Урок "Людська душа, розкрита тонко майстром". Б.Грінченко "Грицько". Дитячі уявлення про навколишній світ, стосунки між людьми.

«ЛЮДСЬКА ДУША, РОЗКРИТА ТОНКО МАЙСТРОМ»

6 клас

Урок позакласного читання

 

Тема. Борис Грінченко. Оповідання «Грицько». Дитячі уявлення про навколишній світ, стосунки між людьми. Характеристика образів. Психологізм. Проблематика. Благородний вчинок Грицька.

Мета: ознайомити учнів із творчістю Б.Грінченка, викликати в них глибоке співчуття до знедолених дітей, розкрити психологію поведінки героїв; розвивати спостережливість, бажання зрозуміти задум автора, вміння уявляти ситуацію; розвивати навички індивідуально-художнього аналізу твору; дати імпульс внутрішній роботі думки учнів; розвивати творчий потенціал учнів; виховувати почуття добра, милосердя, співпереживання, благородні людські почуття.

Обладнання: портрет письменника, дошка, зошити, збірки оповідань Б.Грінченка, скринька, бублик, вишитий рушник, картки, фото П.А.Лук’яненка «Круча».

Оформлення дошки: епіграфи, проблемне запитання, теорія літератури, словник уроку.

Епіграфи:

Добро на світі творять,

А зло на світі – роблять.

П.Скупець

 

Поспішайте творити добро.

О.Довженко

Проблемне запитання: «Над чим спонукає замислитися твір Б.Грінченка «Грицько?»

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок-діалог.

Словник уроку: благородний – той, який відрізняється високими моральними якостями.

Теорія літератури: синонім, літературний портрет, обрив, дійові особи, епіграф, пейзаж, монолог.

Хід уроку

 

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми та мети уроку.

3. Вступне слово вчителя.

 -  На минулому уроці ви ознайомилися з біографією і творчістю Б.Грінченка. Яким було ваше домашнє завдання? (Прочитати оповідання Б.Грінченка «Грицько», підготуватися до його аналізу, виконати індивідуальні завдання).

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

•              Зараз я, за допомогою клоуз-тесту, перевірю, які ви уважні читачі. Всі знаєте, що таке клоуз-тест і що потрібно робити? Тоді візьміть картку №1, напишіть на ній своє прізвище, ім’я та клас і відповідайте на запитання.

Клоуз-тест.

1. Батько з міста привіз Грицькові… (дві цукерки і бублика).
2. Бублик був більший, мабуть, від … (Грицькової голови).
3. Тепер був піст… (Петрівка).
4. Мати не дають їсти – кажуть: … (продам та хоч на спідницю наберу та тобі чоботи дам пошити).
5. Бублик був ще смачніший з … (вишнями).
6. Грицько нарвав вишень у … (бриль).
7. Він вирішив з’їсти вишні та бублика… (біля річки над кручею).
8. З якою метою ішов Семен до Грицька? (Щоб вирвати бублика).
9. За що на березі ухопився Грицько, рятуючи Семена? (За камінь).
10. Грицько розкрив очі і побачив, що біля нього стоять… (батько, люди і Семенова мати).
11. Ту ж мить Семенова мати підбігла до Грицька і …(тричі поцілувала і заплакала).
12. Чи віддав Грицько свого бублика Семенові? (Не знаю).

• Переверніть картки і покладіть на край парти. (Один учень проходить між рядами і збирає).

ІІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Система запитань і завдань.

•              Сьогодні на уроці ми розглянемо характеристику героїв, простежимо стосунки між людьми, дослідимо проблематику твору.
•              Поділіться враженнями про текст. Сподобався чи ні? Чому?
•              Діти, я прийшла до вас на урок не з пустими руками, а з чарівною скринькою. Як ви думаєте, що в ній лежить? Не знаєте? Тоді послухайте загадку, яка допоможе вам відповісти на моє запитання.

Загадка.

Як навколо об’їси,

Серединки не проси.

Ми такі гостинці –

Дірка в серединці.

(Бублики)

• А чому я у скриньку поклала саме бублика?
• Чому Грицько так радів бубликові?
• Він що, ніколи його не їв?
• Знайдіть у тексті, як автор відтворює радісні переживання хлопчика. Зачитайте. (Радий, веселий).
• Як він вибіг із хати?
• Чому автор повторює слова «радий», «веселий»?
• Як ці слова називаються? (Синоніми).
• З якою метою вживаються в тексті?
• А тепер зверніть увагу на опис бублика. Зачитайте з тексту.
• Чому письменник кілька разів повторює слово «великий»?
• Яке на той час було свято? (Петрівка).
• Що ви про нього знаєте? (Відповідає учень, який готував індивідуальне завдання).
• Чому Грицько не одразу з’їв бублика?
• Що він вирішив зробити?
• Кого зустрів?
• Хто такий Семен? Що ви про нього знаєте?
• Як жили сусіди? (Батьки і діти).
• Скажіть, як Грицькова мати пояснювала похмурість сусідки Мотрі?
• А батько?
• Чи зрозумів хлопчик слова батька?
• Чию думку спочатку поділяв Грицько?
• Що ви подумали про Семена, коли дізналися, що він рвав вишні у чужому садку?
• Чим він пояснює свій вчинок?
• Зверніть увагу на поведінку хлопця. Як автор передає внутрішній світ Семена? (Зблід, почервонів страшенно, погляд сердитий, почервонів ще дужче, зробилось сором).
• Чому мати не дозволяла сину, Семену, рвати вишні у власному садку? Зачитайте.
• Поясніть, чому речення не закінчене?

Теорія літератури.

Обрив – риторична фігура, яка вказує на не домовлене висловлювання персонажа, коли він не наважується повністю висловити свою думку або дуже хвилюється.

• Чи є ще приклади обриву у тексті? Знайдіть, зачитайте, поясніть.
• Чи виправдовує така складна ситуація  Семена?
• Що змусило Грицька налаштуватися до бою?
• Чи треба було це робити?
• Що зробили б ви?
• Прочитайте за дійовими особами уривок від слів: «Скрик був голосний…» - до слів: «А потім роздумавсь…». (Автор, Мотря, Грицько і Семен). Засобами виразного читання відтворіть особливості вдачі персонажів, їхнє ставлення один до одного, а також автора до них.
• Чи впоралися наші читці з завданням?
• Чи правильно зробив Семен, коли сказав матері, що Грицько хотів його побити?
• Що ви знаєте про матір Семена? (Вдова, бліде, змучене обличчя, страшенно любила сина, позападалі очі).
• Що зробив Грицько?

Життєвість ситуації.

• Як би ви вчинили в такому випадку?
• Як це характеризує Грицька?
• Куди він вирішив піти?
• Чому саме туди?
• Прочитайте опис кручі та річки під нею. З якою метою Б.Грінченко описує їх?
• Яке це має значення для розуміння зображеної далі події? (Автор ніби готує читача, що щось має статися, з’являється відчуття небезпеки).
• Розгляньте фото П.А.Лук’яненка «Круча».
• Як називається опис природи в художньому творі, а в живописі? (Пейзаж).

Теорія літератури.

Пейзаж – (від фр. peysage  - країна, місцевість) – опис, картина природи, частина реальної обстановки, у якій розгортається дія.

•              Чому, на вашу думку, Семен хотів вихопити бублика в Грицька: щоб помститися за те, що Грицько хотів його побити, чи просто, щоб його з’їсти? Зачитайте з тексту.
•              Як ви ставитеся до цього вчинку?
•              Чому Мотря, мати Семена, не спинила свого сина?
•              Чи правильно вона зробила?
•              Що сталося з Семеном?
•              Зачитайте слова, в яких передано розпач матері, її відчай.
•              Прочитайте уривок від слів: «Усе зробилося так швидко…» - до слів: «Він випірнув зараз же…»
•              Скільки часу минуло, коли Семен упав у воду?

«Психологічний експеримент».

Гра «Ти – літературний герой».

• Розкажіть, що пережив Грицько за цей короткий час.
• Як називається мова однієї людини? (Монолог).
•              Чому, незважаючи на те, що трапилося між хлопцями, Грицько, ризикуючи власним життям,  кинувся з кручі в річку, щоб врятувати Семена?

Життєвість ситуації.

•              А як би вчинили ви? Чому?
•              Чи оцінюєте ви цей вчинок, як благородний?
•              Поясніть лексичне значення цього слова.

Словникова робота.

Благородний - той, який відрізняється високими моральними якостями.

• Чи змінилося у Грицька ставлення до Семена та його матері?
• Прочитайте роздуми хлопчика.
• Чи зародилося у Грицька співчуття до цієї родини?
•              Перечитайте останній абзац оповідання. Від якої особи він написаний? Чому ви так думаєте?
• Згадайте, кого ми називаємо дійовими особами? Назвіть їх у цьому творі. (Батько, матері, люди, Семен, Грицько, страх).
• Страх? Чому?
• А якого кольору страх? Чому ви так думаєте? Поясніть.
• Яким персонажам письменник співчуває, а яким – ні? А ви? Чому?
• Яка головна думка твору?

Проблемне запитання.

•              Зверніть увагу на дошку і ще раз прочитайте проблемне запитання: «Над чим спонукає замислитися твір Б.Грінченка «Грицько?». Дайте на нього відповідь.
• Що таке проблема?

Теорія літератури.

Проблема – це питання, поставлене письменником, яке треба вирішити.

•              Як ви думаєте, яка основна проблема в оповіданні Б.Грінченка «Грицько»? (Добра і зла, правди і кривди).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

•             На основі вивченого матеріалу складіть (самостійно) порівняльну характеристику героїв. Картка №2.

Порівняльна характеристика
Семен	Грицько
Невеличкий, років десяти, низенький, присадкуватий,  син сусідки Мотрі, мовчазний, похмурий, вбогий, брехливий, злий, голодний, не вмів плавати.	Років десяти, говіркий, веселий, любив пореготатися, був матеріально забезпечений, не любив заводитися, моторний, не задерикуватий був, сміливий, добрий, буде добрий козак.
Поради, побажання	Поради, побажання

(Заслуховування кількох характеристик).

• Як називається опис зовнішності людини в художньому творі?
• Що входить в поняття «портрет»?
•              Що ви помітили в порівняльній характеристиці хлопчиків? (Вони повністю протилежні один одному).
•              А тепер «поговоріть» з героями твору. Висловте свої побажання, застереження, співчуття, поради, настанови. Запишіть їх у таблиці.  (Читання кількох побажань).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

 - Діти, як ви думаєте, чи досягли ми поставленої мети?

Тож давайте підведемо підсумок нашого уроку.

Орієнтовні відповіді учнів.

•             Недобрий, несправедливий вчинок нікуди не подінеться, а залишиться в нашій душі. Народна мудрість учить: «Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й на душі завжди буде легко, світло».
•             А я знаю народні приказки:

Чужий хліб боком вилізе.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

•             А на мою думку, описана автором подія ще раз доводить, що людина повинна жити за законами добра. Бідність – велике горе і соціальне зло, але воно не дає права красти, забирати, мстити. Зло повертається до того, хто його зробив. Я думаю, Семенко зробив для себе висновок на все життя.

Робота з епіграфами.

•              А тепер зверніть увагу на епіграфи, записані на дошці. Зачитайте їх. Як ви їх розумієте? Прокоментуйте.
•              Чому в них говориться, що добро творять, а зло – роблять?
•              Що таке епіграф?

Теорія літератури.

Епіграф – той, що стоїть попереду.

• З якою метою він вживається?
•              Так, дійсно, автор показав у творі одвічну боротьбу добра і зла, правди і кривди. Дав нам, читачам, моральну настанову. Яку саме? (Не лишай друга (людину) в біді).
• Як закінчується твір?
• Щасливо? Хто ж правий – Грицько чи Семен?
•              Автор також пише, що не знає, чи поділився Грицько з Семеном тим бубликом. А ви знаєте?
•              Нехай ці запитання залишаться вам для роздумів.

VI. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

•              Діти, як ви вважаєте, хто був сьогодні на уроці найактивніший, давав точні, повні відповіді і заслуговує найвищого бала та бублика? (Якщо ж учнів двоє, то учням пропонується розв’язати цю проблему – поділити бублик порівну).
•              Також сьогодні дуже гарно працювали …

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Обов’язкове:

1. Дібрати і записати приказки та прислів’я про дружбу, добро, стосунки між людьми.
2. Характеризувати героїв твору.

За бажанням:

1. Скласти кросворд за прочитаним твором. Ключове слово – «Грицько».
2. Прогноз долі героїв. Написати продовження оповідання Б.Грінченка «Грицько».