«ЛЮДСЬКА ДУША, РОЗКРИТА ТОНКО МАЙСТРОМ»
6 клас
Урок позакласного читання
Тема. Борис Грінченко. Оповідання «Грицько». Дитячі уявлення про навколишній світ, стосунки між людьми. Характеристика образів. Психологізм. Проблематика. Благородний вчинок Грицька.
Мета: ознайомити учнів із творчістю Б.Грінченка, викликати в них глибоке співчуття до знедолених дітей, розкрити психологію поведінки героїв; розвивати спостережливість, бажання зрозуміти задум автора, вміння уявляти ситуацію; розвивати навички індивідуально-художнього аналізу твору; дати імпульс внутрішній роботі думки учнів; розвивати творчий потенціал учнів; виховувати почуття добра, милосердя, співпереживання, благородні людські почуття.
Обладнання: портрет письменника, дошка, зошити, збірки оповідань Б.Грінченка, скринька, бублик, вишитий рушник, картки, фото П.А.Лук’яненка «Круча».
Оформлення дошки: епіграфи, проблемне запитання, теорія літератури, словник уроку.
Епіграфи:
Добро на світі творять,
А зло на світі – роблять.
П.Скупець
Поспішайте творити добро.
О.Довженко
Проблемне запитання: «Над чим спонукає замислитися твір Б.Грінченка «Грицько?»
Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: урок-діалог.
Словник уроку: благородний – той, який відрізняється високими моральними якостями.
Теорія літератури: синонім, літературний портрет, обрив, дійові особи, епіграф, пейзаж, монолог.
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Організаційний момент.
2. Оголошення теми та мети уроку.
3. Вступне слово вчителя.
- На минулому уроці ви ознайомилися з біографією і творчістю Б.Грінченка. Яким було ваше домашнє завдання? (Прочитати оповідання Б.Грінченка «Грицько», підготуватися до його аналізу, виконати індивідуальні завдання).
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.
ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
-
Зараз я, за допомогою клоуз-тесту, перевірю, які ви уважні читачі. Всі знаєте, що таке клоуз-тест і що потрібно робити? Тоді візьміть картку №1, напишіть на ній своє прізвище, ім’я та клас і відповідайте на запитання.
Клоуз-тест.
-
Батько з міста привіз Грицькові… (дві цукерки і бублика).
-
Бублик був більший, мабуть, від … (Грицькової голови).
-
Тепер був піст… (Петрівка).
-
Мати не дають їсти – кажуть: … (продам та хоч на спідницю наберу та тобі чоботи дам пошити).
-
Бублик був ще смачніший з … (вишнями).
-
Грицько нарвав вишень у … (бриль).
-
Він вирішив з’їсти вишні та бублика… (біля річки над кручею).
-
З якою метою ішов Семен до Грицька? (Щоб вирвати бублика).
-
За що на березі ухопився Грицько, рятуючи Семена? (За камінь).
-
Грицько розкрив очі і побачив, що біля нього стоять… (батько, люди і Семенова мати).
-
Ту ж мить Семенова мати підбігла до Грицька і …(тричі поцілувала і заплакала).
-
Чи віддав Грицько свого бублика Семенові? (Не знаю).
-
Переверніть картки і покладіть на край парти. (Один учень проходить між рядами і збирає).
ІІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.
Система запитань і завдань.
-
Сьогодні на уроці ми розглянемо характеристику героїв, простежимо стосунки між людьми, дослідимо проблематику твору.
-
Поділіться враженнями про текст. Сподобався чи ні? Чому?
-
Діти, я прийшла до вас на урок не з пустими руками, а з чарівною скринькою. Як ви думаєте, що в ній лежить? Не знаєте? Тоді послухайте загадку, яка допоможе вам відповісти на моє запитання.
Загадка.
Як навколо об’їси,
Серединки не проси.
Ми такі гостинці –
Дірка в серединці.
(Бублики)
-
А чому я у скриньку поклала саме бублика?
-
Чому Грицько так радів бубликові?
-
Він що, ніколи його не їв?
-
Знайдіть у тексті, як автор відтворює радісні переживання хлопчика. Зачитайте. (Радий, веселий).
-
Як він вибіг із хати?
-
Чому автор повторює слова «радий», «веселий»?
-
Як ці слова називаються? (Синоніми).
-
З якою метою вживаються в тексті?
-
А тепер зверніть увагу на опис бублика. Зачитайте з тексту.
-
Чому письменник кілька разів повторює слово «великий»?
-
Яке на той час було свято? (Петрівка).
-
Що ви про нього знаєте? (Відповідає учень, який готував індивідуальне завдання).
-
Чому Грицько не одразу з’їв бублика?
-
Що він вирішив зробити?
-
Кого зустрів?
-
Хто такий Семен? Що ви про нього знаєте?
-
Як жили сусіди? (Батьки і діти).
-
Скажіть, як Грицькова мати пояснювала похмурість сусідки Мотрі?
-
А батько?
-
Чи зрозумів хлопчик слова батька?
-
Чию думку спочатку поділяв Грицько?
-
Що ви подумали про Семена, коли дізналися, що він рвав вишні у чужому садку?
-
Чим він пояснює свій вчинок?
-
Зверніть увагу на поведінку хлопця. Як автор передає внутрішній світ Семена? (Зблід, почервонів страшенно, погляд сердитий, почервонів ще дужче, зробилось сором).
-
Чому мати не дозволяла сину, Семену, рвати вишні у власному садку? Зачитайте.
-
Поясніть, чому речення не закінчене?
Теорія літератури.
Обрив – риторична фігура, яка вказує на не домовлене висловлювання персонажа, коли він не наважується повністю висловити свою думку або дуже хвилюється.
-
Чи є ще приклади обриву у тексті? Знайдіть, зачитайте, поясніть.
-
Чи виправдовує така складна ситуація Семена?
-
Що змусило Грицька налаштуватися до бою?
-
Чи треба було це робити?
-
Що зробили б ви?
-
Прочитайте за дійовими особами уривок від слів: «Скрик був голосний…» - до слів: «А потім роздумавсь…». (Автор, Мотря, Грицько і Семен). Засобами виразного читання відтворіть особливості вдачі персонажів, їхнє ставлення один до одного, а також автора до них.
-
Чи впоралися наші читці з завданням?
-
Чи правильно зробив Семен, коли сказав матері, що Грицько хотів його побити?
-
Що ви знаєте про матір Семена? (Вдова, бліде, змучене обличчя, страшенно любила сина, позападалі очі).
-
Що зробив Грицько?
Життєвість ситуації.
-
Як би ви вчинили в такому випадку?
-
Як це характеризує Грицька?
-
Куди він вирішив піти?
-
Чому саме туди?
-
Прочитайте опис кручі та річки під нею. З якою метою Б.Грінченко описує їх?
-
Яке це має значення для розуміння зображеної далі події? (Автор ніби готує читача, що щось має статися, з’являється відчуття небезпеки).
-
Розгляньте фото П.А.Лук’яненка «Круча».
-
Як називається опис природи в художньому творі, а в живописі? (Пейзаж).
Теорія літератури.
Пейзаж – (від фр. peysage - країна, місцевість) – опис, картина природи, частина реальної обстановки, у якій розгортається дія.
-
Чому, на вашу думку, Семен хотів вихопити бублика в Грицька: щоб помститися за те, що Грицько хотів його побити, чи просто, щоб його з’їсти? Зачитайте з тексту.
-
Як ви ставитеся до цього вчинку?
-
Чому Мотря, мати Семена, не спинила свого сина?
-
Чи правильно вона зробила?
-
Що сталося з Семеном?
-
Зачитайте слова, в яких передано розпач матері, її відчай.
-
Прочитайте уривок від слів: «Усе зробилося так швидко…» - до слів: «Він випірнув зараз же…»
-
Скільки часу минуло, коли Семен упав у воду?
«Психологічний експеримент».
Гра «Ти – літературний герой».
-
Розкажіть, що пережив Грицько за цей короткий час.
-
Як називається мова однієї людини? (Монолог).
-
Чому, незважаючи на те, що трапилося між хлопцями, Грицько, ризикуючи власним життям, кинувся з кручі в річку, щоб врятувати Семена?
Життєвість ситуації.
-
А як би вчинили ви? Чому?
-
Чи оцінюєте ви цей вчинок, як благородний?
-
Поясніть лексичне значення цього слова.
Словникова робота.
Благородний - той, який відрізняється високими моральними якостями.
-
Чи змінилося у Грицька ставлення до Семена та його матері?
-
Прочитайте роздуми хлопчика.
-
Чи зародилося у Грицька співчуття до цієї родини?
-
Перечитайте останній абзац оповідання. Від якої особи він написаний? Чому ви так думаєте?
-
Згадайте, кого ми називаємо дійовими особами? Назвіть їх у цьому творі. (Батько, матері, люди, Семен, Грицько, страх).
-
Страх? Чому?
-
А якого кольору страх? Чому ви так думаєте? Поясніть.
-
Яким персонажам письменник співчуває, а яким – ні? А ви? Чому?
-
Яка головна думка твору?
Проблемне запитання.
-
Зверніть увагу на дошку і ще раз прочитайте проблемне запитання: «Над чим спонукає замислитися твір Б.Грінченка «Грицько?». Дайте на нього відповідь.
-
Що таке проблема?
Теорія літератури.
Проблема – це питання, поставлене письменником, яке треба вирішити.
-
Як ви думаєте, яка основна проблема в оповіданні Б.Грінченка «Грицько»? (Добра і зла, правди і кривди).
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
-
На основі вивченого матеріалу складіть (самостійно) порівняльну характеристику героїв. Картка №2.
Порівняльна характеристика
|
Семен
|
Грицько
|
Невеличкий, років десяти, низенький, присадкуватий, син сусідки Мотрі, мовчазний, похмурий, вбогий, брехливий, злий, голодний, не вмів плавати.
|
Років десяти, говіркий, веселий, любив пореготатися, був матеріально забезпечений, не любив заводитися, моторний, не задерикуватий був, сміливий, добрий, буде добрий козак.
|
Поради, побажання
|
Поради, побажання
|
|
|
(Заслуховування кількох характеристик).
-
Як називається опис зовнішності людини в художньому творі?
-
Що входить в поняття «портрет»?
-
Що ви помітили в порівняльній характеристиці хлопчиків? (Вони повністю протилежні один одному).
-
А тепер «поговоріть» з героями твору. Висловте свої побажання, застереження, співчуття, поради, настанови. Запишіть їх у таблиці. (Читання кількох побажань).
V. ПІДСУМОК УРОКУ
- Діти, як ви думаєте, чи досягли ми поставленої мети?
Тож давайте підведемо підсумок нашого уроку.
Орієнтовні відповіді учнів.
-
Недобрий, несправедливий вчинок нікуди не подінеться, а залишиться в нашій душі. Народна мудрість учить: «Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й на душі завжди буде легко, світло».
-
А я знаю народні приказки:
Чужий хліб боком вилізе.
Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.
-
А на мою думку, описана автором подія ще раз доводить, що людина повинна жити за законами добра. Бідність – велике горе і соціальне зло, але воно не дає права красти, забирати, мстити. Зло повертається до того, хто його зробив. Я думаю, Семенко зробив для себе висновок на все життя.
Робота з епіграфами.
-
А тепер зверніть увагу на епіграфи, записані на дошці. Зачитайте їх. Як ви їх розумієте? Прокоментуйте.
-
Чому в них говориться, що добро творять, а зло – роблять?
-
Що таке епіграф?
Теорія літератури.
Епіграф – той, що стоїть попереду.
-
З якою метою він вживається?
-
Так, дійсно, автор показав у творі одвічну боротьбу добра і зла, правди і кривди. Дав нам, читачам, моральну настанову. Яку саме? (Не лишай друга (людину) в біді).
-
Як закінчується твір?
-
Щасливо? Хто ж правий – Грицько чи Семен?
-
Автор також пише, що не знає, чи поділився Грицько з Семеном тим бубликом. А ви знаєте?
-
Нехай ці запитання залишаться вам для роздумів.
VI. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК
-
Діти, як ви вважаєте, хто був сьогодні на уроці найактивніший, давав точні, повні відповіді і заслуговує найвищого бала та бублика? (Якщо ж учнів двоє, то учням пропонується розв’язати цю проблему – поділити бублик порівну).
-
Також сьогодні дуже гарно працювали …
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Обов’язкове:
-
Дібрати і записати приказки та прислів’я про дружбу, добро, стосунки між людьми.
-
Характеризувати героїв твору.
За бажанням:
-
Скласти кросворд за прочитаним твором. Ключове слово – «Грицько».
-
Прогноз долі героїв. Написати продовження оповідання Б.Грінченка «Грицько».