Урок фізики, 8 клас. Кипіння. Питома теплота пароутворення. Розв’язування задач.

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ ТА ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Кипіння. Питома теплота пароутворення. Розв’язування задач.

Мета уроку:

Навчальна.Закріпити в учнів знання з теми «Кипіння. Питома теплота пароутворення»; продовжити формування умінь і навичок учнів розв’язувати фізичні задачі, застосовуючи набуті знання.

Розвивальна.Розвивати вміння аналізувати навчальний матеріал, умову задачі, хід розв’язання задач;самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань.

Виховна.Виховувати уважність, зібраність, спостережливість.

Тип уроку:урок закріплення знань.

Обладнання:навчальна презентація, комп’ютер.

План уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. МЕТА І ЗАВДАННЯ УРОКУ

V. РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ

VІ. СКАРБНИЧКА ЦІКАВИХ ФАКТІВ

VIІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VІIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Емоційна хвилинка

1. 10 ознак того, що у твоєму житті все добре:

•          в тебе є дах над головою;
•          ти сьогодні приймав їжу;
•          в тебе добре серце;
•          ти бажаєш іншим добра;
•          в тебе є чиста вода;
•          ти прагнеш кращого;
•          в тебе чистий одяг;
•          в тебе є мрія;
•          ти дихаєш.

Ці, на перший погляд, дрібниці, насправді дуже важливі для кожної людини. І треба цінувати те, що маєте ви, тому що багато людей на нашій планеті можуть тільки мріяти про це. Ваше головне завдання вчитися і отримувати знання.

На столах в учнів лежать картки із номером 1.

Учні по черзі зачитують вислови і пояснюють, як вони розуміють цей вислівТреба багато вчитися, щоб знати хоч трохи. Монтеск'є

• Учень, якийнавчається без бажання — це птах без крил. Сааді
• Вік живи – вік учись! І тинарештідосягнеш того, що, подібномудрецю, будешмати право сказати, щонічого не знаєш. К. Прутков.

(Учні вивішують на коркову дошку всі вислови)

Учитель робить підсумок, що вчитися потрібно, в більшості – до кінця життя, оскільки НТП розвивається дуже стрімко. Хто говорить, що знає все, насправді не знає нічого.

Тож, прагнучи до кращого, ви повинні кожного дня ставити перед собою певну мету і намагатись досягти її.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

1. Питання до учнів:

- який розділ ми вивчаємо?

(Розділ «Теплові явища)

2. На партах в учнів лежать картки з номером 2. (учні зачитують вірші по черзі).

 ***

Серпневаніч. В тумані поле

В моїйруці твоя рука.

І хрестятьсивівидноколи

Невтомні руки вітряка.

Земля замислена і строга

Як бірюзаблищитьроса,

І зірка впала, наче в Бога,

Скотилась по щоцісльоза.

***

Краплідощуспівають,

Коли на землю потрапляють:

«Як не танцювати?

Знову все живе

Готовінапувати!»

                     ***          

Білесенькісніжиночки,

Вродились ми з води.

Легенькі, як пушиночки,

Спустилисясюди.

Ми хмароюносилися

Відподихузими,

І весело крутилися

Метелицею ми.

Питання до учнів:

•          Яке відношення мають ці вірші до нашого уроку? (В них йде мова про агрегатний стан речовини – твердий, рідкий, газоподібний. А перехід із одного агрегатного стану в інший пов'язаний з тепловими явищами).
•          Які теплові явища ми вивчили? (нагрівання – охолодження, плавлення – кристалізація, пароутворення – конденсація).

3. Повторення фізичних величин, одиниць вимірювання.

На магнітній дошці вивішено позначення фізичних величин: Q, m, c, Δt, λ, r. Учні вголос називають фізичну величину та одиниці її вимірювання.

4. Завдання для учнів: „перекласти” на „фізичну” мову:

•          каструля нагрілася на вогні = каструлі передано певну кількість теплоти;
•          вода охолонула у холодильнику = вода віддала певну кількість теплоти.

5. Питання до учнів:

•          Як обчислити кількість теплоти отриману під час нагрівання або віддану під час охолодження?

•          Як обчислити кількість теплоти потрібну для плавлення речовини  або віддану під час її кристалізації?

IIІ.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Фронтальне опитування

1.Що таке пароутворення?

2. Що таке кипіння?

3. Що називають питомою теплотою пароутворення?

4. За якою формулою можна обчислити кількість теплоти, що поглинається під час пароутворення або виділяється під час конденсації?

IV.МЕТА І ЗАВДАННЯ УРОКУ

Учитель формулює мету і завдання уроку: закріпити знання з теми «Кипіння. Питома теплота пароутворення»; продовжити формування умінь і навичок розв’язувати фізичні задачі, застосовуючи набуті знання.

Розвивати вміння аналізувати навчальний матеріал, умову задачі, хід розв’язання задач;самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань.Підготуватись до самостійної роботи.

V. РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ

Питання до учнів:

- які задачі з теми ми вже навчились розв’язувати для інших теплових процесів? (прямі і обернені на одну формулу; на складання рівняння теплового балансу)

На дошці вивішується схема:

1. Q(нагрівання – охолодження, плавлення – кристалізація, пароутворення – конденсація).
2. Обернені: m, c, Δt, λ, r
3. Q = Q₁ + Q₂ + …+Q_n або Q₁ =Q₂

Якісні задачі

Робота в групах

(Кожна група отримує конверт або картку із завданнями, дається час на обговорення, потім представник кожної групи відповідає)

Група 1. Чому скошена трава швидше висихає у вітряну погоду, ніж у тиху?

(Тому що вітер «відносить» молекули води, які випаровуються з поверхні трави)

Група 2.Вогка білизна, яку вивісили взимку в дворі, замерзає. Але через деякий час вона стає сухою навіть при сильних морозах. Чим це можна пояснити?

(Тверді тіла також випаровуються, але повільніше. Отже лід випаровується з поверхні білизни)

Група 3. У двох однакових тарілках порівну налито жирний і нежирний борщ. Який борщ швидше охолоне? Чому?

(Швидше охолоне нежирний борщ, оскільки жирна плівка перешкоджатиме випаровуванню води)

Група 4.Сирі дрова горять гірше, ніж сухі. Чому?

(Частина енергії витрачається на випаровування води з сирих дров)

Розрахункові задачі

1. Як і на скільки зміниться внутрішня енергія водяної пари масою 1 г під час її конденсації при температурі 100°С?

2. На випарювання ефіру витрачено 3,2 кДж енергії. Яку кількість ефіру перетворили в пару?

3. Яка кількість теплоти необхідна, щоб із льоду масою 2 кг при температурі - 0 °С одержати пару з температурою 100 °С?

VІ. СКАРБНИЧКА ЦІКАВИХ ФАКТІВ

(Випереджувальні завдання)

Учень 1. Терморегуляція у ссавців

Найхолоднішоючастиною ареалу ссавців є Арктика. За виняткомбілоговедмедя, якийживенавіть на Північномуполюсі, більшістьвидівпроживають у південніших районах. У багатьохмешканців Арктики густа, довга і, як правило, біла шерсть.їхніхутрянішубивлаштовані за принципом подвійнихвіконних рам, міжякимизнаходитьсяповітря - тепловийзахисний шар. У літній час шерсть у більшостівидіврідшає. Білийведмідьпротягомвсього року носить білий наряд з відтінкамижовтого. Сонячніпроменіпроникаютькрізьбілі волоски до шкіриведмедя і нагріваютьїї. Ведмедяча шерсть складається з густого підшерстка, саме тому шкіраведмедянавітьпід час плавання у льодянійводізалишається сухою. Крім того, від холоду йогозахищає і товстий шар підшкірного жиру.

Учень 2. Терморегуляція в горах

   У гірськихрайонахнічна температура зазвичайбуваєнабагатонижче за денну. Ссавці, щоживутьвисоко в горах, повинніпристосовуватися не тільки до сезоннихколиваньтемператури, але й до добових. Вітер, дощ і снігвзимку не надтоприємніявища, тому більшістьвисокогірнихмешканців, як і мешканців Арктики, маютьгустехутро. Дуже тепла шерсть у шиншил, вікуній, гуанако, лам і альпак, щоживуть в Андах. Люди стрижуть гуанако, лам, вікуній і альпак, отримуючи теплу шерсть. У горах, вкритихлісом, різницяміж денною і нічною температурами не така велика. Цимкористуютьсябагатовидівгірськихкіз і баранів, які на зиму спускаються у цімісця з більшоївисоти.

Учень 3. Чи може бути у воді температура замерзання менше нуля?

Може! Якщо в неї додати сіль. Температура кристалізації знизиться до - 8°С.

Учень 4. Як поводяться сплави?

Температура плавлення олова 232°С, а свинцю - 327°С.. При якій температурі плавитиметься їхній сплав? Цей сплав називається третник і плавиться при температурі 170°С.

Учень 5. Чи можна розплавити метал у руці?

Можна! Якщо йдеться про такі метали, як цезій, з температурою плавлення 28,5°С, щоправда, на повітрі він миттєво спалахує, або галій, який плавиться при температурі 29,75°С.

Учень 6. Секрет піали

Створена на Сході піала може бути шедевром серед чайного посуду. Розширена догори, вона збільшує тим самим швидкість випаровування, що дозволяє рідині швидше охолоджуватись, а звуження внизу дозволяє зберігати тепло нижніх шарів рідини.

Учень 7. Що таке гейзер?

Гейзер – фонтан гарячої води. Під землею вода перебуває під великим тиском, і її температура може перевищувати 100°С. Варто невеликій порції просочитися назовні, як тиск падає, і вода, бурхливо закипаючи, виривається фонтаном нагору.

VIІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Вправа «Рефлексивний екран»

Хід вправи

Учні по колу висловлюються одним реченням:

 Сьогодні я дізнався…              

 Було цікаво…

 Я виконував завдання…         

 Було складно…

 Тепер я зможу…                        

 Я зрозумів…

 У мене вийшло…                       

 Я відчув, що…

 Мене здивувало…                     

 Я навчився…

 Я придбав…                              

 Я зміг…

 Я спробую…                               

 Мені захотілося…

Урок дав мені для життя…

ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНОК.

VІIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПовторити§ 14. Розв’язати задачі, підготуватись до самостійної роботи.

1. Яка кількість теплоти виділяється під час конденсації 2,5 кг водяної пари, якщо її температура 100.
2. З чайника википіло 0,5 л води, початкова температура якої була 10. Яку кількість теплоти витрачено надлишково?
3. Яка маса льоду, взятого при 0, розплавиться, якщо йому передати таку кількість теплоти, що виділяється під час конденсації 8 кг водяної пари при 100 і нормальному атмосферному тиску.

Використані джерела:

1. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою наказом МОНмолодьспорту України від 06.06.2012р. № 664 зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України ві 29.05.2015 р. № 585.

2. Уроки фізики у 7-8 класах. В.Ф. Савченко, Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко. К.: „Ірпінь”, 2002.

3. Уроки фізики у 8 класі. В.Т. Гороновська, Г.В. Самсонова. К.: „Радянська школа”, 1989.

4. Фізика: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / [В.Г. Бар’яхтар, Ф.Я. Божинова, С.О. Довгий, О.О. Кірюхіна]; за ред.. В.Г. Бар’яхтара, С.О. Довгого. – Х.: Вид-во «Ранок», 2016. – 240 с.

http://teploviyivucha.blogspot.com/2016/12/blog-post_3.html

http://www.zoolog.com.ua/povedinka55.html

https://www.greelane.com/uk/наука-технологія-математика/наука/melt-gallium-metal-in-your-hand-607521/

https://www.6262.com.ua/list/246788