МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
ТЕОРЕТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Мурейко Наталії Вікторівни, викладача української мови та літератури
з теми:
«ОБРАЗИ ДРАМИ-ФЕЄРІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
«ЛІСОВА ПІСНЯ». ПРИРОДА І ЛЮДИНА
У ТВОРІ»
Київ – 2021
1. Тема заняття: «Образи драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Природа і людина у творі»
2. Результати навчання:
Знання:
Розуміння:
Застосування знань:
Аналіз:
Синтез:
Оцінювання:
3. Методи навчання:
3.1. словесні: бесіда, розповідь, навчальна дискусія, екологічна хвилинка;
3.2. наочні: демонстрування, спостереження;
3.3. практичні: метод проектів, літературний диктант, самостійна робота;
3.4. інтерактивні: «Мозковий штурм», робота в малих групах, навчальна дискусія, складання сенкану.
4. Методи контролю:
5. Міждисциплінарна інтеграція
Дисципліни |
Знати |
Уміти |
Попередні Українська література (шкільний курс)
Екологія |
жанри літератури; поняття з теорії літератури: неоромантизм; основні віхи життя письменниці.
людина – частина природи, та незворотність покарання за шкоду, причинену довкіллю; необхідність збереження природних ресурсів для сьогодення та майбутнього. |
застосовувати шкільні знання з української літератури; характеризувати образи.
ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів; бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості. |
Наступні Українська література, зарубіжна література
|
поняття з теорії літератури: драма-феєрія; композиційні й стилістичні особливості, образи-символи, алегоричні образи; основні проблеми, порушені в «Лісовій пісні»
|
розвивати зв’язне мовлення; вести дискусію; визначати підтекст художнього твору; знаходити та систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі.
|
Внутрішньо- предметна інтеграція Стилістика української мови
|
композицію мовлення; загальні принципи точності та доречності мовлення.
|
дотримуватись правил точності та доречності мовлення; проводити публічні виступи.
|
6. Використана література:
Основна
1. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 10 клас.- Кам’янець-Подільський: Абетка, 2002.
2. Корницька Г.Г. Українська література. 10 клас: Плани-конспекти уроків.- Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2002.
3. Нечволод Л.І. Українська література. 10 клас: Матеріали до уроків.- Харків: Торсінг, 2003.
4. Леся Українка.- Лісова пісня. Бояриня: Посібник для 10 класу //Автор- укладач Л.В. Нартова./- Харків: Ранок, 2001.
5. Кисельов Г.Л. Сім струн серця (музика в житті і творчості Лесі Українки).- Київ: “Музична Україна”, 1968.
6. Міщенко Л.І. Леся Українка: Посібник для вчителів.- Київ.: Рад.школа, 1986.
7. Фещак В.В. Із спостережень над вивченням “Лісової пісні” Лесі Українки // Українська мова і література в школі.- №2, 1992.
Додаткова
1. П.Хропко. Українська література. – К.: Освіта, 1997.
2. Бабишків О. У мандрівку століть: слово про Лесю Українку. – К., 1975.
3. http:/ukr.wikipedia.org/ wiki/
І. Підготовчий етап (тривалість етапу 20 хв.)
1.1. Організаційна частина (вступна бесіда з повідомленням теми заняття, мети і передбачуваних результатів заняття)
Мотивація навчальної діяльності (актуалізація чуттєвого досвіду студентів).
Шумить верхами буйний ліс
Дуби, берези, буки,
Кує зозуля, свище дрізд,
І гуркотять голубки.
Цілує сонечко листи
У ніжній, теплій ласці, гриби наділи шапочки,
Так само як у казці.
Спасибі людям, що зростили ліс
За всі дуби, ялини в пишнім гіллі,
І за красу отих зелених кіс
В яких стоять гнучкі березки білі.
Коли б не ліс, не знали б ми про те,
Що є фіалка й пролісок на світі,
Як у маю конвалія цвіте,
Найкраща, найніжніша поміж квітів.
Викладач. Згадайте, входиш у ліс і відчуваєш, щось трепетливе, але водночас спокійне на душі, а повітря таке чисте і прозоре.( Слайд №2)
Конструювання та використання внутрішніх і зовнішніх мотивів
Внутрішня мотивація:
Зовнішня мотивація:
1.2. Перевірка вхідного рівня знань студентів
Перевірка вхідного рівня знань:
Матеріали методичного забезпечення підготовчого етапу заняття:
Теоретичні питання до заняття
Фронтальне опитування (Слайд №3). (Додаток 1).
Літературний диктант (Додаток 2).
ІІ. Основний етап (тривалість етапу 45 хв.)
Викладач. Ми недаремно об’єдналися у дві групи, щоб чіткіше зрозуміти казкове і реальне, бо Леся Українка показує два світи головних героїв.
Перша група підготувала характеристику казкового, фантастичного світу у творі.
Друга група – характеристику життя реальних образів драми.
(Слайд №14, 15, 16-36)
2.2. Робота в малих групах.
Самостійна дослідницька робота студентів у групах з картками (проблемні питання). (Додаток 4).
Коригування думок студентів.
Студенти обговорюють аспекти тематичних питань. Висловлюються різні думки. Суть обговорення не в організації дискусії. Головне – розкрити різні погляди на проблему.
2.3. Бесіда зі студентами.
1.Чому Лукаш починає розуміти, що в лісі нема нічого мертвого?
2. Чи здатна на самопожертву Мавка через кохання?
3. Чи бореться Мавка за Лукаша?
4. Що стається з Лукашем після того, як він зрадив Мавці?
5. Чому Мавка допомагає Лукашеві?
6.Як переживає Мавка зраду?
7. Хто є для Мавки матір’ю?
8.Як закінчується драма?
(Уривок з фільму «Лісова пісня», інсценізація останнього монологу Мавки «О, не журися за тілом…»).
Проблемне питання: Як у творі розкривається проблема людини і природи?
2.4. Складання сенкану до будь-якого образу твору. (Додаток 5).
ІІІ. Заключний етап (тривалість етапу 15 хв.)
Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття:
Викладач. Тісно переплетені образи головних героїв у драмі саме тому, щоб ми зрозуміли, що природа нерозривна з людиною і ми її повинні зберегти.
А зараз невеличка екологічна хвилинка.
3.1. Екологічна хвилинка
1 студент. Багато прочитавши й дослідивши, хочемо сказати, що вижити сьогодні значить:
2 студент. Природа! З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси. Любимо бувати в лісі, в полі. Дивимося на квіти, дерева. Людина – це частина природи. І саме природі ми зобов’язані своїм існуванням. Природа – це наша домівка.
3 студент.
Природа нам – як рідний дім,
Вона усім – як мати,
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати.
1 студент.
Цвітуть дерева з краю в край,
Буяє лист зелений.
Дерева, друже, не ламай-
Вони наші легені.
2 студент.
Не рви, не знищи, не зруйнуй –
Це заповідь для тебе.
Красу планети не зіпсуй-
Вона одна під небом.
3 студент.
Змайструй шпаківню, посади
Калину біля хати,
В природу із добром іди
Вона ж тобі, як мати.
1 студент.
Й пташки на різні голоси
Співатимуть для тебе,
І в краплях срібної роси
Побачиш чисте небо.
2 студент.
Бережімо, люди, землі, води,
Кожну квітку в лузі, деревце,
Вбивцею не стань краси – Природи.
Пам’ятаймо, люди й ми про це.
(Слайд №39).
Висновок
Життя природи і життя людини дуже тісно переплітається і залежить одне від одного
3.2. Інтерактивна гра «Мікрофон»:
Продовжіть речення: «Твір Лесі Українки «Лісова пісня» навчає нас …….»
(Слайд №40)
Орієнтовні відповіді:
Любити природу, пізнавати її закони, по-хазяйськи ставитись до її багатств. У п'єсі природа постає як джерело творчості й натхнення. Показано також, як мистецтво облагороджує людину.
Підсумки.
Викладач. «Лісова пісня» - це діамантовий вінець Лесі Українки, - писав Максим Рильський. Драма-феєрія була справжнім тріумфом її творчого генія. Створена на фольклорному матеріалі, вона стала гімном людини з її природним і невід’ємним прагненням до волі, до щастя, до змістовного життя. Герої зливаються з природою в єдине ціле, в єдину симфонію. У філософському тоні й змісті пейзажів теж криється хвала всьому живому, криється авторове захоплення багатством і щедрістю самого життя.
Своєю «Лісовою піснею» Леся Українка в нових умовах ще раз підтвердила стару істину, що народна творчість завжди залишається щедрим джерелом розвитку справді демократичної, справді передової літератури»,- відзначав О.Ф. Ставицький.
(Слайд №41-42).
3.3. Проблемне питання для студентів за методом «Мозкового штурму»
(заключний етап)
У чому невмирущість духовного, у чому вічність краси? Обґрунтуйте свої відповіді.
3.4. Тестування
4. Оцінювання.
Викладач залучає студентів до оцінювання один одного, сам висловлює думку про їхню роботу за такими критеріями: активність, аргументованість тверджень, нестандартність мислення, сміливість у висловленні думок.
5. Домашнє завдання.
1. Підготуватися до письмової відповіді на запитання: «Чому в боротьбі за щастя Лукаш зазнав поразку і загинув».
2. Вивчити напам’ять останній монолог Мавки.
Додаток 1
МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПІДГОТОВЧОГО ЕТАПУ ЗАНЯТТЯ:
Фронтальне опитування
1. Коли було написано «Лісову пісню».
2. Чим за жанром є твір.
3. Драма-феєрія – це.
4. Тема «Лісової пісні».
5. Ідея твору.
6. Проблематика.
7. Особливості композиції.
Очікувані відповіді:
Додаток 2
Літературний диктант
Очікувані відповіді
Додаток 3
МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО
ОСНОВНОГО ЕТАПУ ЗАНЯТТЯ:
Випереджувальне завдання (метод проектів).
Перша група підготувала характеристику казкового, фантастичного світу у творі.
Друга група – характеристику життя реальних образів драми.
Очікувані відповіді:
1 група характеризує казковий, фантастичний світ у творі. Дає характеристику Мавки, дослідивши засоби зображення,- зовнішній портрет, внутрішній портрет (у монологах, у взаєминах з іншими персонажами твору, у ставленні до навколишнього середовища).
А от що нам скажуть етнографи, як вони охарактеризують Мавку та Лісовика? Адже у Лесі Українки Мавка – це втілення любові, волі, краси. Лісовик – господар лісу. А з наукової та фольклорної точки зору хто ж це такі?
Окрім цих фантастичних героїв у творі діють «той, що греблі рве», «той, що в скалі сидить», Потерчата, Доля, Мара.
Чимало казкових істот показала Леся Українка у своєму творі. Вона хотіла довести, що в лісі є також живі істоти, які людина повинна поважати. Але метою було показати єдність людини і природи, два світи життя, що поєднані між собою. І щоб це зрозуміти, вона подає реальних головних героїв - людей, показує їхнє ставлення до природи, закликає її берегти. Тому автор подає нам зустріч лісової дівчини Мавки та людського хлопця Лукаша. Лукаш та Мавка зустрічаються саме тоді, коли Лукаш хотів надрізати ножем березу, щоб сточити сік. Мавка просить не чіпати дерева, бо воно живе, а сік - то його кров. Лукаш не заперечує Мавці і не ріже березу, він милується красою її ставлення до природи. Вони часто зустрічаються і кохають один одного.
2 група характеризує життя реальних образів п’єси: Лукаша, його мати, Килини, дядька Лева, дослідивши, які проблеми порушує поетеса через образ Лукаша; як розкриває в образах матері Лукаша й Килини духовне зубожіння, дисгармонію з природою.
Додаток 4
Робота в групах
Викладач. А тепер попрацюємо в групах! Підійдіть до столу і виберіть собі питання, над яким хотіли б попрацювати, яке хотіли б найбільше дослідити. (Студенти беруть картки з питаннями). Разом з проблемними питаннями звернемо увагу на дослідження образів-персонажів драми, використовуючи цитати, які ви виписали вдома у зошити. Колективне уточнення характеристики героїв твору, коментар цитат, дібраних удома.
Очікувані відповіді:
1-а група:
Як через образ Мавки письменниця розкриває мрію про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину, утверджує думку, що людина – творець краси?
Центральним образом драми-феєрії є образ Мавки. Вона втілює ідеали: гармонійної людини. Вічного людського хисту, краси, несе людству оте Лесине, що «не вмирає».
Мавку розбудила гра на сопілці Лукаша, хоча спочатку вона думала, що то весна. Мавка захотіла побачити хлопця. Лісовик її застерігає:
…Минай людські стежки, дитино,
Бо там не ходить воля, - там жура
Тягар свій носить. Обминай їх, доню:
Раз тільки ступиш – і пропала воля! –
Але для Мавки це дивно. Для неї воля, природа, життя – нероздільні:
Ну як-таки, щоб воля - та пропала?
Се так колись і вітер пропаде!
У серці Мавки зароджується кохання до Лукаша. Прекрасними й дивними здаються їй люди, що «так ніжно… кохаються», уміють творити щось вічне і величне і залишити по собі красу. Тому майбутнє їй мріється лише з коханим, з яким багато спільного. Лукаша теж вразила краса лісової чарівниці, дивний вираз очей, її незвичайна поетична мова.
Коли Мавка опиняється серед людей, виявляється, що вона представляє тих, хто не зазнав впливу суспільства. Навіть дядько Лев не знає таких слів, які б допомогли їй стати суспільною людиною, збагнути людські клопоти.
Мавка перебуває в повній гармонії з природою. Для неї робота не повинність раба, а потреба душі, нерозділена з красою. Тому, коли вона пасе корів. Вони більше дають «набілу», нивка родить гарно, а квітки біля хати ряхтять розмаїттям.
Зіткнувшись зі злом, грубістю, вона ніжністю, добротою хоче захистити кохання, «цвіт душі», своє і його щастя. Тому вона на грубощі відповідає терпляче, лагідно. І хоча іде на деякий час в забуття, та воскресає для боротьби за кохання, красу, життя. Ця думка підсилюється фразеологізмами:
Безсмертна лісова царівна виходить переможницею в боротьбі за «цвіт душі», спалахує надновою красою.
2-а група:
Яким чином у драмі розкривається внутрішня роздвоєність духовних поривань Лукаша, його вагання між мрією й буденщиною, між поезією й прозою життя
У портреті Лукаша – щирість, має мистецький хист. Зустріч з Мавкою його окрилила, він зачаровується і її мовою, і красою. Лицемірство, корисливість уже проникли у його душу, тому він соромиться її питань: - Чи ж гарна я тобі? – Хіба ти сам собі не знайдеш пари? Мова хлопця пересипана просторічними словами, діалектизмами. Покохавши Мавку, він розкриває перед нею свою поетичну душу. Спочатку він намагається захистити від матері і себе, і Мавку, але робота і краса – несумісні. Невістка в сім’ї гірше наймички, цінують її за придане і навіть за почуття любові треба платити6» їм така невістка не до мислі.» чужу все до роботи заставляти не випадає. Як іржа врізається буденщина в душу Лукаша, витравлюючи красу, любов до природи. Тому торжеством приватновласницького світу стає його одруження на ледачій обмеженій, грубій Килині. Розрив з Мавкою. Та в останній сцені, коли він звертається до своєї долі, мова, перейнята смутком і каяттям та більше – вірою в високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі.
У творі звучить осуд, зокрема в образах Мавки і Лукаша, суспільних порядків, за яких гинуть найкращі якості людської вдачі.
3-а група:
Як за допомогою образів матері Лукаша й Килини письменниця зображує їх духовне обмеження, дисгармонію з природою?
Мати Лукаша – рідна сестра дядька Лева. Вдова. Хоче сину щастя та стає рабою думки, що власність приносить лише щастя. Тому Килина, гарно одягнена – авторитет і для неї. Може Килина розгубила скарби душі у гонитві за хліб насущний. І для того, щоб раби збагнули своє становище й відчули, настільки воля прекрасна, порівняно з рабством, Леся Українка «посилає» до людей Мавку.
4-а група:
Як у творі розкривається проблема людини і природи?
Дядько Лев – приклад єднання людини з природою. Піклується за лісом, дубом, зберігає мудрий мир і злагоду із лісовими жителями, і вони його цінують. Лукаш розуміє мову ясена і дикої рожі, що в лісі немає нічого мертвого. Для матері Лукаша й Килини природа – засіб споживацтва.
Додаток 5
ЛІТЕРАТУРНА ПАМ’ЯТКА
СЕНКАН
Сенкан – це вірш, що складається з п’яти рядків.
Цей жанр було започатковано у ХХ столітті, а за роки існування він обріс безліччю підвидів. Наразі існують такі види сенканів як традиційний, зворотній, дзеркальний, дидактичний «корона», «гірлянда», «метелик» тощо.
Сенкан допомагає узагальнити інформацію, формулювати щось складне декількома словами. Як правило, на його написання багато часу не потрібно, його пишуть кілька хвилин.
1 рядок – тема (іменник).
2-й – опис теми (два прикметники).
3-й – називає дію, пов’язану з темою, складається з трьох дієслів.
4-й – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття.
5-й – одне слово – синонім до слова (теми), ніби висновок вірша.
Орієнтовні відповіді:
Мавка.
Вродлива, самовіддана.
Покохала, допомагала, пожертвувала.
Мешканка лісу – ідеал краси.( Ніщо красу не переможе).
Царівна.
Лукаш.
Обдарований, слухняний.
Закохується, зраджує, карається.
Роздвоєність натури – муки сумління. (Потоптав дивоцвіт справжнього кохання).
Парубок.
Додаток 6
ЕКОЛОГІЧНА ХВИЛИНКА
1 студент
Багато прочитавши й дослідивши, хочемо сказати, що вижити сьогодні значить:
2 студент
Природа! З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси. Любимо бувати в лісі, в полі. Дивимося на квіти, дерева. Людина – це частина природи. І саме природі ми зобов’язані своїм існуванням. Природа – це наша домівка.
3 студент
Природа нам – як рідний дім,
Вона усім – як мати,
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати.
1 студент
Цвітуть дерева з краю в край,
Буяє лист зелений.
Дерева, друже, не ламай-
Вони наші легені.
2 студент
Не рви, не знищи, не зруйнуй –
Це заповідь для тебе.
Красу планети не зіпсуй-
Вона одна під небом.
3 студент
Змайструй шпаківню, посади
Калину біля хати,
В природу із добром іди
Вона ж тобі, як мати.
1 студент
Й пташки на різні голоси
Співатимуть для тебе,
І в краплях срібної роси
Побачиш чисте небо.
2 студент
Бережімо, люди, землі, води,
Кожну квітку в лузі, деревце,
Вбивцею не стань краси – Природи.
Пам’ятаймо, люди й ми про це.
1