урок на тему "Сучасні критерії виду"

Урок № 7

Тема: Сучасні критерії виду.

Мета: розглянути поняття біологічного виду; навчити розрізняти представників різних видів за морфологічним критерієм; навчити встановлювати належність чи неналежність того чи іншого організму до певного виду чи таксону; проаналізувати критерії виду; розвинути навички класифікації для встановлення систематичного положення організму; навчити аналізувати ступінь подібності та відмінності між представниками різних таксонів; виховати дбайливе ставлення до біорізноманіття в живій природі.

Обладнання та матеріали: презентація, відео, ноутбук.

Хід уроку

I. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань.

Бліц-перевірка знань за темою “Вступ”

1). Дотик до листка мімози соромливої спричиняє її провисання. Назвіть властивість.

А. обмін речовин В. спадковість

Б. розвиток Г. подразливість

2). До якого рівня організації живої матерії належить об'єкт

А. молекула В. клітина

Б. тканина Г. біоценоз

3). Які неорганічні речовини складають основну частину живих систем

А. O, C, H, N В. H2O, CO2

Б. полісахариди, білки, жири,

 нуклеїнові кислоти Г. C2H5OH, NaCl

4). Чим відрізняється біологічна система від екосистеми:

А. біологічна система, на відмінну від екосистеми — це система взаємопов'язаних фізичних елементів;

Б. біосистема — це структурне і функціональне об'єднання тільки живих організмів;

В. біосистема — це структурне і функціональне об'єднання абіотичної і біотичної частини природи;

Г. біосистема — сукупність хімічних реакцій у живих організмах

5). Ключові принципи сталого розвитку:

А. принцип раціоналізації споживання, принцип “екологізації” виробництва;

Б. збереження вцілілих і відновлення до рівня природної продуктивності ряду екосистем, які деградували, нормалізація чисельності населення, формування соціально-орієнтованої ринкової економіки;

В. принцип обережності, принцип “передбачити та запобігти”, принцип балансу між ресурсами і забрудненням, збереження багатства на нинішньому рівні, “забруднювач платить”;

Г. принцип соціальної справедливості, принцип міжнародного співробітництва, принцип забезпечення гарантій доступності для одержання екологічної освіти

6). Установіть відповідність між функціональним процесом і рівнем організації живої матерії:

1. поділ клітини навпіл А. екосистемний

2. мітоз і мейоз Б. популяційно-видовий

3. нервова регуляція функцій В. організмовий

4. кругообіг речовин та енергії Г. клітинний

 Д. молекулярний

7). Виберіть ознаки, що характеризують зайця білого:

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

З колись численного ряду хоботних нині залишилося всього два види — африканський та індійський слони. Африканські слони об'єднують два види слон саванний (Loxodonta africana)та слон лісовий (Loxodonta cyclotis). Індійські слони у сучасній фауні представлені лише одним видом - Elephas maximus, назва якого українського роду збігається з назвою роду. Чому це різні види?

План уроку

1. Критерії виду.

2. Основні структурні одиниці виду.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Критерії виду

Вид – сукупність особин, що володіють спадкоємною подібністю морфологічних, фізіологічних і біологічних особливостей, що вільно схрещуються й дають плідне потомство, що пристосувалися до певних умов життя й, що займають у природі певний ареал

Вид являє собою одну з основних форм організації живого. Однак визначити, чи належать дані особини до одного чи виду ні, іноді буває важко. Тому для рішення питання про приналежність особин до даного виду використовується цілий ряд критеріїв:

1. Морфологічний критерій – подібність зовнішньої та внутрішньої будови організмів. Передбачає виділення та опис зовнішніх ознак у особин одного виду. Найзручніший метод, який широко застосовується в систематиці. Є винятки — це види-двійники, вони морфологічно однакові, але відрізняються за іншими критеріями.

2. Географічний критерій – заснований на тім, що кожний вид живе в межах певного простору (ареалу). Але у величезної кількості видів ареали збігаються, або перекриваються. Крім того, існують види, які не мають чітких меж поширення, а також види-космополіти (ряска, кімнатна муха, рудий тарган), що мешкають на величезних просторах суходолу та Океану.

3. Екологічний критерій – припускає, що кожний вид характеризується певним типом харчування, місцем перебування, строками розмноження, низкою чинників зовнішнього середовища, які є необхідними для існування, тобто вид займає певну екологічну нішу. Наприклад, жовтець їдкий росте на заплавних луках, а жовтець повзучий — по берегах річок. Однак існують види, які не мають суворої екологічної приуроченості.

4. Генетичний критерій (цитогенетичний, каріотипічний) – пов'язаний з вивченням кількості хромосом та особливостей вивчення їхньої будови. Для кожного виду характерний свій набір хромосом, їх число, розміри та форма. Саме ці особливості визначають генетичну відокремленість як головну ознаку виду. Це пояснюється тим, що особливості та кількість хромосом впливають на перебіг мейозу й забезпечують відносну генетичну ізоляцію видів у природі. Однак, коли міжвидове схрещування все ж відбулося, гібридні особини є стерильними, або мають меншу життєздатність. Один з найнадійніших критеріїв, однак і він не є абсолютним. Усі шість видів-двійників малярійного комара мають такий же кількісний склад хромосом, що і людина (46 хромосом), таку ж кількість має і люпин.

5. Фізіологічний критерій полягає в подібності процесів життєдіяльності особин одного виду.

6. Репродуктивний критерій — неможливість схрещування особин різних видів через морфологічні, етологічні, каріотипічні та інші відмінності. Але й цей критерій “спрацьовує” не завжди: встановлено чимало різних видів які схрещуються між собою й дають плідні гібриди (заєць-біляк/заєць-русак, одногорбовий/двогорбовий верблюди, терен/алича...

7. Біохімічний критерій — аналіз особливостей будови і складу макромолекул та перебігу певних біохімічних реакцій.

По одному із критеріїв не можна точно розрізняти види між собою. Визначити приналежність особини до конкретного виду можна тільки на підставі сукупності всіх або більшості критеріїв.

Основні структурні одиниці виду

У природі види ізольовані один від одного. Проте й особини одного виду в середині ареалу поширені нерівномірно. В його межах, місця сприятливі для їх існування, чергуються з ділянками непридатними для їх життя. Через те всередині ареалу вид розпадається на дрібніші популяційні види особин. Популяція — сукупність особин одного виду, які упродовж багатьох поколінь існують у межах певної території виду, вільно схрещуються і відносно ізольовані від інших популяцій виду.

Вищою структурною одиницею в межах виду в рослин і тварин є підвиди, які можуть відрізнятися один від одного різними ознаками: зовнішнім виглядом, особливостями будови, поведінкою, фізіологічними функціями... Підвид — географічно, або екологічно відокремлена частина виду, особини якої під дією чинників середовища набули стійких особливостей, що відрізняють їх від інших підвидів.

Отже, популяції і підвиди є формами існування біологічного виду, що забезпечують його пристосованість до конкретних умов існування в межах території ареалу.

V. Узагальнення, систематизація та контроль знань та навичок.

1. Звичайна лисиця, що мешкає в декількох районах утворює кілька географічних форм, поступово змінюють один одного. Найпівнічніші лисиці, що живуть в лісовій зоні, найбільші. Лисиці степів і напівпустель - дрібніші. Ще дрібніші лисиці, що живуть в середньоазіатських пустелях, і найдрібніші лисиці живуть в Афганістані, Пакистані та Індії. Чим південніше живуть лисиці, тим довший у них хвіст і вуха.

2. Малярійний комар зустрічається і в тих районах Європи, де малярії ніколи не було. Крім того, в одних частинах він вважає за краще харчуватися людською кров’ю, а в інших - виключно кров’ю домашніх тварин; в одних районах він розмножується в солонуватій воді, а в інших - тільки в прісній. Зовні ці форми майже невиразні, відомі поки відмінності які стосуються особливостей структури яйця, числа і гіллястості щетинок у личинок.

Питання до класу.

1. Про які критерії йдеться в прочитане уривку?

2. Про різних або про один вид йдеться в уривку?

3. Зробіть висновок з прочитаного уривку.

VI. Підбиття підсумків уроку.

VII. Домашнє завдання.

Повторити параграф 4, вивчити конспект.