Одним із видів навчання біології учнів старших класів є метод проектів. Він орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, спрямовану на розв’язання к

Особливості організації проектної діяльності на уроках біології

Одним із видів навчання біології учнів старших класів є метод проектів. Він орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, спрямовану на розв'язання конкретної проблеми з використанням різноманітних методів і способів навчання і знань з різних галузей науки. Використання проектних технологій є так званим «містком» між теорією і практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня.

Ця педагогічна технологія направлена на застосування фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом вдалого поєднання урочної та позаурочної діяльності. Тема проекту є більшою за навчальні завдання, бо вимагає від її виконавців пошукових зусиль, дослідження та розроблення оптимального виконання, cтворення малюнків, неодмінного публічного захисту та аналізу підсумків упровадження.

Ця освітня технологія принципово реалізується в органічному зв'язку з класно-урочним процесом, що, з одного боку, забезпечує її системний рівень, а з іншого-мотивується та оптимізується нею.

Отже проектна діяльність на уроках біології є:

1.Засобом підвищення продуктивності навчальної праці та її актуалізація;

2.Розвивальним середовищем, що формує соціальні вміння, навички та сприяє набуттю навчального і життєвого досвіду;

3.Перевіркою відповідності особистого досвіду потребам власної активної трансформаційної ролі в суспільстві;

4.Розвитком творчих обдарувань особистості та її самореалізації.

Досліджуючи науково-методичну базу методу проектів та керуючись власним педагогічним досвідом, я дійшла висновку, що вчитель завжди повинен бути готовим до розв'язання різноманітних педагогічних проблем, зокрема:

До переосмислення та зміни традиційного змісту навчальних тем, до їх можливого синтезу з іншими шкільними дисциплінами, тому що ефективність виконання навчальних проектів часто залежить від їх входження у загальний контекст навчального процесу;

До розробки методів самостійної пошукової та дослідницької роботи учнів у ході виконання навчальних проектів, методів колективного розв'язання проблем. Це означає, що вчитель повинен уміти визначати проблему навчальної теми, ставити мету, висувати гіпотези, обговорювати методи дослідження, продумувати і пропонувати варіанти оформлення кінцевих результатів, аналізувати отримані дані, формувати висновки, коректно оцінювати учнів під час підбиття підсумків;

До використання в ході спільного дослідження нетрадиційних видів діяльності: «мозковий штурм», засідання «круглого столу», статистичних методів, творчих звітів та ін..;

До необхідності поєднання на уроках різних форм роботи учнів: колективної, групової чи індивідуальної;

До інтенсивного використання комп'ютера як інструмента навчальної роботи учнів і педагога.

Оскільки проект може призначатися для вивчення однієї теми, декількох взаємопов'язаних тем або цілого тематичного блоку, його замисел виростає з певної загальної проблеми, що потребує розв'язання і формулюється у вигляді декількох або однієї навчальної мети. Замислюючи проект, учитель перш за все подумки уявляє собі цю проблему, завдання, пов'язані з нею, можливі шляхи їх розв'язання, конкретні результати.

Основними вимогами до проектної технології є:

Наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учнів;

Дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання проблеми;

Структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;

Моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми;

Постановка;

Дослідження;

Пошук шляхів розв'язання;

Експертиза і апробація версій;

Конструювання підсумкового проекту;

Його захист;

Коригування і впровадження;

Самодіяльний характер творчої активності учнів;

Практичне або теоретичне значення результату діяльності й готовності до застосування (впровадження);

Педагогічна цінність діяльності;

Навчальними завданнями та очікуваними результатами під час роботи над проектами вбачаю такі:

Здійснювати цільовий пошук літератури, інформації в бібліотеках та мережі Інтернет;

Відбирати потрібну інформацію, аналізувати її, оцінювати;

Планувати діяльність, розбивати її на етапи;

Ефективно використовувати комп'ютерну техніку для реалізації поставлених завдань;

Застосовувати наукові методи пізнання;

Одержані знання використовувати в повсякденному житті.

У своїй роботі використовую колективні, міжпредметні проекти. Вони дають можливість систематизувати знання учнів і забезпечують максимальне наближення проекту до реальних потреб життя, творчої самореалізації. Залежно від багатьох параметрів розрізняють кілька типів проектів, що використовуються в шкільному навчанні.

Типи навчальних проектів

Залучення до науково-дослідницької (проектної) роботи розпочинаю ще в 5-му класі (на уроках природознавства). Якщо об'єднати учнів у невеликі групи (3-5 осіб) і дати їм одне спільне завдання, обумовивши роль кожного учня в його виконанні, моделюється ситуація, де кожен відповідає не лише за результати власної праці, але й, що особливо важливо, за результати всієї групи.

Роботу у 5-му класі починаю з діагностики потенційних можливостей учнів класу, тобто виявлення дітей, здатних до виконання необхідної діяльності і схильних до цього, визначення кола інтересів учнів, наявності згуртованих груп. На основі результатів діагностики визначаю такі види творчих справ, які здатен виконувати конкретний клас.

Звичайно дослідницьку роботу починаю з відносно легких проектів. Так в 5 класі на уроці природознавства учням пропонується проект «Професія дощового черв'яка» Інформація, отримана і обговорена учнями у 5 класі, допоможе при вивченні Типу Кільчасті черви у 7 класі.(схема додається). Одним з таких проектів є міні-проект «Рослини-хижаки», який презентували учні 6-го класу (додається).

Особливо популярними серед учнів 5-7 класу є рольові, ігрові проекти. У них дуже високим є ступінь творчості. Структура проекту тільки намічається і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники виконують визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту.

Неформальне спілкування з однокласниками й учителями розкриває творчий потенціал учня і дозволяє йому успішно впоратись із виконанням проекту. Крім того, колективна діяльність такого роду дає можливість учневі відчути свою значимість у колективі й водночас навчитися цінувати внесок інших учнів у спільну справу. Таким чином, проект має не тільки освітнє, а й спеціальне значення.

У роботі з учнями 8-9 класів, мотивація у навчанні яких, як правило, спрямована на «матеріально-виражений результат» - оцінку, часто використовую такі міні-проекти: «Рухова активність і здоров'я», «Домінування півкуль мозку Леонардо Да Вінчі, Тарас Шевченко, Пабло Пікассо та інш. Їх реалізація передбачає поетапну роботу 3-4 творчих груп над завданнями різних видів складності (репродуктивний, творчо-репродуктивний і творчо-рефлективний).

Зі свого боку я доповнюю картку оцінкою – характеристикою діяльності учня, фіксуючи моменти зростання, і порадою на подальше. Аналіз карток дозволяє «зазирнути» у внутрішні мотиви пізнавальної діяльності учнів. А для виховання цінним є вироблення навичок самоаналізу, самоконтролю, що відчутно дисциплінуватиме їх.

У 10-11 класах практикую синтез різних видів проектів, враховуючи, що юнаки і дівчата 16-17 років умотивовують отримані знання майбутнім їх застосуванням – чи то для успішного складання іспитів, чи для подальшого навчання або обраного фаху, чи для загального розвитку.

Роботу над проектом організовую в п'ять етапів.

Етап 1. Вибір теми проекту.

Учнівський пошук, орієнтований на розроблення та захист колективного проекту, традиційно починається з вибору теми, яка має бути:

одночасно і конкретною, і достатньо широкою;

якомога тісніше пов'язана з регаліями сучасного життя, процесами, що відбуваються найближчому оточенні учня й суспільства цілому;

достатньо актуальною й дискусійною, щоб викликати інтерес в учнів.

Тему проекту пропоную визначати методом «мозкового штурму». Завдяки йому кожен учасник проекту може запропонувати свою тему, причому на розгляд приймаються всі ідеї і ніхто не має права їх відкинути. Оскільки в ході «мозкового штурму» зазвичай пропонується велика кількість тем і всі учні хочуть висловитися одночасно, перед початком роботи вибираю одного-двох учнів, що записують ідеї на дошці. Наприклад,учні 9 класу вибрали тему «Родовід відомих людей».

Етап 2. Вибір теми і визначення мети проекту.

Цей етап є досить складним, адже треба підштовхнути учнів до вибору теми, що визначається програмою. На цьому етапі намагаюся не «тиснути» на учнів, рекомендуючи «свою» або забороняючи ту чи іншу тему.

Для роботи над проектом «Родовід відомих людей» учні поставили перед собою таку мету:

1) розширити знання учнів про генетичні та спадкові захворювання;

2) надати учням можливість проявити ініціативу і самостійність;

3) стимулювати використання різноманітних методів вивчення теми: інтерв'ю, вивчення літератури, пошук інформації,виготовлення і використання наочності;

4) закріпити навички оформлення результатів своєї роботи та складання повідомлень за її результатами;

5) презентувати рекомендації щодо здорового способу життя.

Дисципліни, що залучаються до проекту:

Біологія (базова дисципліна)

Фізичне виховання (допоміжна дисципліна)

Етап 3. Вибір методів і матеріалів для роботи над проектом.

Різноманітність методів для виконання проектів надзвичайна – це можуть бути інтерв'ю, соціальне опитування, анкетування, вивчення літератури, екскурсії, пошук інформації в мережі Інтернет тощо. Досить важливо ознайомити учнів з їх можливостями, але давши їм право вибору.

Методи роботи:

Робота з підручником;

Опитування учнів школи;

Пошук інформації в мережі Інтернет;

Робота з додатковою літературою;

Інтерв'ю;

Побудова діаграм;

Виготовлення колажу;

Виготовлення плакату-антиреклами;

Бесіда з лікарями;

Матеріали, необхідні для виконання проекту:

Літературні джерела;

Малюнки, фотографії;

Телевізор.

Етап 4. Робота над проектом.

Займає основний час, відведений на проект. Термін роботи визначаю сама, виходячи з термінів навчальної теми. Основну роботу учні можуть проводити як на уроках, так і в позаурочний час. У цілому робота над даним проектом триває близько двох тижнів.

Організація роботи: робота групами. Групи формуються за бажанням учнів.

Під час організації та координації діяльності учнів над проектами особливу увагу звертаю на:

ØСтворення груп для спільної роботи на основі психологічного сумісництва;

ØХід збору інформації з різноманітних джерел та якість її опрацювання;

ØВибір напрямків діяльності;

ØОрганізацію екскурсій ( у разі необхідності);

ØНалагодження особистісного спілкування;

ØКонсультації спеціалістів (вчителів - предметників, працівників медичних закладів, наукових співробітників природоохоронних закладів, фахівців у галузях реклами та ін..);

ØЗапрошення до співпраці тих, хто зацікавився ( в тому числі батьків);

ØНеодноразове спільне обговорення проектів;

ØЯкість створених комп'ютерних презентацій, газет, публічних виступів, відеофільмів і т. ін..;

ØКритерії оцінювання роботи;

ØФормування планів практичної реалізації проектів;

ØПсихологічну готовність до публічного виступу, захисту презентацій.

Під час виконання проекту вчителю необхідно пам'ятати про основні правила роботи в малих групах та роботи в парах:

В пари та групи не розділяються, а об'єднуються;

Робота в парах і групах забезпечує високий рівень обміну інформацією і низький рівень розбіжності думок;

Учасники вдосконалюють свої вміння спілкування, вільно висловлювати, обговорювати і аргументувати свою думку, критично мислити, слухати;

Учасники групи розвивають вміння слухати інших, погоджуватися чи не погоджуватися, поважати думки і погляди учасників, критикувати ідеї, а не людей (краще пропонувати, а не критикувати), не засуджувати ні себе, ні інших;

Творчі інтелектуальні конфлікти є продуктивними при вирішенні проблеми;

Слідкувати за мовою тіла (контакти очима, доброзичлива посмішка, кивок, підбадьорювання)

Свою місію вчителя під час підготовки проектів бачу в тому, щоб бути поруч, допомагати, ненав'язливо керувати, спрямовувати, координувати, консультувати, долати конфліктні ситуації, підтримувати бажання пізнавати і творити.

Етап 5. Презентація проекту.

Важливим аспектом проектної технології є оформлення роботи. Коли інформація зібрана, оброблена і висновки підведені, учні працюють над оформленням зібраних матеріалів та оформлення кінцевого результату роботи.

Для оформлення результатів учні можуть використати різну форму. Результати анкетувань, соцопитувань, інтерв'ювань оформлюються у графіки, схеми, діаграми, таблиці. Результати оформлюються в цифрах, відсотках, балах, узагальнених поняттях тощо.

Роботи в малих групах над інформаційними джерелами в ресурсах Інтернет, ЗМІ, бібліотеках, підприємствах, лабораторіях, природоохоронних територіях можуть бути оформлені у вигляді:

üАтласу;

üВідеофільму;

üВиставки;

üГазети, журналу;

üДовідника;

üГри;

üМультимедійного продукту;

üПостановки;

üПрогнозу;

üСвята

üКолекції;

üМоделі тощо.

Алгоритм виконання проекту

Мета: практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань

• 1.Інструктаж.

Учитель повідомляє учням мету, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдання

2. Розподіл на групи

3. Виконання завдань

Учитель забезпечує учасникам проекту максимуму можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці

4. Представлення групами, окремими учнями результатів виконання завдання.

5. Загальне обговорення результатів.

Діяльність учня і вчителя в системі проектного навчання можна подати у формі таблиці, наведеної нижче.

Діяльність учнів і вчителя в системі проектного навчання.

Персональна відповідальність учнів за успіх колективного дослідження не лише мобілізує їх творчу активність та пошуки шляхів кооперативної співпраці, а й гарантує їх особливу довіру до зроблених самостійно важливих висновків, посилює рівень усвідомленості, розвиває пошукові вміння.