урок милування рідною природою

 

 

                  Урок мислення серед природи

Тема уроку:      Ліс – це диво!

                            Ліс – це казка…

Мета уроку: розширити та поглибити зрання учнів про лісових                        мешканців; вчити спостерігати за змінами в природі; розвивати образне, критичне мислення, пам'ять, увагу, спостережливість; сприяти розвитку творчої уяви; виховувати вміння сприймати красу, бережливе ставлення до природи, виховувати високі моральні якості, бажання охороняти природу рідного краю; виховувати високі моральні якості, бажання приносити щастя іншим людям; вчити складати казки, розповіді за враженнями від побаченого.

Місце проведення: лісопосадка на околицях села Адампіль .

    Хід уроку

І Організований похід учнів до лісонасаджень.

• Погляньте навкруги і скажіть, що вас оточує?

( Дерева, кущі, трави, квіти – це все рослини).

• Відгадайте загадку:

Що за книжка без букв,

Без сторінок, а багато чого навчає?

    ( Книга природи)

- Отже, ми сьогодні помандруємо сторінками цієї книги.

ІІ. Інтерактивна вправа « Очікування».

ІІІ. Завдання для учнів.

Завдання 1.

Прислухайте уважно казку « Про що співає ліс». Написав її В. О. Сухомлинський.

« Весною ми ходили до лісу. Зійшло сонце, подихнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню.         Береза співала ніжну пісню. Слухаючи цей спів, хотілося підійти до білокорої красуні, обняти її. Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали цей спів, нам хотілося бути сильними, відважними.

 Верба, що схилилася над ставом, співала задумливу пісню. Прислухаючись до цього співу, ми думали, що прийде осінь та й опаде – осиплеться листячко з дерев.

 Горобина співала тривожну пісню. Від цього співу набігала думка про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, шукаючи захисту.

 Ось які пісні почули ми у весняному лісі.»

          ( В. О. Сухомлинський )

Завдання 2.

• Хто живе в лісі? Лісових мешканців ви назвете, якщо відгадаєте загадки.

Стоїть Олена,

В неї хустка зелена,

Тонкий стан,

Білий сарафан.

                        ( Береза)

Не гаряче, а пече.

Хто торкнеться – той втече.

Дуже злюча ця трава!

Хто це діти?

   ( Кропива)

Зимою і літом одним цвітом.

   ( Сосна, ялина)

Що воно за дивна птиця?

Світла денного боїться.

Дзьоб гачком, великі очі

І не спиться їй щоночі

• Ху –ху-ху! – кричить – співа.

Відгадали? Це … сова

 

У кубельце фрукти носить.

Стріне вас – ховає носик.

Кожушок із голочок

Хто скажіть це?

   ( Їжачок)

В полі, в лісі проживає,

А хатиноньки не має.

Взимку від лисиць тікає,

Їстоньки собі шукає:

Обгризає верболіз,

Кору кленів і беріз.

   (Заєць )

З іншими мешканцями лісу ви познайомитесь, мандруючи стежкою Лісовичка.

Завдання 3.

Як пристосовані живі організми до життя в лісі?

- Чому ліс нагадує кількаповерховий будинок? Яке це має значення для рослин? ( Ярусне розміщення рослин. Верхній – ялини, сосни, дуби; нижчі дерева: осика, береза, липа, акація;

Кущі : ліщина, калина, глід; трави. Ярусність властива і кореневим системам. Це дає можливість рослинам забезпечити себе світлом, водою і мінеральними речовинами).

- Скласти ланцюги живлення в лісі : лисиця, тонконіг, заєць.

Тонконіг – заєць – лисиця.

- Так, у зайчика багато ворогів у лісі, в полі. Особливо дошкуляють їм мисливці.

Учень.

Не люблю я вас, мисливці,

Більше, ніж вовків.

Ви стріляєте з рушниці

 У пташиний спів.

   Утікає звір без тями,

   Постріл доганя.

                             Плаче третій день без мами

   Бідне зайченя.

Видно змалку не читає

Вам ніхто казок.

І, мабуть, у вас немає

Власних діточок.

   ( А. Бортняк )

Завдання 4.

- А зараз ми помандруємо туди, де живуть справжні красуні. Подивіться уважно кого ми можемо назвати лісовими красунями?

( Сосну, ялину, березу, липу, акацію білу ).

- Подивіться ліворуч. Там ростуть сосни і ялини. Найбільш пишні, красиві хвоя і гілки у сосни на верхівках стовбура. У ялини – внизу стовбура. Чому?

( Сосна – світлолюбна тварина. Найбільше світла потрапляє на верхівку стовбура. Ялина – тіневитривала рослина. Найменше світла попадає внизу стовбура).

- Чому березу називають піонеркою лісу?

( На вирубках або згарищах першою поселяється береза – світлолюбна й дуже швидкоросла порода дерев).

- Відомо, що березовий сік дуже корисний. Проте від невмілого збирання соку дерево може загинути. Найкраще точити березовий сік із тих беріз, яких планують зрубати.

Учитель.

   Берізонька

 Берізонько, берізонько, ти, мавко лісова,

 Зелені твої кіски вітрисько розвіва.

 Стоїш ти при дорозі у травах і кущах

  І білі твої ноги миєш на дощах.

  Прошу вас, із берези ви соку не точіть,

 Ви краще їй сестричку зелену посадіть.

 Ви краще їй шпаківню поставте на гілках,

Щоб прилетів до неї друг лісу, добрий шпак.

     Любов Забашта

- Зайдіть красиві слова для нашої берізки – чарівниці:

( Берізка: білокора, кучерява, плакуча, тендітна.

  Віти: шовкові, срібні.

  Коси: тоненькі, довгі.

 Листочки: золоті.

Зелені сережки.

Одягнена в білосніжне платтячко.

- А яку народну прикмету ви знаєте пов’язану із білою акацією?

(  Перед дощем квіти акації виділяють сильний і приємний аромат).

Яку користь приносить ліс людині?

Завдання 5.

- Ви чуєте, як весело виспівують пташки? Вони вже збудували гнізда, відкладають яйця у гніздо. Скільки винахідливості виявляють пташки, будуючи гніздо. У вівчариків воно має вигляд будиночка із трави, у дроздів старанно вимазане глиною всередині, у ремеза – зіткане із стеблин, із деревного пуху, в піщухи – заховане під корою.

Чи можна галасувати, включати голосно музику у весняному лісі?

( Не можна. Пташка злякається, злетить із гнізда, які вона висиджувала, захолонуть і з них ніколи не виведуться пташенята. Не шуми, послухай, як шумить ліс! )

- Гніздо для кожної пташки – це її скарб. Яйця в ньому – як жменя сяючих коштовностей. У цих яйцях майбутні пташенята й тисячі  майбутніх пісень. Одним тільки відрізняється пташиний скарб від справжнього: його не можна торкатися. Чому?

( Бо пташки тоді їх покинуть).

- Яку користь приносять птахи?

( Мухоловка за одинь день з’їдає до 300 мух і комарів. Синичка з’їдає за день комах стільки, скільки важить сама.

Шпак тільки за сніданок поїдає 50 – 60 комашок, а за місяць з’їдає 10 тис. польових слизнів, небезпечних ворогів полів.

Зозуля – за годину знищує до 1000 гусениць.

Сова – за літо з’їдає до 100 мишей. ( Одна миша за літо з’їдає до 1 кг зерна).

Завдання 6.

Знайдемо первоцвіти на галявині, під деревами та кущами, навколо галявини.

- А зараз на нас чекає галявина первоцвітів. Тут найбільше наших улюбленців – провісників весни.

Запам’ятайте вигляд, колір, запах. Придивіться, яка квітка вам найбільше сподобалась? Чому?

- Чому первоцвіти весною зацвітають найперші?

( У них є кореневища, бульба, цибулини, які, запасам поживних речовин, встигають відцвітати ранньою весною, до того, як листя дерев повністю розвинулося).

- Подивіться. Яка краса! Квітує рідна земля! Квітує рідна Україна!

Гра « Вгадай квітку за кольором».

Білий колір – підсніжник, білоцвіт, конвалія, анемона, нарцис.

Жовтий – мати – й – мачуха, гусяча цибулька, кульбаба, калюжниця, горицвіт, пшінка.

Синьо – блакитна – пролісок, барвінок, сон.

Фіолетово – рожевий – медунка, фіалка, ряст.

- Давайте станемо казкарями і придумаємо казочку « Чому у медунки солодке ім’я».

 

 

Творче завдання «Комплімент».

- Ви бачите, які чудові квіти на нашій галявині. Уявіть собі, що сюди прилетів метелик. Він у захваті від краси весняних квітів. Перелітаючи від квітки до квітки, він кожній н них прошепотів приємні слова – компліменти.

Гусяча цибулинка.

Яка ти маленька, красива, немов яскрава зірочка! А золотою фарбою з тобою, мабуть, поділилося сонечко. Ти як принцеса в золотій короні. Так краса дарує людям радість.

Пролісок.

Які в тебе гарні квіти – дзвоники. Здається, повіє вітер і вони ніжно задзвенять. Коли на землі цвітуть проліски, земля стає світлішою.

Фіалка.

Всі милуються фіалкою навесні. Це ж ніби клаптики голубого весняного неба впали на галявину і запалили голубі ліхтарики.

Сон – трава.

Ти така гарна. У весняному хороводі квітів ти схожа на королеву. Пишна фіолетова квітка вкрита волосками. Здається, що ти одягнула світлу пухнасту шубу. Тому рано, навесні, тобі не страшні ні морози, ні холод.

Первоцвіт.

Я так хотів зустрітися з тобою навесні. Твої квіти схожі на зв’язку золотих ключів. Адже тобі їх подарувало веселе весняне сонечко. Це ти відмикаєш землю після довгого зимового сну.

 

 

Барвінок.

Яка в тебе ніжна голуба квітка! Разом із зеленим листям, вона утворює барвінкові зорі. Навесні люди з нетерпінням чекають твого цвіту. Адже недаром тебе називають квіткою – символом України.

- А вам подобаються весняні квіти? Чому?

- Яким є ваше ставлення до цих квітів? Наведіть докази.

- Чи хотіли б ви мати великий букет весняних квітів? Відповідь обгрунтуйте.

- Що людина повинна зробити, щоб на нашій планеті залишилися живими підсніжники, проліски та інші весняні квіти.

- Відповідь на ці питання ви знайдете, коли попрацюєте над інтерактивною вправою – метод « Прес».

Створюємо 4 пари учнів, які працюють одночасно і перед кожним завдання відповісти на запитання.

1 – ша пара – Я вважаю, що зривати первоцвіти не можна;

2 – ша пара – тому, що деякі з них знаходяться на грані винищення;

3 – тя пара – наприклад, підсніжник, сон – трава, горицвіт весняний,       первоцвіт дрібний занесені до « Червоної книги»;

4 – та пара – таким чином, всі первоцвіти підлягають охороні, до них треба відноситися дуже дбайливо.

Учитель.

Мені болить, коли байдужі душі

 Збирають проліски на лісовій галяві,

В пучки їх в’яжуть туго, наче бранців,

Й везуть весну за копійчину продавати.

   На жаль знаходяться й такі –

   Безумно нівечать природу,

Пакують квіти у мішки

А потім нишком, мов злодії,

В мішках весну на торг везуть.

З пучком конвалій лиходії,

Свою ж і совість продають.

- Подивіться, на тій стороні галявини, яка найкраще освітлюється сонцем, розмістився мурашник.

 Поспостерігайте за мурашками, придивіться, що вони несуть до оселі.

( Мурашки несуть до гнізда багато комах та різних личинок).

Учитель.

Руді мурашки – друзі лісу. Ділянка навколо їхнього гнізда ( 0,5 га) залишається майже неушкодженою шкідливими комахами.

 Багато корисного і цікавого дізналися ми про життя лісу. Природу потрібно любити, шанувати, бути їй другом.

  Бережіть природу, любі діти,

 Я до цього все життя вас закликаю.

 Хто байдуже ставиться до неї,

 Той у грудях серденька не має.

 А якщо його немає в грудях,

 До природи він байдужий буде.

Пам’ятаймо це і я, і ти.

Маймо в серці зерня доброти.

 Ці зернятка будуть проростати,

 Спів почуєте душі своєї,

 Про природу станете ви дбати.

 Вірним другом будете для неї.

 Отже, подякуємо лісу за його цікаву книгу природи. Подякуємо людям, які зростили ліс.  Скажемо лісу: « До побачення! До нових зустрічей!»

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              Екскурсії в природу

        Вступ

 Невід’ємною частиною екологічного виховання

молодших школярів є проведення екскурсій у природу, туристсько – краєзнавчих маршрутів. Учитель повинен сам добре знати рідну природу і вміти розкрити перед учнями її багатство і красу, різноманітність видів у природі навчити любити, охороняти і примножувати природні багатства. Живе спілкування з природою стимулює інтерес учнів до її вивчення, сприяє естетичному вихованню школярів, виховує почуття любові до рідного краю.

 Повідомлення вчителя про екскурсію викликає в учнів радість. Вони з великим інтересом готуються до неї і з нетерпінням чекають її проведення. Місцем проведення можуть бути ліс, парк, лісозахисна смуга, водойма. Екскурсія в одне і те саме місце в різні пори року не знижує інтересу до екскурсії. Восени  вони захоплюються золотом дерев і кущів; взимку – сріблом розмальованих пейзажів; весною – вони радіють ніжній зелені листків, першим весняним квітам і першій пісні жайворонка. Все це приваблює дітей і вони рвуться на лого природи. А завдання учителя – направити їх потяг до природи на те, щоб учні розумно спостерігали, милувалися, вивчали природу, навчилися її охороняти, помічати прекрасне.

 До охорони природи вчителю слід залучити і батьків. Це і спільна робота дітей і батьків у насадженнях дерев, кущів, квітів, очищення забруднених джерел, огородження мурашників, підгодівля взимку звірів і птахів, виготовлення шпаківень, тощо. Надзвичайно важливо навчити дітей самим шукати корисні справи.

  Перед екскурсією на природу вчитель допомагає дітям організувати робочі групи, кожна з них отримує своє завдання.

Використовуючи різні педагогічні прийоми, проводячи конкурси, ігри з дітьми на природі, розгадуючи загадки, вчитель зможе виробити у дітей певні навички і звички поведінки в природі, прищепити елементи екологічної культури, виробити новий стереотип мислення і поведінки п природі.

         Підготовка до екскурсії