Урок "Два типи симетрії як відображення способу життя. Способи пересування тварин"

Тема уроку: Два типи симетрії як відображення способу життя. Способи пересування тварин

Мета уроку: поглибити й розширити знання учнів про симетрію тіла тварин як відображення способу життя; дати характеристику способам пересування тварин та встановити ознаки пристосування їх до пересування; удосконалювати вміння працювати в групах; розвивати творчу активність та критичне мислення учнів; виховувати бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати: учні називають типи симетрії тіла; характеризуютьрадіальну та двобічну симетрію тіла, способи пересування тварин; уміють визначатитип симетрії тіла тварин.

Тип уроку: комбінований.

1.   Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

2.   Мотивація навчальної діяльності

«…Бути прекрасним означає бути симетричним і пропорційним» (Платон).

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

3.   Засвоєння нового матеріалу

1.     Два типи симетрії як відображення способу життя

Слово вчителя

На явище С. в живій природі звернули увагу ще в Древній Греції піфагорійці (5 ст до н.е.(наша ера)) у зв'язку з розвитком ними вчення про гармонію. У 19 ст з'явилися одиничні роботи, присвячені С. рослин (французькі учені О. П. Декандоль, О. Браво), тварин (німецький — Е. Геккель), біогенних молекул (французькі — А. Вешан, Л. Пастер і ін.). У 20 ст біооб'єкти вивчали з позицій загальної теорії С. (радянські учені Ю. Ст Вульф, Ст Н. Беклемішев, Би. До. Вайнштейн, голландський фізікохимік Ф. М. Егер, англійський кристалографи на чолі з Дж. Берналом) і учення про правізне і лівизну (радянські вчені Ст І. Вернадський, Ст Ст Алпатов, Г. Ф. Гаузе і др.; німецьке вчене Ст Людвіг). Ці роботи привели до виділення в 1961 особливого напряму в ученні о С. — біосимметріки.

Важко знайти людину, яка б не мала хоч якогось уявлення про симетрію. «Симетрія» — слово грецького походження. Воно, як і слово «гармонія», означає відповідність, наявність певного порядку, закономірності в розташуванні частин.

Природа — дивовижний творець і майстер. Усе живе в природі має властивість симетрії.

Якщо зверху подивитися на будь-яку комаху і подумки провести посередині пряму (або площину), то ліві і праві половинки комах будуть однаковими і за розташуванням, і за розмірами, і за забарвленням. Адже ми й разу не бачили, щоб у жука або бабки чи будь-якої іншої комахи кінцівки ліворуч були б ближче до голови, ніж праворуч, а праве крило метелика або сонечка було б більшим, ніж ліве. Такого в природі не буває, інакше комахи не змогли б літати.

Симетричність, властиву живій природі, людина використала у своїх досягненнях, винайшовши літак, створивши унікальні будівлі архітектури. Та й сама людина є фігурою симетричною.

Типи симетрії  В біології існує 4 вида симетрії:

1. Сферична або шароподібна, що має велику кількість осей симетрії, які пересікаються в одній точці – центрі симетрії. Це колоніальні променевими. 
2. Променева або радіальна симетрія, що має ділянки тіла, які симетрично повторюються навколо головної осі. Це кишковопорожнинні тварини: гідри, медузи, коралові поліпи.
3. Двохстороння або білатеральна симетрія, при якій одна поздовжня площина ділить тіло на дві дзеркально подібні половини. Таку симетрію мають більшість тварин, починаючи із типу Плоскі черви. 
4. Асиметрія – це відсутність вказаних типів симетрії. Її мають черевоногі молюски, раки-самітники.
 

Ви задасте запитання, чому ми розгляними тільки 2 типа симетріх, а тому, що

Формування різних видів симетрії тіла пов’язане із певним типом живлення, характером руху тварини та середовищем існування. Радіальні симетричні форми пов’язані із середовищем, однорідним за трьома вимірами та з нерухливим, малорухливим або пасивним характером руху. 
Двохстороння симетрія виникла у зв’язку з активним направленим переміщенням по поверхні твердого субстрату чи водного середовища. У таких тварин виникла диференціація на спинну та черевну сторони, так як ці частини тіла потрапляють в різні умови по відношенню до факторів середовища. Один кінець тіла стає переднім і до нього зміщаються ротовий отвір та органи чуттів, оскільки цей кінець першим зустрічає джерела подразнення. Сюди ж переміщається і центр нервової системи «мозок». Таким чином формується головний відділ тіла. Головна вісь тіла проходить від переднього полюса, де розміщений ротовий отвір, до заднього, де розміщений анальний отвір. Тому єдину площину симетрії можна провести вздовж головної осі тіла, яка поділяє його на ліву і праву половини.

Радіальна симетрія — форма симетрії, при якій тіло збігається саме із собою приобертанні об’єкта навколо певної точки або прямої. Тобто якщо тварина буде обертатися навколо цієї осі на певний градус, то вона буде збігатися сама із собою. У радіальносиметричних істот є верхня і нижня частини, але правої і лівої, передньої і задньої немає.

Двобічна симетрія — це симетрія дзеркального відображення, при якій об’єкт має одну площину симетрії, щодо якої дві його половини дзеркально симетричні. У твариндвобічна симетрія проявляється у схожості або майже повній ідентичності лівої і правої половин тіла

Розповідь учителя

У тварин з двобічною симетрією один кінець тіла стає переднім і до нього зміщаються ротовий отвір та органи чуття, оскільки цей кінець першим натрапляє на джерела подразнень. Сюди ж переміщається і центр нервової системи — «мозок». Таким чином формується головний відділ тіла. Головна вісь тіла проходить від переднього полюса, де розміщений ротовий отвір, до заднього, де розміщений анальний отвір. Тому єдину площину симетрії можна провести вздовж головної осі тіла, яка поділяє його на ліву і праву половини.

Запитання до учнів:

Метод «Робочої гіпотези»

— Що є елементами симетрії?

Очікувана відповідь учнів:

Елементами симетрії є центр симетрії, лінія (вісь) і площина.

Словникова робота

1. Симетрія — закономірне розташування подібних (однакових) частин тіла або форм живого організму, сукупності живих організмів щодо центру або осі симетрії.
2. Площиною симетрії називається площина, яка ділить фігуру на дві рівні частини, розташовані одна щодо іншої як предмет і його зображення в зеркалі.
3.  Вісь  симетрії — пряма лінія, при повороті навколо якої на деякий кут, менший за 360°, об’єкт співпадає сам із собою.
4. Центр симетрії — точка, що ділить навпіл усі прямі лінії, які сполучають подібні точки об’єкта.

Проектування зображення на екран тварин з різними типами симетрії.

       Робота в парах

Завдання:

— Наведіть приклади тварин, яким притаманна променева і двобічна симетрія

Запитання до учнів:

— У яких тварин уперше з’явилася двобічна симетрія тіла? (Плоскі черви.)

«Мозковий штурм»

— Із чим пов’язане формування різних видів симетрії у тварин?

Очікувана відповідь учнів:

Формування різних видів симетрії тіла пов’язане з певним типом живлення, характером руху тварини та середовищем існування.

— Які особливості середовища існування та характеру руху променевосиметричних організмів?

Очікувана відповідь учнів:

Променевосиметричні форми пов’язані із середовищем, однорідним за трьома вимірами, та з нерухливим, малорухливим або пасивним характером руху.

— Із чим пов’язане виникнення двобічної симетрії?

Очікувана відповідь учнів:

У тварин поява двобічної симетрії тіла пов’язана з повзанням по субстрату (по дну водойми), у зв’язку із чим з’являються спинна і черевна, а також права й ліва половини тіла. Загалом, серед тварин двобічна симетрія більш виражена в активно рухомих форм, ніж у сидячих.

2.        Способи пересування тварин

Розповідь учителя

Більшість тварин здатні до пересування. І про особливості їх пересування можна багато прочитати або самому провести спостереження. Ось як описував переміщення хамелеона французький натураліст М. Кейн: «Хамелеон — безперечний чемпіон з нерухомості. Він здатний завмерти серед листя на декілька днів, а іноді й тижнів. …Хамелеон виявляє себе тільки під час руху… Він примудряється переміщуватись так, щоб… здаватися нерухомим, б’ючи всі рекорди з уповільнення рухів. Бургундський слимак поруч із ним виглядає гоночним болідом. Будь-який рух хамелеон розбиває на тисячу невловимих субрухів, фіксуючи їх на кожному міліметрі, наче при уповільненій зйомці. Спочатку ледь-ледь переміщується передня лапка — зависає, наче мацаючи повітря, потім у тому ж ритмі опускається на обране місце, після чого кігті надійно впинаються в дерево. Потім настає черга задньої лапки і так далі. Тільки коли всі кінцівки надійно укріплені, хамелеон дозволяє перенести хвіст на нову позицію».

Пересування, тобто здатність переміщуватися з одного місця на інше,— одна з найважливіших ознак переважної більшості тварин і відіграє величезну роль у їхньому житті.

Способи пересування тварин. Класифікація

Всі вони за типом поділяються на кілька великих груп.

Амебоідное. Назва походить від слова амеба. Це найпростіше тварина не має навіть постійної форми, а її тіло складається з однієї клітини і має властивість постійно змінювати обриси. На тілі утворюються своєрідні вирости, звані ложноножкамі (псевдоподиями). Завдяки цим пристосуванням це найпростіше здатне пересуватися. Під мікроскопом, досить сильним, можна бачити, як воно як би підводиться на коротеньких виростах, як на лапках, і перекочується, здійснюючи руховий процес.

Реактивне. Деякі інші найпростіші (наприклад, грегаріни) пересуваються таким способом, різко виділяючи з закінчення тільця слиз, яка і штовхає дана тварина вперед.

Існують також найпростіші, які ширяють пасивно в якому-небудь середовищі (наприклад, у воді). А ще які способи пересування одноклітинних тварин? Вони відрізняються завидною різноманітністю.

За допомогою джгутиків і вій. Такі способи пересування тварин також характерні для найпростіших. Пристосування здійснюють різні рухи: хвилеподібні, коливальні, обертальні. За допомогою даних рухів рухається і сама тварина (наприклад, евглена), здійснюючи спиралевидную траєкторію. За даними норвезьких учених, деякі жгутикові, що мешкають в морях, можуть обертатися навколо осі з величезною швидкістю: 10 оборотів за секунду!

За допомогою м'язів. Ці способи пересування тварин характерні для багатьох видів, що володіють м'язової структурою чи подобою її. За допомогою м'язів рухаються і всі ссавці, до яких відноситься і людина.

Технологія «Мікрофон»

— Яке значення має пересування в житті тварин?

Пересування сприяє активному відшукуванню їжі та її захопленню. Тваринам, здатним до швидкого пересування, легше захищатися від несприятливих умов існування, від різних ворогів. Крім того, завдяки переміщенню відбувається розселення виду, захоплення нових територій з дещо відмінними умовами життя.

Метод «Мозковий штурм»

— Які ви знаєте способи пересування тварин? (Плавання, повзання, лазіння, ходіння,біг, стрибання, літання, планерування.)

— Які основні причини вироблення у тварин різних способів пересування?

Обговорення відповідей учнів.

Розповідь учителя

Особливо різноманітними є способи пересування наземних чотириногих тварин. Переважна більшість їх може не тільки ходити, а й бігати, стрибати, плавати, деякі планерують. У них спостерігаються різні види ходи (алюру): дуже повільний, швидкий або повільний рисеподібний крок, швидка рись, інохідь, галоп.

Найповільніший вид ходи — це крок, при якому тварини по черзі дуже повільно спираються на три або чотири ноги, виносячи одну з них уперед. Так рухаються, наприклад, черепахи. Невипадково повільність їх пересування увійшла у приказку. Приблизно 400 м проходять вони за годину. Але навіть серед плазунів є тварини, які пересуваються дуже швидко. До них належать багато ящірок — мешканців відкритих просторів (степів, пустель, напівпустель). Такі ящірки не повзають на череві, а бігають на витягнутих ногах з високо піднятим черевом.

За швидкість пересування деякі з ящірок одержали відповідні назви: прудка ящірка, швидка ящірка. До швидкобігаючих належать агами, пісчана, такирна та інші круглоголівки, наземні види ігуан, справжні ящірки та ін. Для них характерне пересування швидкою риссю, а деякі з них при швидкому бігу підіймають передні кінцівки і рухаються лише на задніх (деякі ігуани, південноамериканські ящірки-бігуни тощо).

Найшвидшим видом пересування є галоп. Він характерний для деяких ссавців: майже всіх копитних, хижаків, зайцеподібних.

Робота в групах (або парах, якщо в класі мало учнів)

Завдання для груп:

— Схарактеризувати способи пересування тварин за планом:

1.     Спосіб пересування.

2.     Приклади тварин, здатних до такого способу пересування.

3.     Спосіб життя тварин.

4.     Особливості будови тварин, пов’язані зі способом пересування.

I група — плавання.

II група — повзання.

III група — лазіння.

IV група — стрибання.

V група — літання.

VI група — планерування.

Різноманітні види рухів характерні для всіх тварин, що існують на нашій планеті. Сам процес здійснюється декількома способами. Кожен з живих організмів пристосований до певних, характерним для нього, видам рухів.

Запитання до учнів:

— Які способи пересування характерні для ваших домашніх тварин? (За результатами домашнього завдання.)

Виступи учнів з короткими розповідями.

4.         Узагальнення і закріплення знань

4.1.            Гра «Ланцюжок».

Перший учень називає тварину, другий — спосіб переміщення, який їй притаманний, третій — коротко характеризує ознаки пристосування тварин до способу пересування, четвертий — наводить приклади інших тварин, яким характерний такий самий спосіб пересування.

4.2.            «Своя шпаргалка».

Учні повинні створити власний опорний конспект з набутих знань щодо нової теми, який вони зможуть використати під час відповіді на наступних уроках.

5.         Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

6.   Домашнє завдання

6.1.            Завдання для всього класу.

Прочитати відповідний параграф підручника

6.2.            Індивідуальні та творчі завдання.

1.   Скласти кросворд на тему «Переміщення тварин».

2    Підготувати повідомлення на тему «Незвичайні покриви тварин».

Симетричними називаються тіла, що складаються із таких частин, які шляхом деяких перетворень можуть бути суміщені одна з одною. Найістотнішими є два види симетричних перетворень: 
- площина ділить тіло на дві рівні та дзеркально подібні половини;
- пряма лінія, що проходить через тіло, при повороті на певний кут навколо неї, не змінює це тіло.

У тварин відомі такі типи симетрії:

1. Сферична або шароподібна, що має велику кількість осей симетрії, які пересікаються в одній точці – центрі симетрії. Це колоніальні променевими. 
2. Променева або радіальна симетрія, що має ділянки тіла, які симетрично повторюються навколо головної осі. Це кишковопорожнинні тварини: гідри, медузи, коралові поліпи.
3. Двохстороння або білатеральна симетрія, при якій одна поздовжня площина ділить тіло на дві дзеркально подібні половини. Таку симетрію мають більшість тварин, починаючи із типу Плоскі черви. 
4. Асиметрія – це відсутність вказаних типів симетрії. Її мають черевоногі молюски, раки-самітники.

Формування різних видів симетрії тіла пов’язане із певним типом живлення, характером руху тварини та середовищем існування. Сферичні та радіальносиметричні форми пов’язані із середовищем, однорідним за трьома вимірами та з нерухливим, малорухливим або пасивним характером руху. 
Двохстороння симетрія виникла у зв’язку з активним направленим переміщенням по поверхні твердого субстрату чи водного середовища. У таких тварин виникла диференціація на спинну та черевну сторони, так як ці частини тіла потрапляють в різні умови по відношенню до факторів середовища. Один кінець тіла стає переднім і до нього зміщаються ротовий отвір та органи чуттів, оскільки цей кінець першим зустрічає джерела подразнення. Сюди ж переміщається і центр нервової системи «мозок». Таким чином формується головний відділ тіла. Головна вісь тіла проходить від переднього полюса, де розміщений ротовий отвір, до заднього, де розміщений анальний отвір. Тому єдину площину симетрії можна провести вздовж головної осі тіла, яка поділяє його на ліву і праву половини.

Органи виділення тварин

1._______________ ____________

2. ____________________________

3. ____________________________

4. ____________________________

Компоненти опоро – рухової системи:

1._____________________________

2._____________________________

Види скелету:

1. __________________________________________
2. __________________________________________
3. __________________________________________
4. __________________________________________

Типи симетрії тварин:

1. Сферична або шароподібна, що має велику кількість осей симетрії, які пересікаються в одній точці – центрі симетрії. Це колоніальні променевими. 
2. Променева або радіальна симетрія, що має ділянки тіла, які симетрично повторюються навколо головної осі. Це кишковопорожнинні тварини: гідри, медузи, коралові поліпи.
3. Двохстороння або білатеральна симетрія, при якій одна поздовжня площина ділить тіло на дві дзеркально подібні половини. Таку симетрію мають більшість тварин, починаючи із типу Плоскі черви. 
4. Асиметрія – це відсутність вказаних типів симетрії. Її мають черевоногі молюски, раки-самітники.

Способи пересування тварин. Класифікація

Всі вони за типом поділяються на кілька великих груп.

Амебоідное. Назва походить від слова амеба. Це найпростіше тварина не має навіть постійної форми, а її тіло складається з однієї клітини і має властивість постійно змінювати обриси. На тілі утворюються своєрідні вирости, звані ложноножкамі (псевдоподиями). Завдяки цим пристосуванням це найпростіше здатне пересуватися. Під мікроскопом, досить сильним, можна бачити, як воно як би підводиться на коротеньких виростах, як на лапках, і перекочується, здійснюючи руховий процес.

Реактивне. Деякі інші найпростіші (наприклад, грегаріни) пересуваються таким способом, різко виділяючи з закінчення тільця слиз, яка і штовхає дана тварина вперед.

Існують також найпростіші, які ширяють пасивно в якому-небудь середовищі (наприклад, у воді). А ще які способи пересування одноклітинних тварин? Вони відрізняються завидною різноманітністю.

За допомогою джгутиків і вій. Такі способи пересування тварин також характерні для найпростіших. Пристосування здійснюють різні рухи: хвилеподібні, коливальні, обертальні. За допомогою даних рухів рухається і сама тварина (наприклад, евглена), здійснюючи спиралевидную траєкторію. За даними норвезьких учених, деякі жгутикові, що мешкають в морях, можуть обертатися навколо осі з величезною швидкістю: 10 оборотів за секунду!

За допомогою м'язів. Ці способи пересування тварин характерні для багатьох видів, що володіють м'язової структурою чи подобою її. За допомогою м'язів рухаються і всі ссавці, до яких відноситься і людина.

Самостійна робота:

— Схарактеризувати способи пересування тварин за планом:

1.      Приклади тварин, здатних до такого способу пересування.

2.     Спосіб життя тварин.

3.     Особливості будови тварин, пов’язані зі способом пересування.

— плавання.

— повзання.

— лазіння.

— стрибання.

— літання.

— планерування.