Урок "Київська Русь за Володимира Мономаха та його сина"

УРОК № 15

Тема: Київська Русь за Володимира Мономаха та його сина.

Мета: характеризувати процес посилення великок­нязівської влади за Володимира Мономаха та довести, що за його правління Київська Русь зазнає періоду піднесення; визначати причини роздробленості Київської Русі, її сутність та наслідки; розвивати в учнів уміння да­вати характеристику історичному діячу, визначати його місце в історичному процесі, уміння працювати з джерелами інформації, сприяти патріотичному вихованню учнів.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, карта, дидактичний та ілюстративний матеріал.

Основні поняття та терміни: федерація, удільні князівства, колективний сюзе­ренітет.

Основні дати та події: 1108–1113 рр.– будівництво МихайлівськогоЗолотоверхогособору Михайлівського монастиря в Києві. 1113 р. – укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ». 1113–1125 рр. – князювання в Києві Володимира Мономаха. 1125–1132 рр. – князювання в Києві Мстислава Володимировича.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: показувати на карті територію Київсь­кої Русі за часів князя Володимира Монома­ха та його сина князя Мстислава Великого; території удільних князівств за доби розд­робленості; називати роки правління цих князів, хронологічні межі доби роздробленості, розв'язувати хронологічні задачі, пов'язані з початком періоду роздробленості; характеризувати основні заходи внут­рішньої та зовнішньої політики князів Воло­димира Мономаха і Мстислава Великого, висловлювати судження про діяльності цих князів; визначати причини роздробленості та зміни в державному устрої Київської Русі, використовуючи поняття «федерація», «удільні князівства», «колективний сюзе­ренітет».

ХІД УРОКУ

I.    Організаційний момент

Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів.

II.   Активізація пізнавальної діяльності учнів. Перевірка домашнього завдання.

Вікторина «Правда - неправда».

1. Чи правда, що після смерті Ярослава Мудрого по­чав княжити його син Всеволод? (Ні)
2. Чи правда, що до складу тріумвірату князів Ярославичів увійшли Ізяслав, Святослав та Всеволод? (Так)
3. Чи правда, що Всеволод Ярославович був одружений з дочкою візантійського імператора Константина Мономаха? (Так)
4. Чи правда, що згідно із заповітом батька, Святослав Ярославович отримав у володіння переяславські землі? (Ні)
5. Чи правда, що пер­ший похід половців на руські землі відбувся ще за жит­тя Ярослава Мудрого? (Ні)
6. Чи правда, що після повстання киян, князем став Всеслав, правління якого становить цілковиту загадку для істориків (Так)
7. Чи правда, що в битві на р. Альті перемогу здобули війська київського князя? (Ні)
8. Чи правда, що перший з’їзд князів відбувся в Вишгороді у 1072 р.? (Так)
9. Чи правда, що союзником у бо­ротьбі Ізяслава за повернення на київський стіл був ві­зантійський імператор? (Ні)
10. Чи правда, що ініціатором Любецького з'їзду був син Всеволода переяславський князь Володимир Мономах? (Так)
11. Чи правда, що на Любецькому з’їзді було схвалено принцип князівської вотчини? (Так)
12. Чи правда, що після Любецького з'їзду припинилися міжкнязівські усобиці? (Ні)

Окремі учні розв'язують хронологічні задачі на дошці:

• А-В=1, де А - дата проведення Любецького з'їзду (1097 р), В - початок І хрестового походу (1096 р)
• (А - В) - 25= С - D, причому В - D=0 , де А - дата проведення Любецького з'їзду; В - битва на р. Альті між половцями та русичами (1068 р.); С - прийняття «Правди Ярославичів» на Вишгородському з'їзді князів (1072 р.); D - повстання киян проти князів Ярославичів (1068 р.).
• Скільки років минуло між Вишгородським і Любецьким з'їздами?
• А - В = С - D, де А - дата битви на р. Альті, В - по­чаток правління Ярославичів (1054 – 1073 рр.), D - початок, а С - кінець правління в Києві Володимира Мономаха.

Розв'язання цієї задачі виносимо на завершення уроку.

Дискусія: «Спростуйте або аргументуй­те твердження істориків: «Правління Ярос­лавичів ознаменувалося посиленням міжусо­биць, послабленням єдиновладдя, зростан­ням ролі місцевих князів».

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне завдання уроку: Останнім періодом утримання влади в руках єдиного правителя над більшістю зе­мель Київської Русі було двадцятилітнє правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава. Як вони цього досягли? Чому політична роздробленість все-таки поширилася на терени нашої країни у 12 ст.?

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу.

1. Як відбулося утвердження Володими­ра Мономаха на київському столі?

Історична довідка. Володимир Мономах (1053—1125, Київ) — великий князь київський від 1113 р. Онук Ярослава Мудрого. Відновив вели­кокнязівську владу на більшій частині давньоруських земель. Ініціатор Любецького з'їзду 1097 р. Виступив за припинення князівських міжусобиць. Здобув славу боротьбою проти полов­ців (1103 і 1111 рр.). Автор пам'ятки давньоруської літератури «Повчання Володимира Мономаха» (1117 р.), у якій закликав до об'єднання всіх давньоруських земель. Його правлінням закінчується доба відносної єдності держави в історії Київської Русі.

Прийом «Читаємо та запитуємо». Учні самостійно опрацьовують матеріал першого пункту підручника. До кожного аб­зацу семикласники формулюють по одному-два запитання. Після того, як завдання вико­нано, учні «ланцюжком» задають один одно­му питання.

Орієнтовні запитання:

• Хто з руських князів найбільше прославився в бо­ротьбі з половцями?
• За яких обставин Володимир Мономах посів київський престол?
• Кому Володимир Всеволодович завдячує своїм іменем Мономах?
• Як можна пояснити вислів: «став мечем у руках батька свого»?
• Які чесноти заповідав Володимир Мономах у своєму творі «Повчання дітям»?

Робота з історичними джерелами

№ 1  Із «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям» «Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті... Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його... Старих шануйте, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Лжі бережіться, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А куди підете і де станете, — напоїте, нагодуйте краще стороннього; а ще більше вшануйте гостя, звідки він до вас не прийде, — чи простий, чи знатний, чи посол, — якщо не можете дарунком, то їжею і питвом. Вони-бо, мимо ходячи, прославлять чоловіка по всіх землях — або добрим, або лихим.

Запитання до джерела.

• Як цей документ характеризує Володимира Мономаха як особистість і державного діяча?  
• Які із заповідей Володимира Мономаха не втрачають акту­альності на сьогодні?

№ 2(с. 95).  «...У тім же році прийшов Боняк, і Шарукань Старий, і інших князів багато, і стали вони навколо города Лубна. Святополк же Ізяславович і Володимир Всеволодович, і Олег Святославович, і син його Святослав, Мстислав Всеволодович, В’ячеслав і Ярополк Володимировичі пішли на половців до Лубна, о шостій годині дня перебрели через Сулу і зняли клик на них. Половці ж перелякалися і од страху не змогли навіть стяга поставити, а побігли, хватаючи коней, і другі, піші, побігли. Наші ж стали сікти їх, а других руками хапати, і гнали їх до ріки Хорола».

Запитання до джерела:

• Про що свідчить таке представництво князів у поході проти полов­ців?
• Чи пов'язане це якось із рішеннями Любецького з'їзду?
• Чому літописець саме так розташував імена князів?

Орієнтовні відповіді: таке представниц­тво князів свідчить про об'єднання їхніх зу­силь перед зовнішнім ворогом - половця­ми, адже на Любецькому з'їзді було ухвале­но рішення: «З'єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю». Літописець са­ме так розташував імена князів, підкреслю­ючи старшинство родів Ярославичів.

Робота з картою або атласом. Далі учні на карті показують напрями по­ходів Володимира Мономаха та інших князів проти половців та місця найбільших битв.

Завдання на формулювання висновку до пункту. Складіть із запропонованих слів відповідь на запитання пункту навчального матеріалу: 1113 р., половці, Володимир Мо­номах, повстання, піклування про підданих.

Орієнтовна відповідь. Після повстання киян у 1113 р. на київському столі утвердив­ся князь Володимир Мономах, який усла­вився своїми перемогами над половцями та піклуванням про підданих.

2. Якими були заходи Володимира Моно­маха на київському столі?

Читання з марку­ванням і складання узагальнюючої таб­лиці. Учні працюють у парах: під час читання тексту один учень позначає буквою «в» за­ходи внутрішньо політики Володимира Мономаха, а інший буквою «з» - заходи зовніш­ньої політики. Потім під час фронтальної пе­ревірки учні заповнюють таблицю.

Гра «Істо­рична мозаїка». Учні повинні заповнити пропуски, обравши потрібне із запропонованих варіантів.

• Володимир Мономах зміг приєдна­ти до своїх володінь  …
• Доповненням до «Руської правди» став …
• Під час правління Володимира Моно­маха в Києві було побудовано …
• Здійснив низку походів проти…
• Написав літературний твір…
• З іншими державами укладав …

Міст, площа, «Ус­тав», «Закон», по­ловці, печеніги, «Ізборник», «Пов­чання дітям», ди­настичні шлюби, міждержавні уго­ди, Волинь, Пере­яславщину.

3. Що визначало правління Мстислава Володимировича?

Варіант І. Коментоване читання підручника.

Бесіда за запитаннями.

• Хто із синів Володимира Мономаха посів князівський пре­стол після його смерті?
• Скільки років князював Мстислав Володимирович?
• Назвіть напрямки його внутрішньої та зовнішньої політики.
• Як ви вважаєте, чи дотримувався Мстислав заповідей свого батька?
• Чому Мстислава вважають останнім князем доби Київської Русі, коли Київ відігравав роль центру руських земель?
• Який період настає в історії Київської Русі після смерті Мстислава?

Варіант ІІ. Прийом «Дерево передбачень». Почнімо з міркувань щодо проблеми «Чому Мстислав увійшов в істо­рію як Великий?». Учні висловлюють свої припущення, порівнюючи за що франксько­го короля Карла, київського князя Володи­мира називали Великими, а потім за допо­могою тексту підручника добирають аргу­менти, на які спиратимуться, відповідаючи на запитання.

4. Що таке роздробленість та які її при­чини?

Робота з картою:

1.                Порівняйте територію Київської Русі IX- XI ст. та XII - XIII ст. Який ви можете зробити висновок?
2.                Пока­жіть на карті територію князівств, що належали до скла­ду Київської Русі від середини 12 до середини 13 ст.
3.                Порівняйте їх з територіями колишніх племінних со­юзів східних слов'ян.
4.                Які з князівств обіймали землі на теренах сучасної України?

Розповідь. Робота над формуванням понять:

Добу від середини 12 до середини 13 ст. в історії Київської Русі дослідники називають добою роздробленості.

Політична роздробленість — поділ держави на окремі самостійні території.

Федерація – держава, що складається з кількох самоврядних утворень, за якими зберігається певна самостійність.

Колективний сюзеренітет - порядок державного правління, властивий Київській Русі часів роздробленості, коли замість одного великого князя владу здійснює об’єднання найвпливовіших князів.

Давньоруська держава роздробилася на окремі самостійні князівства і землі: Новгородську і Псковську землі, князівства Ростово-Суздальське, Муромське, Смоленське, Турово-Пінське, Полоцько-Мінське, Тмутараканське, Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Галицьке і Волинське. На чолі кожного князівства стояв старший князь, що називався великим і був носієм верховної влади. Кожне князівство мало свій політичний центр — найбільше місто. Велике князівство або земля поділялося на менші князівства або князівські волості, які складалися з сільських волостей, або погостів, що об'єднували по кілька сіл.

При­йом «Мозковий штурм». Запитання: Чому, незважаючи на діяльність Володимира Мономаха та його сина з укріп­лення єдиновладдя, у Київській державі на­став період роздробленості?

Причини роздробленості Київської Русі:

• Великі розміри території Русі.
• Князівські міжусобиці.
• Від­сутність чіткого порядку спадкування престолу.
• На­пади степових кочовиків.
• Занепад торгівельного шляху «із варяг у греки».
• Зміцнення вотчинної форми землеволодіння.
• Різний етнічний склад територій.

V. Систематизація, узагальнення вивче­ного

Вправа «Асоціативний кущ»: кожному ряду пропонуємо тему, з до якої учні мають дібрати асоціації (асоціації можна записува­ти на аркуші ланцюжком по ряду). І ряд - Володимир Мономах; II ряд - Мстислав Великий; ІІІ ряд - феодальна роз­дробленість.

Робота завершується презентацією спі­керів груп своїх результатів.

VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

Чи має історичні підтвердження образ­ний вислів літописця, який писав про Воло­димира Мономаха як про правителя, «слава якого розійшлася по всіх землях»? З політи­кою якого з великих князів Київської Русі мала спільні риси політика Володимира Мо­номаха? Висловіть ставлення до діяльності цього князя.

VІІ. Рефлексія. «Уявний мікрофон». «Тепер я знаю..., вмію..., розумію...»

VІІI. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 13 підручника і виконати завдання. Скласти схему «Наслідки політичної роздробленості Київської Русі» (позитивні та негативні наслідки). Випереджальне зав­дання: Підготувати міні-презентацію «Ми­хайлівський Золотоверхий собор: історія та сьогодення».

Проблемні питання уроку: Останнім періодом утримання влади в руках єдиного правителя над більшістю зе­мель Русі-України було правління В. Мономаха та його сина Мстислава. Як вони цього досягли? Чому політична роздробленість все-таки поширилася на терени нашої країни у 12 ст.?

Розв’яжіть хронологічну задачу

(А - В) - 25= С - D, причому В - D=0 , де А - дата проведення Любецького з'їзду; В - битва на р. Альті між половцями та русичами; С - прийняття «Правди Ярославичів» на Вишгородському з'їзді князів; D - повстання киян проти князів Ярославичів.

Розв’яжіть хронологічні задачі

Скільки років минуло між Вишгородським і Любецьким з'їздами?

А-В=1, де А - дата проведення Любецького з'їзду, В - початок І хрестового походу

Розв’яжіть хронологічну задачу

А - В = С - D, де А - дата битви на р. Альті, В - по­чаток правління Ярославичів, D - початок, а С - кінець правління в Києві Володимира Мономаха.

Розв’яжіть хронологічну задачу

(А - В) - 25= С - D, причому В - D=0 , де А - дата проведення Любецького з'їзду; В - битва на р. Альті між половцями та русичами; С - прийняття «Правди Ярославичів» на Вишгородському з'їзді князів; D - повстання киян проти князів Ярославичів.

Розв’яжіть хронологічні задачі

Скільки років минуло між Вишгородським і Любецьким з'їздами?

А-В=1, де А - дата проведення Любецького з'їзду, В - початок І хрестового походу

Розв’яжіть хронологічну задачу

А - В = С - D, де А - дата битви на р. Альті, В - по­чаток правління Ярославичів, D - початок, а С - кінець правління в Києві Володимира Мономаха.

Розв’яжіть хронологічну задачу

(А - В) - 25= С - D, причому В - D=0 , де А - дата проведення Любецького з'їзду; В - битва на р. Альті між половцями та русичами; С - прийняття «Правди Ярославичів» на Вишгородському з'їзді князів; D - повстання киян проти князів Ярославичів.

Розв’яжіть хронологічні задачі

Скільки років минуло між Вишгородським і Любецьким з'їздами?

А-В=1, де А - дата проведення Любецького з'їзду, В - початок І хрестового походу

Розв’яжіть хронологічну задачу

А - В = С - D, де А - дата битви на р. Альті, В - по­чаток правління Ярославичів, D - початок, а С - кінець правління в Києві Володимира Мономаха.

Розв’яжіть хронологічну задачу

(А - В) - 25= С - D, причому В - D=0 , де А - дата проведення Любецького з'їзду; В - битва на р. Альті між половцями та русичами; С - прийняття «Правди Ярославичів» на Вишгородському з'їзді князів; D - повстання киян проти князів Ярославичів.

Розв’яжіть хронологічні задачі

Скільки років минуло між Вишгородським і Любецьким з'їздами?

А-В=1, де А - дата проведення Любецького з'їзду, В - початок І хрестового походу

Розв’яжіть хронологічну задачу

А - В = С - D, де А - дата битви на р. Альті, В - по­чаток правління Ярославичів, D - початок, а С - кінець правління в Києві Володимира Мономаха.