Урок "Образ головного героя Ничипора Варениченка, його еволюція від правдошукача до розбійництва"

Москаленківський навчально – виховний комплекс

«Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І -  ІІІ ступенів» Чорнобаївської районної ради Черкаської області

 

 

 

 

 

 

 

 

Образ головного героя Ничипора Варениченка, його еволюція від правдошукача до розбійництва

 

 

 

 

Урок з української літератури,

проведений у  10 класі

вчителем української мови і літератури

Казарєзовою Валентиною Олексіївною

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Образ головного героя Ничипора Варениченка, його еволюція від правдошукача до розбійництва.

Мета. Розкрити характер героя роману у всій його психологічній складності , з’ясувати причини , що привели Чіпку до морального падіння. Розвивати навички монологічного зв’язного мовлення , виразного читання. Виховувати найкращі риси народної моралі й етики ; засуджувати зло , черствість , байдужість . Усвідомити значення правильності життєвого вибору для становлення і самореалізації людини .

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу .

Обладнання: 1) план «Порівняльна  характеристика  Чіпки і Грицька» ;  

2) ілюстрації до твору; 3) проблемне запитання «Чи варто виправдовувати Чіпку?»;  4) девіз уроку: « Роман Панаса Мирного - це роздуми про незреалізовану « пропащу силу»  людини, яка народжена була для справ, можливо, значних і прекрасних, але яка так і не розкрилася в своїх потенційних якостях і можливостях» ( О. Гончар ).                                                                                                                                             Хід уроку

          I.Орієнтовно-мотиваційна частина.                     На попередньому уроці ми з’ясували творчу історію роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» , жанр твору і проблеми. Ми довели, що це твір про нищення історичної пам’яті, про важке ярмо на шиї українського народу, про несправедливість і жорстокість суспільства, яке нехтує всіма нормами моралі, породжує моральних калік –« пропащу силу».                                                                                                   - Яка тема роману?                                                                                                                                                           - Назвіть проблеми твору.                                                                                                                -Перевіримо знання учнями тексту твору за допомогою тестів.

1.Роман П. Мирного та І. Білика « Хіба ревуть воли , як ясла повні?» є:                а) побутово-психологічним;                                                                                                                                            б) соціально-психологічним;                                                                                                                                            в) соціально-історичним.                                                                                                                                            2. «Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» – так визначив своєрідність складної композиції роману                                         

     а) І. Франко;                         б) М.Коцюбинський;                                                                                                                                                          в) О.Білецький.                                                                                                                                                                        3. Про кого з героїв сказано: «Одно тільки в нього неабияке - дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка» :                                                                                                                              а) про Чіпку;             

     б) про Максима Ґудзя;   

     в) про Грицька.     

  4. Хто з героїв мріяв про хату теплу, жінку-любку та малу дитину?   а) Чіпка;     б)Грицько;       в)Максим.                                                                                   

  5. Однією з найтрагічніших жіночих постатей в українській літературі є :               а) Галя;     б) Христя;     в) Мотря.                                                                                                 

 6. Про кого сказано: «І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала, і сторонився він людей далі та далі» ?                                                                      а) про Максима ;     б) про Грицька;     в) про Чіпку .

 7. Хто писав Чіпці прохання до суду, щоб повернути землю?

 а) Чижик ;     б) Порох;    в) Шовкун.

8.Хто з героїв казав про Чіпку: «У Чіпки й серце добріше, й душа чистіша. А що він п’є?.. То його лихо п’є…недаром він хвалився ним!..»

 а) Мотря ;    б) Христя;    в) Галя.

9. Кого селяни вибирають членом повітової земської управи?

а) Максима;    б) Чіпку;    в) Грицька.

10.Хто сповістив у волость про кривавий злочин Чіпки?

а) Галя;    б) Мотря;    в) Христя.

11. З чого почалася трудова діяльність Чіпки?

   а) пас вівці;     б) обробляв землю;     в) наймитував.

12. Чим закінчилося розбишацьке життя Чіпки?

   а) його арештували й відправили до Сибіру;

   б) Чіпка облишив таке життя і почав працювати;

   в) зайнявся торгівлею різного краму.

ВІДПОВІДЬ:1.б  2.в 3.а  4.б  5.в  6.в  7.б  8.б  9.б  10.б  11.в  12.а.

 Самооцінювання  тестів.

 

ІІ.Операційно-виконавча частина.

Тема уроку-дослідження з елементами літературного суду.

Мета уроку. Девіз уроку.

« Життя прожити-не поле перейти.» Справді, прокласти рівну стежку через поле-і то нелегко, а життя –річ складніша: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де – на  вибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло. Тільки сильна і добра людина може пройти свій життєвий шлях гідно, не розгубившись, не розтративши духовних скарбів, доброти й любові, гідності й честі.

    У прислів’ях і приказках наш народ відтворив свій моральний кодекс : «Все добре переймай, а зла уникай», « З ким поведешся, в того й наберешся», «Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше» , «Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько», «Добре ім’я - найкраще багатство».

     - Чи сповідував у своєму житті ці святі моральні принципи головний герой роману Чіпка Варениченко? Що призвело його до морального падіння?

      1. Перевтілення в літературного героя.

Прослухайте сповідь Ничипора Варениченка. (Учень розповідає стисло-3-5 хв.).

     2. Давайте доведемо правдивість слів Чіпки цитатами з твору, над якими ви працювали вдома. ( Додаток 2).

    3.Доля Чіпки викликає у нас неоднозначні думки. Проведемо літературний суд. Проблема суду : «Чи варто виправдовувати Чіпку?» Для цього потрібно 2 групи: захисники і обвинувачувані. Прошу бажаючих зайняти свій сектор. Інші учні залишаються суддями. ( Додаток 1).

     Слово надається захисникам, а потім обвинувачувачам.

     - То яке ж рішення літературного суду? Зробимо висновок. Хто бажає висловити рішення?

    Висновок учителя. Як кріпосницький, так і буржуазно-поміщицький лад нівечать кращі сили народу. Тільки за інших умов такі люди, як Чіпка, змогли б знайти своє місце в суспільстві і своїм природним обдаруванням принести велику користь. Та для цього слід змінити лад. Криваві злочини Чіпки викликають у нас осуд. Героя не можна виправдати. Він став злочинцем, повинен відповісти перед законом.

Учитель. Дійсно, з правдошукача Чіпка перетворився у злочинця. Найблагородніші пориви Чіпки перекреслюються злочином, який не можна виправдати.

4. Перевіримо індивідуальне домашнє завдання – план порівняльної характеристики Чіпки і Грицька.

                      1. Спільні риси Чіпки і Грицька:

а) бідняцьке походження, тяжке дитинство;

                                б) працьовитість, любов до хліборобства;

                                в) прагнення до чесного трудового життя.

                           2. Відмінне в персонажах:

     а) нетерпимість Чіпки до всякої кривди, співчуття бідним;     Грицькова байдужість до всього, що не торкається його особисто;

                               б) Чіпка – сміливий, активний, дійовий;

Грицько – покірний, боязливий, обмежений.

3. Висновок. Чіпка стає « пропащою силою».

Грицько пристосовується і стає поважним хазяїном.

5. –Яке значення має портрет у розкритті характеру Чіпки? (Дослідження учня).

  У побудові твору важлива роль належить портретним описам. Знайомлячись із Чіпкою в різні періоди життя, ми помічаємо зміни в описі його зовнішності. На початку твору (с.6) .Останній портрет Чіпки (с.333-334). У 1 описі «погляд бистрий, як блискавка», підкреслює силу, духовну міць. У 2 описі –«грізний погляд» говорить про злу, жорстоку людину.

6. Запрошуємо до слова юного художника, який підготував малюнки до твору. Захист малюнків ( Чіпка на полі; Чіпка в кайданах).

7. З’ясуємо,  чи спадковість має вплив на формування характеру героя? (Дослідження учня «Генеалогія Чіпки Вареника».

8. Заслухаємо усний твір «Невідправлений лист Чіпці». (Випереджувальне індивідуальне домашнє завдання). (Додаток 3).

       - Яке ваше враження від листа?

Орієнтовна відповідь учня: «Мене до глибини душі зворушив цей лист. Адже він примусив задуматись над долею Чіпки, над вічними моральними поняттями добра і зла; зворушує лист формою звертання до Чіпки, риторичними запитаннями, схвильованим тоном розповіді).

9. За допомогою методу «Відкритий мікрофон» підведемо підсумок уроку.

          - Образ Чіпки мене схвилював…

• Цей образ мене навчив…
• Чіпка – «пропаща сила», бо…

                - Твір актуальний на сьогодні, бо…

10. Підсумок учителя. Гіркий досвід Чіпки примушує нас замислитись над моральними цінностями, над суттю людського буття, над історією свого народу. Пристрасть до алкоголю, невміння правильно оцінити свої вчинки викликають осуд.

    - Чи згідні ви із словами О. Гончара ( девіз уроку)?

III. Рефлексивно-оціночна частина.

IV. Домашнє завдання.

Підготуватись до уроку-семінару «Жіночі образи роману»(по творчих групах).

ДОДАТКИ

Додаток 1

ЗАХИСНИКИ

1. Мені жаль Чіпку, який ще з дитинства був викинутий на узбіччя. Вузьке коло тих, хто його любить: баба, мати, дід Улас, Грицько.

І тільки тоді, коли Чіпка став хазяїном, громада визнала його.

 І громада ж знову легко його відкинула, коли парубок став безземельним. Жодна душа не стала його обороняти.

2.                                Не будемо відкидати такого фактора, як спадковість: батько був людиною з темним минулим. Щось кримінальне, мабуть, передалося й синові. Самотність – це страшна річ. Вона породжує страшні думки про свою неповноцінність.
3.                                Мені теж жаль Чіпки, особливо в роки дитинства. Мати з постійною думкою про нестатки, повернувшись із поля ,кричить, коли син «з’їсть лишній кусок хліба чи покачається у калюжі…То не огонь паше, то лице Мотине; то   не іскри сиплються, - то її прокльони та духопелики…» І син не злюбив матері, не слухав її, часто був лютий на неї. Не проходять кривди безслідно. Ставши дорослим, Чіпка не раз ображав Мотрю, піднімав на неї руку, обкрадав, зневажав.
4.                                Коли Чіпка мав нормальні умови життя і праці, землю і повагу громади, тоді він був самим собою. А змінюються умови існування – чи то спадковість прокидається, чи то зло велике в душі назбиралося. Чіпку поступово покидають близькі люди, а осоружне товариство підбиває на всі злочини. Перший нерозкритий злочин породжує новий.

ОБВИНУВАЧУВАЧІ

1. У Чіпки ніколи не було безвихідного становища. Тільки нетерпіння і злість на людей керували ним, штовхали на падіння.

2. Чіпка прагнув відплатити за завдані болі своїм кривдникам, але його шлях боротьби – «кривава стежка», по якій він скотився до того, що став бити наосліп, перетворившись у справжнього розбійника, вбивцю. Чіпка – «пропаща сила».

3. Для мене Чіпка – злодій, розбишака, п’яниця і вбивця, якому немає виправдання. Сама Галя зростала серед грабежів  і пияцтва, мала перед собою недобрий приклад батька й матері, але зуміла зберегти чисту душу. Двічі Чіпка ставав хазяїном і двічі опускався до пияцтва, крадіжок. І обидва рази через те, що зустрічалися йому на життєвому шляху перепони, які він не хотів долати.

4. Бородай не змушував Чіпку тяжко працювати, не знущався з нього. Він пожалів Мотрю і взяв сина її в найми. Він не позивався з Чіпчиною матір’ю. Отже, він був хорошою людиною, а Чіпка був поганим робітником. Якщо йому не подобалася робота, то хіба це означало, що потрібно спалити хазяїну двір…

5. Чіпка не жалів матір, свою дружину. Узяв у матері останні гроші, та, не добившись землі, пропив їх.

6. Чіпка зі своєю «правдою» довів до самогубства Галю, залишив сиротою маленьку дівчинку, тому що всіх її родичів вирізав. Чіпки мені не шкода. Це зла людина, він шукає легкого хліба в житті, замість того, щоб боротись із труднощами, мстить за свої невдачі всім навкруги.

 

РОБОТА  З  ТЕКСТОМ  ТВОРУ

Додаток  2

1. Тяжке дитинство, умови недоброзичливості, ворожості. (с. 23).

2. Бабусині казки, допитливість Чіпки. (с. 25,26).

3. Розповіді діда Уласа про батька Чіпки. (с.45).

4. Любов Чіпки до землі. (с.6). Чіпка – хлібороб. (с.49).

5. Втрата землі, ненависть до гнобителів, до людей. (138-139; 158).

6. Пияцтво і грабунки. (с.156, 185).

7.Одруження з Галею. (с.276-277).

8. Чіпка – член повітової земської управи. (с. 299).

     Виведено з управи «по неблагонадійності» ; стежка помсти. (с.321).

9. Грабунки, вбивства зводять нанівець протест Чіпки. (с.322).

 

НЕВІДПРАВЛЕНИЙ  ЛИСТ  ГЕРОЮ

Додаток 3

               Правдошукачу Чіпко!

 Прочитала про тебе роман і ще глибше стала розуміти проблему добра і зла. Наш світ – добрий і злий, милосердний і жорстокий. Коли нам добре, ми називаємо світ світлим і ясним, а коли важко, то темним. Яким же він був для тебе, Чіпко? Знаю, що і ясним, і темним, бо в тобі переплелися працьовитість справжнього хлібороба, допитливість і розум , з одного боку, ненависть за свою долю, прагнення відплатити кривдникам за завдані болі, з другогобоку. Твоя «крива стежка» привела до розбійництва, вбивства. Та чи усвідомлюєш ти свою провину, коли піднімав руку на матір, виганяв із хати, коли через тебе Галя наклала на себе руки?

         Якої ж ти правди шукав? Чи дійсно щирим було твоє юнацьке бажання побороти кривду? Чи покаявся ти після арешту? Здається, ні. Страшно звучали твої останні слова: «Грицьку! Поклонись матері…Скажи: хай мене дожидає в гості, коли не сконає до того часу…»

         Ці слова, з погляду споконвічного непорушного закону українського народу – «Шануй батька й матір свою», засвідчують остаточне твоє моральне виродження. На своїх життєвих стежках ти втратив честь, совість, сумління.

         Людині властиво помилятися, страждати і майже навпомацки шукати дорогу до правди. Та зло перемогло тебе, Чіпко, зробило тебе злочинцем. І ти повинен відповісти за свої гріхи. Ти заслуговуєш презирства. Але пам’ятай, Чіпко, що зло не всесильне. У людей чесних, совісних, милосердних воно звити гніздо не може.