Анотація до уроку
Сучасна життя розвивається стрімко тому , відбуваються вагомі зміни у системі освіти. Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він уже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. Урок з української літератури у створений згідно з чинними програмами для загальноосвітніх шкіл. Має на меті розкрити причини трагедії Миколи Джері, допомогти учням зрозуміти важливість морального вибору не тільки головним героєм, а й кожною людиною; розвивати вміння висловлювати власну думку; аналізувати художній текст. У розробленому уроці представлені різні інноваційні форми роботи, які підбирилася з урахуванням індивідуальних особливостей та уподобань учнів. Учителем використані наступні вправи: «Ауторелаксація », «Оживи світлину», «Словесне малювання», евристична бесіда, вибіркове читання, «Піраміда»,« Атракціон питань» .
І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ПОВІСТЬ «МИКОЛА ДЖЕРЯ»
Мета: розкрити причини трагедії Миколи Джері, допомогти учням зрозуміти важливість морального вибору не тільки головним героєм, а й кожною людиною; розвивати вміння висловлювати власну думку; аналізувати художній текст.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: картки, текст повісті «Микола Джеря», дидактичні матеріали.
Завдання на випередження.” Поміркуйте ,пропонує вам довести правдивість вислову.
Мабуть, після Тараса Шевченка черкаська
земля не давала таланту більшого,
ніж талант Нечуя-Левицького.
Він заслужив звання народного письменника.
Вищої похвали бути не може.
О. Гончар
Перебіг УРОКУ
I. Організаційно - мотиваційний етап:
Вправа “ гарний настрій ”
Звучить спокійна музика.(https://www.youtube.com/watch?v=S8byk-ct644)
- Уявіть, що у ваших долоньках - дрібка гарного настрою. Поділіться ним, щоб зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами. Почнімо наш урок. Девіз нашого уроку (хором): «Вигадуй, пробуй, твори! Розум, фантазію прояви!»
Повідомлення теми уроку:
Повість «Микола Джеря» (1876) є одним із визначних творів Нечуя-Левицького
Метод «Оживи світлину». Дивлячись на світлини, пропоную пригадати життєвий та творчий шлях письменника.
ІІ. Вступна частина
Учитель
Іван Семенович Нечуй-Левицький належить до числа письменників, творчість яких упродовж п’ятдесяти років «працювала» на звільнення народу з-під духовного та національного ярма. І. Левицький – громадянин сформувався раніше, ніж І.Нечуй Левицький – письменник. Літературну діяльність він почав у 30 років, коли події минулого і сучасного міг оцінювати усвідомлено й тверезо, коли дума про народ, драматизм його долі цілком полонили його чуйне серце.
Метод « Передбачення» ( діти отримують частину інформації і на її основі висловлюють власні припущення про те, чого ще не знають
Після цього уроку я повинен знати…
факти біографії, зміст понять…
Я повинен уміти аналізувати …
- Навчитися розрізняти образи …
висловити власне ставлення до прочитаного
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
Робота з підручником. Ознайомлення з повістю “ Микола Джеря “
1.Лекція вчителя
Психологічна соціально-побутова повість «Микола Джеря» є одним з найбільших досягнень української класичної прози другої половини ХІХ століття. У цьому творі розповідається про життя й боротьбу українського селянина-бунтаря в часи кріпаччини та в перші пореформені роки, про його безперервні конфлікти з суспільством, заснованим на насильстві та несправедливості. У центрі повісті — узагальнений образ народного бунтаря, прототипом якого став селянин Степанченко-Джерун. Новаторство письменника полягало в тому, що він подає образ Миколи Джері в розвитку. На початку твору Нечуй-Левицький описує привабливу зовнішність здібного кріпацького сина, сповненого мрій про щасливе майбутнє життя. Адже він і працьовитий, і чесний, і порядний. Наділений природним розумом, він поступово усвідомлює, що приречений усе життя працювати на «чужих багатющих людей». І біль душі, викликаний знівеченим життям батьків-кріпаків, і обурення нелюдським ставленням осавули до Нимидори, і глибоке співчуття людському горю — все це примушує сміливу, рішучу людину протестувати проти обурливої соціальної несправедливості. Письменник підкреслює волелюбність свого героя. Саме цим прагненням до волі й пояснюється втеча Миколи з рідного села. Нечуй-Левицький перший в українській літературі змалював реалістичні образи заробітчан. Тяжка, виснажлива праця на заробітках змінює зовнішній вигляд героя. Але його бунтарська енергія лишається незмінною. Вона з новою силою виявляється в протесті проти несправедливості багатіїв і через двадцять років, коли Микола повертається в рідне село після скасування кріпацтва. Глибоке співчуття викликають і образи знедолених кріпаків Петра Джері та його дружини, і заробітчанина Петра Кавуна, який помирає на чужині, і дружини Миколи Нимидори, життя якої було знівечене кріпосницьким лихоліттям. Викриваючи панщину як найганебніше явище суспільства, відтворюючи правдиві картини тяжкої праці заробітчан на цукроварні, на риболовецькому промислі, письменник реалістично змальовує образи гнобителів народу: пана Бжозовського, посесора Бродовського, отамана рибалок Ковбаненка. Іван Франко справедливо назвав повість «Микола Джеря» історією всього українського селянства в ту важку епоху, написану в однім широкім образі. У зображенні Миколи Джері письменник виявив сміливість, показавши в період жорстокої царської реакції непримиренного борця проти світу гноблення.
2. Ідейно-художній аналіз повісті «Микола Джеря» за планом метод «Піраміда», який будується за алгоритмом:
1. ім’я героя твору;
2. два слова, що описують його зовнішність;
3. три слова, що описують місце подій у творі;
4. чотири слова, що описують проблему, порушену у творі;
5. п’ять слів, що описують подію, яка відбувається з героєм твору;
6.шість слів, що описують подію, яка сприяє переосмисленню проблеми;
7. сім слів, що описують подію, яка сприятиме розв’язанню проблеми;
8. вісім слів, що описують розв’язання проблеми.
Письменник вивів постать українського селянина-бунтаря Миколи Джері, людини волелюбної, невтомної, енергійної, високої моралі, глибокого, щирого почуття. Микола Джеря ненавидить гнобителів, протестує проти соціальної несправедливості. Він сміливо підносить руку на пана та його слуг, перший серед заробітчан не скоряється посесору-капіталісту і багатію-отаману, шукає спільників у боротьбі. Микола Джеря — добрий, уважний, ввічливий у відносинах із батьками, заробітчанами, скромний, здібний до музики й малярства.
Джеря — духовно вільна особистість. У конфлікті з обставинами Микола утверджується як непохитний волелюбець, правдошукач
Аналіз повісті “ Микола Джеря”
Микола Джеря — соціально-побутова повість І. Нечуя-Левицького, присвячена Миколі Лисенку. Автор розповідає про поневіряння кріпака Миколи, який, виступив проти несправедливості, та змушений був тікати зі свого села, покинувши родину.
“Микола Джеря” аналіз твору (паспорт)
Автор – Іван Нечуй Левицький
Жанр – повість (соціально-побутова)
Рік написання – 1876
Тема твору: “Микола Джеря”: розповідь про життя Миколи Джері та його сім’ї, а також змалювання життя людей під гнітом панщини та боротьбу з нею.
Ідея: “Микола Джеря”: показати незламний дух народу, його непокірність панам.
Головні герої:
Микола Джеря – селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту. Хлопець письменний, виявляє здібності до малювання, різьбярства, музики. Вродливий, розумний, обдарований, сповнений високих духовних поривань. Він бунтує проти пана і за це його хочуть віддати в москалі. Микола тікає, і лише 20 років після втечі він повертається додому.
Петро Джеря – батько Миколи
Немидора – дружина Миколи. Багато років чекала на повернення чоловіка, сподівалась, що після скасування панщини він повернеться, але померла, так і не дізнавшись його долю.
Любка – Миколина дочка. Після 16 років виходить заміж. Зустрічі з батьком не зраділа.
Петро Кавун – однодумець та товариш Миколи. Після втечі з рідного села хворіє та помирає, відмовляючись від сповіді, бо вважає попів спільниками панів.
пан Бжозовський
отаман Ковбаненко – був таким же експлуататором, як і пан Бжозовський, як орендатор цукроварні Бродовський.
Мокрина – дочка рибальського отамана, закохана в Миколу.
Проблематика “Микола Джеря”
Поміщики — кріпаки,
батьки — діти,
духовне — матеріальне.
3. Дослідницька робота
Довести на прикладі уривку особливості літературного портрету персонажів Нечуя-Левицького.
Літературний портрет — один із засобів створення образу, зображення героя: його обличчя, фігури, одягу, манери поведінки. Через психологічний портрет автор прагне розкрити внутрішній світ і характер героя. Портрет ілюструє ті особливості натури героя, які уявляються авторові найбільш важливими.
«Музики заграли, і Микола пішов садить гопака. Той гопак був страшний; здавалось, ніби сам сатана вирвався з пекла на волю. Його темні очі ніби горіли, як жарини, а волосся розпатлалось; бліде лице почорніло і неначе посатаніло. То був не молодий Микола з тонким станом, з парубочим веселим лицем; то був бурлака, що був ладен жити й гулять хоч весь день».
Висновок: портрети його персонажів у кожній деталі наповнені психологічними переживаннями.
4.Робота з текстом у малих групах
1-ша група
1. Укажіть, що є предметом зображення в повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря».
А Життя покріпаченого села і становище заробітчан-бурлак;
Б традиційний патріархальний устрій українського села;
В сім’я як середовище безперервних конфліктів, зумовлених надто великою кількістю людей;
Г розшарування селянства, розпад патріархальних норм родинного життя під
2-га група
1. Назвіть серед персонажів повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» (Микола Джеря, його батьки, Бжозовський, Нимидора, Кавуни, Бродовський, Андрій Корчак, Ковбаненко) протилежні соціальні групи, зіткнення між якими і визначає головний її конфлікт.
ІV. Узагальнення і систематизація
Атракціон питань (Учні якнайшвидше піднімають руку, щоб відповісти на поставлені запитання)
· Чому в Миколи зароджується ненависть до пана й панщини?
· Чому Микола змушений був утекти з рідного села?
· Які картини народного побуту і звичаїв змальовані в повісті «Микола Джеря»?
· Яка ідея повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря»?
V. Підсумок уроку
Учитель. Нечуй- Левицький нам довів сьогодні, що повісті «Микола Джеря» Нечуй-Левицький показав себе майстром українського пейзажу, довів, що він уміє не тільки бачити своє рідне, а й відчувати бачене. Повість була новаторським твором. Письменник вперше в українській літературі створив багатогранний образ позитивного реалістичного героя, що виражає думки і прагнення українського народу.
VI. Рефлексія
«Аргументація власної відповіді»
Така вправа стимулює школярів до самоаналізу роботи на уроці.
Принцип: Запропонуйте учням закінчити речення.
Домашнє завдання
1. Написати три сенкани (невеличкі твори-характеристики героїв) за такою схемою:
1-й рядок - ім’я героя;
2-й рядок - визначальні слова, що характеризують героя;
3-й рядок - стан героя, його дії;
4-й рядок - фраза (слово), що свідчить про авторське ставлення до героя.
2. Написати складний план до роботи на тему «Значення літературної спадщини І. Нечуя-Левицького».
Використані джерела
Читати повість онлайн: http://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=908
Слухати радіовиставу за повістю онлайн: https://www.youtube.com/watch?v=_FQ3PP098qk
Слухати повість онлайн у виконанні народної артистки України Наталії Сумської: http://www.ex.ua/412798
Буктрейлер за мотивами повісті: https://www.youtube.com/watch?v=_O9AO-pLPyM
https://www.youtube.com/watch?v=S8byk-ct644 )