Урок "Квітка - орган статевого розмноження"

Тема. Квітка — орган статевого розмноження

 

Н.О. Добровольська,

вчитель біології,

вчитель вищої категорії,

Фастівський  ліцей  №1

Мета.

навчальна: поглибити знання учнів про будову та життєдіяльність рослин, розглянувши квітку як орган статевого розмноження, вивчити будову квітки , головні її частини, ознайомити з різними типами квіток, їх різноманітністю; ознайомити з особливостями статевого розмноження; показати його значення у природі й використання людиною для виведення нових сортів культурних рослин.

розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та робити відповідні висновки та узагальнення; уміння логічно мислити; розвивати увагу, спостережливість, уяву.

виховна: виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та рослин рідного краю, гордість за досягнення українських селекціонерів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми:

інформаційно-рецептивний:

а) словесний: опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником;

б) наочний: ілюстрація, демонстрація;

 Прийоми навчання: пояснення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

 

 Прийоми навчання: робота з мультимедійною  дошкою., конкретизація і закріплення вже набутих знань.

проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

інтерактивні: мозаїка, карусель.

когнітивні: метод фактів, метод помилок.

креативні: метод образної картинки, випадкових асоціацій

візуальний: складання схеми головних і другорядних частин квітки

сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, розбірні моделі «квітка вишні», «квітка картоплі».

Основні поняття та терміни: статеве розмноження, маточка, тичинка, зав’язь, спермії, пилок, насінний зачаток.

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірити знання учнів про вегетативне розмноження та його способи.

Робота з термінами й поняттями: розмноження, статеве розмноження, нестатеве розмноження, статеві клітини, вегетативне розмноження, живці, щеплення, прищепа 

Згадати про репродуктивні органи та що до них належить.

Поміркуйте! Білі, жовті, фіолетові, рожеві, червоні – яких тільки не побачиш у природі. Але квіток із зеленим забарвленням пелюсток майже немає, чому це так?  

1.Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Які бувають видозміни пагона?
2. Наведіть приклади надземних і підземних видозмін пагона.
3. Які значення видозмін пагона в житті рослин і людини?
4. Скільки особин бере участь у розмноженні?
5. Назвіть способи вегетативного розмноження рослин. Які способи вегетативного розмноження людина використовує у рослинництві?
6. Яке біологічне значення розмноження?

 

2. Установити відповідність між представниками рослин та способами вегетативного розмноження.

Представники	Спосіб вегетативного розмноження
1 слива 2 конвалія 3 топінамбур 4 суниці 5 пирій 6 смородина 7 малина 8 часник	А кореневими паростками Б відводками В кореневищем Г стебловими бульбами Д вусами Е цибулиною

Відповіді: 1 — А, 2 — В, 3 — Г, 4 — Д, 5 — В, 6 — Б, 7 — А, 8 — Е.

3. Закінчити схему.

 

Після заповнення схема повинна мати такий вигляд:

 

ІIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прослухайте вірш і поміркуйте, про що йде мова?

 

Мідь і граніт, земля і океани

Не вистоять під натиском часу,

Тож як твою оборонить красу, 

Тендітна Квітко, витворе весняний?

                                          В.Шекспір.

 

Ви проходите повз квітку! Нагніться, подивіться на диво, яке ви раніше бачити не могли. Вона вміє таке, що ніхто на землі не вміє! 

Це проблемне запитання, що ж вміють квіти на планеті?

Обговорення висловів:

«Я йшов вперед, й сповільнювалась всюди моя хода, як квіти бачив я».

(Данте «Божественна комедія»)

«Для життя потрібне сонце, воля й маленька квітка».

(Г. К. Андерсен)

«Квітка — це усмішка сонця, яка дає здоров’я й наповнює світлою радістю».

(Л. Толстой)

І, дійсно, білі, червоні, жовті, фіолетові квітки — яких тільки не побачиш у природі. Іноді нам здається, що квітки для того й існують, щоб ми могли ними милуватися. Але квітка в рослин виникла задовго до того, як на Землі з’явилася людина. Чому ж вона така гарна і для чого потрібна? На ці запитання ми з вами й будемо намагатися дати відповідь.

Завдання уроку

1. Визначити, що таке квітка як орган рослини.
2. Вивчити будову квітки
3. Визначити, які частини квіток є головними.
4. Ознайомитися з різними типами квіток.

 

Повідомлення теми, формулювання разом з учнями мети та завдань уроку.

 

 

 

IV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Роль квітки в природі й житті людини.

Технологія «Мікрофон»

— Яка роль квітки в природі й житті людини?

За результатами відповідей складається опорний конспект:

Значення квітки в житті рослини:

— орган статевого розмноження;

— формуються плоди і насіння.

Значення квітки в житті людини:

— естетична насолода;

— лікарська сировина;

— аромотерапія;

— використовують у їжу як приправу (шафран);

— джерело нектару і пилку.

Слово вчителя

Квіти нашої планети дуже різноманітні. Люди милувалися квітами, тому про них складали багато легенд, казок, віршів.

Повідомлення учнів

Легенди і міфи про квіти

• Німецький переказ розповідає, що незабудка виросла зі сліз нареченої, пролитих нею в час розлуки з коханим. Помітивши, що ця рослинка піднялась і розквітла, закохані назвали її незабудкою й поклалися оберігати її як пам’ять про взаємне кохання.

• За грецькими міфами, Адоніс — прекрасний юнак, син царя Кіпру. Адоніс був таким гарним, що не мав собі рівних не тільки на Землі, а й серед богів Олімпу. Одного разу під час полювання Адоніс загинув, та боги перетворили його на чудову квітку, яка щороку з’являється, коли оживає природа,— адоніс.

• Якось Венера надумала скупатися у віддаленому гроті, куди не могло проникнути жодне людське око. Купаючись, вона раптом почула шурхіт і помітила, що кілька смертних дивляться на неї… Тоді, розгнівавшись, богиня попросила Зевса покарати зухвальців. Громовержець зважив на її прохання і вирішив покарати зарозумілих смертю, але в останню мить бог передумав і перетворив їх на квіти фіалки триколірної. Барви цієї квітки відтворюють цікавість та подив, що призвели до загибелі нахаб.

• Греки вважають троянду даром богів. Вони вірять, що ця квітка утворилася з білосніжної піни, яка покривала тіло Афродити, коли богиня краси й кохання вийшла після купання з моря. Біла троянда перетворилася на червону під час бенкету, який влаштували боги на Олімпі. Пурхаючи у веселім танку, Амур ненароком перекинув своїми рожево-червоними крильцями чашу з нектаром, який, потрапивши на троянди, забарвив їх у червоний колір і надав дивовижного запаху.

• Німці стверджують, що мак — це не квіти, це кров загиблих, що піднімається із землі, перетворившись на криваві квіти, просить нас молитися за упокій їхніх грішних душ.

• Англійці примулу називають зачарованою квіткою. Існує повір’я, ніби в її пелюстках щодня, впродовж року, за винятком першого травня, переховуються маленькі феї й казкові гноми.

• Русалки живуть у підводних хоромах, викладених із мушель, дрібних черепашок, де сяють перли, яхонти, срібло й корали. Поряд виспівують смарагдові джерела. Сонце просвічує в ці оселі, а місяць та зорі викликають русалок на берег. Ці русалки іноді й перетворюються на водяні лілеї — латаття біле.

 

 

2.Квітка — генеративний орган рослини. Будова квітки

Розповідь учителя

 Квітка (латин. flos, грец. anthos) — орган насінного розмноження рослин. Вона є видозміненим, укороченим і обмеженим у рості пагоном, що служить для статевого розмноження. Квіткою закінчується головне стебло або бокові стебла. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. Нерідко квітконіжка сильно вкорочена або відсутня. Такі квітки називаються сидячими. Квітконіжка продовжується у квітколожі, на якому розташовуються всі частини квітки. У центрі квітки знаходиться маточка — жіноча частина квітки. Маточка утворює видозмінені листочки — плодолистики. Вона складається з приймочки, стовпчика та зав’язі.

Розглянемо мал.139, стр.125

Будова квітки

Квітка — це вкорочений, видозмінений і обмежений у рості пагін, який пристосований для статевого розмноження рослин.

Пошукова робота (робота з підручником)

— Яку будову має зав’язь?

Очікувана відповідь учнів:

Зав’язь захищає насінний зачаток, який у ній знаходиться, від несприятливих чинників середовища. Закрите розташування насінного зачатка в зав’язі відрізняє покритонасінні рослини від голонасінних, у яких насінні зачатки лежать відкрито. Маточка оточена тичинками, у яких розрізняють тичинкову нитку та пиляк. Пиляк складається з двох половинок, кожна з яких, у свою чергу, має по два пилкові мішки. Усередині пилкових мішків достигає пилок.

Складання опорної схеми

Запитання до учнів:

— Чому тичинки і маточку називають головними частинами квітки?

(Обговорення відповідей учнів.)

Розповідь учителя

 Тичинки й маточка оточені віночком, який складається з пелюсток. Навколо пелюсток, у свою чергу, розташовані чашолистики, які утворюють чашечку.

Учитель демонструє учням квітки із зрослолистою чашечкою(модель квітки картоплі)  і роздільнолистою чашечкою (модель квітки вишні) та залучає учнів до обговорення такого питання:

— Чи відрізняються квітки, які знаходяться перед вами? Якщо відрізняються, то чим?

Під час обговорення учні повинні дійти висновку, що чашечки бувають зрослолисті та роздільнолисті.

Потім учитель демонструє учням квітки, які мають зрослопелюстковий (модель квітки картоплі) та роздільнопелюстковий(модель квітки вишні) віночки, і знову залучає учнів до обговорення.

Пелюстки й чашолистки утворюють оцвітину.

Складання опорної схеми

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, яка функція пелюсток та чашолистків?

Очікувана відповідь учнів:

Чашолистки походять від листків і виконують захисну функцію. Функція пелюсток — приваблення комах-запилювачів.

Учням пропонується розглянути схему і закінчити її в результаті самостійної роботи з підручником.

Завдання для учнів:

— Складіть узагальнюючу схему «Будова квітки».

3.Різноманітність квіток

Розповідь учителя

Квітки, що мають і тичинки, і маточки, називаються двостатевими. Квітки, у яких є тільки тичинки або тільки маточки, носять назву одностатевих.

 

Розляд схеми

 

Запитання до учнів:

— Які квітки називаються нестатевими? (Квітки, які не мають маточок і тичинок.)

 

 

 

 

 

 

 

Складання опорної схеми на дошці

Завдання для учнів:

— Використовуючи підручник та додатковий матеріал, наведіть приклади рослин, які мають двостатеві, одностатеві, нестатеві квітки.

 

Це цікаво!

Число частин оцвітини, кількість тичинок і маточок у кожного виду, як правило, сталі. До складу квітки входять особливі залози — нектарники, що утворюють цукристу рідину — нектар. Його збирають комахи-запильники, які переносять пилок з однієї квітки на іншу. Пилок, що утворюється в пиляках, зазвичай недовговічний. Наприклад, у ячменю і кукурудзи пилок зберігає життєздатність не більше двох днів, у цитрусових — 4–6 днів, у жита — 12 годин.

 

V.УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

 

Лабораторне дослідження

Будова квітки

 

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі квітки вишні, яблуні, шипшини, та інших покритонасінних рослин( за вибором учителя) або їхні гербарні зразки, постійні препарати зрізів квіток, препарувальний набір, лупа, мікроскоп, муляжі, таблиці.

ХІД РОБОТИ

1. Розгляньте будову квітки та знайдіть її основні частини.
2. Визначте кількість чашолистків, пелюсток, тичинок, маточок.
3. Препарувальною голкою розгорніть квітку й розгляньте маточку. Знайдіть зав’язь, стовпчик та приймочку.
4. Зробіть поперечний розріз через зав’язь маточки. Покладіть її на предметне скло та розгляньте за допомогою лупи. Під мікроскопом роздивіться постійний препарат зрізу через зав’язь маточки. Знайдіть стінки зав’язі та насінний зачаток.
5. Розгляньте будову тичинки. Знайдіть тичинкову нитку та пиляк. Покладіть пиляк на предметне скло та дослідіть його за допомогою лупи. Роздивіться пилкові зерна. Яке функціональне призначення пилку, насінного зачатка, зав’язі?

 

1.«Закінчи речення».

1.Укорочений видозмінений і обмежений у рості пагін, який пристосований до статевого розмноження рослин, називається… (квіткою).

2.Головними частинами квітки є… (маточка і тичинки).

3.Захищає внутрішні частини квітки від несприятливих умов… (оцвітина).

4.Оцвітина, яка утворена тільки віночком, називається… (простою).

5.Оцвітина, яка утворена віночком і чашечкою, називається… (подвійною).

6.Жіноча частина квітки називається… (маточкою).

7.Маточка складається з таких частин… (зав’язь, стовпчик, приймочка).

8.Чоловіча частина квітки називається… (тичинкою).

9.Тичинка складається з… (тичинкової нитки і пиляка).

10.За наявністю тичинок і маточки у квітці їх поділяють на… (одностатеві, двостатеві, нестатеві).

2.Гра «Збери речення» (робота в парах).

Учитель роздає учням набори слів, з яких вони мають зібрати речення. Після того як речення зібрані, учні по черзі називають їх.

1.Мають, що, тичинки, лише, одностатеві, лише, маточки, або, квітки, називають. (Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими.)

2.У, розміщені, на, чоловічі, однодомними, називають, рослини, та, яких, квітки, жіночі, одній, особині.

(Рослини, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині, називають однодомними.)

3.Яких, маточкові, перебувають, особинах, називаються, у, тичинкові, на, рослини, дводомними, і, квітки, різних.

(Рослини, у яких маточкові і тичинкові квітки перебувають на різних особинах, називають дводомними.)

 

VІ . ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

 

1.Складання схеми до уроку

 

ЗНАВ	ДІЗНАВСЯ	ХОЧУ ДІЗНАТИСЬ

 

 

VII. ОЦІНЮВАННЯ  НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

 

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати параграф 28

Індивідуальні та творчі завдання на вибір.

1.Скласти сенкан та загадки на тему «Квітка».

2.Підготувати повідомлення про незвичайні суцвіття.