Урок "Ходова частина автомобіля. Колеса та шини"

Методична розробка уроку

з предмета «Спеціальна технологія»

Професія: «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів».

Тема: «Ходова частина»

ПЛАН УРОКУ

Тема уроку: «Колеса та шини».

Мета уроку:

Навчальна: навчити учнів розрізняти колеса та шини автомобілів за їх призначенням і видами, а також розуміти позначення і маркування шин.

Розвиваюча: розвивати уявлення про практичне застосування знань з будови коліс та шин; мотивувати та стимулювати активну пізнавальну діяльність здобувачів освіти; створити емоційний настрій і збудити інтерес до самостійного вирішення проблем; розвивати мислення, спостережливість, самостійність та відповідальність; формувати навчальну (уміння виділяти головне, аналізувати, використовувати на практиці; здійснювати навчальну діяльність у взаємодії; формулювати, висловлювати, доводити власну думку; здатність навчатися протягом усього життя), комунікативну, інформаційну (уміння використовувати джерела інформації, зокрема ІКТ; уміння раціонально використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання й систематизації, зберігання й передавання інформації) та соціальну (здатність до співробітництва в команді, мобільність; уміння адаптуватись й визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі); вміння використовувати отримані знання у майбутній професійній діяльності.

Виховна: виховувати ділові якості майбутніх професіоналів, свідоме ставлення та повагу до професії, почуття колективізму, добросовісне ставлення до роботи, виховувати інтерес до предмету, сумлінність та відповідальність.

Методична: застосування методичних  мотиваційних прийомів, елементів інтерактивного навчання, що дають змогу викликати інтерес до уроку, стимулюють пізнавальну активність здобувачів освіти.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань, формування компетенцій і компетентностей.

Методи навчання:

інформаційно - повідомлююча бесіда з елементами  проблемності, з використанням

наочного (таблиці, схеми, дидактичний матеріал), практичного (практичні вправи),

частково-пошукового (асоціації), демонстративного (відео сюжет, презентація, натуральні зразки) методів.

Форми, методи та прийоми роботи:

Фронтальна, колективна, індивідуальна, робота в парах, робота в групах.

Міжпредметні зв’язки: Матеріалознавство, Охорона праці, Правила дорожнього руху, Основи безпеки руху, Виробниче навчання (тема «Ходова частина автомобіля»).

Засоби навчання:

Технічні: комп’ютер, мультимедійний проектор,  комп’ютери для здобувачів освіти.

Наочні: мультимедійна презентація, відеоролики, відеофільми, натуральні зразки ободів, шин.

Дидактичні: картки контролю знань здобувачів освіти, роздатковий матеріал.

Хід уроку.

1. Організаційна частина.  (1 хв.)

Перевірка наявності здобувачів освіти, їх готовності до уроку.

Повідомлення теми уроку.

2. Підготовка до сприйняття матеріалу. (9 хв.)

Актуалізація опорних знань, тобто повторення раніше вивченого матеріалу, проводиться у вигляді опитування з теми «Особливості будови ходової частини автомобілів», «Особливості будови підвісок вантажних автомобілів», «Кути встановлення передніх керованих коліс»  та вправ «Мозкова атака», «Закінчити визначення» (Додаток 1).

Вправа «Мозкова атака».

Викладач: Нагадайте, будь - ласка, призначення підвіски.

Очікувана відповідь:

Підвіска автомобіля забезпечує пружний зв'язок рами або кузова з мостами й колесами, пом'якшує удари, що сприймаються ними, а також поштовхи під час їзди по нерівностях дороги.

• Як класифікуються підвіски?

За характером взаємодії коліс і кузова під час руху автомобіля всі підвіски поділяють на залежні та незалежні.

• З яких пристроїв складається підвіска?

Підвіска автомобіля складається з таких пристроїв:  пружного елемента;  напрямного пристрою;  гасильного елемента.

• Які пружні елементи використовуються у підвісках?

Як пружний елемент у підвісках використовують металеві листові ресори, циліндричні пружини, торсіони, неметалеві пружні елементи із гуми, стисненого повітря або рідини.

• Яке призначення напрямного пристрою?

Напрямний пристрій підвіски передає штовхальні, гальмівні й бокові зусилля від коліс на раму або корпус автомобіля.

• Для чого передні керовані колеса встановлюються під певними кутами нахилу у вертикальній і горизонтальній площинах?

Для зменшення опору рухові, а також спрацювання шин і витрати палива.

Вправа «Закінчити визначення»   (Додаток 1)

У ході актуалізації з накопичених здобувачами освіти  компетентностей виокремляться  ті, що потрібні для засвоєння нової теми. Якщо в ході актуалізації знань виявляються неточності, то проводять корекцію засвоєних здобувачами знань.

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності здобувачів освіти. (3 хв.)

Викладач повідомляє тему програми та теми урок, мету.

Вправа «Очікування». Викладач запитує в здобувачів знань, чого вони очікують від уроку?

Орієнтовна відповідь:

•          поглибити та розширити знання за темою «Ходова частина автомобіля»;
•          отримати знання по будові і експлуатації;
•          отримати досвід застосування вивчених раніше знань в практичній діяльності;
•          перевірити рівень засвоєних раніше знань.

 Викладач зосереджує увагу на мотивації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, виділяючи такі аспекти:

•          вважливість даної теми та її засвоєння для подальшої професійної діяльності здобувачів освіти;
•          важливість  правильної експлуатації коліс та шин в роботі автомобіля, її вплив на  надійність, довговічність, економічність, витрати пального, прохідність, вантажопідйомність, безпеку руху, стійкість на дорозі, зчеплення з дорогою, гальмівний шлях, зношування шин, тощо.

     Посилює мотивацію навчального процесу також застосування методичного прийому «Установлення логічного зв'язку між раніше вивченим і новим матеріалом». Викладач, спираючись на наявні знання і розуміння учнів, стимулює їх до придбання нових знань, активізує волю, увагу, спонукає до самостійної навчальної діяльності. Логічно зв'язується минуле, сьогодення і майбутнє.

Постановка питань викликає чекання нової інформації і збуджує потребу в

поглибленні і розширенні наявних знань.

4. Вивчення нового матеріалу. (30 хв.)

Викладач після опитування з теми «Особливості будови ходової частини автомобілів», «Особливості будови підвісок вантажних автомобілів», «Кути встановлення передніх керованих коліс»» переходить до викладання нового матеріалу.

         Показується  фільм «Історія колеса», в якому наводиться цікава інформація про історію найунікальнішого винаходу людства – колеса, про древні його знахідки, еволюцію і застосування. При цьому використовується методичний прийом «Яскрава пляма» та «Насичення навчального матеріалу елементами новизни і цікавості». Цим самим створюється яскравий емоційний фон, що сприяє засвоєнню і запам’ятовуванню нового матеріалу, повідомляється додаткова цікава інформація, що викликає подив, здивування, захоплення,  стимулюється інтерес до досліджуваної теми. 

        Після цього демонструються фрагменти фільму «Ходова частина. Колеса та шини», на яких чітко показані принцип дії та будову автомобільних коліс та шин , та презентацію «Колеса та шини».

 Далі  здобувачі освіти записують основні поняття з будови та принципу роботи коліс та шин, використовуючи при цьому опорні конспекти, які видає викладач. (Додаток 2)

Вправа «Асоціації». Асоціативний кущ – практичне завдання для застосування знань, формування вмінь здобувачів знань. Використовуючи метод «Пошук інформації» необхідно виконати практичне завдання.

Робота в парах. Здобувачі освіти працюють в парах, виконують практичне завдання – скласти асоціативний кущ поняття «Шина» та асоціативний кущ поняття «Колесо»,  використовуючи метод «Пошук інформації».

При цьому використовується методичний прийом «Колективного переживання»,

при якому переживаючи загальні і особисті успіхи і невдачі, відчуваючи особисту відповідальність за результат спільної роботи,  здобувачі знань створюють бажані психічні стани, що сприяють активізації їх навчальної діяльності та кращому засвоєнню нових знань.

 4.1. Первинне застосування придбаних знань.

Цей етап є важливим для уроку, оскільки на ньому вперше починається структурування знань, отриманих на уроці та їх повторення для подальшого запам'ятовування. Викладач повторює разом з здобувачами освіти основні особливості будови коліс та шин, які вивчили на сьогоднішньому уроці.

4.2. Застосування здобувачами освіти знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок.

Наступний етап уроку є індикатором якісного засвоєння нових знань, компетентностей і компетенцій, формування первинних навичок. Щоб визначити рівень знань та вмінь, а також способів діяльності здобувачів знань, викладач застосовує систему вправ у вигляді практичного завдання по вирішенню тестових завдань, які мають різний рівень складності.        (Додаток 3)

4.3. Творче перенесення компетенцій і компетентностей  у нові або змінені умови з метою формування вмінь.

Узагальнююче повторення дозволяє структурувати знання в свідомості здобувача

освіти, тобто уявно виділити будь-які основні терміни, привести в єдину систему засвоєні на уроці поняття, виявити їх окремі компоненти та взаємозв‘язок між ними.

Вправа «Творча лабораторія». Здобувачі освіти переглядають відеоролики із принципу роботи коліс та шин та виконують завдання до них. (Наприклад: «Перегляньте відеоролик і складіть алгоритм дій з  демонтажу (монтажу) колеса»)

4.4. Рефлексія. Рефлексія в навчанні – миследіяльний або чуттєво-переживаючий процес усвідомлення людиною своєї діяльності. Рефлексія має на меті

обнародування власної позиції, її співвіднесення з думками інших людей.

 Вправа «Підіб'ємо підсумки» - один з найпоширеніших прийомів усної рефлексії, що, як правило, застосовується на етапі завершення уроку.

Здобувачі освіти промовляють за схемою:

На уроці я ….

Дізнався…

Зрозумів…

Навчився…

Найбільший мій успіх – це…

Найбільші труднощі я відчув …

Я не знав, а тепер знаю …

Я змінив своє ставлення до …

На наступному уроці я хочу…

5. Підведення підсумків уроку. (4 хв.)

Підсумок проводять для того, щоб зіставити мету та завдання уроку з отриманими результатами, проаналізувати діяльність здобувачів освіти на уроці та обґрунтувати отримані здобувачами знань бали. Для цього викладач називає більш активних, виставляє бали. А також виставляє іншим здобувачам знань отримані оцінки. Педагог відзначає успіхи всіх і успіхи окремих учнів. Він не акцентує увагу на минулих невдачах, а ставить задачу - справитися з завданням краще, ніж  минулого разу.

Задається домашнє завдання та повідомляється наступна тема уроку.

6. Повідомлення домашнього завдання. (1 хв.)

Обов'язковий рівень:

Прочитати та скласти короткий конспект п. 5.4, 5.5 стор. 276-287 підручник «Будова й експлуатація автомобілів» В.Ф.Кисликов, В.В.Лущик, знайти, усвідомити і засвоїти відповіді на контрольні запитання по темі уроку.

Метод «Обери завдання сам».

Використання цього методу, в даному випадку, передбачає використання методичного прийому «постановка нових перспектив». Вибираючи домашнє завдання більш високого рівня, здобувач освіти демонструє наявний високий рівень навчальної мотивації, виявляє бажання добитися більших успіхів і кращих оцінок, ставить перед собою задачу долучитися до когорти більш активних і успішних.

Тренувальний рівень:

Скласти тести закритого типу на тему «Колеса та шини».

Випереджувальне завдання:

Користуючись інтернет-ресурсами підготувати презентацію «ТО ходової частини автомобіля ». (Випереджувальне завдання для більш успішних здобувачів освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

                                                                                                             Додаток 1.

Вправа «Закінчити визначення».

• Ходова частина це – … (візок, що складається з рами, осей з колесами і підвіски )
• Напрямні пристрої підвісок це –…   (листові ресори, реактивні штанги, тяги стійкості)
• На вантажних і легкових автомобілях застосовують рами … (лонжеронні і хребтові)
• Залежні підвіски це… (підвіска, що забезпечує жорсткий зв'язок між лівим і правим колесом)
• Незалежні підвіски це…  (підвіска, з  відсутністю жорсткого зв'язку між колесами одного моста )
• Амортизатор це…  (гасильний елемент підвіски, що призначається для гасіння коливань кузова й коліс)
• Сходження керованих коліс — це … (різниця між відстанями між внутрішніми поверхнями боковий шин у середній площині спереду і ззаду кожного колеса)  
• Кут  розвалу керованих коліс це … (кут, що утворюється між площиною колеса та вертикальною площиною, паралельною поздовжній осі автомобіля)
• Кут у нахилу осі шворня передбачається в площинах …  (в поздовжній і поперечній площині)

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                   

                                                                                                                 Додаток 2

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ УРОКУ

Колеса забезпечують можливість руху автомобіля, а також пом’якшують поштовхи, що виникають при русі його по нерівній дорозі.

Залежно від призначення колеса поділяють на: ведучі, керо­вані (ведені), комбіновані (ведучі і керо­вані) і підтримувальні.

Ведучі колеса перетворюють крутний момент, що передається від трансмісії, на силу тяги, завдяки чому забезпечується посту­пальний рух автомобіля.

Керовані колеса сприймають через підвіску штовхаючі зусилля від кузова й за допомогою рульового керування задають напрям руху.

Комбіновані колеса виконують функції ведучих і ведених коліс водночас.

Підтримувальні колеса створюють опору кочення для причепів напівпричепів або рами автомобіля, перетворюючи штовхальні зусилля на кочення коліс.

       Колесо автомобіля складається з диска і обода. На вантажних автомобілях застосовують колеса з плоским ободом, що має два бортових кільця, одне з яких знімне. Знімне кільце кріпиться на ободі за допомогою розрізного знімного замкового кільця ЗИЛ-130).
На легкових автомобілях обід колеса глибокий нерозбірний. Крім двох бортів, посередині є заглиблення, призначене для монтажу покришки на обід. Диски коліс мають конічні отвори, за допомогою яких колесо встановлюють на шпильки маточини. Гайки коліс також мають конус. Збіг конусів гайок з конусними отворами на дисках забезпечує правильне центрування коліс.
У вантажних автомобілях на задню вісь установлюють два колеса з кожного боку. Внутрішні колеса закріплені на шпильках ковпачковими гайками (футорками), що мають зовнішню і внутрішню різьбу, а зовнішні колеса — гайками з конусом.

Передні колеса вантажних автомобілів можуть бути бездискові з спицевими мато­чинами, з рознімними ободами.

Маточини обертаються на конічних підшипниках 10 і 12, вста­новлених на цапфах  мостів, закріплені  гайками з  шайбами: замковими і  відгинними.

 

Автомобільні шини поглинають поштовхи від нерівностей дороги, значно розвантажуючи деталі підвіски.
На сучасних автомобілях установлюють пневматичні шини, які бувають камерними і безкамерними. В автомобілях ГАЗ-53А і ЗИЛ-130 застосовують камерну шину. Вона складається з покришки, камери з вентилем і ободової стрічки, яка захищає камеру від стирання ободом колеса і защемлення краями покришки.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розріз покришки: 1 — осердя борта (дротяне кільце); 2 — боковина; З — каркас; 4 — подушковий шар; 5 — протектор; 6 — борт

 

 

Покришка складається з каркаса З, подушкового шару 4, протектора 5, боковий 2 і бортів 6. Каркас виготовляють з кількох шарів прогумованої тканини (корду) і міцно приєднують до жорстких бортів, за допомогою яких покришка кріпиться на ободі колеса. У бортах вмонтовані осердя (кільця) 1 із стального дроту, обгорнуті стрічкою. Кільця захищають борти від розтягування і запобігають зіскакуванню шини з колеса.

Подушковий шар гуми, який розміщений між протектором і каркасом захищає останній від пошкодження Візерунок протектора залежить від призначення покришки, наприклад, для роботи в умовах бездоріжжя (м'який грунт, пісок, сніг) застосовують шини з крупним візерунком протектора, на дорогах з твердим покриттям — з дрібним візерунком.
Камера — замкнутий гумовий рукав, у який нагнітають повітря через вмонтований у неї вентиль — клапан, що пропускає повітря тільки в камеру.
Основні деталі вентиля — гумовометалевий корпус, золотник, який складається з ніпеля і клапана з пружиною, і ковпачок .

У діагональних шинах нитки корду в середніх шарах каркаса перехрещуються, тобто розташовуються під деяким кутом.

Особливість конструкції радіальних шин полягає насамперед у тому, що нитки корду в шарах каркаса розта­шовані радіальне по профілю шини в напрямку від одного борта до іншого, тобто у всіх шарах каркаса нитки корду паралельні одна одній. Таким чином, кожен шар корду в каркасі шин типу R працює неначе самостійно (не в парі із сусіднім шаром). У результаті цього напруги, що виникають у нитках корду каркаса шин типу R, при­близно в 2 рази менші, ніж у діагональних шинах, що дозволяє відповідно зменшити число шарів корду.

Брекером називається гумовий, гумовокордовий або гумовометалокордовий шар, розташований між каркасом і протектором. Він складається з двох і більшої кількості шарів зрідженого корду, покритого гумою. Брекер забезпечує міцний зв’язок протектора з каркасом.

Протектором називається товстий шар гуми, розташований по короні покришки і дотичний з дорогою при коченні колеса. Призна­чення протектора — забезпечувати зносостійкість шини, надійне зчеплення з дорогою, послабляти вплив поштовхів і ударів на каркас шини, частково поглинати коливання, і в першу чергу крутильні коливання в трансмісії автомобіля. Від рисунка протектора залежить зчеплення шини з доро­гою, інтенсивність зносу, видалення грязі і вологи з зони контакту з дорогою і відвід тепла від каркаса покришки, безшумність при русі автомобіля, рівномірність тиску на каркас шини і дорогу, прохід­ність автопоїзда на дорогах різних категорій.

Боковиною покришки називається гумовий шар, що покриває бічні стінки каркаса й вберігає його від вологи і механічних по­шкоджень. Боковина повинна бути досить тонкою й еластичною, щоб добре витримувати багаторазовий вигин і мало впливати на. жорсткість корпусу. На боковини шин наносять всі визначені тех­нічною документацією умовні позначення, що характеризують шину.

Борти — жорсткі частини покришки, призначені для надійного кріплення її на ободі колеса. Вони складаються з бортового кільця, виконаного зі сталевого дроту, твердого профільного гумового шну­ра, обгортки й ущільнювальних стрічок. Металеве кільце додає бор­ту необхідну жорсткість і міцність, а твердий гумовий шнур — монолітність, здійснює поступовий перехід від жорсткості метале­вого кільця до еластичної боковини, забезпечує формування борта.

 

Камерна шина — пневматична шина, у якій повітряна порож­нина утворюється герметизуючою камерою. Камера являє собою кільцеву трубу, з повітронепроникної еластичної гуми, оснащену вентилем.

Безкамерна шина — пневматична шина, в якій повітряна порож­нина утворюється покришкою й ободом колеса; герметизація дося­гається за рахунок спеціального герметизуючого шару гуми, що має підвищену газонепроникність.

Маркування шин.

На кожній покришці (безкамерній шині) наноситься марку­вання: найменування фірми чи товарний знак заводу-виробника; позначення (розмір) шини; модель шини; дата виготовлення покришки; індекс підприємства; порядковий номер; індекс швид­кості; норма кількості шарів (для шин вантажних автомобілів);* балансирна мітка; номер ГОСТу чи ТУ на шини; штамп технічно­го контролю і сортність виробу; індекс країни і номер сертифіката безпеки шини.

 Правила демонтажу, монтажу та експлуатації шин.

Перед встановленням шини на обід колеса вантажного автомобіля у покришку вкладають камеру й ободову стрічку. Складену шину надівають на обід колеса, в отвір обода вставляють вентиль. Піднявши шину з боку вентиля, надівають її протилежний бік на обід, встановлюючи бортове кільце, потім замкове, втискуючи його в канавку до повної посадки. Змонтоване колесо вставляють у захисну загородку и накачують повітря доти, поки тиск у шинах становитиме 60...150 кПа (0,6... ...1,5 кгс/см2). Після цього борт покришки розправляють, б'ючи дерев'яним молотком по зовнішньому краю замкового кільця. Борт шини повинен повністю сісти на полиці обода і кільця. Після цього повітря накачують у шину до тиску,  вказаного в інструкції по експлуатації автомобіля.                                    

Прийоми монтажу шин автомобіля ЗИЛ-130: а — борт покришки відтискують прямою лопаткою вниз; б — борт покришки продовжують відтискувати вниз прямою лопаткою і лопаткою з кривим захватом; в — борт покришки знімають з конічної полички; г — прямою лопаткою відтискують замкове кільце з канавки обода колеса; д — замкове кільце піднімають лопаткою з кривим захватом; е — пряму лопатку ставлять під замкове кільце; є — замкове кільце, підтримуючи рукою, витискають прямою лопаткою; ж — після перевертання диск колеса виймають з шини     

Під час демонтажу шини необхідно повністю випустити з неї повітря, а потім, користуючись монтажними лопатками, зняти замкові і бортові кільця так, як показано на малюнку.
Монтаж безкамерних шин треба виконувати дуже обережно, щоб не пошкодити бортів, оскільки це порушить герметичність шини. до тиску, Спрацювання передніх і задніх шин неоднакове. Щоб спрацювання шин було рівномірним, потрібно періодично, через кожні 5000...6000 км пробігу міняти їх місцями відповідно до заводської інструкції.
Для кожної моделі автомобіля встановлено норми тиску повітря в шинах,

 Відхилення від яких значно скорочують строк служби шин. Підвищений тиск повітря в шинах призводить до перевантаження ниток каркаса та їх руйнування, до нерівномірного спрацювання протектора. Ще небезпечніше зменшення тиску; пониження тиску на 25 % скорочує строк служби шин на 50 %.
Під час обертання колеса виникають великі інерційні сили. Якщо маса колеса по окружності неоднакова, то з'являється биття і покришка поступово руйнується. На багатьох автомобілях,  є тягарці для балансування коліс, які можна переміщати по окружності обода.
Майстерність водіння автомобіля, правильний вибір режиму роботи шин у різних умовах можуть значно збільшити їх пробіг. Велика швидкість на поворотах і по поганій дорозі, різке гальмування і рушання автомобіля з місця, пробуксовування коліс, їзда по трамвайних рейках і щільно до бровки тротуару призводить до псування і швидкого спрацювання шин. Під час роботи і при поставленні автомобіля в гараж треба уникати наїздів на різні нафтопродукти, оскільки вони руйнують гуму. Якщо автомобіль ставлять на тривалий час, шини треба розвантажити, встановивши автомобіль на козли.                                                                                           

Для поліпшення зчеплення шин з дорогою застосовуються шипи протиковзання. Шипи виготовляють з твердих сплавів. Встановлюють їх у шину за допомогою особливого пневматичного пістолета. Висота шипа над поверхнею шини 1.5...2 мм. Гальмівний шлях під час їзди на шинах з шипами скорочується майже вдвічі. Особливо ефективні шипи під час руху по обледенілих і укочених снігових дорогах. Експлуатація автомобіля в умовах бездоріжжя потребує застосування додаткових засобів підвищення прохідності, до яких відкосять кільцеві і тракові ланцюги протиковзання, металеві колійні сітки та ін. Найпоширенішим засобом є ланцюги протиковзання. Ланцюги мають бути добре натягнутими і закріпленими.

 

                                                                                         

                                                                                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                  

 

 Додаток 3.

КАРТКА - ЗАВДАННЯ № 1.

1). Який з видів (за призначенням) не належить  колесам?

1. Керовані.

2. Ведучі.

3. Комбіновані.

4. Опозитні.

5. Підтримувальні.

 

2). Глибокий обід колеса застосовують …

1. У вантажних автомобілях.

2. У легкових автомобілях.

3. У спеціальних автомобілях.

 

3). Безкамерні шини застосовують з …

1. Глибоким ободом.

2. Плоским ободом.

3. Розбірним ободом.

 

4). Бездискові колеса застосовують …

1. У великовантажних автомобілях.

2. У легкових автомобілях.

3. У спеціальних автомобілях.

 

5). Камерні і безкамерні бувають …

1. Шини.

2. Колеса.

3. Покришки.

 

 

 

 

 

 

 

КАРТКА - ЗАВДАННЯ № 2.

1). Яка деталь не належить шині?

1. Камера.

2. Ободова стрічка.

3. Покришка.

4. Обід.

5. Вентиль.

 

2). Які шини забороняється ставити на одну вісь автомобіля?

1. Радіальні і діагональні.

2. З різним рисунком протектора.

3. Всі відповіді вірні.

 

3). Плоский обід колеса застосовують …

1. У вантажних автомобілях.

2. У легкових автомобілях.

3. У спеціальних автомобілях.

 

4). Підвищені вимоги до стану ободів висуваються …

1. У камерних шинах.

2. У безкамерних шинах.

3. У діагональних шинах

 

5). Яка деталь не належить покришці?

1. Брекер.

2. Ободова стрічка.

3. Каркас.

4. Борти.

5. Протектор

6. Боковини.

 

 

 

 

 

 

 

 

КАРТКА - ЗАВДАННЯ №3.

 

 

1). Якою цифрою на рисунку позначено брекер?

 

 

2).  Якою цифрою на рисунку позначено борти?

 

 

 

3). Для рівномірного спрацювання шин необхідно …

 

1. Дотримуватись рекомендованого інструкцією тиску.

2. Міняти шини місцями, згідно інструкції.

3. Здійснити балансування коліс.

4. Всі відповіді вірні.

 

4). В позначенні на покришці 240х508 перша цифра вказує на …

 

1. Діаметр обода колеса.

2. Ширину профілю шини.

3. Висоту профілю шини.

 

5). В позначенні на покришці 240х508 друга цифра вказує на …

 

1. Діаметр обода колеса.

2. Ширину профілю шини.

3. Висоту профілю шини.

 

 

44