Урок « Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…»

Тема. « Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…»

(До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка)

Мета: продовжувати знайомити учнів із життям і творчістю Т.Г.Шевченка; удосконалювати навички виразного читання віршів; вчити аналізувати прочитане; виховувати любов до поезій Великого Кобзаря;

виховувати почуття національної свідомості, гідності, прищеплювати глибокі  почуття любові до рідного краю.

Розвивати зв’язне мовлення учнів, увагу, мислення, пам’ять.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, «Кобзар» Т.Г.Шевченка.

 

Хід уроку

 

І. Організація учнів до уроку.( слайд №1 )

Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно підіймати.

І щоб не було мороки.

Всі готові до уроку?!

Тож гаразд, часу не гаєм

І урок розпочинаєм.

     ( плакат "Сиди правильно" )

 

•                  Доброго дня, дорогі діти, шановні батьки! Вітаю вас зі святом – початком нового навчального року. Він розпочався для вас сьогодні святково і урочисто. Нехай новий навчальний рік буде плідним, радісним, цікавим для всіх учнів і принесе гарні досягнення в навчанні.
•                  Наш перший урок є незвичайним. Ми з вами продовжуємо подорожувати чудовою країною – країною знань. Подорож буде уявною, тобто ми не покинемо свій клас.

Вірші учнів

 Не вірте, на землі чудес не сім!

 Багато їх, вони доступні всім.   

 До них ми звикли, ми їх добре знаєм

 І дивуватись просто забуваєм.

 

  Розглянь уважно квітки пелюстки

  Чи жовтнем розмальовані листки.  

  Хіба не диво – райдуга над полем?

  А ця велична синь небес навколо?

 

 Хіба не диво – волохатий джміль,

 Квітучий, кучерявий, пишний хміль,  

 Роса срібляста на зеленім листі

 І немовля усміхнене в колисці?

  

  Це все дива – великі і малі.

  І сам ти диво, бо краса землі –   

  Це пісня, що ніколи не змовкає,

  Тебе бентежить, вабить, надихає.

 

 - Урок продовжим без зупинки

 Із розумової розминки.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 Навчально-творче завдання (метод „мозкової атаки”).

(додаток, слайд№2-№3 )  

 

- Сьогоднішній наш урок присвячений геніальній людині – поетові і художникові. Кому саме – дізнаємося, коли розкодуємо слово(завд.1)

Словникова  робота.  Пригадати: - правопис "Власна  та загальна назва іменників"

• Як напишемо слово Тарас? Чому?

 

• Майже два сторіччя тому, 9 березня 1814 року, народився в селі Моринцях, що на Черкащині, хлопчик Тарас. Рано померли його батьки, і на долю сироти випали тяжкі поневіряння. ( додаток, слайд №4-5)
•            Т.Г.Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки він був кріпаком, 10 – в засланні і лише 13 – на волі.

Словникова робота.

  Кріпак – селянин, який був власністю поміщика за часів кріпацтва. Пан міг торгувати кріпаками, міг розлучати назавжди батька, матір із дітьми, чоловіка – з дружиною, навіть проміняти на мисливського пса.

•                  Доля переслідувала Тараса в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей – на ненависть і погорду.

Т.Г.Шевченко – уславлений народний поет ( його перша поетична збірка «Кобзар», що містила 8 творів, вийшла друком у 1840 році). Геніальний Кобзар України  був також видатним художником. На екрані ви бачите автопортрет Т.Г.Шевченко.

Словникова робота.

           Автопортрет – це робота, виконана самим автором із самого себе.

 

ІІІ. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

•      Цікавим, але складним було життя Тараса Шевченка. Зараз пропоную переглянути уривок фільму про життя і творчість Т.Г.Шевченка під час перебування у Києві.

(перегляд уривку відеофільму «Тарас Шевченко в Києві»)

Фізхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі рідній поклоніться

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться,

В різні боки похиліться,

  Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.  

ІV. Опрацювання поезії Т.Г.Шевченка.

- Творчість і життєвий шлях Т.Г.Шевченка ви будете вивчати протягом усіх шкільних років, а до його «Кобзаря» повертатиметеся усе життя.

 Гра «Шифрувальники» ( слайд №5, завд.2)

 - А зараз пропоную гру, під час якої дізнаємося зміст завдання 2.

   Вінок – нок + р + ші =…(вірші)

   Київ – їв – и + об + за + ря =…(Кобзаря)

 - Тарас Шевченко –  автор чудових віршів як для дорослих, так і для дітей. Ми ці вірші знаємо, любимо, читаємо та перечитуємо. Духовним заповітом для поколінь українців став «Кобзар» - наш скарб і наша гордість.

 ЗАВДАННЯ.

• Пригадайте твори Т.Г.Шевченка, які ми вивчали у 1класі. В цьому вам допоможе завдання 2.(Діти напівголосно перечитують знайомі твори «Тече вода з-під явора…», «Садок вишневий коло хати…», «Зацвіла в долині червона калина…», потім зачитують вголос).
• Читання віршів Т.Г.Шевченка напам’ять («Світає…», «Встала весна…», «Вранці»)

1. Яка пора доби описана у вірші?
2. Що спільного у віршах?

V. Підсумок уроку.

  1.Тест ( слайд №6)

   1. Шевченко народився у сім’ї:

    а) кріпаків;

    б) робітників.

   2. Т.Г.Шевченко – це великий український:

    а) поет і художник;

    б) поет і композитор.

   3. Яке слово із вірша пропущено?

    а) заспівала;

    б) защебетала.

  2.

 - Багато віршів Т.Г.Шевченка стали народними піснями, і це не дивно, адже своїм змістом та мелодикою вони близькі і зрозумілі народу. Послухаймо ж одну із пісень на слова Т.Г.Шевченка.

(звучить пісня «Зоре моя вечірняя…», автор музики – Гордій Гладкий)

 - Тарас Григорович дуже любив Україну. Ми вчимося у нього любити рідну українську землю, свою родину. 

 

Діти на фоні музики читають вірші

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре знаєм,  

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всі члени роду –    

Всі належать до одного

Українського народу.

Українцем я зовуся

І цим іменем горджуся, 

Бо козацький в мене рід

Здавна славний на весь світ.

Українка я маленька,

З України батько й ненька,  

На Вкраїні вся родина,

Всім нам мати – Україна.

3.

- Кому був присвячений сьогоднішній урок?

- Як народ вшановує пам’ять поета і художника?

- Які ви знаєте місця у нашому місті пов’язані із ім’ям великого Кобзаря?

Дитино українська! Землю свою в рученятах чистих тримай!

Люби її, бережи, до неї зла не впускай!

Тоді і до тебе зло не торкнеться. І ненька-земля тобі усміхнеться.

Пам’ятайте слова Тараса Шевченка ( слайд №7)

   Учітеся, брати мої,

   Думайте, читайте,

   І чужому научайтесь,

   Й свого не цурайтесь.

 

З хлібом у нас зустрічають гостей,

Хліб на весіллі цвіте в короваї,  

І кращих немає на світі вістей,

Ніж хліб уродився у рідному краї.

Ми – українці, велика родина.

Мова у нас солов’їна.     

Квітне в садочку червона калина.

Рідна земля для нас всіх – Україна

- Дякую за активну роботу на уроці та чудові поетичні доповнення до теми уроку.

( під супровід пісні на слова Т.Г.Шевченка розрізаємо коровай)

ВРАНЦІ

Защебетав жайворонок,
угору летючи;
закувала зозуленька,   
на дубі сидячи;
защебетав соловейко —
пішла луна гаєм;
червоніє за горою;
плугатар співає.

 

Встала весна, чорну землю
сонну розбудила,     
уквітчала її рястом,
барвінком укрила;
і на полі жайворонок,
соловейко в гаї

землю,убрану весною,

 вранці зустрічають...

 

...Світає, край неба палає,

соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,

 степи, лани мріють,

 між ярами над ставами верби зеленіють.  
Сади рясні похилились,

тополі поволі стоять собі, мов сторожа,

розмовляють з полем.

Тече вода з-під явора Яром на долину Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явір молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють.       Тече вода із-за гаю       Та попід горою.       Хлюпочуться качаточка       Поміж осокою.       А качечка випливає       З качуром за ними,       Ловить ряску, розмовляє       З дітками своїми. Тече край города, Вода ставом стала.                 Прийшло дівча воду брати.  Брало, заспівало.

Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа І защебетала. Почула дівчина і в білій свитині з біленької хати вийшла погуляти у гай на долину.

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата. А матері вечерять ждуть.          Сім’я вечеря коло хати,          Вечірня зіронька встає.           Дочка вечерять подає,          А мати хоче научати,           Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати, Маленьких діточок свїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата Та соловейко не  затих.