Урок"Люблю життя! Поезія Оксани Радушинської"

Сидорчук Марина Миколаївна,

Шепетівська ЗОШ І  -ІІІ ступенів №6

вчитель української літератури

Урок літератури рідного краю

Тема: Люблю життя! Творчість Оксани Радушинської.

Мета:

 Ознайомити учнів із біографією Ліричної Панни - О.Радушинської;

 Розвивати навички виразного читання поезій , образного мислення, вміння висловлювати власні думки, збагачувати словниковий запас учнів;

 Виховувати любов до життя, формувати вміння цінити життя.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу; література рідного краю.

Обладнання: портрет письменниці, поезії, шаблон створення сторінки у соцмережі фейсбук.

Епіграф:

Я жінка! І слабка, і сильна.

Я жінка! І весела, і сумна.

Захочу — буду ніжна і покірна.

Захочу — буду вільна, як весна.

Я жінка! І життя, і перемога.

Твій берег, берегиня й оберіг.

Через любов завжди моя дорога,

І інших я не визнаю доріг!

Я жінка! Хто впізнає мою душу,

Тому зорею я до ніг впаду.

Для того море обійду і сушу,

Від серця всі печалі відведу.

Моє ім’я — то код життя земного.

В моєму лоні — Всесвіт розквіта

Про майбуття мої і думи, й тривоги.

Я жінка України.

І тому святa....

Наталія Дяків

Хід уроку

І.Організаційний момент

Настановчо-мотиваційний етап

Метод «Мої очікування»

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

Слово вчителя:

Вона просто любить життя…Щодня Оксана прокидається о сьомі годині ранку,щоб потрапити на роботу. Жінка, котра отримує насолоду від життя, крізь призьму образ та негараздів долі.

Оксана Петрівна Радушинська – це Лірична Панна нашої Хмельниччини, котра через важку хворобу у дитинстві змушена була пересісти у інвалідний візок.

Суспільство постійно нагадує:

«Хворому немає місця серед здорових. От дивляться на неї, як на заразну, ніби можуть підхопити невиліковну хворобу... А вона... вона теж могла бути такою ж здоровою і веселою, якби тієї дощової ночі не сталося біди!» (С.48-49 «Метелики в крижаних панцирях») – і це усвідомлення власної непотрібності ятрить найбільше.

Чого варта сцена у громадському транспорті, де пасажири готові викинути бідолашну дівчину у візку, щоб не муляла їм очі! А свідком подібного цькування може стати будь-хто з нас. І як поводитись у такій ситуації? Приєднатись до кривдників, зробити вигляд, що нічого не бачиш чи заступитися за ображеного? В залежності від того, що в серці, так і вчинить людина. Але проти суспільства йти вкрай важко, навіть коли ти добрий, та не маєш внутрішнього стрижня, а сильних волею людей, нажаль, не так вже й багато...

• Випереджальне завдання: повідомлення про життєвий й творчий шлях Оксани Радушинської.

Довідкове бюро:

Оксана Радушинська – обдарована дівчина з інвалідністю, випускниця Університету «Україна»,  член Національної Спілки письменників України, Національної Спілки журналістів України, Міжнародної Співдружності письменницьких Спілок, Міжнародної громадської організації «Жінка ІІІ тисячоліття», лауреат премій: «Коронація слова», «Жінка ІІІ тисячоліття», «Українська Мадонна», «Українська Мадонна десятиліття», «Золотий лелека»,   ім. Олеся Гончара, ім. Богдана Хмельницького, ім. Дмитра Луценка «Осіннє золото», «Благовіст», «Гранослов», «Кришталеві джерела», «Подільський Оскар», «Православна моя Україна», «Скарби землі Болохівської», «Корнійчуковської премії», Кабінету Міністрів України, володарка Гранта Президента України для обдарованої молоді, авторка 24-х книг поезії та прози для дітей і дорослих. Оксана − радіоведуча Старокостянтинівського районного радіомовлення, теле- та радіоведуча ХОДТРК «Поділля-центр», кореспондент газети Хмельницької міської ради «Проскурів», громадська діячка, волонтер; голова ГО «Творча сотня «РУХ ДО ПЕРЕМОГИ», організаторка благодійних концертів для військових по Україні та в зоні АТО, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ст., почесна громадянка м. Старокостянтинова Хмельницької області.

• Теорія літератури:

Лірика - один із трьох родів літератури,поряд  з епосом і драмою, в якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного.

Поезія – віршована, ритмічно побудована мова (на відміну від прози).

• Робота з поезією «…А зорі ставали дітьми і просились на руки.»:
• Виразне читання поезії учнем або вчителем

…А зорі ставали дітьми і просились на руки.

Гойдали їх чорні дерева, забувши, що чорні.

Впадали у гріх, з неба падали шматтями круки – 

Все нам попід ноги. І місяць розхлюпавсь уповні.

І білої ночі сліпе молоко розіллялось.

Бездомні собаки хлептали його із вовками.

Ми стали словами і ще чимсь, що нами назвалось

На тріщині в шибці, де іній росте між роками…

 Холодні долоні… А зорі так хочуть на руки!

Їм звірі і птахи, їм гулі-голубки охочі.

А ми, як чужі… Імена – закодовані звуки.

Проходим удвох між зірок, не піднімаючи очі.

• Обговорення змісту поезії

1. Який настрій у ліричної героїні?
2. Чи можемо ми сказати, що дана поезія є автобіографічною? Чому?
3. До якої лірики ми віднесемо дану поезію?
4. Читаючи даний твір які емоції та переживання у вас виникли?
5. Чи сподобалась вам дана поезія? Чим?
6. За допомогою  яких художніх засобів поетеса передала свої емоції та душевний стан?

• Робота в парах на картках

Скласти літературний паспорт поезії «А зорі ставали дітьми і просились на руки»

• Робота з поезією «Осінь»

Виразне читання поезії учнем або вчителем

Ця осінь… дивна, димна, жовтоока…

Дерева в небо йдуть, немов пророки.

Їх розпинає небо на хрестах.

А небесам – їм що? По голосах

Розкладено тропар дощу старого,

І в журавля криничного німого

Перо з крила ляга на терезах,

І – в небо птах…

Ця осінь пробирається за комір.

Спіткнулись ми обоє десь на комі,

Чи, може, орфографія не та?

Літа зліта…

І тихо в небо йдуть, немов пророки.

І на хресті – зарубки чи зароки

Про кожен день, що за ключем злітав…

Як в небо впав.

• Обговорення змісту поезії

1. Про що ви почули у цьому вірші?
2. До якої лірики можна віднести дану поезію?
3. Чи подобається вам осінь? Чим?
4. Яка тема даного вірша?
5. Визначте ідею поезії?
6. За допомогою  яких художніх засобів поетеса передала свої емоції та душевний стан?
7. Як ви гадаєте чому свої переживання поетеса пов`язала саме з осінньою порою року?

• Творче завдання:

Скласти невеликий відгук на прослухану поезію О.Радушинської «Осінь»

• Робота з поезією «В той ранок, коли ти уперше мені не наснивсь»

Виразне читання поезії учнем або вчителем

В той ранок, коли ти уперше мені не наснивсь.

В той ранок, коли я уперше прокинулась птахою.

Мій Бог – мій одноліток з неба байдуже дививсь

Як гинула я. Він назвав це життям, а не плахою.

В той ранок, коли я між звірів, між птиць і між риб

Шукала себе – хоч би голосом, хоч би долонею.

Мій розум – мій ворог – фортецю складав собі з брил.

Й до неї, безтямну, мене повертав із погонею.

В той ранок, коли уже я, скам’яніла від сліз,

Осяяна сонцем, здалася живою і радою.

Біда глибочезна моя, мов травинки поріз,

Прийшла царювати до міста і стала армадою.

В той ранок… В той день. У ту ніч… Чи хоч десь я була?

Чи тінню лише між часів залишилась у вимірі?..

…Я снилась тобі! І весь простір до мого крила

Отим був життям, що одноліток мій для нас виміряв.

•  Обговорення змісту поезії

1. Яке душевне потрясіння, на вашу думку, могло спричинити появу даної поезії?
2. Чому лірична героїня  «здалася живою та радою»?
3. Коли людина переживає такі сильні емоції, як у героїні вірша?
4. Чи було щось схоже у вашому житті?
5. Що для вас означає «кохання», «розлука», «душевний біль»,
6. Чи боялась головна героїня сильного душевного болю?
7. Якою особистістю була дівчина з поезії?

•         Проблемне питання:

«Чи варто кохати людину , котра не потребує твоєї присутності в своєму житті?»

V. Підсумок уроку

Метод «Мікрофон» :

• - Чи сподобався вам урок?
• Чи справдились ваші очікування на поставленні на початку уроку?
• - Який висновок можемо зробити після прослуховування поезій поетеси?

VІ. Домашнє завдання:

Вивчити напам`ять одну поезію , на вибір, Оксани Радушинської;

написати відгук про творчість поетеси.