Урок «Хай буде вільна Україна, на всі віки, на всі часи!»

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНЕ ОБ’ЄДНАННЯ  “ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД  І-ІІІ СТ.№ 1-ДЮЦ “ПЕРЛИНКА’’ КІРОВОГРАДСЬКОІ МІСЬКОІ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОІ ОБЛАСТІ»

                

Перший урок на тему:

«Хай буде вільна Україна,

 на всі віки, на всі часи!»

      

Вчитель – Кіреєва Тамара Спиридонівна.

 

 

Тема уроку: «Хай буде вільна Україна, на всі віки, на всі часи!»

 

Мета: розширити поняття про єдність,  незалежність і суверенність нашої держави та роль  у цьому українського козацтва; розвивати в учнів бажання брати посильну участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави; наполегливо вчитись, щоб принести якомога більше користі рідній Україні; виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.

Форма проведення: урок.

Місце проведення: класна кімната.

Тривалість: 45 хвилин.

Обладнання:  Конституція України, географічна карта, портрети поетів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Василя Стуса та ін.; портрети героїв «Небесної сотні» та українців, що поклали свої голови за цілісність кордонів нашої країни, фото та список прізвищ земляків, що зараз воюють за єдність нашої країни.

 

Ведучі читають вірш Василя Хомика «Україна».

Учень. Україна!.. В цьому слові —

Дивна музика краси,

Болю, радості, любові —

Всі віки, в усі часи.

Учень. Україна!.. Степ і гори,

Міста дивної краси,

Білі села, птахів хори.

Дзвін бандур і дзенькіт кос.

Учень. Україна!.. Предків слава.

Гордість наших давніх літ,

Наша Сонячна Держава,

Що здіймається в зеніт.

Учень. А над нею в сонці сяє

Славен Тризуб золотий,

Синьо-жовтий Прапор має

Й «Ще не вмерла...» кличе в бій.

            Вчитель. Діти, тема нашого першого уроку «Хай буде вільна Україна, на всі віки, на всі часи!»

         Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна – це мати, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

            Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкі і чарівні простори, прекрасні села і міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця.

        Погляньте на карту України. На ній позначено кордони української землі. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське,  є в нас чудові гори. Простір землі, заселений українським народом, великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км.

          Учень. Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха… Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж пів-тисячолітнє поневолення (1240 – 1991 р.)

Вчитель. 1991 рік в житті українського народу — знаменний: Україна після століть боротьби знову стала незалежною державою. Україна тричі здобувала самостійність: за Богдана Хмельницького, під керівництвом В. Винниченка та М. Грушевського.  Першим кроком до волі було проголошення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. У цьому документі визначені головні напрями політичної діяльності Української держави, але реальних прав Україна не отримала.

Тільки після підтвердження на Всеукраїнському референдумі Акту про незалежність України, прийнятого 24 серпня 1991 року, світ сприйняв появу нової незалежної держави. Цим документом від 24 серпня 1991 року затверджена офіційна назва нашої держави — «Україна».

Наступним рішенням українського парламенту відновлені історичні символи нашої держави:

Прапор: жовто-блакитний;

Герб: тризуб;

    Гімн: «Ще не вмерла Україна», музика Михайла Вербицького, слова відомого географа XIX століття Павла Чубинського.

 Театральна розповідь               легенди про українські символи (сценка).

Ведучий. З глибини віків дійшла до нас ось така легенда. Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.

1-й син (учень). Мамо, піду-но я межи люди, подивлюся світ.

М а т и (учениця). Ну що ж сину, йди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми із собою золоту корону з трьома про­мінцями, хай у далекім краю зігріває вона тебе.

Ведучий. Минув час, і завдяки своєму розуму став. старший син великим князем, бо трипроменева коро­на, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали гербом.

Ведучий. Настала черга середнього сина.

2-й син (учень). Пустіть мене, мамо, світ подивитися.

Ведучий. Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами прославляв свою матір, одержав середній син імення Прапор.

Ведучий. А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймо­лодшому синові подарувала соловейків голос. І одер­жав син за свій Джерельний голос, величний спів на ім'я Гімн.              .

З того часу ідуть поруч три брати — Тризуб,  Прапор,  Гімн і прославляють рідну неньку - Україну.

Вчитель. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і  урочистий  гімн  прославляють  рідну неньку - Україну.

 Учень і учениця:

Україно моя, найрідніша у світі –
Є в нас ріки і гори, ліси і поля,
Тут росте в нас родюча пшениця і жито,
Україна - це моя найдорожча земля!

Як тебе не любити, Вітчизно кохана:
В моїм серці  ти зі мною завжди
І весняний бузок, і квітучі каштани,
Яблуневі й вишневі сади.

Біля кожної хати – червона калина,
А у хаті – на кожнім столі коровай.
Розцвітай, багатій, дорога Україно,
Мій єдиний, з дитинства улюблений, край!

Чужих країв ніколи я не бачив,
Принад не знаю їхніх і окрас,
Та вірю серцем щирим і гарячим:
Нема землі такої, як у нас.
 Чужі краї мою не гріють душу
І не дають натхнення небеса.
До тебе, ненько, Україно, повертатись мушу,
Бо де знайдеться ще така краса?
 

Учень.  Заплющую очі і бачу чисте, бездонне небо. Родючі поля, застелені пшеницею кольору сонця, безкрайні ріки та чисті, мов сльоза джерела. Все – це моя Батьківщина. Мені до болю знайомий запах цієї беззахисної, але в той же час сильної та терплячої країни. Де кожен знає ціну свободи, а національна свідомість зашкалює навіть у 14 років.

Учень. Хай не буде «ще не вмерла» –
Хай буде живая!
І весела, і щаслива від краю до краю.
Хай пшениця колоситься, лани золотіють,
Хай великі і маленькі, хай усі радіють.
Пісня над рікою лине від Карпат до моря,
Хай ніхто в країні-неньці більш не знає горя!
Як піднялись і повстали, кайдани порвали,
Так не даймо ж більш нікому, щоб волю забрали!
Вже воскресла України і слава, і воля.
І вже буде щасливою козацькая доля!

Учень. Моя держава – це могутні землі, родюча земля, щирі люди, чисте повітря та безмежні поля. Моя країна – це безкраї простори добра та любові. Мені неймовірно прикро відчувати весь біль мого краю. Прикро бачити те, що комусь чорна ікра з неба, а комусь чорна стрічка в куточку фото.

Учень. Я щиро сподіваюсь на глибоке, чисте, синє небо над нашою рідною Україною. Я вірю в те, що незабаром сонце щастя осяє наші широкі українські землі.

Учениця. Що для мене Україна – для людини, що народилася в самому її центрі. Це – моя гордість. Так-так, я завжди пишалася і пишаюся нині належністю до моєї священної землі - України. З задоволенням  одягаю власноруч виготовлену вишиванку , демонструючи своєю зовнішністю: я – українка!

Учень.  Наша сучасна держава займає площу 603,7 тис. км² і є найбільшою за розмірами території країною в Європі. Розташована Україна на заході материка Євразія, в центральній частині Європи.  З 1975 року за Гельсінськими угодами, державні межі України в Європі визнані непорушними.

3 учень. Громадянин України — це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні, люблять її і є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати на її розвиток і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, мову, культуру, бути добрими, чесними, милосердними, працелюбними.

Вчитель. А зараз ми проведемо конкурс «Чи знаєте ви?

Вчитель читає запитання (дивись додаток 1), а учні говорять відповіді.

Вчитель. Ну що ж, молодці, ви добре знаєте історію рідного краю. А чи знаєте ви прислів’я про свій край?

Вчитель проводить конкурс «Заверши прислів’я» (дивись додаток 2).

Вчитель. Молодці, ви справжні козаки. А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом України, її громадянином? (учні знову висловлюють свої думки).

1 учень. Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь.

2 учень. Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою причетність до шкільного життя і до життя країни.

3 учень. Любити природу, берегти і примножувати її багатства: садити сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки. Турбуватись про майбутнє нашої держави.

1 учень. Берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, не руйнувати, а вивчати і творити нову історію рідного краю.

2 учень. Бо, як каже народна мудрість: «Рідна земля і в жмені мила».

3 учень. А ось як про Україну писав Василь Симоненко:

 Можна все на світі вибирати, сину,

 Вибрати не можна тільки Батьківщину...

Вчитель. Як матір ми не вибираємо, так не можемо вибрати і Батьківщину, одна вона у нас, одна у цілому світі. Тут наше коріння, тут наша доля.

Учень: Я — українець, я не малорос,

 Пишаюсь родом тисячокорінним.

 Тарас за мене мучивсь і боровсь,

 Щоб я зродився зерням України.

Учень. Стаття 65 Конституції нашої держави говорить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Учень. Наша армія існує для захисту кордонів рідної землі, а не для нападу на інші країни. Щоб захистити Батьківщину в майбутньому, треба змалку полюбляти спорт, бути сильним, спритним, мужнім.

Вчитель. Нам є з кого брати приклад і в наш час – це герої «Небесної сотні», яких значно більше полягло під час акції протесту на Євромайдані у грудні 2013 та лютому 2014 роках. Саме ці герої допомогли повалити корумпований уряд Януковича та його прибічників, а ті, хто залишився живим, зараз в складі Національної гвардії та українського війська безстрашно воюють за цілісність кордонів нашої держави.

        Вчитель. Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний вітер слова кохання річці синьоокій, а день стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку – Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.

      Трагічні події в Україні тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

(Демонстрація відеофрагменту «Небесна сотня»; режим доступу: https: //www.youtube. com/watch?v=mPULVFowi_4).

Давайте хвилиною мовчання пом’янемо всіх тих, хто віддав своє життя за нашу єдину цілісну країну. (Хвилина мовчання).

 

Вчитель. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули  вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави (учні зачитують прізвища).

Учень. Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір'ю українців, які свято шанують і люблять її.

Учень. Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь.

Учень:  Ось і закінчився урок,

 Хотілося б вам усім побажати

 Добра, і злагоди, й краси,

Щоб для України ви росли.

Учень:   Хай вам щастить завжди й у всьому,

 Не піддавайте серце злому.

 Хай Бог усім допомагає

 І рідний край оберігає.

Вчитель. І на останок, давайте помріємо…Мрія завжди красива. Мрія — стосила. Бо помножена на тисячі мрій. А отже, невмируща. А отже, всепереможна.

      Сидіти і мріяти про краще можна, але у такому разі воно не настане. Можна любити Україну і втікати за кордон. Але чого варта така любов?

      Не дивлячись на те, що відбувається зараз в Україні, я сподіваюсь, що майбутнє нашої держави буде створене кращими людьми, а ці люди це ви, які є патріотами нашої держави.

Учениця. Я вірю, країно, ти станеш на ноги, 
Махнуть золотистим крилом рушники, 
І щастя затмить всі печалі й тривоги 
На вічні роки і прийдешні віки!

Я бачу квітучу, щасливу країну,

Де кожна людина працює, творить,

Де можна навчатись, кохати, радіти,

Де кожна хвилина — то святості мить.

 

Звучить гімн України, учні співають стоячи, приклавши руку до серця.

 

 

 

                                                   Вікторина.                               Додаток 1.

Чи знаєте ви:

1. Що означає слово «козак»? (Вершник, вільна людина.)

2. Кого вважали козаки батьком, матір'ю, дружиною та товаришем? (Батько — степ, мати — Січ, дружина — шабля, товариш — кінь.)

3. Де відбулася перша битва в ході визвольної війни? (Під Жовтими Водами.)

4. Чи був гетьман самодержцем? (Ні.)

5. Найважливіша   ознака   влади   в   козацькому   війську. (Булава.)

6. Що означає для козака слово «чайка»? (Човен.)

7. Найвідоміший козацький танок. (Гопак.)

8. Де розташовувались козацькі табори? (Запорозька Січ.)

9. Народний співець, оспівувач подвигів козаків. (Кобзар.)

10. Голова козацького уряду. (Гетьман.)

11. Про яку деталь козацького вбрання казали: «широкі, як чорне море»? (Шаровари.)

12. Найвідоміша козацька страва. (Куліш.)

13. Перша  козацька   фортеця,   зведена  на  острові.   (Мала Хортиця.)

14. Кому не дозволялося заходити на територію Запорозької Січі? (Жінкам.)

15. Як звали першого козацького гетьмана? (Дмитро Вишневецький.)

16. Що означає слово «тирса»? (Степова висока трава.)

17. Як називали в народі Петра Дорошенка? (Сонце руїни.)

18. Як називали козаків, що перебували на державній службі? (Реєстрові.)

19. Якому гетьманові найбільше «дісталося» від істориків? (Іванові Мазепі.)

20. Автор першої української конституції.  (Пилип  Орлик.)

21. Центральний орган управління Січі. (Кіш.)

22.    Хто і коли наказав руйнувати Січ?

 (Російська цариця Катерина ІІ в 1775 році.)

23. Відомий козак, який брав участь більше як у п'ятдесяти битвах.

 (Іван Сірко.)

Додаток 2

Заверши прислів’я:

1. За рідний край ... (і життя віддай).

2. Або перемогу добути, ... (або вдома не бути).

3. Кров не водиця, ... (проливати не годиться).

4. До булави треба ... (голови).

5. Де козак, ... (там і слава).

6. Степ та воля — ... (козацька доля).

7. Козацькому роду ... (нема переводу).

8. Береженого Бог береже, а козака ... (шабля стереже).

10. Хочеш спокою — ... (готуйся до бою).

11. Терпи, козаче, ... (отаманом будеш).

12. Коли стелиться доріжка, козакові... (не до ліжка).

13. Хліб та вода — ... (козацька їда).

Додаток №3.

 

Квіточка Україночка. Краса переможе !!!