Урок на тему "Густина речовини. Одиниці густини".

Тема. Густина речовини.

Мета уроку:

навчальна: сформувати поняття густини речовини, навчити обчислювати й порівнювати густини різних речовин, застосовувати теоретичні знання для розв’язування задач.

розвивальна: розвивати логічне мислення, розвивати розрахункові і дослідницькі навички, експериментальні вміння.

виховна: викликати інтерес до вивчення фізики, створити умови для розвитку здібностей учнів до індивідуальної та групової роботи. Виховувати уважність, спостережливість, колективізм.

Основні поняття: густина речовини, маса, об’єм.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

Розум за допомогою науки, проникаючи

в таємниці речовини, вказує, де істина.

М. Ломоносов.

І. Організаційний етап.

Вправа «Кнопки мозку».

Дана вправа підвищує енергію тіла, активує мозок, готуючи його до сприйняття навчального матеріалу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота в групах.

Завдання для першої групи.

1. В яких агрегатних станах можуть перебувати речовини, та з яких частинок можуть складатися?

2. Однаковими чи різними є молекули однієї і тієї самої речовини в різних агрегатних станах?

3. Чи зміниться кількість молекул у разі переходу речовини з одного стану в інший?

Завдання для другої групи.

1. Чи  зміниться маса , об’єм речовини у разі переходу її з одного стану в інший?

2. Що можна сказати про характер руху молекул у речовині?

3. Чи залежить швидкість руху молекул у речовині від її температури? Якщо залежить, то як саме?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Легенда про Архімеда.

 У 250 р. до н.е. сіракузький цар Гієрон доручив Архімедові перевірити чесність майстра, який виготовив корону. Хоч корона важила стільки, скільки було відпущено золота, цар запідозрив, що її виготовили зі сплаву золота з іншими дешевими металами. Архімедові було доручено дізнатися, не ломаючи  корони, чи є в ній домішки.

 Можливо, хтось здогадався, який розв’язок? Якщо ні, то в кінці уроку, я думаю, ви зможете відповісти на це запитання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Густина речовини як фізична величина.

Учитель об’єднує учнів у дві групи і пропонує виконати експериментальне завдання: знайти відношення маси тіла до його об’єму, тобто вирахувати, чому дорівнює маса тіла об’ємом 1 см³.

Обладнання: дві картоплини одного сорту, але різних розмірів, електронні терези, посудини з водою, мензурки.

Перша група знаходить відношення маси великої картоплини до її об’єму, а друга – відношення маси меншої картоплини до її об’єму.

• Запитання до учнів.

• Який результат отримали перша і друга групи?
• Чи залежить відношення маси речовини до об’єму, який займає ця речовина від її маси? об’єму?

На основі результатів, які отримали під час виконання завдань, учні мають зробити загальний висновок: відношення мас суцільних тіл до їх об’ємів не залежить від розмірів тіл, тобто є характеристикою даної речовини. Цю величину назвали густиною.

• Метод «Критичне читання тексту».

Учні самостійно знайомляться з п. 2 §16 підручника та описати густину речовини за планом:

1. означення;
2. властивість, яку характеризує ця величина;
3. формула;
4. одиниці в СІ;
5. способи вимірювання.

2. Одиниці густини.

Розглянути співвідношення одиниці густини кілограм на метр кубічний і грам на сантиметр кубічний.

                    1 кг/м³ = 0,001 г/см³

3. Густини різних речовин.

Проводиться робота з таблицею густин.

• Запитання до учнів.

• Що означає густина алюмінію дорівнює 2700 кг/м³, заліза –

                    7800 кг/м³, золота – 19, г/см³, свинцю – 11,3 г/см³.

• Яка з речовин у твердому стані має найбільшу густину, а яка – найменшу.
• Визначте масу кубика об’ємом 1 см³, виготовленого з міді, з цинку.
• Чому густина газу значно менша, ніж густина рідини або твердого тіла?

4. Від яких чинників залежить густина речовини.

• Метод «Критичне читання тексту».

Учні самостійно знайомляться з п. 4 §16 підручника та дають відповідь на запитання.

1) Пояснити залежність густини речовини від агрегатного стану.

2) Пояснити залежність густини речовини від температури.

5. Обчислення маси тіла, об’єму та густини тіла.

Для запобігання помилок можна користуватися таким зручним способом, як «цікавий трикутник»: закриваючи позначення шуканої величини, можна просто прочитати потрібну формулу.

  V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Метод «Ланцюжок».

Учні дають відповідь на контрольні запитання після  §16 .

2. Розв’язування задач усно.

1. Якщо яблуко розрізати навпіл, чи зміниться його густина?
2. Чи мають однакову масу відро з питною водою і таке саме відро, заповнене морською водою?
3. Розміри дерев’яної, алюмінієвої та стальної кульок однакові. Яка з них має найбільшу масу, а яка – найменшу?
4. Дві однакові бочки заповнені пальним: одна – бензином, друга гасом. Маса якого пального більша?
5. Як заставити картоплину плавати?

3. Розв’язування задач письмово.

    1) Вправа 16(2);

    2) Вправа 16(5).

VІ. Підсумок уроку.

 Повернутися до проблемного запитання та з’ясувати як Архімеду вдалося викрити шахрая.

VІІ. Домашнє завдання.

1) Вивчити §16;

2) Вправа 16 (4)

3) Прочитати опис лабораторної роботи №7.