Урок літературного читання, 3 клас
Тема. Совість у людини – головне. Всеволод Нестайко «Руденький»
Мета: удосконалювати техніку свідомого, виразного читання; вчити аналізувати, переказувати прочитані твори, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення; виховувати кращі людські якості: чесність, порядність, доброту, щедрість.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мовленнєва розминка
Наварили смакоти – будем їсти я і ти.
А сороки і ворони будуть їсти макарони.
Кожен стовпчик прочитати згори вниз, а потім – знизу вгору
Джем
Джин
Дзвін
Дзиґа
Дзьоб
Бджола
Джміль
Ґудзик
Дзвоник
Джунглі
Джерело
Дзеркало
Дзвіночки
Кукурудза
Слухають, пишуть, сидять, малюють - … (діти)
Співає, літає, будує, годує - … (пташка)
Повзе, блищить, шипить, жалить - … (гадюка)
Пише, запитує, навчає, перевіряє - … учитель.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні повертаються один до одного та переказують зміст тексту в парах.
ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
Опрацювання оповідання Всеволода Нестайка «Руденький»
Всеволод Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника залишили згадку не лише про війну …
Народився він в місті Бердичеві Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам’ятає. Йому було чотири роки, коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне завдання. Всеволод пригадує лише те, як батько частував його смачними цукерками у прощальний вечір і як мама повела його й сестричку в цирк, щоб хоч якось розрадити після таткового від’їзду. А був він веселою і товариською людиною, знав п’ять мов. Довго сподівався Всеволод Зіновійович, що батько все ще повернеться, тільки недавно перестав чекати…
У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, котрою б він не перехворів. Мама вчителювала і не могла сидіти постійно біля хлопчика. Доводилось зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода – це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальовувалися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув.
Наперекір жахливим картинам почав хлопчик видумувати смішні історії ( в роду у них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі дотепи.
Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і слюсарем, візником, репетитором. Та найбільшу втіху одержує він від зізнання маленьких читачів, що вони беруть в руки його книжечки, коли залишаються самі або хворіють.
Гра «Мікрофон»
Гра «Бджілка»
Пильно
Тицьнув
Зойкнула
Похапливо
Інколи
Поплескав
Помилився
Усміхнувся
Тим часом
Хочеться
Майданчик
Справжній
Читання слів: повільно, з прискоренням, швидко. Пояснення незрозумілих слів.
Дременути – швидко побігти, тікаючи від кого-небудь або доганяючи кого-небудь.
Тицьнув – тут: швидко віддав.
Фізкультхвилинка
Ви втомились? Саме час дружньо відпочити,
І знайому фізхвилинку в гості запросити.
Ми читали, ми трудились, наші голови втомились,
А щоб далі нам читати, треба м’язи розім’яти.
Руки вгору потягніть і до сонця підстрибніть!
Всі присядем, встанем враз. Знов чекає праця нас!
(дописати в павутинку)
Працелюбність Чесність
Людина
Доброта Терпимість
СОВІСТЬ
(Розмова руденького хлопчика і дідуся)
Спостережливий
Добрий
Маленька
Злий
Чорнявий хлопчик Жадібний
Руденький хлопчик Мудрий
Дівчинка Розважливий
Дідусь Слабка
Сором’язливий
Самокритичний
Боягузливий
Учитель читає речення, змінюючи деякі слова. Учні мають помітити помилку, прочитати речення правильно.
Тицьнув, вихопив, дременув - … (чорнявий хлопчик)
Зойкнула, скривилась, заплакала - … (дівчинка)
Тицьнув, подивився, пішов, спинився, почервонів, зітхнув - … (руденький хлопчик)
Сидів, бачив, усміхнувся, сказав, поплескав - … (дідусь)
V. Підсумок уроку
- Чого вчить оповідання, над яким сьогодні працювали?
- Із кого з героїв оповідання треба брати приклад?
- Із ким би ви хотіли товаришувати – з чорнявим чи з руденьким хлопчиком? Чому?
VІ. Домашнє завдання
Стисло переказувати оповідання.
VІ. Оцінки за урок
Наші гості:
Завуч школи Прокопенко Л.Г.
Вчитель початкових класів Багнюк О.В.
1