Урок "Київська Русь за Володимира Мономаха та його сина"

Про матеріал

Після цього уроку учні зможуть: показувати на карті територію Київської Русі за часів князя Володимира Мономаха та його сина князя Мстислава Великого; території удільних князівств за доби роздробленості; називати роки правління цих князів, хронологічні межі доби роздробленості, розв'язувати хронологічні задачі, пов'язані з початком періоду роздробленості; характеризувати основні заходи внутрішньої та зовнішньої політики князів Володимира Мономаха і Мстислава Великого, висловлювати судження про діяльності цих князів; визначати причини роздробленості та зміни в державному устрої Київської Русі, використовуючи поняття «федерація», «удільні князівства», «колективний сюзеренітет».

Перегляд файлу

УРОК № 15

Тема: Київська Русь за Володимира Мономаха та його сина.

Мета: характеризувати процес посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та довести, що за його правління Київська Русь зазнає періоду піднесення; визначати причини роздробленості Київської Русі, її сутність та наслідки; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичному діячу, визначати його місце в історичному процесі, уміння працювати з джерелами інформації, сприяти патріотичному вихованню учнів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, карта, дидактичний та ілюстративний матеріал.

Основні поняття та терміни: федерація, удільні князівства, колективний сюзеренітет.

Основні дати та події: 1108–1113 рр.– будівництво МихайлівськогоЗолотоверхогособору Михайлівського монастиря в Києві. 1113 р. – укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ». 1113–1125 рр. – князювання в Києві Володимира Мономаха. 1125–1132 рр. – князювання в Києві Мстислава Володимировича.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: показувати на карті територію Київської Русі за часів князя Володимира Мономаха та його сина князя Мстислава Великого; території удільних князівств за доби роздробленості; називати роки правління цих князів, хронологічні межі доби роздробленості, розв'язувати хронологічні задачі, пов'язані з початком періоду роздробленості; характеризувати основні заходи внутрішньої та зовнішньої політики князів Володимира Мономаха і Мстислава Великого, висловлювати судження про діяльності цих князів; визначати причини роздробленості та зміни в державному устрої Київської Русі, використовуючи поняття «федерація», «удільні князівства», «колективний сюзеренітет».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Організація уваги учнів: побажання гарного настрою, цікавої роботи, нових знань та відкриттів.

II. Активізація пізнавальної діяльності учнів. Перевірка домашнього завдання.

Вікторина «Правда - неправда».

Чи правда, що після смерті Ярослава Мудрого почав княжити його син Всеволод? (Ні)
Чи правда, що до складу тріумвірату князів Ярославичів увійшли Ізяслав, Святослав та Всеволод? (Так)
Чи правда, що Всеволод Ярославович був одружений з дочкою візантійського імператора Константина Мономаха? (Так)
Чи правда, що згідно із заповітом батька, Святослав Ярославович отримав у володіння переяславські землі? (Ні)
Чи правда, що перший похід половців на руські землі відбувся ще за життя Ярослава Мудрого? (Ні)
Чи правда, що після повстання киян, князем став Всеслав, правління якого становить цілковиту загадку для істориків (Так)
Чи правда, що в битві на р. Альті перемогу здобули війська київського князя? (Ні)
Чи правда, що перший з’їзд князів відбувся в Вишгороді у 1072 р.? (Так)
Чи правда, що союзником у боротьбі Ізяслава за повернення на київський стіл був візантійський імператор? (Ні)
Чи правда, що ініціатором Любецького з'їзду був син Всеволода переяславський князь Володимир Мономах? (Так)
Чи правда, що на Любецькому з’їзді було схвалено принцип князівської вотчини? (Так)
Чи правда, що після Любецького з'їзду припинилися міжкнязівські усобиці? (Ні)

Окремі учні розв'язують хронологічні задачі на дошці:

А-В=1, де А - дата проведення Любецького з'їзду (1097 р), В - початок І хрестового походу (1096 р)
(А - В) - 25= С - D, причому В - D=0 , де А - дата проведення Любецького з'їзду; В - битва на р. Альті між половцями та русичами (1068 р.); С - прийняття «Правди Ярославичів» на Вишгородському з'їзді князів (1072 р.); D - повстання киян проти князів Ярославичів (1068 р.).
Скільки років минуло між Вишгородським і Любецьким з'їздами?
А - В = С - D, де А - дата битви на р. Альті, В - початок правління Ярославичів (1054 – 1073 рр.), D - початок, а С - кінець правління в Києві Володимира Мономаха.

Розв'язання цієї задачі виносимо на завершення уроку.

Дискусія: «Спростуйте або аргументуйте твердження істориків: «Правління Ярославичів ознаменувалося посиленням міжусобиць, послабленням єдиновладдя, зростанням ролі місцевих князів».

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне завдання уроку: Останнім періодом утримання влади в руках єдиного правителя над більшістю земель Київської Русі було двадцятилітнє правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава. Як вони цього досягли? Чому політична роздробленість все-таки поширилася на терени нашої країни у 12 ст.?

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу.

Як відбулося утвердження Володимира Мономаха на київському столі?

Історична довідка. Володимир Мономах (1053—1125, Київ) — великий князь київський від 1113 р. Онук Ярослава Мудрого. Відновив великокнязівську владу на більшій частині давньоруських земель. Ініціатор Любецького з'їзду 1097 р. Виступив за припинення князівських міжусобиць. Здобув славу боротьбою проти половців (1103 і 1111 рр.). Автор пам'ятки давньоруської літератури «Повчання Володимира Мономаха» (1117 р.), у якій закликав до об'єднання всіх давньоруських земель. Його правлінням закінчується доба відносної єдності держави в історії Київської Русі.

Прийом «Читаємо та запитуємо». Учні самостійно опрацьовують матеріал першого пункту підручника. До кожного абзацу семикласники формулюють по одному-два запитання. Після того, як завдання виконано, учні «ланцюжком» задають один одному питання.

Орієнтовні запитання:

Хто з руських князів найбільше прославився в боротьбі з половцями?
За яких обставин Володимир Мономах посів київський престол?
Кому Володимир Всеволодович завдячує своїм іменем Мономах?
Як можна пояснити вислів: «став мечем у руках батька свого»?
Які чесноти заповідав Володимир Мономах у своєму творі «Повчання дітям»?

Робота з історичними джерелами

№ 1 Із «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям» «Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті... Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його... Старих шануйте, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Лжі бережіться, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А куди підете і де станете, — напоїте, нагодуйте краще стороннього; а ще більше вшануйте гостя, звідки він до вас не прийде, — чи простий, чи знатний, чи посол, — якщо не можете дарунком, то їжею і питвом. Вони-бо, мимо ходячи, прославлять чоловіка по всіх землях — або добрим, або лихим.

Запитання до джерела.

Як цей документ характеризує Володимира Мономаха як особистість і державного діяча?
Які із заповідей Володимира Мономаха не втрачають актуальності на сьогодні?

№ 2(с. 95). «...У тім же році прийшов Боняк, і Шарукань Старий, і інших князів багато, і стали вони навколо города Лубна. Святополк же Ізяславович і Володимир Всеволодович, і Олег Святославович, і син його Святослав, Мстислав Всеволодович, В’ячеслав і Ярополк Володимировичі пішли на половців до Лубна, о шостій годині дня перебрели через Сулу і зняли клик на них. Половці ж перелякалися і од страху не змогли навіть стяга поставити, а побігли, хватаючи коней, і другі, піші, побігли. Наші ж стали сікти їх, а других руками хапати, і гнали їх до ріки Хорола».

Запитання до джерела:

Про що свідчить таке представництво князів у поході проти половців?
Чи пов'язане це якось із рішеннями Любецького з'їзду?
Чому літописець саме так розташував імена князів?

Орієнтовні відповіді: таке представництво князів свідчить про об'єднання їхніх зусиль перед зовнішнім ворогом - половцями, адже на Любецькому з'їзді було ухвалено рішення: «З'єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю». Літописець саме так розташував імена князів, підкреслюючи старшинство родів Ярославичів.

Робота з картою або атласом. Далі учні на карті показують напрями походів Володимира Мономаха та інших князів проти половців та місця найбільших битв.

Завдання на формулювання висновку до пункту. Складіть із запропонованих слів відповідь на запитання пункту навчального матеріалу: 1113 р., половці, Володимир Мономах, повстання, піклування про підданих.

Орієнтовна відповідь. Після повстання киян у 1113 р. на київському столі утвердився князь Володимир Мономах, який уславився своїми перемогами над половцями та піклуванням про підданих.

Якими були заходи Володимира Мономаха на київському столі?

Читання з маркуванням і складання узагальнюючої таблиці. Учні працюють у парах: під час читання тексту один учень позначає буквою «в» заходи внутрішньо політики Володимира Мономаха, а інший буквою «з» - заходи зовнішньої політики. Потім під час фронтальної перевірки учні заповнюють таблицю.

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Зміцнення великокнязівської влади; посилення єдності Русі; вдосконалення законодавства («Устав»); розбудова Києва

Укладання династичних шлюбів;

Організація походів проти половців.

Гра «Історична мозаїка». Учні повинні заповнити пропуски, обравши потрібне із запропонованих варіантів.

Володимир Мономах зміг приєднати до своїх володінь …
Доповненням до «Руської правди» став …
Під час правління Володимира Мономаха в Києві було побудовано …
Здійснив низку походів проти…
Написав літературний твір…
З іншими державами укладав …

Міст, площа, «Устав», «Закон», половці, печеніги, «Ізборник», «Повчання дітям», династичні шлюби, міждержавні угоди, Волинь, Переяславщину.

Що визначало правління Мстислава Володимировича?

Варіант І. Коментоване читання підручника.

Бесіда за запитаннями.

Хто із синів Володимира Мономаха посів князівський престол після його смерті?
Скільки років князював Мстислав Володимирович?
Назвіть напрямки його внутрішньої та зовнішньої політики.
Як ви вважаєте, чи дотримувався Мстислав заповідей свого батька?
Чому Мстислава вважають останнім князем доби Київської Русі, коли Київ відігравав роль центру руських земель?
Який період настає в історії Київської Русі після смерті Мстислава?

Варіант ІІ. Прийом «Дерево передбачень». Почнімо з міркувань щодо проблеми «Чому Мстислав увійшов в історію як Великий?». Учні висловлюють свої припущення, порівнюючи за що франкського короля Карла, київського князя Володимира називали Великими, а потім за допомогою тексту підручника добирають аргументи, на які спиратимуться, відповідаючи на запитання.

Чому Мстислав Великий?	Посилив західний напрямок зовнішньої політики
	Зміцнив владу князя
	Припинив міжусобиці
	Успішні походи проти половців
	Державна стабільність
	Будівнича діяльність
	Останній єдиновладний правитель Київської Русі

4. Що таке роздробленість та які її причини?

Робота з картою:

Порівняйте територію Київської Русі IX- XI ст. та XII - XIII ст. Який ви можете зробити висновок?
Покажіть на карті територію князівств, що належали до складу Київської Русі від середини 12 до середини 13 ст.
Порівняйте їх з територіями колишніх племінних союзів східних слов'ян.
Які з князівств обіймали землі на теренах сучасної України?

Розповідь. Робота над формуванням понять:

Добу від середини 12 до середини 13 ст. в історії Київської Русі дослідники називають добою роздробленості.

Політична роздробленість — поділ держави на окремі самостійні території.

Федерація – держава, що складається з кількох самоврядних утворень, за якими зберігається певна самостійність.

Колективний сюзеренітет - порядок державного правління, властивий Київській Русі часів роздробленості, коли замість одного великого князя владу здійснює об’єднання найвпливовіших князів.

Давньоруська держава роздробилася на окремі самостійні князівства і землі: Новгородську і Псковську землі, князівства Ростово-Суздальське, Муромське, Смоленське, Турово-Пінське, Полоцько-Мінське, Тмутараканське, Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Галицьке і Волинське. На чолі кожного князівства стояв старший князь, що називався великим і був носієм верховної влади. Кожне князівство мало свій політичний центр — найбільше місто. Велике князівство або земля поділялося на менші князівства або князівські волості, які складалися з сільських волостей, або погостів, що об'єднували по кілька сіл.

Прийом «Мозковий штурм». Запитання: Чому, незважаючи на діяльність Володимира Мономаха та його сина з укріплення єдиновладдя, у Київській державі настав період роздробленості?

Причини роздробленості Київської Русі:

Великі розміри території Русі.
Князівські міжусобиці.
Відсутність чіткого порядку спадкування престолу.
Напади степових кочовиків.
Занепад торгівельного шляху «із варяг у греки».
Зміцнення вотчинної форми землеволодіння.
Різний етнічний склад територій.

V. Систематизація, узагальнення вивченого

Вправа «Асоціативний кущ»: кожному ряду пропонуємо тему, з до якої учні мають дібрати асоціації (асоціації можна записувати на аркуші ланцюжком по ряду). І ряд - Володимир Мономах; II ряд - Мстислав Великий; ІІІ ряд - феодальна роздробленість.

Робота завершується презентацією спікерів груп своїх результатів.

VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

Чи має історичні підтвердження образний вислів літописця, який писав про Володимира Мономаха як про правителя, «слава якого розійшлася по всіх землях»? З політикою якого з великих князів Київської Русі мала спільні риси політика Володимира Мономаха? Висловіть ставлення до діяльності цього князя.

VІІ. Рефлексія. «Уявний мікрофон». «Тепер я знаю..., вмію..., розумію...»

VІІI. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 13 підручника і виконати завдання. Скласти схему «Наслідки політичної роздробленості Київської Русі» (позитивні та негативні наслідки). Випереджальне завдання: Підготувати міні-презентацію «Михайлівський Золотоверхий собор: історія та сьогодення».

Картинки по запросу володимир мономах

Проблемні питання уроку: Останнім періодом утримання влади в руках єдиного правителя над більшістю земель Русі-України було правління В. Мономаха та його сина Мстислава. Як вони цього досягли? Чому політична роздробленість все-таки поширилася на терени нашої країни у 12 ст.?