Українська література 5 - Б клас учитель
Урок № Дата
Тема: Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту й форми загадок.
Мета: детальніше ознайомити учнів із загадкою як жанром усної народної творчості, її різновидами, тематикою та особливостями; дати поняття про народну загадку, роль метафори в ній; розвивати логічне мислення, кмітливість, уяву, увагу; виховувати допитливість, інтерес до фольклору, зокрема до народних загадок.
Обладнання: підручник, пелюстковий кросворд, ребуси.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Епіграф до уроку:
Така поетична, весела, смілива,
як схованка мудрості вічно живе.
А ще дуже стисла, лукаво-кмітлива,
Веселкою в небі грайливо пливе.
(Загадка)
Хід уроку
І Організаційний момент
З’ясування емоційної готовності учнів до уроку
(діти малюють в зошитах смайлики)
ІІ Перевірка домашнього завдання
ІІІ Мотивація навчальної діяльності
Пропоную вам розв’язати пелюстковий кросворд. Необхідно правильно вписати відповіді, щоб у виділених кружечках прочитати тему уроку, над якою ми будемо сьогодні працювати.
1. Як називається фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події? (Казка)
2. Який синонім можна добрати до слова коштовність? (Скарб)
3. Антонім слова важко. (Легко)
4. Як записати слово робота п’ятьма буквами? (Праця)
5. Як називали дівчину в казці, що відгадала всі загадки пана? (Мудра)
6. Група речень, об’єднаних спільним змістом, головною думкою і граматично, - це (Текст)
7. Не кущ, а з листочками, не людина, а навчить. (Книга)
ІV. Повідомлення теми, мети уроку
Отже, сьогодні на уроці піде мова про загадку, про цю схованку народної мудрості.
Ми з вами детально ознайомимося із загадкою як видом усної народної
творчості, її різновидами, тематикою та особливостями; з’ясуємо поняття
«народна загадка» та роль метафори в ній; а також навчимося визначати
види загадок та відгадувати їх.
V. Вивчення нового матеріалу
- Як ви гадаєте, чому цей жанр має таку назву? Від якого слова вона вона
походить? (Від слова «гадати» - думати, здогадуватися)
Загадка є свідченням гостроти розуму, яскравого, образного сприйняття й розуміння ними світу. Саме слово загадка вказує на те, що цей вид фольклору апелює до людської думки – гадки. Умінню відгадувати загадки колись надавали великого значення. Воно було мірилом мудрості й розуму.
Від цього вміння залежала подальша доля людини.
- Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки. («Мудра дівчина», «Котигорошко», «Летючий корабель»)
- Що сказано про загадки у підручнику?
(Учні ставлять один одному питання за змістом прочитаного)
- Загадкою називаються короткі стислі поетичні твори, в основі яких лежить метафоричне запитання.
- А що ж таке метафора?
Метафора – перенесення рис живої істоти на предмет чи явище. Наприклад: перешіптуються листочки, сміється сонце, стогне буря. Цей художній засіб робить нашу мову образною, поетичною.
Метафора (від грецького — переміщення, віддалення) — перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності.
Про історію загадок нам розкаже______________
Загадки виникли дуже давно, коли людина ще не розуміла багатьох явищ природи, боялася й обожнювала їх. Щоб пристосуватися о диких тварин, до небесних явищ (грому, блискавки), до різноманітних духів та дивовижних істот, в яких тоді вірили, їм давали умовні імена, назви, щоб не прогнівити їх.
Дуже цікаво відбивають загадки народний світогляд, наприклад, про день і ніч, які ворогували між собою: "Сестра до брата в гості йде, а брат від сестри втікає".
Потім загадки використовувались у дипломатичній справі. Це було ще в ті часи, коли держав було мало, а землю в – основному населяли племена чи нечисленні народи. Посланці тоді говорили "таємничою мовою", щоб перевірити кмітливість супротивника, а також з метою приховати свої наміри.
Цей малий фольклорний жанр збирали й вивчали І. Франко, П. Чубинський, Б. Грінченко. Загадки продовжують створювати і сьогодні.
VІ. Визначення видів загадок
Схема "Види загадок"
- Які, на вашу думку, загадки називаються народними?
- А які це – літературні?
Часто літературні загадки закінчуються відгадкою. Поети люблять створювати загадки так, щоб у римуванні ховалася відгадка. Ось,наприклад, загадка Д.Білоуса:
А відгадайте-но: що я таке?
Всі хочуть, як народиться дитина,
Щоб я було красиве і дзвінке,
Бо носить все життя мене людина.
(Ім’я)
Є загадки особливі. Це – акровіші. Про них ви дізнаєтеся із наступного вірша.
Учень. Що таке акростих?
- Ти, Максимку, щось притих.
- Я читаю акростих!
- Що ж воно таке за штука? –
Запитав дідусь онука.
- Перші літери рядків
Зверху вниз я разом звів,
Ось і вийшло слово з них,
Це, дідусю, акростих!
То що ж таке акростих?
Учні. Щоб відгадати актовірш, треба прочитати перші літери кожного рядка вниз.
Акровірш (акростих) – це вірш, написаний так, що початкові букви рядів, прочитані згори вниз, утворюють словосполучення-відгадку.
Наприклад, Чим хата багата?
Хата мною багата.
Людям брат я і друг.
І коли вже я у хаті –
Буде й пісня навкруг!
А тепер повідгадуємо загадки-новотвори. Виникли ці загадки нещодавно, але одразу стали популярними. До загадок-новотворів відносяться ребуси, головоломки, жартівливі запитання, кросворди.
Підказка - і в лева є своя...
Підказка - чи то страва, чи то риба або, навіть, чуприна.
На основі поданих слів скласти загадки:
1. Крейда – білий зайчик, дошка – чорне поле, пише – скаче;
2. Місяць – золотий серп або мідна підкова, нічне небо – темний луг, перебуває у певному місці – загублено.
Зразок. Білий зайчик чорним полем скаче.
VІІ. Підсумок уроку
-Діти, яка ж була мета нашого уроку. Чого ви навчилися, що пізнали?
- Загадка – це…
- Хто збирав і вивчав загадки?
- Загадки бувають таких видів…
Сьогодні на уроці ви доторкнулися до мовної скарбниці нашого народу, до його чарівного світу мудрості.
VІІІ. Домашнє завдання
1. Вивчити напам’ять 5 загадок.
2. Намалювати ілюстрації до них (2-3)
Послухайте варіант мною складеної загадки-віршика.
І сміється, і регоче,
Скаче, плаче, як захоче.
Все підкаже, все розкаже.
Поки спати він не ляже.
Хто він – швидко розгадай,
Руку вгору підіймай.(телевізор)