Усі земноводні корисні для людини. Живлячись безхребетними, вони помітно знижують чисельність комах – шкідників, кровососів, переносників захворювань людини і тварин.Але деякі земноводні можуть завдавати і шкоди: переносити небезпечні хвороби, поїдати мальків риб. Але ж які цікаві ці істоти!!?
Тема уроку: Розмноження і розвиток земноводних
Мета уроку:
навчальна: розширити знання учнів про розмноження хордових тварин, з’ясувати особливості розмноження і розвитку земноводних; визначити, як життєдіяльність земноводних пов’язана із сезонною зміною природних умов; розвиваюча: розвивати логічне мислення; виховна: продовжувати виховувати екологічне мислення, любов до природи.
Основні терміни і поняття: резонатори, метаморфоз, заціпеніння.
Обладнання: таблиця «Внутрішня будова земноводних», малюнки про розвиток, запліднення, різноманітність земноводних.
Тип уроку: формування вмінь і навичок
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Візуальний: складання схем.
4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – загадки, прислів’я, приказки.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Вчитель: Доброго дня. Доброго вам здоров’я. Любі діти! У наш клас завітали гості щирі. Привітаймо їх у добрий час посмішкою і миром.
Учні: Ми вам раді, люди добрі,
І вітаєм щиро вас,
І запрошуєм ласкаво
На урок у восьмий клас.
Доброго здоров’я вам, люди.
Хай сьогодні радісно вам буде,
Хай мозок повниться знаннями
І цікаво буде з нами.
1. Продовжити речення, які стосуються земноводних:
1. Тіло поділяється на голову, шию, тулуб, кінцівки.
2. Шкіра містить залози, що виділяють слиз.
3. Живуть як на суші, так і у воді.
4. Травна система складається з ротового отвору, глотки, стравоходу, шлунка, кишечника.
5. Кровоносна система замкнутого типу.
6. Характерні два кола кровообігу.
7. Органами виділення є нирки, сечоводи і сечовий міхур.
8. Органи дихання – легені та шкіра.
9. Нервова система складається із центральної і периферичної.
10. Головний мозок складається із 5 відділів.
2. Гра «Вірю – не вірю».
1. Шкіра земноводних гола, багата на залози. (+)
2. Земноводні мають 2-камерне серце та 2 кола кровообігу. (-)
3. Дихають за допомогою легенів та через шкіру. (+)
4. Клоака у цих тварин відсутня. (-)
5. Амфібії мають внутрішнє середнє вухо. (+)
6. Очі тварин захищені повіками. (+)
7. Мозок земноводних розвинений краще, ніж у риб. (-)
8. У земноводних відсутній сечовий міхур. (-)
9. Личинка жаби – пуголовок, дихає легенями. (-)
10. Земноводні – роздільностатеві тварини. (+)
2. Вправа Розгадка чайнворду «Земноводні»
1.Рибоподібна личинка жаби. (Пуголовок.)
2.Складова частина плечового поясу. (Ключиця.)
3. Складова частина жіночої статевої системи. (Яєчник.)
4. Найтонша кровоносна судина. (Капіляр.)
5. Отвір на початку травної системи. ( Рот.)
6. Представник хвостатих земноводних. (Тритон)
7. Отвори, якими повітря надходить у тіло жаби. (Ніздрі.)
8. Інша назва яєць жаби. (Ікра.)
9. Інша назва земноводної тварини. (Амфібія.)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку
Ми з вами продовжуємо вивчати клас Земноводні. Сьогодні ми розглянемо тварин, які в дорослому стані живуть на суші та дихають легенями, а їх личинки у воді та мають зябра;
- Деякі є настільки ядовиті, що можуть вбити людину (наприклад, дереволаз );
- Вважаються делікатесами та подаються як «коронна страва» в ресторанах;
- Виводять «серенади», які чути на великих відстанях;
- Здатні турбуватися про потомство.
Це, звісно, Земноводні ( Амфібії).
Отже, темою сьогоднішнього уроку є розмноження і розвиток земноводних.
План.
2. Розвиток земноводних
3. Сезонні явища у житті земноводних:
а) весняне пробудження;
б) нерест;
в) розвиток;
г) турбота про потомство.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. У самок:
- парні яєчники (формуються яйцеклітини);
- яйцепроводи (по них рухаються яйцеклітини і вкриваються оболонками),
З яких ікринки надходять до клоаки, звідки у самок жаб – назовні, а в тритонів залишаються.
2. У самців:
- сім’яники (утворюються сперматозоїди);
- сім’явивідні канальні, з яких – у клоаку.
Запліднення зовнішнє, у воді. Трапляється і живородіння (у протеїв, саламандр).
Будова статевої системи
Приклад схеми:
3. Сезонні явища:
3.1. весняне пробудження;
3.2. розмноження (нерест);
3.3. період літньої активності;
3.4. зимівля (зимове заціпеніння).
Робота в групах:
1 група досліджує весняне пробудження;
(весняне пробудження у середній смузі припадає на весну. Прокинувшись від зимового заціпеніння, вони не просто відшукують теплі водойми, а повертаються в свій дім. І жаби, і тритони відшукують те озеро, річку чи іншу водойму, в якій вони народилися на світ. Учені вважають, що земноводні знаходять свої домівки за запахом. Деякі дослідники стверджують, що жодні будівлі, чи осушення не зможуть повністю знищити запах рідної водойми, що визначається грунтом, мікроорганізмами, рослинами тощо. В їх орієнтуванні важливу роль відіграє напрям вітру. За добу можуть долати до 1 кілометра. Таке явище повернення в рідні домівки вчені називають ХОМІНГОМ. Жаби мігрують масово. Особливо це помітно, коли на їх шляху постає шосе. У Швейцарії у таких місцях встановлюють знаки, які означають, що водій мусить їхати обережніше і повільніше)
2 група досліджує розмноження (нерест);
(Нерест починається приваблюванням самок до місць розмноження. Самці починають голосно квакати, що посилюється завдяки резонаторам.
РЕЗОНАТОРИ – це парні мішкоподібні вирости по кутках ротової щілини (у самців), які можуть роздуватися і підсилювати звук.
У тритонів на спині може розвиватися гребінь, на кінцівках жаб можуть з’являтися мозолі, це все підсилює газообмін. Самців і самок можна відрізнити і за забарвленням та збільшенням черевного відділу у самок. Тобто, для земноводних характерний СТАТЕВИЙ ДИМОРФІЗМ.
Квакша філомедуза, яка живе у верхів’ях Амазонки, залазить на дерево, на гілку, що звисає над водою. Переповзає на листочок. Задніми лапками обхоплює краї і згинає їх. Вийшов пакетик, у який відкладає ікру. Клейка ікра склеює краї. Висить таке гніздо над самою водою, вітер його гойдає, дощ поливає. Збирається в ньому вода. Пуголовки, які вилуплюються, плавають у мішечку, поки не підростуть. Тоді вискакують і падають в річку)
3 група досліджує розвиток;
(Розвиток:
1. Оболонки ікринок набрякають і збільшуються в розмірах.
2. Ікринки склеюються між собою.
3. Ікринки утримуються на поверхні води, де температура вища.
4. Ікринка зверху темніша.
5. Перші години життя пуголовок існує на оболонках ікринки і ними живиться.
6. Перші години пуголовок існує за рахунок жовтка ікринки, потім прорізується рот і вони починають самостійно живитися.
7. Спочатку з’їдають драглисті оболонки, потім живляться водоростями, найпростішими, вони обшкрябують роговими зубчиками оброслі предмети під водою.
8. Потім переходять на інші корми, виловлюють водних безхребетних.
9. У пуголовка серце двокамерне, одне коло кровообігу, дихає зябрами.
10. Зовнішні зябра замінюються на внутрішні.
11. Розвиваються кінцівки, спочатку помітні лише задні.
12. В міру теплішання пуголовок змінюється.
13. Розвиваються легені і мале коло кровообігу.
14. Пуголовок підпливає до поверхні і заковтує повітря.
15. Хвіст поступово коротшає, видно передні кінцівки.
16. У безхвостих розсмоктується хвіст.
17. Пуголовок стає жабеням і частіше виходить на берег.
18. Метаморфоз триває 35-40 (при несприятливих умовах –до 70 днів).
4 група досліджує турботу про потомство.
(окремі види турбуються про потомство:
Період літньої активності дає змогу відпочити земноводним після розмноження. Накопичені за літо поживні речовини використовуються земноводними упродовж зимівлі для формування статевих продуктів та їх дозрівання.
Зимівля розпочинається певними підготовками восени. Активність тварин знижується. Тварини стають кволішими, шукають місця до зимівлі. Кожному виду властиве певне місце зимівлі. Зелені жаби – у водоймах; гостро морді жаби і квакші – на суходолі, деякі у водоймі. Ропухи, кумки, тритони, саламандри – у ямах, норах гризунів, під корінням, пеньками…
У напівпустелях і пустелях земноводні впадають у літню сплячку.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА. Встаньте будь ласка.
Нагадую, якщо відповідь „так” ви піднімаєте руки вгору, якщо „ні” – присідаєте, добре, не буду вас навантажувати – ставимо руки на пояс.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Гра «Вірю – не вірю».
1. Шкіра земноводних гола, багата на залози. (+)
2. Земноводні мають 2-камерне серце та 2 кола кровообігу. (-)
3. Дихають за допомогою легенів та через шкіру. (+)
4. Клоака у цих тварин відсутня. (-)
5. Амфібії мають внутрішнє середнє вухо. (+)
6. Очі тварин захищені повіками. (+)
7. Мозок земноводних розвинений краще, ніж у риб. (-)
8. У земноводних відсутній сечовий міхур. (-)
9. Личинка жаби – пуголовок, дихає легенями. (-)
10. Земноводні – роздільностатеві тварини. (+)
2. Гра „Побудова логічного ланцюжка”
Учням із запропонованих термінів необхідно побудувати логічний ланцюжок, що демонструє послідовність стадій розвитку земноводних.
Набір термінів: кладка, пуголовок, жаба, запліднена ікра, нерест.
Побудований учнями ланцюг порівнюється з таблицею „Стадії розвитку земноводних”
Нерест |
Запліднена ікра |
Кладка |
Пуголовок |
Жаба |
Висновок: розвиток у земноводних відбувається з метаморфозами. Такий тип розвитку називається – непрямий.
3. Повідомлення учнів
ЦІКАВІ ФАКТИ про жаб
Прислів’я та приказки
4. Розгадування кросворда (на дошці, діти по черзі пишуть відгадки)
Відгадування загадки
А це що за поплигуша, що живе в воді й на суші,
Кожна скривлена нога,
І не ходить, а плига,
Ще й слизька, вирячкувата та до того ще й горбата,
Рот широкий, аж до вух, ловить комарів та мух ? (Жаба)
5. Гра «Хто перший»:
Кожна група за правильну відповідь отримує фішку.( 1 фішка – 1бал).
1. Найбільш імовірними предками наземних хребетних є….(кистепері риби).
2. Шийний відділ хребта земноводних складається….(з1 хребця).
3. Шкіра земноводних……(гладенька, волога, вкрита слизом).
4. Слиз виконує функцію…..(захисну).
5. Хребет жаби складається з таких відділів….(шийного,спинного і крижового).
6. Наявність повік у жаби це пристосування до життя….(на суші).
7. Скелет голови жаби називається …(череп).
8. Ловити здобич жабі допомогає……(довгий липкий язик).
9. Пояс передніх кінцівок складається….(грудина,парні- воронячі, ключиці і лопатки).
10. Пояс задніх кінцівок складається…(тазові кістки, що зрослися).
11. Стан у якому жаби знаходяться під час зимівлі називається….(заціпеніння).
12. Як називаються зовнішні частини органів слуху…(резонатори).
V. Домашнє завдання
Вивчити § 37; Підготувати цікаві повідомлення про різноманітність земноводних,Земноводні України, Земноводні, занесені до Червоної книги; пізнавальне завдання: знайти поезію про земноводних, зібрати народні прикмети.
Швидко спливають хвилини,
От і прощатись пора.
Я на прощання вам зичу
Щастя, здоров’я, добра!
А ще бажаю вам успіхів у набутті знань, творчості, завзятості, миру! Посміхніться собі, одне одному, вчителю, гостям, якщо ви задоволені собою та уроком.
Будова статевої системи
ЦІКАВІ ФАКТИ про жаб
Прислів’я та приказки
Ми вам раді, люди добрі,
І вітаєм щиро вас,
І запрошуєм ласкаво
На урок у восьмий клас.
Доброго здоров’я вам, люди.
Хай сьогодні радісно вам буде,
Хай мозок повниться знаннями
І цікаво буде з нами.
1 група досліджує весняне пробудження;
(весняне пробудження у середній смузі припадає на весну. Прокинувшись від зимового заціпеніння, вони не просто відшукують теплі водойми, а повертаються в свій дім. І жаби, і тритони відшукують те озеро, річку чи іншу водойму, в якій вони народилися на світ. Учені вважають, що земноводні знаходять свої домівки за запахом. Деякі дослідники стверджують, що жодні будівлі, чи осушення не зможуть повністю знищити запах рідної водойми, що визначається грунтом, мікроорганізмами, рослинами тощо. В їх орієнтуванні важливу роль відіграє напрям вітру. За добу можуть долати до 1 кілометра. Таке явище повернення в рідні домівки вчені називають ХОМІНГОМ. Жаби мігрують масово. Особливо це помітно, коли на їх шляху постає шосе. У Швейцарії у таких місцях встановлюють знаки, які означають, що водій мусить їхати обережніше і повільніше)
2 група досліджує розмноження (нерест);
(Нерест починається приваблюванням самок до місць розмноження. Самці починають голосно квакати, що посилюється завдяки резонаторам. РЕЗОНАТОРИ – це парні мішкоподібні вирости по кутках ротової щілини (у самців), які можуть роздуватися і підсилювати звук.
У тритонів на спині може розвиватися гребінь, на кінцівках жаб можуть з’являтися мозолі, це все підсилює газообмін. Самців і самок можна відрізнити і за забарвленням та збільшенням черевного відділу у самок. Тобто, для земноводних характерний СТАТЕВИЙ ДИМОРФІЗМ.
Квакша філомедуза, яка живе у верхів’ях Амазонки, залазить на дерево, на гілку, що звисає над водою. Переповзає на листочок. Задніми лапками обхоплює краї і згинає їх. Вийшов пакетик, у який відкладає ікру. Клейка ікра склеює краї. Висить таке гніздо над самою водою, вітер його гойдає, дощ поливає. Збирається в ньому вода. Пуголовки, які вилуплюються, плавають у мішечку, поки не підростуть. Тоді вискакують і падають в річку)
3 група досліджує розвиток;
(Розвиток:
1. Оболонки ікринок набрякають і збільшуються в розмірах.
2. Ікринки склеюються між собою.
3. Ікринки утримуються на поверхні води, де температура вища.
4. Ікринка зверху темніша.
5. Перші години життя пуголовок існує на оболонках ікринки і ними живиться.
6. Перші години пуголовок існує за рахунок жовтка ікринки, потім прорізується рот і вони починають самостійно живитися.
7. Спочатку з’їдають драглисті оболонки, потім живляться водоростями, найпростішими, вони обшкрябують роговими зубчиками оброслі предмети під водою.
8. Потім переходять на інші корми, виловлюють водних безхребетних.
9. У пуголовка серце двокамерне, одне коло кровообігу, дихає зябрами.
10. Зовнішні зябра замінюються на внутрішні.
11. Розвиваються кінцівки, спочатку помітні лише задні.
12. В міру теплішання пуголовок змінюється.
13. Розвиваються легені і мале коло кровообігу.
14. Пуголовок підпливає до поверхні і заковтує повітря.
15. Хвіст поступово коротшає, видно передні кінцівки.
16. У безхвостих розсмоктується хвіст.
17. Пуголовок стає жабеням і частіше виходить на берег.
18. Метаморфоз триває 35-40 (при несприятливих умовах –до 70 днів).
4 група досліджує турботу про потомство.
(окремі види турбуються про потомство:
Період літньої активності дає змогу відпочити земноводним після розмноження. Накопичені за літо поживні речовини використовуються земноводними упродовж зимівлі для формування статевих продуктів та їх дозрівання.
Зимівля розпочинається певними підготовками восени. Активність тварин знижується. Тварини стають кволішими, шукають місця до зимівлі. Кожному виду властиве певне місце зимівлі. Зелені жаби – у водоймах; гостро морді жаби і квакші – на суходолі, деякі у водоймі. Ропухи, кумки, тритони, саламандри – у ямах, норах гризунів, під корінням, пеньками…
У напівпустелях і пустелях земноводні впадають у літню сплячку.