Урок мужності "Пам'ятає світ врятований"

КЗ «Гімназія № 7»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

єдиний урок мужності

 

 

 

                      Підготувала

                      класний керівник 5-А кл.

                      Зозуля І.С.

 

 

 

 

 

 

 

Мета: повідомити учнів про історію виникнення георгіївської стрічки, згадати про подвиг нашого народу у боротьбі з фашизмом; формувати; виховувати.

Обладнання: на дошці – велика георгіївська стрічка, тема та епіграф, живі гвоздики, георгіївські стрічки на грудях в учнів, листи ветеранам

Епіграф до уроку: Ми пишаємося ВЕЛИКОЮ ПЕРЕМОГОЮ.

Перебіг уроку

1. Вступне слово вчителя.

Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Урок мужності присвячений пам'яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.

Ти пам'ятаєш, солдат, багато весен тому

Палахкотіло заходами небо?

Ти йшов через біль і твердив як пароль,

Як священну клятву: "Перемога".

Ти пам'ятаєш, солдат, обгорілий рейхстаг,

Яскраво-червоний стяг, який осяяв півнеба?

Ти пам'ятаєш друзів?

До них на кілька днів

Запізнилась у Берліні перемога.

Світ пам'ятає солдатів, багато весен тому

Твоє тверде слово: "Перемога!"

 

2. Історія георгіївської стрічки.

Гео́ргіївська стрі́чка —двоколірна стрічка, яка застосовувалася в оформленні низки військових нагород в Російській імперії та СРСР.

З'явилась у 1769 році як додаток до вищої нагороди Російської імперії — Ордена святого Георгія, заснованого російською імператрицею Катериною II.

Жовтий колір символізував російську імперську корону, а чорний — двоголового орла.

Більше того, у час війни 1941-45 рр. такі кольори на стрічках були притаманні РОА (армії генерала Власова, що воювала на боці Гітлера). А в Червоній армії за таку стрічку легко могли розстріляти.

Власне орден святого Георгія заснувала наприкіці XVIII століття цариця Катерина ІІ як символ виняткової відваги та заслуг перед Російською імперією. Варто зауважити, саме в цей період імператриця заповзято і успішно нищила Запорізьку Січ та нагороджувала «героїв», які відзначались особливою «відданістю», які й підвели риску під славною історією козацтва у 1775 році. Серед «гордих кавалерів» ордену був і безпосередній виконавець ліквідації Запорізької Січі генерал-фельдмаршал Григорій Потьомкін.

Георгієвською стрічкою також було нагороджено чимало офіцерів та солдат, які в часи ІІ світової воювали на стороні Третього рейху.

У 1943 році Сталін вирішив використати кольори ордену святого Георгія в Ордені Слави, а в 1945 році – у відзнаці за перемогу над Німеччиною. Жодного відношення до ордену, що був заснований Катериною ІІ він не мав та й мати не міг, адже ним нагороджували ворогів Ленінського та Сталінського режимів. Далі технологи – міфотворці, загладивши гострі кути та переконавши свій народ, що у 1917 році нічого не відбулося, зрівняли «героїзм» тих, хто ще вчора був по різні боки барикад.

Орденом Слави нагороджували переважно солдат і офіцерів, які воювали на фронтах. Багато з них поклали життя заради перемоги. Вони щиро боролися з тими, хто прийшов на їх землю та вбивав їх близьких. Вони йшли на смерть не за Сталіна, а заради миру на своїй землі. Багатьох з них режим зрадив і відправив в табори. І серед них не лише представники репресованих чеченського та кримо-татарського народів, але й українці, білоруси, росіяни. Дехто з кавалерів ордену Слави – фронтовики-інваліди опинились навіть в сумнозвісному таборі на Валаамі.

Проте зараз Георгіївська стрічка вже перестала бути символом доблесті та хоробрості. Для більшості тих, хто сьогодні чіпляє ці стрічки на одяг чи вішає на авто, вона є просто має якесь відношення до Другої світової війни.

 

3. Написання листів ветеранам.

(Моторіна Г., Стрєльцова А. зачитують листи-привітання, які вони написали ветеранам)

1.  Шановна Ксеніє Пилипівно! У день славної Перемоги бажаю Вам міцного здоров’я, щастя і благополуччя, любові і шани, ясного неба та віри у славне майбутнє нашого міста і рідної нашої України! Нехай на нашій благословенній землі завжди панує мир, спокій та добро!

 Зі святом Вас!

 

2.  Шановна Ксеніє Пилипівно!

 Вітаю Вас зі Святом Перемоги. Це свято для нас усіх пов´язане з весною, народженням та розквітом нового життя.

 Ваш подвиг непідвладний часу, як і безмежна наша вдячність всім, хто відстояв Батьківщину, виявив нездоланну мужність та незламність духу. Саме Вам завдячуємо свободою та мирним небом, тим, що сьогодні можемо ростити дітей, обробляти лани, посміхатися сонцю. Здоров´я Вам та злагоди, добра і благополуччя.

 

4. Підсумок уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подяка за участь у мітингу до Дня перемоги.	Подяка за участь у мітингу до Дня перемоги.
Подяка за участь у мітингу до Дня перемоги.	Подяка за участь у мітингу до Дня перемоги.
Подяка за участь у мітингу до Дня перемоги.	Подяка за участь у мітингу до Дня перемоги.
Подяка за участь у мітингу до Дня перемоги.