уже був при смерті, Мати Тереза дбала про достойну смерть. Багато хто з тих людей вперше бачив чисту постіль, лежав у ліжку, споживав повноцінну їжу. Багато хто вперше отримував опіку, добре слово, відчував ніжний дотик руки. Одного разу Мати Тереза підняла зі стічної канави
чоловіка, що вже помирав. Коли вона обняла його, він усміхнувся і промовив: «Я все своє життя жив, як тварина, а тепер помру, як ангел – в любові та турботі». Мати Тереза поблагословила його і сказала, що тепер він бачитиме Бога вічність, бо вважала, що стражданнями ці убогі по-справжньому вибирають собі місце в раю.
У кожному знедоленому Мати Тереза бачила Господа. Вона простягала руки тим, хто викликав відразу – хворим зі спотвореними гниючими тілами, в яких іноді навіть заводилися хробаки. «Коли я торкаюся сморідного людського тіла, - казала Мати Тереза, - я знаю, що торкаюся тіла Христа, яким я приймаю його у вигляді хліба. Звідти я беру силу та відвагу. Напевно, цього б не робила, якби не була певна, що , опікуючись прокаженим тілом, я опікуюсь Ісусом».
Бувало не раз, що за своє милосердя Мати Тереза наражалася на небезпеку. Часто індуси з нерозуміння влаштовували протести з приводу діяльності християнських монахинь. Один чоловік якось на вулиці вигукнув, що вб'є Матір Терезу, на що вона спокійно відказала йому, що таким чином він лише пришвидшить її відхід до дому, до Бога. А якось, підбурений натовпом, один чоловік вдерся до притулку бідняків, щоб вигнати звідти Матір Терезу й побити її. Але, вражений, забув про свій гнів, бо скільки милосердя, опіки та доброти побачив там, він ще не зустрічав ніде. Повернувшись до натовпу, чоловік сказав, що вижене Матір Терезу лише за однієї умови – коли тими нужденними людьми заопікуються індуські матері та дружини.
«Якби з мого життя забрали Ісуса, воно зробилося б нічим. Все, що роблю, роблю з любові до Бога», - так казала Мати Тереза, закликаючи нести Христа до людей не словами, а милосердними вчинками. Коли її за милосердну діяльність нагородили Нобелівською премією миру і при врученні запитали,
що потрібно для того, щоб і світі було більше любові, вона дуже просто і мудро відповіла присутнім у залі : «Йти додому й заопікуватися своїми близькими, бо легко любити людей, які далеко, але не легко любити тих, які живуть поруч».
Тож ми всі творимо велику сім'ю і повинні робити добро один одному і тільки так ми зможемо наблизитися до Бога.
(Вихованець читає під мелодію «Love Story» F. Lay).
Я просив Господа допомогти моєму ближньому донести Добру Новину для далеких країн і потішити хворих, а він сказав мені : «Якщо ти любиш Мене - будь моїми руками».
Я попросив Господа прийти до вмираючих, до сироти на вулиці, відвідати ув'язнених. Він відповів : «Якщо ти любиш Мене – будь моїми ногами».
Я попросив Господа зглянутися над знедоленими, доглянути кожну заплакану дитину і побачити потребу кожної людини, але Він сказав мені: «Якщо ти любиш Мене – будь моїми очима».
Я сказав Господеві: «Я хочу служити Тобі, але не знаю, від чого почати». «Люби, сказав Він мені, - якщо ти любиш Мене –будь Моїм серцем».
(По закінченню молитви вихованець прикріплює над серцем символ Святого Духа – голуба).
(Під мелодію «Moonlight sonate» Beethoven ).
Сьогодні у часи XXI ст, людина живе на землі для себе, щоб почувати себе щасливою, проте існує єдиний важливий фундамент, без якого неможливо почувати себе щасливими. Це – Христос. Відчуття того, за кого ми можемо щось пожертвувати, навіть віддати своє життя. Скажете важко, неможливо? І чи можлива святість для простих людей?
(Demonstrating slide with portrait of Evgen Rodionov).
Одним з недавніх прикладів є розповідь про російського солдата Євгенія Родіонова. У 1996 р. його та кілька інших солдатів захопили в полон чеченські бойовики. Три місяці вони катували хлопців та наказували їм зректися Христа і прийняти іслам, воювати проти своїх. Євген мав натільний хрестик і відмовився його зняти: за це йому відрубали голову. Серед скатованих і безголових тіл мати впізнала тіло сина Євгена завдяки тому ж хрестику...
Досягти святості людям важко ще й тому, що проти них постійно воюють сили темряви. Давайте послухаємо, які плани складає Сатана, щоб відвернути людей від Бога.
Система Вавилон.
(Під мелодію «Toccata and Fugue in Dm» Bach/Mouriat)
Сатана скликав всесвітній з'їзд бісів.
У своїй промові з нагоди відкриття він сказав:
«Ми не можемо перешкодити християнам ходити до церкви. Ми не можемо утримати їх від читання Біблії. Ми навіть не можемо заборонити їм сформувати близькі особисті стосунки з їх Спасителем. Як тільки вони встановлюють зв'язок з Ісусом, ми втрачаємо владу над ними.
Тому нехай ходять до своїх церков, нехай влаштовують дружні зустрічі з обідами, АЛЕ ми, вкрадемо їх час так, що вони не зможуть розвивати свої стосунки з Ісусом Христом.
Ось що я хочу, щоб ви зробили, - сказав диявол - перешкодьте їм увійти у спілкування з їх Спасителем і підтримувати цей зв'язок упродовж дня»
«Як нам це зробити?» - закричали демони.
«Займіть їх дурницями і винайдіть незліченну кількість способів, щоб зайняти їх розум», - відповів сатана.
«Спокушайте їх витрачати, витрачати, витрачати і брати, брати, брати у борг. Переконуйте їхніх дружин затримуватися на роботі, а чоловіків - працювати 6-7 днів на тиждень, 10-12 годин у день, щоб вони могли дозволити собі порожнє життя,
Не давайте їм проводити час зі своїми дітьми.Стимулюйте їх розум понад міру, щоб вони не могли чути цей тихий спокійний Голос. Спокушайте їх вмикати радіо і плеєри, куди б вони не їхали.
Зробіть так, щоб телевізори, відеомагнітофони, CD-плеєри і комп'ютери у їхніх будинках працювали постійно, стежте за тим, щоби в кожному магазині і ресторані світу постійно звучала нехристиянська музика. Розкладіть на столах в кафе безліч журналів і газет. Бомбардуйте їх розум новинами 24 години на добу.
Це заблокує їх розум і зруйнує їх єдність з Христом.
Показуйте в журналах і по телевізору худих, гарненьких моделей, щоби чоловіки повірили, що зовнішня краса найголовніша річ - і щоби стали незадоволені своїми дружинами.
Зробіть так, щоб їх дружини були занадто втомленими та роздратованими, щоби... любити своїх чоловіків.
Це швидко зруйнує їхні сім'ї !
Відверніть їх увагу Санта-Клаусом, щоб вони не вчили своїх дітей справжнього значення Різдва.
Дайте їм пасхального кролика, щоб вони не говорили про Воскресіння та владу Бога над гріхом і смертю.
Зробіть так, щоб вони були занадто зайняті, щоб піти до церкви. Натомість відправте їх на природу, до парків розваг, на спортивні заходи, ігри, концерти, в кіно.
А коли вони зустрінуться для духовного спілкування, нав'яжіть їм плітки і чутки, так щоб всі відходили в збентеженні.
Наповніть їхнє життя такою кількістю хороших справ, щоб у них не було часу шукати сили, в Ісуса. І скоро вони працюватимуть, покладаючись на себе, жертвуючи своїм здоров'ям і сім'ям заради чергової справи.
Це спрацює!»
Це був відмінний план!
Біси з радістю вибігли виконувати своє завдання. Вони примушували християн бути все більше і більше зайнятими і постійно кудись поспішати, залишаючи все менше часу для свого Бога і сімей, для розповіді іншим про силу Христа, здатну змінювати життя.
Питання в тому, чи вдався дияволу його задум? Вам судити!!!!
Прочитайте це іншим, якщо ви не дуже ЗАЙНЯТІ. Якщо ви любите Христа, прочитайте це іншим!
(Під мелодію «Les parapluses de Cherbourg» M. Legrand)
Отож, святість людини розпочинається найперше з сім'ї, з матерів які присвячують своє життя дітям. Але сьогодні світ сміється з таких жінок. Велика сім'я вважається пережитком минулого. Але приклад тих святих жінок, які кинули виклик сучасному світові є чи не єдиним порятунком сучасної цивілізації смерті.
Жанна Беретто Молле – відмовилася зробити аборт за великої загрози померти. Через тиждень після народження дитини вона померла. Померла, бо була переконана, що дитина, яку вона носить під серцем має таке ж право бути народженою, як і кожна інша людина.
Німецький кардинал Гален був тринадцятою дитиною у сім'ї. Ставши єпископом він видрукував образки з написом: «Я тринадцята дитина у моїй
родині. Повіки буду вдячний своїй мамі, що вона мала відвагу прийняти і ту тринадцяту дитину, яку їй Бог послав». Без згоди моєї мами я сьогодні не був би ані священником, ані єпископом.
Дякуючи мудрості, терпеливості, любові і відважності матерів ми маємо Андрея Шептицького, Миколая Чернецького, Йосафату Гордашевську, Йосифа Сліпого, Матір Терезу, Івана-Павла II, отця Піо. Імена всіх святих відомі лише Господу Богу, який любить, прощає і вчить нас простягати руку допомоги іншим.
Дуже часто Божа воля є незбагненною для людини, особливо це стосується тих ситуацій, коли трапляються якісь трагедії. Людям нелегко зрозуміти таке; вона запитує у Бога: «Чому це сталося саме зі мною?» І ось, що вона чує у відповідь.
(Під мелодію «Ave Maria» Bach, Gounod)
«Від Мене це було».
Чи думала ти коли-небудь, що стосується тебе, дотикає і Мене? Бо все, що стосується тебе, дотикає зіницю ока Мого. Ти люба в Моїх очах, дорогоцінна, і Я возлюбив тебе, і тому для Мене складає особливу відраду виховувати тебе. Коли спокуси на тебе і ворог надійде, як ріка, Я хочу, аби ти знала, що від Мене це було, бо твоя неміч потребує Моєї сили і твоя безпека полягає в тому, щоби дати мені можливість захистити тебе.
Чи перебуваєш ти у важких обставинах, посеред людей, які не розуміють тебе, не рахуються з тим, що тобі приємно, які відсторонюють тебе, - від Мене це було.
Я – твій Бог, який розпоряджається обставинами, і невипадково ти опинилась на своєму місці, це те саме місце, яке Я тобі визначив. Чи не просила ти , щоби Я навчив тебе смиренню? І ось Я помістив тебе саме в те середовище, в
ту школу, де цей урок вивчається. Твоє середовище і ті, які живуть з тобою, лише виконують Мою волю. Чи перебуваєш ти у фінансовій скруті, важко тобі звести кінці з кінцями, знай, що від Мене це було.
Бо це Я розпоряджаюся твоїми засобами і хочу, щоб ти прибігала до Мене і знала б, що ти залежиш від Мене. Мої запаси невичерпні. Я хочу, щоб ти переконувалась у вірності Моїй і Моїх обітниць.
Чи обманулася ти в товариші своєму, в кому-небудь, кому ти відкрила серце своє, - від Мене це було.
Я допустив, щоб це розчарування доторкнулося тебе, щоб ти пізнала, що найкращим твоїм другом і товаришем є Господь. Я хочу, щоб ти все приносила до Мене і розказувала Мені.
Пам'ятай, що всяка перешкода – це Боже настановлення, і тому поклади в серце своє слово, котре Я об'явив тобі в цей день – від Мене це було.
Бережи їх, знай і пам'ятай: завжди, де б ти не була, всяке жало притупиться, коли ти навчишся у всьому бачити Мене. Усе послано Мною для вдосконалення душі твоєї – усе від Мене це було.
Вслухаючись у ці слова, ми розуміємо, що ніхто не несе більшого хреста, ніж це йому під силу.
Тому не доручаймо «бути святими» іншому, кажучи, що «це мені не під силу, я грішник». Все одно доведеться відповідати перед Богом за свої вчинки і свою бездіяльність. Потрібно молитися, виконувати заповіді і святість не буде для нас чужою.
(Під мелодію «Adagio», - Albinoni, Giazotto).
Існує приказка, яка говорить: «Скажи мені хто твій друг, і я скажу тобі хто ти». Тобто для досягнення святості важливо мати добрих друзів. Саме такими є монахи Тезем зі Швейцарії. Вони кілька разів на рік збирають молодь з
усього світу, аби дати їм можливість поспілкуватися, а також долучитися до спільної молитви.
Брати Тезе їздять по всьому світу, оселяючись у бідних квартирах великих міст і допомагають знайти віру їхнім мешканцям.. А влітку у Тезе вони організовують зустрічі для молоді, які тривають тиждень. Та найулюбленішими та найпопулярнішими залишаються зимові «злети» у найкрасивіших містах Європи. Гасло братів Тезе – «Те, що об'єднує нас, є важливішим за те, що поділяє нас!» Головне віра та любов. Тому на ці «злети» приїжджає молодь з різних християнських конфесій.
Тут усе просто – тільки приглушене світло свічок. Слова за Біблії – різними мовами, щоб кожен зрозумів. Щоб наблизити молитву до сучасності, монахи Тезе склали багато коротких пісень на прославу Бога. Їх співає кожен, навіть ті молоді люди, які планували приїхати на зустріч лише для того, щоб побачити міста. Моляться за бідних, голодних, принижених, зневажених і покинутих. За зранених розірваними стосунками, за тих, що впадають у відчай і шукають світла у своєму житті, а це значить – за всіх нас. І в цю мить відчуваєш себе єдиним цілим з усією планетою людей і відчуваєш любов Бога.
(Презентація новорічних молодіжних молитовних зустрічей Тезе).
«Я дякую, Боже, Тобі за любов»
Я дякую,
Боже, Тобі за любов,
За те, що Ти любиш
мене знову й знову.
Я впаду – Ти руку
мені подаєш
І голос я чую: «Чому не
встаєш?»
Я пробую встати, я хочу
звестись,
Та соромно очі мені підвести:
Вкотре я впадаю і впаду я знов,
Я очі
підводжу і бачу ... любов,
Любов
незбагненну, безмежу, святу,
Я силу
відчула, я знову встаю.
Встаю, йду до
Тебе, до світла й життя,
Люблю і прощаю,
як Ти – так і я.
Бо я є Твій образ, мене
Ти створив,
Любов'ю безмежною нас
полюбив.
Всі немочі наші Ти знаєш
людські,
Ти любиш й прощаєш - ми діти
Твої,
Навчи нас любити й прощати як
Ти,
Навчи нас любов у серцях
берегти.
Зміцни нашу віру, надію нам
дай
І мудрість даруй нам, люби і
прощай.
Отож, сьогодні ми говорили про святість в наші дні. Хто ж такі святі? (показ ілюстрацій під мелодію «Ave Maria» Bach, Gounod). Ми всі возлюблені Господом, тому ми й покликані до досконалості, бо й Отець наш Небесний досконалий. А в цьому нам допоможе молитва – за себе й інших.
МОЛИТВА ЗА ІНШИХ
Цей світ, який Ти створив, Господи, такий великий, гарний, такий веселий. Іноді він сумний, а деколи й нещасний. Але я вірю, Боже, що Ти бачиш і знаєш усе.
Тому прошу: дай здоров'я мамі й татові які подарували мені життя і любов.
Дай щастя всій моїй родині, моєму селу, моїй країні.
Допоможи зберегти цей чудовий край, у якому ми живемо.
Учини так, щоб погані люди виправились, щоб маленькі діти не залишались без батьків.
Потіш тих, у кого трапилось нещастя, хто захворів чи посумнів.
Зроби так, щоб люди полюбили один одного і молись один за одного, так як Ти нас учив, щоб жили разом у мирі.
Нехай Твоя ласка буде з усіма людьми.
Список використаної літератури:
1. Арка // №12/08.
2. Високий замок // 4 квітня 2005.
3. Голос молоді // №30 /07.
4. Господь і я // №3 /08.
5. Експрес Cool / №1 /05.
6. Експрес Cool / №12/07.
7. Життя святих. Книга І. – Львів, «Місіонер», 2000.
8. За життя // №5/07.
9. З любов'ю у світ // №7-8/07.
10. Іван Павло ІІ Папа Римський. Молитва впродовж життя / Viva! квітень/05.
11. Пізнай правду // січень – квітень /08.
12. Пізнай правду // листопад – грудень /07.
13. Сто талантів / №8/07.
14. Сто талантів / №5/07.
15. Сто талантів / №9/07.
16. Я – Божий олівець. - Вінниця, «Християнське слово», 2003.