Відділ української мови та літератури
(УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – МИСТЕЦТВО - ІНФОРМАТИКА) 11 КЛАС
Тема уроку: Філософія кохання. Шлях у вічність (Інтимна поезія
Володимира Сосюри) Мета:
ü проаналізувати поезії «Так ніхто не кохав», «Васильки», «Марії», “Білі акації будуть цвісти...” Володимира Сосюри, розглянути їх через призму життєвих проблем;
ü формувати навички критичного мислення;
ü розвивати творчу уяву, образне мислення; розвивати навики виразного читання поезій;
ü зіставляти мистецький контекст із творами інтимної лірики;
ü розвивати вміння сприймати, трансформувати і презентувати отриману на уроці інформацію; виховувати повагу і толерантність.
Мотто уроку: «Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові». Григір
Тютюнник
Тип уроку: інтегрований урок (українська література – мистецтвоінформатика).
Форма: урок вільного спілкування.
Методи і прийоми: психологічний тренінг, бесіда, авторський прийом «театр одного актора», «прийом повільного читання».
Обладнання: тексти поезій Володимира Сосюри, ілюстрації та творів, опорні конспекти, дорожня карта учня, презентації, колажі, завдання для тренінгу.
Перебіг уроку
І. Організаційно-мотиваційний етап
Психологічний тренінг. Стратегія: налаштувати учнів на критичне засвоєння знань.
Тактичні кроки.
1 крок. Інформація для вчителя: «Леонардо да Вінчі створив свій метод генерування ідей. Він заплющував очі, повністю розслаблявся й розмальовував аркуш паперу довільними лініями та карлючками. Потім він розплющував очі й шукав образи та асоціації, предмети та уявлення».
Завдання для учнів: Заплющуємо очі, розслабляємося, малюємо на аркуші паперу довільні лінії. Розплющуємо очі - і шукаємо образи, предмети, уявлення.
2 крок. Вправа «Перетворення»
Мета: Визначити особливості творчої уяви учасників за допомогою метафоричних засобів.
Завдання для учнів: Учитель пропонує закінчити такі речення:
1. «Якби я був книжкою, то я був би...» (словником, детективом, віршами, тощо)
2. «Якби я був явищем природи, то я був би...» (вітром, сонцем, бурею тощо)
3. «Якби я був музикою, то я був би…» (романсом, класикою, джазом тощо) 4. «У наступному житті я хотів би бути ...» ( актором, міністром, священиком тощо)
5. «Якби я був поетом, то я б написав ...»
6. «Якби я був читачем, то я б прочитав…»
7. «Якби я був філософом, то я б допоміг ...»
8. «Якби я був мільйонером, то я б витратив…»
9. «Якби я був коханням, то подарував людям….»
1 – 2 кроки на розсуд вчителя, залежно від ситуації.
3 крок. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Тема уроку: Філософія кохання. Шлях у вічність (Інтимна поезія Володимира Сосюри). На уроці ми поговоримо про інтимну лірику поета, про особистість автора, його позицію щодо складних людських стосунків, «спроектуємо» поезію Володимира Сосюри на життєві проблеми кожного з нас.
А найважливіше – ми навчимося сприймати поезію як особливе мистецтво слова, що інтерпретується читачами по-своєму, сприймаються серцем, а не тільки розумом.
1. Повторення, узагальнення, систематизація вивченого про ліричні твори, матеріалу з теорії літератури (образ ліричного героя, поетичний паралелізм, метафора, лірика).
Бесіда з елементами творчого дослідження: прочитати текст, виділити головне; прочитати поезію Володимира Сосюри «Люблю», знайти відповідність між теоретичним матеріалом з теорії літератури і текстом ліричного твору.
«Лірика – зображення людини через відтворення її почуттів, переживань, роздумів. Основні особливості лірики: вираження почуттів і роздумів, викликаних зовнішніми обставинами; елементи розповіді, описи; висока образність і емоційність; інтенсивне використання образотворчих засобів; стислість викладу; віршова форма; малий обсяг».
2. Дослідження стилю поета Володимира Сосюри на основі поезії «Люблю».
Вчитель читає поезію, дає коментар щодо терміну «метафора». «Метафора — це перенесення назви з одного предмета чи явища дійсності на інший, на основі їх подібності в якому-небудь відношенні або за контрастом. Метафора є одним із найпоширеніших художніх тропів в літературі. Метафора ґрунтується на схожості предметів чи явищ. Вона виникає з порівняння, зіставлення нового предмета з уже відомим і виділення їх загальних ознак. Щоб з’явилася метафора, слід знайти точки дотику двох предметів або явищ, наприклад:
• озеро, як дзеркало — дзеркало озера;
• руки, як золото — золоті руки;
• волосся, як срібло — срібні волосся».
Я люблю тебе, друже, за те,
Що в очах твоїх море синіє, Що в очах твоїх сонце цвіте,
Мою душу і пестить і гріє.
За волосся твоє золоте,
За чоло молоде і відкрите, Я люблю тебе, друже, за те,
Що не можу тебе не любити...
Бесіда за змістом поезії:
1. Яким постає перед вами ліричний герой?
2. Опишіть його. На кого із сучасників він може бути схожий?
3. Почуття кохання – вічне. А життя? Життя – це пошук самого себе, пошуки щастя, пошуки «другої половини».
4. «Філософія» - це любов до мудрості. А сенс життя – це…(це вічний пошук істини, алегорія Лесінга)
Отже, поезія В.Сосюри «Люблю» розкриває одну з основних тенденцій в українській літературі: пошуки сенсу життя через почуття, через кохання. Персоніфікований образ ліричного героя – це сам автор, безкомпромісний і чутливий.
3. Робота за змістом поезії «Васильки». Учні слухають відеозапис вірша. https://www.youtube.com/watch?v=mmbJYDc2rVc.
3.1. Читання та коментар (про взаємини Володимира Сосюри і його дружини) учнів до листа Володимира Сосюри до дружини Марії:
«Сонечко моє заповітне, Світло моє нескінченне… Моє життя, коли тебе зі мною нема, безбарвне, сіреньке і нудне. Без тебе – немає мене. Так я люблю і жалію тебе, кохана, що твій біль – мій біль, твої сльози – мої сльози, твоя радість – моя радість. Мені нескінченно дорога кожна твоя клітина, все, з чого ти, - живе в мені… Моє серце б’ється лише для тебе. Іншої радості мені немає, як дарувати радість тобі, бачити, як щасливо сяють сині озера твоїх очей… Душа моя рідна, навіки любима! Без тебе мої думки, як голі дерева, як торішнє листя під снігом… Для мене всі пісні інших поетів про любов звучать, як пісні про тебе. Із ними зливаються мої пісні, які живуть лише з
тобою…»
3.2. Додаткова інформація для учнів. Завдання на розвиток критичного мислення. Вибрати із тексту найважливіше, зіставити з поезією «Васильки». Володимир і Марія познайомились 9 березня 1931 року в день традиційного Шевченківського свята в театрі. Того вечора, одягнувши святкове українське вбрання, вона йшла на сцену. «І раптом, - пише у своїх спогадах Марія Гаврилівна, - помітила наче вирізьбленого на дерев’яній стіні, в задумі, нерухомого мужчину років тридцяти. Чорнявий красень побачив мене пізніше, я вже встигла його роздивитися»…
Їх познайомили. «Без усякої манірності поет простягнув мені руку, я щось прошепотіла невиразне, і ніжна, по-жіночому красива рука потиснула мою… Золотий вогник смуглявого обличчя. Мрійні, задумані, сонячного кольору великі очі, м’який карий зір, смуги втоми під очима, чорна хвиля волосся,» - пригадує дружина поета. Невеличка пауза була порушена його ніжним голосом: «А які у вас очі, Маріє?» Він прикрив рукою обличчя і прошепотів: «Ой, я пропав!» - це сказало його серце».
Орієнтовна відповідь: кохання окрилює людину, веде її стежками творчості, допомагає знайти себе у цьому світі.
«Прийом повільного читання». Цей прийом допомагає осягнути глибинний зміст поезій, розкриває підтекст твору, хоча і є суб’єктивною позицією автора (учителя). Технологія прийому:
1 крок – учитель читає вірш повністю.
2 крок – читає першу строфу, дає коментар, пояснює взаємозв’язок тексту та асоціацій, що виникають.
3 крок – асоціативний малюнок оформлює у вигляді речення - це підтекст чи асоціації (можна й малюнок додати – на розсуд вчителя).
4 крок – звичайний ідейно-тематичний аналіз поезії, якщо учні не зрозуміли ефективність прийому «дослідження поезії під мікроскопом» або прийому повільного читання. Цю технологію використовує Василь Шуляр.
Аналіз поезії через життєві проблеми кожного.
Проблематика поезії: буденність і велич почуттів, минуще і нетлінне у світі.
За будовою вірш «Васильки» – діалог почуттів. Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щастя у душі моїй.
І строфа – народження почуття й визрівання кохання, що дає щастя двом закоханим.
Одсіяють роки, мов хмарки над нами, і ось так же в полі будуть двоє йти, але нас не буде. Може, ми квітками, може, васильками станем — я і ти.
ІІ строфа – у світлу гармонію синіх барв поля та очей коханої вплітається думка про те, що щастя – не вічне, а на нових життєвих дорогах нас уже не буде.
Так же буде поле, як тепер, синіти, і хмарки летіти в невідомий час, і другий, далекий, сповнений привіту, з рідними очима порівняє нас.
ІІІ строфа – звичайно, плин часу безупинний, на зміну одним закоханим прийдуть інші, та всіх їх чаруватимуть своєрідні очі землі, символ кохання й вічності – васильки.
Підтекст поезії: усе, що є хорошого у стосунках між людьми, не гине марно, воно залишає свій слід на землі. Це – синьооке щастя. Це – кохання.
Асоціативний малюнок
4. Художнє конструювання.
4.1. Учні читають поезії «Так ніхто не кохав», «Білі акації будуть цвісти», «Коли потяг у даль загуркоче…», «Марії». Робота в групах.
4.2. Створення колажу з картинок з абстрактним змістом «Кохання – це музика кращих людських почуттів». Учні працюють за комп’ютерами, результати роботи виводимо на екран за допомогою проектора, матеріали розміщуємо на сторінці спільноти «Новоукраїнська школа». https://plus.google.com/u/0/communities/105133718884761401939
4.3. Аналіз поезій (мотиви, ідеї, образ ліричного героя, художні засоби, що розкривають зміст поезій).
4.4.Перегляд /створення літературно-музичної композиції для театру одного актора (поезія Володимира Сосюри – музика – відеоряд).
4.5.Представлення творчих робіт під девізом «Доки на світі будуть закохані, журитися нічого. (О. Гончар).
1. Рефлексія. Заповнення «Дорожньої карти учня»
«Я зрозумів…»
«Я запам’ятав ….»
«Я відчував…»
2. Контроль знань. Творче конструювання (слова із поезій Володимира Сосюри використати для створення власного вірша про кохання).
3. Домашнє завдання. Есе «Філософія кохання у поезії та реальному житті».
Відеопрезентація
Літературно-музична композиція
Колаж
Творчі роботи учнів