Урок мужності "У війни не жіноче обличчя"

 УРОК МУЖНОСТІ

«У війни не жіноче обличчя!»

Мета: розширити знання учнів про людей, що боролися і борються за рідний край; формувати у молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги учасників ВВВ, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави; сприяти формуванню історичної пам’яті, вихованню почуттів патріотизму та національної гордості, відповідальності за долю рідного краю, своєї держави, повагу до жінки, матері; створити умови для розвитку в учнів готовність бути повноцінними членами суспільства, які зможуть знайти шлях до стабільності, миру і злагоди в Україні.

Методи, прийоми і форми роботи: індивідуальні, групові, словесні, наочні, мультимедійні, робота в малих групах, творчо-пошукова робота, диспут, «мікрофон-рефлексія».

Обладнання: фотовиставка, проекти-презентації до уроку, відеоролики, кадри з фільму «В бой идут одни старики», музичний супровід, комп’ютер, мультимедійний проектор, екран, штучні маки (виготовлені учнями).

    Епіграф до уроку:

               Військо можна перемогти —  жінку ніколи.

                                                 П. Загребельний

Хід уроку

І. Організаційний момент

   1. Перевірка присутності учнів на уроці.

   2. З’ясування емоційної готовності до уроку.

ІІ. Мотиваційний етап

   1. Вступне слово вчителя

Доброго дня дорогі учні, шановні гості. Сьогодні ми проведемо не просто годину спілкування, а урок мужності.

   2. Бесіда

Перш ніж розпочати, я хочу дізнатися у дівчат, а що для них мужність, чи вважають вони, що  ця риса притаманна лише хлопцям, чоловікам?

ІІІ. Оголошення теми і завдання уроку

  1. Слово вчителя

На нашому уроці ми поговоримо про те, що хвилює нас найбільше, про те, що обговорюється нині у кожній оселі, у кожній родині, незалежно від національності, мови, віри, - ми поговоримо про війну…

Автор відомих історичних романів, П. Загребельний сказав: «Військо можна перемогти — жінку ніколи.»

Ми сьогодні, переважно, у жіночому товаристві, спробуємо зрозуміти: у війни не  жіноче обличчя!                                                                                      

IV. Основний зміст уроку

• Що відзначають українці 28 жовтня?
• Яка історія цього свята?

(28 жовтня Україна відзначала одну з найбільш значущих дат у своїй історії -  День визволення України від нацистських загарбників. Вперше ця дата в державному календарі свят з'явилася у жовтні 2009 року. Тодішній президент країни Віктор Ющенко підписав Указ № 836/2009 про заснування нової дати «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, а також вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу під час Другої світової війни».

В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму. В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.)

Слово вчителя

Пройшла ІІ Світова, страшна, велика війна. Пройшла і змела з лиця землі десятки мільйонів людей, села і міста. Огидна «особа» її ніколи не зітреться з пам'яті народної. Грубі її руки виривали жертви з кожного будинку, кожної сім'ї. Її жнива – покалічені долі, зруйновані мрії, біль і кров. Коли вона постукала у двері кожної домівки – всі піднялися проти неї на захист Батьківщини, заради майбутнього дітей: жінки і чоловіки, молоді і старі, українці, росіяни, молдовани, грузини…- знаходили спільну мову, ділилися шматком хліба і навіть співали пісні…

Уривок з кінофільму «В бой идут одни старики!»   (http://www.youtube.com/watch?v=E9JOGUK5jyw)

 Учениця 1

Війна – це страшне слово, бо воно несе смерть, горе, страждання. Війна асоціюється у нас з чоловіками, з солдатами . Все, що ми знаємо про жінку, асоціюється зі  словами «милосердя », сестра, дружина, і найвище – мати. Жінка дає життя, жінка оберігає життя, жінка і життя – слова – синоніми. Жінка і війна  - антоніми!

Учениця 2

        Вірш про жінку

Жінка щаслива сім’єю.

Тим, що вона є кохана,

Тим, що в родині із нею

Сонце встає вранці рано.

                 Жінка щаслива в коханні

                  І у дитячій любові.

                 Адже без цього є марні

                 Будні й години святкові.

    Жінка щаслива душею,

 Тим, що вона – берегиня.

Серце жіноче безмежне:

Сповнене ласки й терпіння.

Жінка щаслива і люба

Навіть в рутинності справ,

Лише коли її іменем,

Хтось свою мрію назвав.

Відеоролик-вірш «Жінка»

(https://www.youtube.com/watch?v=fN_AqXxGfno)

Учениця 3

Здавна вважається, що війна - суто чоловіча справа, та на найстрашнішій війні двадцятого століття жінці довелося стати солдатом. Вона не тільки рятувала, перев’язувала поранених, а й стріляла, бомбила, ходила в розвідку. Жінка вбивала. Але ж це не жіноча доля, та як могли мати, дружина, сестра усидіти удома, коли сини, чоловіки, брати йшли і не поверталися.

Одна з жінок, які дійшли до Берліна, розпишеться на стінах поваленого рейхстагу : «Я , Софія Кунцевич, прийшла до Берліна, щоб убити війну».

Відеоролик «Жінки на війні» (http://www.youtube.com/watch?v=cOgUWqYWqHo)

Учениця 1

І Світова, ІІ Світова, Афганська, Чеченська, Грузинська війни – скільки про них написано книг, знято фільмів, сказано слів у засторогу майбутнім поколінням. І ось знову слово «війна» зазвучало у наших думках, душах і серцях…

Важкі часи настали для нашої держави. Нас хочуть розділити , але ми – українці – сильна нація, і Україна – єдина країна. Майдан та Революція Гідності продемонстрували Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства й гідності.

Наші серця стали частиною могутнього серця. Наші голоси – нотами потужного гімну волі.

Відеоролик О. Пономарьова «Заспіваймо пісню за Україну»    (http://www.youtube.com/watch?v=oURgInJTL_c)

  Учениця 2

Сьогодні на Сході України йдуть військові дії. Сили АТО намагаються протистояти проросійським сепаратистам і терористам. Більшість жителів Донецької та Луганської областей змушені покинути рідні домівки, тисячі втратили дах над головою, будь-які засоби існування, зруйновані промислові об’єкти, а найстрашніше – гинуть люди, наші співвітчизники.

Йде боротьба за цілісність і незалежність нашої держави. Для кожного українця немає більшої проблеми, ніж доля Батьківщини. Кожен з нас має любити свій народ, його культуру і традиції, як це робили ті, хто загинув за нашу незалежність.

Вшануємо пам'ять всіх тих, хто не повернувся з боїв Другої світової, Героїв Небесної сотні, воїнів та всіх загиблих у боротьбі за мир, свободу, цілісність та єдність нашої держави хвилиною мовчання…

Хвилина мовчання

Учениця 1

«У війни - не жіноче обличчя…» Так, не жіноче, але долі жінки в роки війни не позаздриш. Жінка, ніжна, прекрасна, самою природою створена для любові, для виконання великої місії матері, жінка, що з'єднала в собі «і багатство, і натхнення, і життя, і сльози, і любов», вимушена знову  узяти в руки зброю!

Самовідданим, мужнім і водночас ніжним і вразливим, українським жінкам, ми присвятили цю презентацію.

Презентація учнів

«Героїні наших днів: Як жінки підтримують військових»

Відеоролик  «Жінки в Добровольчому Українському корпусі «Правого сектора» (http://www.youtube.com/watch?v=w64ZRrf4NuE)

Слово вчителя

Бажання кожної матері – бачити живими і здоровими своїх дітей, щасливими та усміхненими…

Відеоролик «Повертайся живим» http://www.youtube.com/watch?v=t3BqAB9xuo0       

          Слово вчителя

Ведучи мову сьогодні про мужніх захисників, захисниць нашої держави, варто, мабуть, згадати ще одну жовтневу дату.

• Що святкували в Україні 14 жовтня?

(Свято Покрови. Пресвята Богородиця Покрова завжди була покровителькою українських лицарів. Воїни, що стояли на захисті християнської віри та свого народу, постійно наражалися на небезпеку. Тому козаки молилися, щоб Богородиця захищала їх, покривала своїм покровом і визволяла від несподіваної смерті.

    Саме тому головний храм в центрі Запорозької Січі був на честь Покрова Пресвятої Богородиці. Звідси виник і особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці – козацька Покрова.

    З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.

    З 2005 року в Україні святкуються річниці створення Української повстанської армії - воєнізованого крила ОУН. У 2012 році відзначається 70-річчя УПА.

З  жовтня 2014 року Указом Президента України № 806/2014 установлено в Україні свято - День захисника України, яке відзначатимуть щорічно 14 жовтня.

    А ще на Покрову завжди спостерігали за погодою: «Якщо вітер цього дня з півночі, то зима буде холодною і сніжною, а з півдня – теплою».)

V. Підсумок уроку

Сьогодні мій стіл прикрашають гарні вироби - маки, які ви зробили власними руками.

- Символом чого в Україні та у світі є квітка маку?

(МАК - символ безконечності й  Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Макова голівка - символ заспокоєння. Мак освячують двічі на рік - на Маковея і на Спаса, в серпні. Він настільки значимий, що традиційно входить до складу куті.

Мак має силу і вплив, якщо не розпилюється. Окрема макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом лану не можна відірвати очей. Одна макова зернина нічого не варта, а жменя маку - і куті смаку додає, і пирога з неї можна зробити.

Тож мак стверджує, що і дрібненьке та маленьке, якщо воно в єдності та в спільноті, має велику силу.

Окрім цього, мак символізує красу, молодість та їх скороминущість: натяк на це дають макові пелюстки, які швидко і навіть легко обсипаються. Вінок із червоних маків-то вираз дівочої цноти і чистоти, які такі ж легко ранимі та вразливі, як і маків цвіт.

Червоний мак (англ. Remembrance poppy) — символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

Ідея використовувати червоний мак як символ пам'яті належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії.

В Україні Червоний мак вперше використано на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році.

Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін, роботу передано для вільного використання з некомерційною метою. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та 1945) та гасло «Ніколи знову».)

      «Мікрофон-рефлексія»

(Передаючи один одному квітку маку, учні відповідають на питання)

- Що для кожного із вас Україна?

Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна.

Очі, мов небо, ясні, голубі…

Хто ти? Немов веселкова царівна,

Хто дарував ці прикраси тобі?

Я – Україна, твоя Батьківщина!

Сонце твоє, твої ріки й поля.

Я – Україна, і завше, і нині –

 Небо твоє, твоя рідна земля!

- Чого повинна прагнути сучасна молодь?

… Сьогодні усе для тебе — 
Озера, гаї, степи. 
І жити спішити треба, 
Кохати спішити треба — 
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина, 
І хочеш того чи ні — 
Усмішка твоя — єдина, 
Мука твоя — єдина, 
Очі твої — одні.

Слово вчителя

Справді, Україна – це держава, яка має визначену територію, політичну систему, економіку, мову, культуру, історію. І ви, сучасна молодь – майбутнє нашої держави!

Хочеться вірити, що здоровий глузд переможе, що настане в Україні мир.  Адже «у війни – не жіноча особа»… У неї особа смерті, тому жінки всього світу віддають всі свої сили боротьбі за мир, задаючи собі питання:

«Чи багато ти зробила, скажи, для того, щоб знову не розкололося небо над дитячою головою, щоб не перетворився горна голос у наростаючої сирени виття?»

Жінки, як ніхто інші, розуміють: людству ніщо не повинне загрожувати, тому що саме священне право людей – це право на життя.

Учень

          Боже!

Веди мене від Смерті до Життя,

Від Брехні до Правди,

Веди лише від Розпачу до Надії,

Від Страху до Безпеки,

Веди лише від Ненависті до Любові,

Від Війни до Миру.

Нехай Мир заповнить наші серця,

Наш світ,

Наш Всесвіт!

Молімося за щасливе майбутнє нашої  неділимої, єдиної держави – України! Слава Україні! Героям слава!

 Відеоролик «Молитва за Україну»  http://www.youtube.com/watch?v=GRBxZtozUxc

Викладач української мови і літератури,

спеціаліст вищої категорії

Кундій Наталія В’ячеславівна