Урок "Література рідного краю .Письменники Одещини про рідну землю та рідну мову (Василь Барладяну-Бирладник, Олег Олійників)

Про матеріал
Конспект уроку сприяє удосконаленню предметних компетентностей ідейно-художнього аналізу поезій на прикладі творів з літератури рідного краю.
Перегляд файлу

7 кл. Тема.  Література рідного краю. Письменники Одещини про рідну землю і рідну мову (Василь Барладяну-Бирладник, Олег Олійників)

Мета уроку:  ознайомити учнів з громадянською лірикою поетів Одещини, поглиблювати навички ідейно-художнього аналізу,  формувати національну свідомість,громадянську компетентність  та   вільне володіння державною мовою; удосконалювати предметну компетентність роботи з поетичними текстами.

                                                                  Поезія - це  завжди неповторність,

                                                                  Якийсь безсмертний дотик до душі.

                                                                                                   Ліна  Костенко

                                              Перебіг   уроку

І.    Орг. момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети, мотивація навчання.

ІІІ. Робота над темою.

Бесіда.        Чи любите ви поезію?  Чим поетичні твори відрізняються від прозових?    Як ви  розумієте зміст  епіграфа?

Послухайте поезію. Спробуйте відчути настрій  її.

СВЯТА МОЯ,  СОЛОДКА І ГІРКА…

ПРЕКРАСНА  ЛІТОМ І ЧУДОВА ВЗИМКУ…

ЯКБИ Я  МІГ, НОСИВ БИ НА РУКАХ

ТЕБЕ ЗАВЖДИ, НЕМОВ КОХАНУ ЖІНКУ,

І ЗОЛОТО ТВОЇХ БАГАТИХ   ЖНИВ

ПЕРЕКУВАВ БИ НА ДЗВІНКЕ НАМИСТО,

НАЗУСТРІЧ СОНЦЮ КОЖЕН ДЕНЬ ВОДИВ,

АБИ КУПАЛА НОГИ В РОСАХ ЧИСТИХ…

СТЕРІГ БИ СОН ТВІЙ, ЗЕМЛЕНЬКО СВЯТА ,

ТА ТИ ТАКА ВЕЛИКА І КРЕМЕЗНА,

ЩО ЦЕ МЕНЕ ДО СОНЕЧКА ПРОСТЯГ

В РУКАХ КОЗАЦЬКИХ ПРОСТІР ТВІЙ БЕЗМЕЖНИЙ.

З ТОБОЮ ПОРЯД ВСЕ СТАЄ ДРІБНИМ…

І НЕ ВІЗЬМЕ ТЕБЕ НІХТО НА РУКИ-

ЦЕ ТВОЇМ ДІТЯМ СНЯТЬСЯ ГАРНІ СНИ,

КОЛИ В СТРАШНИХ ТИ ПОМИРАЄШ МУКАХ.

СВЯТА МОЯ!  ТВІЙ ШЛЯХ ТАКИЙ  ВАЖКИЙ!...

ЗАГУБЛЕНА СИНАМИ В ДИКІМ ПОЛІ,

ТИ КРИКОМ РОЗПАНАХУЄШ ВІКИ,

 ЩОБ МИ ТОБІ ЗДОБУЛИ КРАЩУ ДОЛЮ.

Учитель.     Ви прослухали вірш. Чи зрозуміли, про кого і про що йдеться?             За яких обставин могла бути написана така поезія?  (ГІПОТЕЗИ учнів)

   Яким настроєм пройнята поезія?   Яку  назву віршу   дали   б   ви?                 (відповіді учнів)

Ви зрозуміли правильно.    Це поезія В. Барладяну-Бирладника, що має назву «Із Софії – Україні»,  ви відчули хвилювання  громадянина -патріота щодо долі рідної землі   під час   тимчасового перебування у відрядженні за кордоном.    Які   художні  засоби ,  майстерно використані автором, допомагають читачеві відчути  його  гарячу синівську любов до  Батьківщини?

Пошукова робота.

Епітети:    земля  свята, солодка,  гірка.

Риторичне звертання:свята  моя,  земленько моя.

Метафора:криком розпанахуєш  віки.

Зменшено-пестливі  слова:  земленько, сонечко.

          Так же гаряче ,  по - синівськи    любить свою Україну ще один  майстер  поетичного слова  -  Олег   Олійників . Штрихи до образу майстра    (повідомлення учня)

Поезія, яку ми опрацюємо сьогодні , має  назву…

Гра «Шифрувальник» :     І  слово означає  розмову людини із собою;

ІІ  слово – пасивний дієприкметник від дієслова відродити  у формі родового відмінка;     ІІІ слово -  іменник у формі родового відмінка, який  називає  представника нації,  що складає  основне населення України, громадянин    України.  

Молодці!  Олег Олійників  «Монолог відродженого українця»(Пам’яті українського поета   Станіслава Конака).

Виразне читання   

З чужинським словом на устах

Від самої колиски.

Від пам’яті лишився прах,

Не слід, а  докір  грізний.

Ворожа думка,мов капкан,

По всіх стежках-дорогах

Від сподівань кривавих ран,

Неначе  біль,  тривога.

Та може   саме в ній є знак

Безсмертя  мого роду.

Чому ж на зранених віках,

Немов сльоза,    СВОБОДА?

У всьому є своя  межа

Для долі і недолі.

У голосі чужім  душа

Не відлунить ніколи.

Й  коли  життя  -  суцільна  мла:

Ні  обрію, ані стежини.

Й народу майже  вже нема,

Але  є   УКРАЇНА.

Й громи я в серце  запущу,

Що вкриють мрію  цвітом.

Я  СВІЙ НАРОД В СОБІ ЗРОЩУ,

Без нього світ,  як цвинтар.

Не знищити надій  зерна.

І в цьому вище право.

БУЛА БИ БАТЬКІВЩИНА В НАС,

ТО БУДЕ І ДЕРЖАВА!

 « Мозковий      штурм»:

  •  Що  означає  «Зростити народ  у самому  собі?»
  • Які завдання ставить перед читачем поет?
  • Чому вірш має таку цікаву назву?

Робота в парі.    Створення  кластера     до образу ліричного героя.

                                              патріот

                                      Ліричний герой                     

любить свою землю                                усвідомлює особисту  відповідальність   

                                                                  за її долю

           розуміє роль мови  в долі народу як носія  його мудрості ,культури                                                                                                                                                                                             

                                      переживає за її сучасне і майбутнє

   Робота в групах.   Скласти  паспорт   поезії

Автор                -      Олег  Олійників

Рік написання  -      2016

Рід               -             лірика 

Жанр          -              вірш

Тема           -  зображення роздумів поета про непросту долю народу України, його мови, необхідність   усвідомлення кожним громадянином держави   особистої відповідальності     за     її  сучасне і майбутнє, бо існування держави можливе тільки за умови піклування кожного українця    про  рідну землю,  рідну мову

Ідея      -   заклик до кожного українця   пам’ятати    гірке   історичне минуле,  дорогу ціну свободи,  відроджувати і  зберігати українську мову, бо   « у  голосі  чужім  душа  не відлунить  ніколи»,   плекати   «свій народ в собі», бо міцною буде Україна тільки тоді, коли в серці кожного українця  пануватиме образ Батьківщини та гаряче бажання  працювати для її процвітання.

Художні засоби:

Епітети :слово чужинське,  докір грізний, віки зранені,  рани  криваві.

Порівняння:ворожа думка, мов капкан;неначе біль, тривога;світ, як  цвинтар.

Метафори: душа не відлунить, громи вкриють мрію цвітом

Риторичні запитання:Чому на зранених віках, немов  сльоза, свобода?

Риторичні оклики:Була би Батьківщина  в нас, то буде і держава!

Проблематика:  людина і народ, людина і держава, мова і народ.

Віршовий розмір – ямб.

Конкурс  на краще виразне читання поезії.

Рефлексія.                        «Репортаж з уроку»:

- З творчістю яких майстрів пера ознайомилися на уроці? Що запам’ятали про них?

- Які проблеми хвилюють серця одеських  поетів?

- Наскільки актуальними є сьогодні  обговорювані на уроці проблеми?

«ВАЛІЗА »                                 « М’ЯСОРУБКА»                      «КОШИК»

Що з уроку візьмете               Що було цікаво, але                    Не сподобалось,

з собою  на завтра,                 як цим користуватися-                  незрозуміле,

на усе життя?                                не  знаєте?                                зайве.

 Підсумок.                       Домашнє  завдання:  виразне читання та ідейно-художній аналіз поезії.

 

docx
Додано
17 червня 2023
Переглядів
1207
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку