Урок "Людська душа, розкрита тонко майстром". Б.Грінченко "Грицько". Дитячі уявлення про навколишній світ, стосунки між людьми.

«ЛЮДСЬКА ДУША, РОЗКРИТА ТОНКО МАЙСТРОМ»

6 клас

Урок позакласного читання

Тема. Борис Грінченко. Оповідання «Грицько». Дитячі уявлення про навколишній світ, стосунки між людьми. Характеристика образів. Психологізм. Проблематика. Благородний вчинок Грицька.

Мета: ознайомити учнів із творчістю Б.Грінченка, викликати в них глибоке співчуття до знедолених дітей, розкрити психологію поведінки героїв; розвивати спостережливість, бажання зрозуміти задум автора, вміння уявляти ситуацію; розвивати навички індивідуально-художнього аналізу твору; дати імпульс внутрішній роботі думки учнів; розвивати творчий потенціал учнів; виховувати почуття добра, милосердя, співпереживання, благородні людські почуття.

Обладнання: портрет письменника, дошка, зошити, збірки оповідань Б.Грінченка, скринька, бублик, вишитий рушник, картки, фото П.А.Лук’яненка «Круча».

Оформлення дошки: епіграфи, проблемне запитання, теорія літератури, словник уроку.

Епіграфи:

Добро на світі творять,

А зло на світі – роблять.

П.Скупець

Поспішайте творити добро.

О.Довженко

Проблемне запитання: «Над чим спонукає замислитися твір Б.Грінченка «Грицько?»

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок-діалог.

Словник уроку: благородний – той, який відрізняється високими моральними якостями.

Теорія літератури: синонім, літературний портрет, обрив, дійові особи, епіграф, пейзаж, монолог.

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми та мети уроку.

3. Вступне слово вчителя.

 -  На минулому уроці ви ознайомилися з біографією і творчістю Б.Грінченка. Яким було ваше домашнє завдання? (Прочитати оповідання Б.Грінченка «Грицько», підготуватися до його аналізу, виконати індивідуальні завдання).

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

•              Зараз я, за допомогою клоуз-тесту, перевірю, які ви уважні читачі. Всі знаєте, що таке клоуз-тест і що потрібно робити? Тоді візьміть картку №1, напишіть на ній своє прізвище, ім’я та клас і відповідайте на запитання.

Клоуз-тест.

1. Батько з міста привіз Грицькові… (дві цукерки і бублика).
2. Бублик був більший, мабуть, від … (Грицькової голови).
3. Тепер був піст… (Петрівка).
4. Мати не дають їсти – кажуть: … (продам та хоч на спідницю наберу та тобі чоботи дам пошити).
5. Бублик був ще смачніший з … (вишнями).
6. Грицько нарвав вишень у … (бриль).
7. Він вирішив з’їсти вишні та бублика… (біля річки над кручею).
8. З якою метою ішов Семен до Грицька? (Щоб вирвати бублика).
9. За що на березі ухопився Грицько, рятуючи Семена? (За камінь).
10. Грицько розкрив очі і побачив, що біля нього стоять… (батько, люди і Семенова мати).
11. Ту ж мить Семенова мати підбігла до Грицька і …(тричі поцілувала і заплакала).
12. Чи віддав Грицько свого бублика Семенові? (Не знаю).

• Переверніть картки і покладіть на край парти. (Один учень проходить між рядами і збирає).

ІІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Система запитань і завдань.

•              Сьогодні на уроці ми розглянемо характеристику героїв, простежимо стосунки між людьми, дослідимо проблематику твору.
•              Поділіться враженнями про текст. Сподобався чи ні? Чому?
•              Діти, я прийшла до вас на урок не з пустими руками, а з чарівною скринькою. Як ви думаєте, що в ній лежить? Не знаєте? Тоді послухайте загадку, яка допоможе вам відповісти на моє запитання.

Загадка.

Як навколо об’їси,

Серединки не проси.

Ми такі гостинці –

Дірка в серединці.

(Бублики)

• А чому я у скриньку поклала саме бублика?
• Чому Грицько так радів бубликові?
• Він що, ніколи його не їв?
• Знайдіть у тексті, як автор відтворює радісні переживання хлопчика. Зачитайте. (Радий, веселий).
• Як він вибіг із хати?
• Чому автор повторює слова «радий», «веселий»?
• Як ці слова називаються? (Синоніми).
• З якою метою вживаються в тексті?
• А тепер зверніть увагу на опис бублика. Зачитайте з тексту.
• Чому письменник кілька разів повторює слово «великий»?
• Яке на той час було свято? (Петрівка).
• Що ви про нього знаєте? (Відповідає учень, який готував індивідуальне завдання).
• Чому Грицько не одразу з’їв бублика?
• Що він вирішив зробити?
• Кого зустрів?
• Хто такий Семен? Що ви про нього знаєте?
• Як жили сусіди? (Батьки і діти).
• Скажіть, як Грицькова мати пояснювала похмурість сусідки Мотрі?
• А батько?
• Чи зрозумів хлопчик слова батька?
• Чию думку спочатку поділяв Грицько?
• Що ви подумали про Семена, коли дізналися, що він рвав вишні у чужому садку?
• Чим він пояснює свій вчинок?
• Зверніть увагу на поведінку хлопця. Як автор передає внутрішній світ Семена? (Зблід, почервонів страшенно, погляд сердитий, почервонів ще дужче, зробилось сором).
• Чому мати не дозволяла сину, Семену, рвати вишні у власному садку? Зачитайте.
• Поясніть, чому речення не закінчене?

Теорія літератури.

Обрив – риторична фігура, яка вказує на не домовлене висловлювання персонажа, коли він не наважується повністю висловити свою думку або дуже хвилюється.

• Чи є ще приклади обриву у тексті? Знайдіть, зачитайте, поясніть.
• Чи виправдовує така складна ситуація  Семена?
• Що змусило Грицька налаштуватися до бою?
• Чи треба було це робити?
• Що зробили б ви?
• Прочитайте за дійовими особами уривок від слів: «Скрик був голосний…» - до слів: «А потім роздумавсь…». (Автор, Мотря, Грицько і Семен). Засобами виразного читання відтворіть особливості вдачі персонажів, їхнє ставлення один до одного, а також автора до них.
• Чи впоралися наші читці з завданням?
• Чи правильно зробив Семен, коли сказав матері, що Грицько хотів його побити?
• Що ви знаєте про матір Семена? (Вдова, бліде, змучене обличчя, страшенно любила сина, позападалі очі).
• Що зробив Грицько?

Життєвість ситуації.

• Як би ви вчинили в такому випадку?
• Як це характеризує Грицька?
• Куди він вирішив піти?
• Чому саме туди?
• Прочитайте опис кручі та річки під нею. З якою метою Б.Грінченко описує їх?
• Яке це має значення для розуміння зображеної далі події? (Автор ніби готує читача, що щось має статися, з’являється відчуття небезпеки).
• Розгляньте фото П.А.Лук’яненка «Круча».
• Як називається опис природи в художньому творі, а в живописі? (Пейзаж).

Теорія літератури.

Пейзаж – (від фр. peysage  - країна, місцевість) – опис, картина природи, частина реальної обстановки, у якій розгортається дія.

•              Чому, на вашу думку, Семен хотів вихопити бублика в Грицька: щоб помститися за те, що Грицько хотів його побити, чи просто, щоб його з’їсти? Зачитайте з тексту.
•              Як ви ставитеся до цього вчинку?
•              Чому Мотря, мати Семена, не спинила свого сина?
•              Чи правильно вона зробила?
•              Що сталося з Семеном?
•              Зачитайте слова, в яких передано розпач матері, її відчай.
•              Прочитайте уривок від слів: «Усе зробилося так швидко…» - до слів: «Він випірнув зараз же…»
•              Скільки часу минуло, коли Семен упав у воду?

«Психологічний експеримент».

Гра «Ти – літературний герой».

• Розкажіть, що пережив Грицько за цей короткий час.
• Як називається мова однієї людини? (Монолог).
•              Чому, незважаючи на те, що трапилося між хлопцями, Грицько, ризикуючи власним життям,  кинувся з кручі в річку, щоб врятувати Семена?

Життєвість ситуації.

•              А як би вчинили ви? Чому?
•              Чи оцінюєте ви цей вчинок, як благородний?
•              Поясніть лексичне значення цього слова.

Словникова робота.

Благородний - той, який відрізняється високими моральними якостями.

• Чи змінилося у Грицька ставлення до Семена та його матері?
• Прочитайте роздуми хлопчика.
• Чи зародилося у Грицька співчуття до цієї родини?
•              Перечитайте останній абзац оповідання. Від якої особи він написаний? Чому ви так думаєте?
• Згадайте, кого ми називаємо дійовими особами? Назвіть їх у цьому творі. (Батько, матері, люди, Семен, Грицько, страх).
• Страх? Чому?
• А якого кольору страх? Чому ви так думаєте? Поясніть.
• Яким персонажам письменник співчуває, а яким – ні? А ви? Чому?
• Яка головна думка твору?

Проблемне запитання.

•              Зверніть увагу на дошку і ще раз прочитайте проблемне запитання: «Над чим спонукає замислитися твір Б.Грінченка «Грицько?». Дайте на нього відповідь.
• Що таке проблема?

Теорія літератури.

Проблема – це питання, поставлене письменником, яке треба вирішити.

•              Як ви думаєте, яка основна проблема в оповіданні Б.Грінченка «Грицько»? (Добра і зла, правди і кривди).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

•             На основі вивченого матеріалу складіть (самостійно) порівняльну характеристику героїв. Картка №2.

(Заслуховування кількох характеристик).

• Як називається опис зовнішності людини в художньому творі?
• Що входить в поняття «портрет»?
•              Що ви помітили в порівняльній характеристиці хлопчиків? (Вони повністю протилежні один одному).
•              А тепер «поговоріть» з героями твору. Висловте свої побажання, застереження, співчуття, поради, настанови. Запишіть їх у таблиці.  (Читання кількох побажань).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

 - Діти, як ви думаєте, чи досягли ми поставленої мети?

Тож давайте підведемо підсумок нашого уроку.

Орієнтовні відповіді учнів.

•             Недобрий, несправедливий вчинок нікуди не подінеться, а залишиться в нашій душі. Народна мудрість учить: «Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й на душі завжди буде легко, світло».
•             А я знаю народні приказки:

Чужий хліб боком вилізе.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

•             А на мою думку, описана автором подія ще раз доводить, що людина повинна жити за законами добра. Бідність – велике горе і соціальне зло, але воно не дає права красти, забирати, мстити. Зло повертається до того, хто його зробив. Я думаю, Семенко зробив для себе висновок на все життя.

Робота з епіграфами.

•              А тепер зверніть увагу на епіграфи, записані на дошці. Зачитайте їх. Як ви їх розумієте? Прокоментуйте.
•              Чому в них говориться, що добро творять, а зло – роблять?
•              Що таке епіграф?

Теорія літератури.

Епіграф – той, що стоїть попереду.

• З якою метою він вживається?
•              Так, дійсно, автор показав у творі одвічну боротьбу добра і зла, правди і кривди. Дав нам, читачам, моральну настанову. Яку саме? (Не лишай друга (людину) в біді).
• Як закінчується твір?
• Щасливо? Хто ж правий – Грицько чи Семен?
•              Автор також пише, що не знає, чи поділився Грицько з Семеном тим бубликом. А ви знаєте?
•              Нехай ці запитання залишаться вам для роздумів.

VI. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

•              Діти, як ви вважаєте, хто був сьогодні на уроці найактивніший, давав точні, повні відповіді і заслуговує найвищого бала та бублика? (Якщо ж учнів двоє, то учням пропонується розв’язати цю проблему – поділити бублик порівну).
•              Також сьогодні дуже гарно працювали …

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Обов’язкове:

1. Дібрати і записати приказки та прислів’я про дружбу, добро, стосунки між людьми.
2. Характеризувати героїв твору.

За бажанням:

1. Скласти кросворд за прочитаним твором. Ключове слово – «Грицько».
2. Прогноз долі героїв. Написати продовження оповідання Б.Грінченка «Грицько».