Урок-гра Фізичні чаювання

Фізичні чаювання.

Нетрадиційний урок-гра на завершення теми Теплові явища.

Мета уроку:   В ігровій формі узагальнити та систематизувати знання учнів з теми,а показати зв'язок теорії із практикою; навчити в простих повсякденних подіях бачити нове та незвичайне; формувати вміння спостерігати, аналізувати й пояснювати фізичні явища.

Клас ділиться на 2 команди. Команди по черзі дають відповідь на питання вчителя. Якщо команда дає неправильну відповідь  - хід переходить команді суперників.

Епіграф: Завари мені гарячий чай,
Бо промерзли до кісток долоні,
Мої мрії ніжно прочитай,
І разом пройдемо у безсоння…

Знаєш,нині йшов лапатий сніг,
Я вдихала зиму… Це казково
Слухала як вітер дме з – під стріх,
Неповторна музика зимова…

Задивилась і заслухалась…Дивлю́сь
Вулиці стемніли, і нехай…
Тільки трішки холодно чомусь.
Завари мені гарячий чай…
02.12.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Хід уроку

Сьогодні на уроці ми проведемо час і  приємно і корисно. Знаєте, чому? Ми будемо пити ароматний чай і заодно поговоримо про фізику цього чудового давнього звичаю. Адже, фізика — це життя.  І навіть у такій повсякденній справі, як чаювання  можна розгледіти прояви фізичних законів та дізнатися багато цікавого. Також в ході уроку познайомимося з історією цього дивовижного тонізуючого напою, легендами, які пояснюють його походження.

Чай – це напій бадьорості, напій сили. Відома легенда, яка розповідає, де і як виник чайний кущ. Батьківщина чаю – Китай, і чайному кущу майже п’ять тисяч років. Жив колись у Китаї мудрий чернець Деррама. Дні і ночі він  проводив у роздумах і молитвах. Одного дня побачив він уві сні Будду й , приголомшений побаченим, дав обітницю молитися, не склеплюючи очей, удень і вночі.

Одного  разу Даррама не витримав: очі його мимо волі заплющилися. Він непомітно заснув. Прокинувся чернець із жахом: він порушив обітницю, дану самому богові! І провиною всьому були повіки, адже вони склепилися і спричинили сон. І Даррама відірвав свої повіки й кинув їх на землю. Навесні на тому місці виріс зелений кущ, листя його мали дивну властивість відгонити сон.

 Так. Батьківщина чаю — Китай. За легендою, пастухи, примітивши, як до овець, що пожували чайне листя, повертається бадьо­рість, першими випробували відвар, якому суди­лося стати чй не головним напоєм країни.

Чай — це дерево, окультурене людиною й для зручності обробітку перетворене на кущ. Чай дав­но визнано найвибагливішою з усіх рослин на зем­лі. «Потрібно 50 разів вклонитися кущу, щоб отримати справжній чай»говорять грузини.

Отже, батьківщина чаю — Китай.

Легенда про чай. В сиву давнину пастухи помітили одну дивну особливість в поведінці овець і кіз свого стада після того, як вони поїдять листя якогось вічнозеленого деревця, - тварини ставали жвавими і легко піднімалися на гору. Пастухи вирішили спробувати дію цього листя на собі. Вони висушили і заварили в окропі листя цієї рослини. Вийшов на рідкість ароматний, смачний і бадьорящий настій.

Чай – це насичений аромат, що наповнює кімнату, це неповторний смак. І саме цьому напою, що бадьорить, зігріває  взимку і тамує спрагу влітку, ми присвятимо сьогоднішній урок.

 Але чай не просто напій, це також традиційний елемент спілкування, дружньої бесіди. Тож посмакуємо разом чашку запашного чаю. Але чаю ще немає.

Потрібно воду налити у чайник. І накрити чайник кришкою.

Розпочинаємо наше змагання. Поки гріється вода визначимо, чия команда починає перша(ключ) та отримає додатковий бал за вірну відповідь.

•      Як із точки зору фізики пояснити, яким чином передається тепло від дна до стінок посудини? Ми ж гріємо чайник знизу, але з часом вся посудина нагрівається...
•      А як нагрівається вода? Вона ж має низьку теплопровідність...
•       Згадаємо, за якої температури кипить вода. Чи завжди ця температура одна і та ж?
•       Чому у склянку, при наливанні окропу рекомендують класти металеву ложечку?
•       Чому підстаканники у потягах виготовляють з металів?
•       А чи можна нагріти воду у паперовій посудині?(демонстрація)
•       Чому папір не загорівся?

Задача . Яку кількість теплоти отримаємо ми, коли вип'ємо склянку чаю. Врахуємо, що температура тіла дорівнює 36,6 градусів, а температура гарячого чаю 70 градусів. Маса води у склянці: 200 г.

Поспостерігаємо за процесом нагрівання води.

•       На поверхні води з’являються бульбашки. Про що це свідчить?
•      Чи можна закип'ятити воду, не нагріваючи її?
•       Відкриваємо кришку. Що ми бачимо? А хіба пар має колір?
•       Чи може пар обпекти?
•       Чому пара обпікає сильніше за воду тієї ж температури?
•       Поясніть, чому повторно кип’ячена вода закипає довше, ніж сира? (Сира вода закипить швидше, тому що вона містить розчинене повітря, що під час кипіння видаляється. Чому це так важливо ми з’ясуємо пізніше).
•       Поясніть, чому вода у старому чайнику гріється довше, ніж  такому ж, але щойно з магазину. ( На стінках старого чайника з’являється вапняний осад, що знижує теплопровідність чайника)

Вода закипіла, але це тільки окріп. За якої температури кипить вода? Чи може вода кипіти за вищої, чи нижчої температури? (в горах вода кипить за температури 90 градусів, а в котельних  - за температури 200 град). Як підвищити температуру кипіння?

•       Альпіністи на висоті готували їжу. Після необхідного в звичайних умовах кип'ятіння, вони побачили, що продукти не зварились. Які причини цього явища?
•       Як їм діяти?

А ви помічали, що вода продовжує кипіти ще кілька хвилин після зняття чайника з вогню? Чому? Звідки береться додаткова енергія?

 Потрібно правильно заварити чай. Смак чаю залежить від температури, за якої його заварили. Чим вища температура в момент заварювання, тим смачніший чай.

•      У якому чайнику краще заварювати чай металевому чи порцеляновому і чому?
•      Чому перед заварюванням чайник рекомендують кілька разів ополоснути окропом?Чи можна за допомогою чайних пакетиків та склянок з водою, не торкаючись до склянок визначити у якій температура води вища?  Спробуйте здогадатися у якій склянці вища температура рідини (Вчитель додає чайний пакетик у дві склянки). Чому? ( У гарячій воді дифузія відбувається швидше і чай швидше забарвлюється

Чай готовий! Можна розливати.

  Які неприємності можуть трапитись, коли ми наливаємо гарячий чай у склянку?  Особливо, якщо стінки товсті?(Чому?)

•       Як цьому запобігти?(Ложка).
•       Чому чай краще пити з чашки ніж із склянки? (В чашки є ручка- вона не така гаряча, діаметр її більший, а чому іноді чай п'ють з піал?)
•       Кладіть цукор в чай, не перемішуючи). Солодкий? Чому?
•       Під час помішування процес відбувається швидше. Чому?
•       Чай дуже гарячий. Що можна зробити, щоб остудити його? Чому? ( налити в піалу, що прискорить випаровування)

А чай смачний, і ми із задоволенням його поп´ємо.

Конкурс Пантоміма: Зобразити  кипіння води та плавлення льоду.

Конкурс Гонка за лідером (дати якомога більше правильних відповідей, команда отримує по 10 питань)

1.  Енергія руху та  взаємодії частинок

2.  Процес зміни внутрішньої енергії без виконання роботи (теплопередача)

3.  Вид теплопередачі в рідинах та газах(конвекція)

4.  Вітер біля моря (бриз)

5.  Позначається Q (кількість теплоти)

6.  Пароутворення з вільної поверхні рідини

7.  Перехід з твердого в рідкий стан (плавлення)

8.  Температура кипіння води (100 градусів)

9.  Перехід рідина  – газ (пароутворення)

10. Процес, при якому виділяються бульбашки на поверхні рідини (кипіння)

11. Одиниця вимірювання енергії (Джоуль)

12. Вид теплопередачі, характерний для твердих тіл (теплопровідність)

13. Сонце передає енергію за  допомогою ...

14. Теплоізоляційна ємність (термос)

15. Позначається літерою «с» (теплоємність)

16. Перехід рідина– тверде тіло (кристалізація)

17. Температура плавлення льоду (0 градусів)

18. Перехід газ – рідина (конденсація)

19. Прикладом якого процесу є туман (конденсація).

20. Міра середньої кінетичної енергії частинок речовини.

Конкурс Чорний ящик ( Вчитель  приносить чорний ящик, у якому є два фізичних пристрої, за підказками вчителя команди пробують з’ясувати, що знаходиться у ящику. За відповідь з першої спроби команда отримує 25 балів, з другої — 20  і т.д)

1) - прилад зі скла;

- в ньому рідина

- червоного, чи сріблястого кольору

- з рідиною червоного кольору його можна використовувати навіть на Півночі;

- ним вимірюють ступінь нагрітості тіла.

( термометр)

2) -На ньому немає шкали

-Складається з двох посудин

- Між ними є повітря

- в ньому зберігають рідину

- Добре тримає тепло (термос)
Конкурс Ерудит. (відповідають обидві команди по черзі, якщо у команди немає  відповіді — інша команда пробує відповісти)

1. У густому Муромському лісі з-під землі б'ють сім джерел мертвої води: одна мертвіша за іншу. Із  перших шести джерел воду може взяти кожен, але останнє знаходиться в печері Змія Горинича, куди немає входу. За смаком і кольором вода нічим не відрізняється від звичайної. Але якщо її випити — смерті не відвести. Врятувати може тільки одне: запити отрутою більш сильною. Від будь-якої отрути може врятувати вода з печери Горинича. Якщо її випити, то вже ніщо не врятує. Вирішив Іван із Змієм покінчити. І домовились вони з ним так: кожен приносить із собою ковш води та дає випити іншому. Змій зрадів. «Дам я Івану отруту із своєї печери! Сам теж вип'ю Іванової отрути, але своєю зап'ю так і врятуюсь!» Ось у призначений день, у призначеному місці обмінялись вони ковшами та випили води. Тільки Іван значно розумнішим за Змія виявився. Сам живим залишився і Змія погубив. Як же він так зумів?

2. Жив собі цар. Були у нього три доньки : старша, середульша та меншенька. Молодша була найкрасивіша, улюблена донька царя. Цар був старим і дуже розумним. Він давно видав наказ, за яким перша донька, що візьме шлюб, забере собі за посаг півцарства. Знаючи це, середульша та старша сестри дуже хотіли заміж і частенько сварились одна з одною. Молодша донька заміж не збиралась. Щоб залагодити всі суперечки цар запропонував таке змагання. Він поставив на стіл три чайники. Вони були абсолютно однакові  і зовні, і кількістю рідини, що могли в себе вмістити. Цар налив у кожний чайник однакову кількість води. — Мої любі доньки, — зараз кожна з вас візьме по чайнику і піде зі мною на кухню. Там ви поставите чайники на вогонь і зачекаєте, доки вода в них закипить. Та донька, чайник якої закипить першим, вийде заміж першою. Як не дивно, але цар не прорахувався: першим закипів чайник молодшої доньки. Чому?

3. На столі перед вами лежить монета. Як, не торкаючись, підвищити її температуру?

4. У двох однакових, щільно затулених пробірках знаходиться спирт і вода. З'ясуйте, у якійпробірці спирт, а в якій вода? Пам'ятайте, пробірки відкривати не можна.

ІІ Підсумок уроку, рефлексія.

Ось і добігло до кінця наше чаювання.

Які ваші враження від чаювання?

 Отже, настав час прощатися. І я хочу побажати вам завжди з бажанням вчитися.

ІІІ. Домашнє завдання

Повторити §43 - 46

Цікавинки.

Ми з вами отримали сьогодні чудовий золотистий напій, адже не відразу люди­на навчилася правильно заварювати чай. Відомі курйози.

Майже в кожній країні існу­ють анекдоти про приготування чаю.

Так, англійський моряк надіслав у подарунок своїй матері фунт чаю. Жінка, бажаючи почас­тувати сусідів вишуканою заморською стравою, зварила в каструлі увесь чай відразу і, виливши гірку, на її думку, зовсім не потрібну коричневу воду, розклала по тарілках виварене листя, при­правивши його сметаною, і подала до столу.

А хто з вас знає, який чай і як п’ють у різних країнах?

У Японії, Китаї, Монголії, Серед­ній Азії, Індії п’ють зелений чай під назвою „кок- чай“. Чай полюбляють у Європі. В Англії п’ють „білий чай“ — із молоком, і на кожного англійця в день припадає п’ять- із половиною чашок чаю. Англійці першими почали нити чай із ромом. А ось у Японії досі не зник „культ" чаю .Чаювання в Японії є цілою церемонією. Перед ча­юванням гості збираються в окремій кімнаті, де вони перебувають 20-30 хвилин, бо вважається, що потрібно відпочити від денної метушні. А по­тім розпочинають чаювання. І за чашкою чаю во­ни можуть спокійно розмовляти 4-5 годин. Отже, чайна церемонія — це швидше бенкет розуму, ніж шлунку.