Урок "Мікронезія, Меланезія, Полінезія"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СОКИРЯНСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

уроку з географії на тему

«Мікронезія, Меланезія, Полінезія»

 

 

 

 

Кузик В.А.

Викладач географії

 

 

 

 

 

Сокиряни

2022 рік

Тема. Мікронезія, Меланезія, Полінезія

Мета: 

освітня: охарактеризувати загальні ознаки ЕГП, населення, природно-ресурсного потенціалу, визначити особливості галузевої структури та територіальної організації господарства Австралії;

розвивальна: вдосконалювати вміння самостійно опановувати навчальний матеріал, розвивати критичне мислення;

виховна: виховувати цікавість до теми, аналітичне мислення.

Базові поняття: залежна територія, держава, країни, що розвиваються, промисловість, сільське господарство, сфера послуг, транспорт, зовнішньоекономічні зв’язки.

Обладнання: політична карта світу, атласи, підручники, дидактичні матеріали, мультимедійна презентація..

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Ключові компетентності: основні компетентності у природничих науках, уміння вчитися, навички роботи в групі.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Які типи островів ви знаєте?
2. Які особливості природи Тихого океану?
3. Пригадайте план характеристики регіону.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Океанія – один з найвіддаленіших регіонів світу. Сьогодні це місцевість, що таїть у собі безліч таємниць та контрастів: від канібалізму до чарівних стародавніх храмів, неперевершених природних краєвидів, колоритних народностей та джерел для історії й археології. 

 

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

Традиційно Океанію поділяють на 3 історико-етнографічні області з урахуванням їх природних особливостей: Меланезія («Чорні острови»), Полінезія («Багато островів»), Мікронезія ( «Дрібні острови»).

 

1. Економіко-географічне положення

 

Для вивчення ЕГП регіону об’єднаємось в групи за кількістю областей.

Завдання. Користуючись картами атласу, матеріалами підручника та інформацією з мережі Інтернет потрібно дати коротку характеристику регіону, з використанням алгоритму характеристики країн (за типовим планом).

 

І група. Меланезія

 

Склад території. Меланезія займає західну частину Океанії, розташована на північному сході від Австралії. Її утворюють: Папуа - Нова Гвінея, острови Санта-Крус, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди, архіпелаг Луізіада, Нова Каледонія, Соломонові острови, острови Фіджі. Площа – 969 тис км², з яких 6/7 припадає на Нову Гвінею.

Природні умови. На островах, густа мережа коротких, але доволі повноводних річок. В екваторіальній частині Меланезії поширені вічнозелені вологі тропічні ліси. Південніше переважають мусонні ліси та савани.

Клімат. Більша частина Меланезії розташована між екватором та Південним тропіком, тому клімат вологий і жаркий.

Природні ресурси. Меланезія має кращі запаси мінеральних ресурсів порівняно з іншими частинами Океанії. Так, у Папуа-Новій Гвінеї є поклади золота, міді, нікелевих, кобальтових і молібденових руд, невеликі поклади нафти і газу.

 

ІІ група. Полінезія

 

Склад території.  Об’єднує острівні території у межах «Полінезійського трикутника»: Гаваї, Нова Зеландія та острів Пасхи. Площа суходолу Полінезії становить лише 26 тис. км² (без урахування Нової Зеландії), проте за охопленням океанічних просторів вона більша за Мікро- та Меланезію разом узяті. Більшість архіпелагів — це вулканічні острови, довкола яких утворилися коралові рифи, формуючи групи атолів. Виняток становлять острови Нової Зеландії та Норфолк, що є частинами давнього затопленого суходолу.

Природні умови. Рельєф Нової Зеландії переважно гірський і високогірний, дуже розчленований. Окраїнами островів простягаються низовинні рівнини.

Клімат. Більшість островів розташована у тропічних та екваторіальних широтах, тому клімат жаркий вологий та сезонно вологий. Більша частина Нової Зеландії лежить у межах помірного кліматичного поясу.

Держави. Нині у Полінезії сформувалися чотири незалежні держави: Нова Зеландія, Тонга, Самоа, Тувалу. Острови Кука і Ніуе — це самоврядні території у вільній асоціації з Новою Зеландією. Решта територій є залежними.

 

ІІІ група. Мікронезія

 

Склад території.  Цей субрегіон простягається на північ від Меланезії. Він охоплює близько 2100 островів із сумарною площею суходолу 2,7 тис. км² й акваторією океану у 7,4 млн км². Серед найбільших архіпелагів — Каролінські, Маріанські, Маршаллові острови, архіпелаг Гілберта, також острови Науру та Гуам. Більшість островів є невеликими за розмірами, вулканічного та коралового походження. В основному атоли.

Природні умови. Маріанські та Каролінські острови є вершинами підводних вулканів, складених лавами та іншими продуктами вивержень.

Клімат. Субрегіон розташований між екватором і Північним тропіком, тому для нього характерні цілорічні високі температури повітря зі зменшенням зволоженості у північному напрямку. Найбільш посушливий період триває з грудня по червень.

Природні ресурси. Надра мікронезійських островів бідні на корисні копалини. Головним мінеральним багатством є фосфорити.

 

2. Господарство регіону

Розповідь викладача з використанням мультимедійної презентації.

У структурі господарства переважають первинний і третинний сектори, промисловість розвинена слабко — налагоджено виробництво окремих видів харчових продуктів, одягу та взуття. Основу економіки регіону становить  сільське господарство, рибальство й сфера послуг.  

Головною сферою зайнятості населення є сільське господарство з переважанням натуральних форм. Вирощують кокосові пальми, коренеплоди (ямс, тарок, маніок), хлібне дерево, цукрову тростину, банани, тропічні фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, кіз. Традиційним промислом є рибальство.

У Новій Зеландії сформувалося сучасне технологічно оснащене господарство. Вона спеціалізується на сільському господарстві. Решта країн відзначається відсталим економічним розвитком. Дедалі частіше  джерелом доходів є туризм.

Основні зовнішньоторгівельні партнери – Австралія, Японія, Нова Зеландія, Китай, Республіка Корея.

У національних економіках країн «працюють» інвестиції Австралії, Японії, США. Американські інвестиції спрямовані на створення на островах туристської інфраструктури, орієнтованої, в основному, на азійських туристів. Франція надає фінансові субсидії тільки французьким заморським володінням.

 

3. Населення

Корінне населення Океанії — папуаси, меланезійці, мікронезійці і полінезійці. Від початку захоплення Океанії європейськими державами і згодом США кількість корінного населення зменшилася, водночас утворилось населення європейського походження. З розвитком плантаційного господарства і гірничої справи колонізатори почали завозити до Океанії дешеву робочу силу з Азії. Так склалися національні групи: індійців на островах Фіджі, японців, філіппінців, китайців і корейців на Гавайських островах, в'єтнамців у Новій Каледонії, японців і філіппінців у Мікронезії та ін.

Корінні мешканці Меланезії належать до негроїдної раси. Переважна більшість спілкується мовами австронезійської та папуаської мовних сімей. Культурно меланезійці найбільше споріднені з мешканцями островів Південно-Східної Азії.

Чисельність населення Океанії становить понад 19 млн чол. (разом з населенням Нової Зеландії). Демографічна ситуація має позитивну динаміку, приріст населення за 5 років склав 1,5%.

Жителі Океанії в основному сповідують християнство, дотримуючись або протестантської, або католицької гілки.

 

4. Розташування військових баз іноземних держав

Жителі деяких островів зайняті обслуговуванням військових баз США (острів Гуам – знаменита база Перл Харбор, атол Вейк) та Франції (атол Муруроа). На цих територіях зовсім не розвинене сільське господарство. Всі харчові продукти привізні. На деяких територіях проводять випробування ядерної зброї.

 

5. Цікаві факти про регіони Океанії

Випереджувальне завдання. Представлення повідомлень про Меланезію, Полінезію та Мікронезію.

Перегляд відео «Цікаві факти про Полінезію»

https://www.youtube.com/watch?v=BRv5slpyVBc

 

V. Засвоєння нових знань

Завдання. Скласти порівняльну характеристику Австралії та Нової Зеландії за планом.

№ з/п	Критерії порівняння	Австралія	Нова Зеландія
1.	ЕГП
2.	природно-ресурсний потенціал
3.	формування і розміщення населення
4.	галузі міжнародної спеціалізації господарства

 

VІ. Підсумок уроку

• Океанія — острівний регіон, розташований у центральній і південно-західній частині Тихого океану.
• Більшість країн Океанії є такими, що розвиваються.
• Серед країн Океанії за рівнем економічного розвитку виділяється Нова Зеландія, яку відносять до економічно розвинених країн світу.
•  Обробна промисловість регіону розвинена слабко. Більшість галузей пов’язані з переробкою сільськогосподарської продукції.
• Спеціалізацією Океанії в міжнародному поділі праці є виробництво сільськогосподарської продукції.
• Дедалі частіше  джерелом доходів є туризм.

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати §34 підручника.
2. Виконати тести на платформі «Наурок» за посиланням

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2996522