План-конспект уроку
Тема: «Морські та ґрунтові одноклітинні організми»
Мета:
освітня – ознайомити учнів з морськими та ґрунтовими одноклітинними організмами, з їх різноманітністю та поширенням, значенням у природі і житті людини;
виховна – естетичне та екологічне виховання, виховання бережливого ставлення до природи та її багатств;
розвиваюча – розвиток пізнавального інтересу, наукового світогляду, уявлення про взаємозв’язки у живій і неживій природі, участь людині у цьому, вміння робити висновки і узагальнення.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань.
а) Хто такі одноклітинні організми?
б) Чим вони вирізняються серед інших тварин і чому називаються найпростішими?
в) Чому їхня клітина – самостійний організм?
г) Як рухаються Найпростіші та які розміри вони мають?
д) Як живляться Одноклітинні?
е) Як вони розмножуються?
є) Яка їх загальна будова?
ж) Що таке циста?
з) яких прісноводних одноклітинних ви знаєте?
А – амеба;
Е – евглена;
І – інфузорія;
* – ознака притаманна усім.
(Перший варіант – непарні числа, другий варіант – парні числа)
Запитання:
1) Форма тіла непостійна.
2) Є хлоропласти.
3) Може утворювати цисту.
4) Органи пересування – війки.
5) Є світлочутливе вічко.
6) Нагадує безформну краплю.
7) Є скоротлива вакуоля.
8) Є ядро.
9) Органи пересування – несправжні ніжки.
10) Мають два ядра.
11) Автотрофне живлення.
12) Є клітинний рот.
13) Орган пересування – джгутик.
14) Є порошиця.
15) Спосіб живлення – фагоцитоз.
16) Спосіб розмноження – поділ.
17) Змішаний тип живлення.
18) При розмноженні можливий обмін ядрами.
19) Веретеноподібна форма тіла.
20) За формою нагадує туфельку.
21) Здатний до фотосинтезу.
22) Утворює травну вакуолю.
23) Дихає всією поверхнею тіла.
24) Еукаріотичний організм.
(Учень описує організм і по ходу розповіді робить схематичний малюнок, робить на ньому позначення та коментує їх).
II. Мотивація пізнавальної діяльності.
Як ви гадаєте, якої води на Землі більше – прісної чи солоної? Звичайно ж, солоної. Та чи зупинить солоність у декілька проміле найпростіших? Аж ніяк ні. Їх там настільки багато, що прісноводні можуть лише позаздрити. А ґрунти? Хто, як не невидимі мікроскопічні істоти, покращують його якість? Про них і піде сьогодні мова.
III. Формування нових знань та вмінь.
План
Завдання: подумайте над схемою:
Учитель креслить схему на дошці (або демонструє заготовлену заздалегідь), учні самостійно опрацьовують матеріал підручника, потім бажаючий біля дошки усно коментує дану схему.
Запитання: що це доводить?
(Те, що мармур і крейда близькі за своїм хімічним складом).
Творче завдання: покажіть на карті вказані гірські системи, згадайте з географії, як вони утворилися. Що таке геосинкліналь?
(Доповідь учня – за бажанням учителя)
Кремнезем (о. Барбадос)
Радіолярія
Творче завдання: (виконувалося вдома як д/з): покажіть на карті острів Барбадос, визначте його географічні координати. Що ви про нього знаєте?
IV. Закріплення отриманих знань та вмінь.
Одноклітинні
Морські Ґрунтові
Форамініфери Радіолярії
Характеристику слід давати за планом (записаний окремо на дошці):
Морські одноклітинні: 1. Склад скелету та його тип. 2. Де живуть. 3. Що утворюють. |
Ґрунтові одноклітинні: 1. Характерна особливість. 2. Кількість у ґрунті. 3. Значення. |
V. Узагальнення і систематизація знань та вмінь.
VI. Домашнє завдання.
§ , скласти порівняльну таблицю до вивчених одноклітинних.