Урок "Оксана Радушинська “Метелики в крижаних панцирах” (скорочено). Коротко про письменницю. Історія написання, символіка назви повісті"

Урок розроблено

Чифурко Іриною Євгенівною, вчителькою української мови і літератури Чернівецької гімназії №11

Тема: Оксана Радушинська “Метелики в крижаних панцирах” (скорочено). Коротко про письменницю. Історія написання, символіка назви повісті.

ТЛ: психологічна повість.

Очікувані результати навчання:

учень/учениця:

•                  свідомо слухає художні твори, у яких різноаспектно розкрито характер і долю особистості, навчальну інформацію про життєпис і творчість письменників/письменниць [9 МОВ 1.1.1];
•                  відповідає на запитання за змістом почутого навчального матеріалу та художнього твору, акцентуючи увагу на важливих деталях [9 МОВ 1.1.2-1];
•                  виявляє важливі деталі художніх творів для ілюстрування власного розуміння почутого [9 МОВ 1.4.1-2];
•                  обґрунтовує зв’язок художнього твору із власним досвідом для оптимізації власної діяльності, зокрема в нових обставинах, прийняття рішень у різних ситуаціях [9 МОВ 1.4.5-1];
•                  доречно використовує цитати з художніх творів для підтвердження та увиразнення власних поглядів, ідей, переконань [9 МОВ 1.6.1-3];
•                  застосовує різні види критичного читання художніх творів [9 МОВ 2.1.1- 1];
•                  використовує різні складники художніх творів [9 МОВ 2.1.2-1];
•                  інтегрує інформацію, подану в різні способи у цифровому середовищі [9 МОВ 2.2.5];
•                  формулює логічні та послідовні висновки на основі аналізу художніх творів [9 МОВ 2.2.7-1];
•                  передає художній текст словесно та графічно, узагальнюючи, інтерпретуючи [9 МОВ 2.6.1];
•                  створює самостійно тексти, використовує різні форми їх презентації для досягнення відповідної комунікативної мети [9 МОВ 3.1.5-1];
•                  виконує різні ролі у груповій онлайн-комунікації, обирає потрібні стратегії співпраці в різних ситуаціях спілкування [9 МОВ 3.2.2-1];
•                  використовує результати власної мовотворчості для особистісного самовираження [9 МОВ 4.2.1].

Види навчальної діяльності: емоційне налаштування “Мій настрій”, методи “Асоціативний кущ”, “Факт – Думка – Запитання” і “Незакінчені речення”, вправи “Таємниця метелика: погляд крізь час”, “Книга починається з обкладинки”, “Очікування”, “Зірковий рейтинг обкладинки”, “Передбачення”, “Стоп-кадр”, “Слово-якір”,  “Крижаний панцир і мої крила”, випереджувальне завдання, завдання-експеримент, завдання “Довіряй, але перевіряй”, літературознавчий коментар, фізкультхвилинка, відеозал, ситуативне завдання “Мова толерантності”, робота з текстом “Спринт”, робота в парах, робота в групах.

Обладнання: мультимедійний комплекс, презентація, портрет Оксани Радушинської, стікери метеликів різного кольору, заготовки для вправи “Асоціативний кущ”,  обкладинки до книги “Метелики в крижаних панцирах”, зірочки для оцінювання вправи “Зірковий рейтинг обкладинки”, магічна куля для вправи “Передбачення”, відео про письменницю, таблиця до методу “Факт – Думка – Запитання”, рекомендації до ситуативного завдання “Мова толерантності”, емодзі, цитати до завдання “Довіряй, але перевіряй”.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами дослідження та розвитку критичного мислення.

Урок формує такі компетентності:

•         вільне володіння державною мовою;
•         здатність спілкуватися іноземними мовами;
•         математична;
•         інноваційність;
•         інформаційно-комунікаційна компетентність;
•         екологічна;
•         навчання впродовж життя;
•         громадянські та соціальні компетентності;
•         культурна;
•         підприємливість і фінансова грамотність.

Наскрізні вміння:

•                  читати з розумінням;
•                  висловлювати власну думку усно і письмово;
•                  критично та системно мислити;
•                  діяти творчо;
•                  виявляти ініціативність;
•                  здатність логічно обґрунтувати позицію;
•                  конструктивно керувати емоціями;
•                  оцінювати ризики;
•                  приймати рішення;
•                  розв’язувати проблеми;
•                  здатність співпрацювати з іншими людьми.

У кожному своєму слові, котре залишаю на папері,

в комп'ютері чи у просторі, я прагну зберегти оту думку,

яка сповнює серце ладом, яка допомагає бачити красу в

дрібних, звичайних, буденних речах.

Не для того, щоб переінакшити світ.

А для того, щоб додати до нього зовсім трішки любові.

О.Радушинська

ХІД УРОКУ

 І. Організаційний етап

1. Привітання.

2. Емоційне налаштування “Мій настрій”.

Учні обирають стікер метелика певного кольору, що відповідає їхньому настрою і коротко пояснюють свій вибір. Метеликів прикріплюють на дошку, створюючи панно.

II. Актуалізація опорних знань

1. Метод “Асоціативний кущ”.

Діти відповідають, з якими словами у них асоціюється слово “метелик”. Учні формують асоціації, учитель підводить до теми внутрішньої боротьби та сили духу.

2. Вправа “Таємниця метелика: погляд крізь час”.

Учні опрацьовують матеріал за покликаннями і готують короткий (5-6 речень) виступ, який розповідають однокласникам.

https://www.svitstyle.com.ua/shho-oznachaye-metelyk-symvolika-biologiya-ta-kulturni-sensy/ і

https://sites.google.com/view/metelyky/%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2 

3. Інтерактивна вправа “Книга починається з обкладинки”.

Учні аналізують обкладинки до книги “Метелики в крижаних панцирах” і дають усні відповіді на запитання:

•                  Що ви бачите на обкладинці?
•                  Які кольори переважають?
•                  Який настрій вони створюють?
•                  На що ви звернули увагу перш за все?
•                  Яку іншу назву ви дали б книзі за обкладинкою?
•                  Книги з якими обкладинками продавалися б краще?

4. Вправа “Зірковий рейтинг обкладинки”.

Учні оцінюють обкладинку за шкалою від ⭐ до ⭐⭐⭐⭐⭐.

ІІІ. Оголошення теми і мети.

Мотивація навчальної діяльності

1. Звернення до епіграфа.

2. Вправа “Очікування”.

Учні формулюють очікування від уроку, відкриваючи коробки Wordwall за покликанням

https://wordwall.net/uk/resource/88918692/%D0%BC%D0%BE%D1%97-%D0%BE%D1%87%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

3. Вправа “Передбачення”.

Учні одним реченням висловлюють припущення, про що може йти мова у творі з такою назвою.

 ІV. Етап засвоєння нових знань

1. Випереджувальне завдання.

Один із учнів у формі сторітелінгу від імені письменниці розповідає про життєвий і творчий шлях.

Методичний коментар

Сторітелінг (від англ. storytelling – розповідання історій) – це мистецтво передачі інформації, ідей, цінностей та досвіду через захоплюючі розповіді, які викликають емоції та формують емоційний зв'язок з аудиторією. Сторітелінг перетворює сухі факти на живу історію, підвищуючи довіру, та краще запам'ятовується.

Основні складові та принципи сторітелінгу:

•                  Герой: персонаж, який найкраще асоціюється з аудиторією.
•                  Сюжет: має чітку структуру (зав'язка, розвиток подій, кульмінація та розв'язка).
•                  Емоційна складова: історія має викликати почуття (співпереживання, радість, інтерес).
•                  Конфлікт/бар'єр: долання перешкод, що робить історію цікавою.
•                  Деталі: додають реалістичності та допомагають створити певну атмосферу.

2. Відеозал.

Учні переглядають відео, в якому випускниця університету “Україна” О.Радушинська розповідає про книгу “Метелики в крижаних панцирах”.

https://www.youtube.com/watch?v=KXiFET26r08

3. Робота в парах. Метод “Факт – Думка – Запитання”.

Учні, уважно прослухавши сторітелінг і передивившись відео про письменницю, виписують факти із життя О. Радушинської, визначають думки автора чи журналіста, формулюють запитання, які, на їхню думку, залишились без відповіді. Потім відбувається обговорення в парах.

4. Літературознавчий коментар.

Психологічна повість - це прозовий твір середньої форми, де головний акцент зміщено з опису зовнішніх подій на глибоке розкриття внутрішнього світу персонажів, їхніх думок, переживань, мотивації та емоційних змін. Це жанр прози, який часто досліджує складні психологічні стани, душевні конфлікти та особистісне зростання в непростих життєвих ситуаціях.

Ключові особливості психологічної повісті:

•                     фокус на переживаннях: детальний опис емоцій, рефлексій та внутрішніх монологів героїв, а не лише їхніх дій;
•                     мінімум зовнішніх подій: сюжет може бути простим, але емоційне напруження високим;
•                     глибока психологізація: автор досліджує причини вчинків, внутрішні конфлікти та травми;
•                     відкритий фінал: читачеві часто пропонується зробити висновки, оскільки однозначні відповіді відсутні.

Автобіографічна повість - художній літературний жанр, у якому автор описує власне життя, спираючись на реальні факти, але художньо їх переосмислюючи. Головним персонажем є сам автор, що відрізняє цей жанр від мемуарів, де фокус зміщень на інших людей та події. Це художня проза, що поєднує життєпис із творчим вимислом.

Основні характеристики автобіографічної повісті:

•                     від першої особи: оповідь ведеться від імені автора;
•                     реальна основа: події є правдивими чи базуються на досвіді автора;
•                     художність: факти піддаються літературній обробці, створюється образ героя;
•                     суб'єктивність: автор трактує події через власне сприйняття.

5. Ситуативне завдання “Мова толерантності”. Робота в групах.

Учні об’єднуються в групи. Учитель пропонує ситуацію: “У клас приходить новий/нова учень/учениця з інвалідністю”. Учні повинні створити пост у соціальних мережах, сформулювавши правила етичного спілкування, переглянувши інформацію за покликанням https://bf.in.ua/ і спираючись на такі рекомендації:

•                  Завжди звертатися безпосередньо до людини, а не до її супроводжуючого.  
•                  Використовувати принцип “людина насамперед” (people-first language), уникаючи ярликів, що зводять особу до медичної характеристики.
•                  Запитувати, чи потрібна допомога, перш ніж її надавати. 
•                  Розташовуватися так, щоб очі були на одному рівні зі співрозмовником у візку.  
•                  Уникати пильних поглядів на протези чи крісло колісне, поводитися природно.
•                  Розрізняти правильні та некоректні формулювання:

•                      Людина з інвалідністю (не інвалід, каліка).
•                      Людина, що користується колісним кріслом (не візочник, колясочник, інвалід-колясочник).
•                      Людина з порушеннями зору/слуху (не сліпий, глухий).
•                      Людина з ментальними/інтелектуальними порушеннями (не психічно хворий).
•                      Людина з порушеннями опорно-рухового апарату.

6. Фізкультхвилинка з психологічною складовою “Метелик розправляє крила”.

Хід вправи:

1. Учні стають рівно, ноги на ширині плечей.
2. “Крижаний панцир” — обіймають себе руками, нахиляють голову, роблять повільний вдих і видих.
3. “Тепло підтримки” — повільно розпрямляються, кладуть руки на груди, роблять глибокий вдих.
4. “Метелик прокидається” — плавно піднімають руки вгору, розводять їх у сторони (як крила), легкі рухи плечима.
5. “Політ” — м’які помахи руками, крок на місці.

7. Робота з текстом “Спринт”.

Читання першого розділу твору (с. 99-102) за методом “Спринт”, коли учні швидко переглядають текст.

8. Завдання-експеримент.

Учні передають зміст першого розділу 5-7 емодзі, малюючи смайлики в зошиті.

V. Підбиття підсумків уроку

1. Вправа “Слово-якір”.

Діти підбирають одне слово, яке, на їхню думку, є ключем до всього тексту. Коментують його.

2. Вправа “Стоп-кадр”. Робота в парах.

Учні усно описують один кадр з уявного фільму за першим розділом. 2-3 пари учнів розповідають усьому класу.

3. Завдання “Довіряй, але перевіряй”.

Учням пропонується кілька цитат про повість (реальні й умовні). Діти визначають, які з них можуть бути маніпулятивними, пояснюють, за якими ознаками це зрозуміло, пропонують власний коректний заголовок до матеріалу про історію написання повісті.

VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Вправа “Мій настрій”.

Якщо в учнів змінився настрій, то вони обирають метелика іншого кольору і пояснюють зміну свого настрою.

2. Вправа “Крижаний панцир і мої крила”.

Учні пишуть коротку рефлексію про те, що може бути “крижаним панциром” у житті підлітка, а що допомагає “відростити крила”. Добровільне озвучення думок в атмосфері довіри.

3. Метод “Незакінчені речення”.

Діти продовжують речення:

•        Сьогодні я зрозумів/зрозуміла…
•        Мене вразило…
•        Історія написання повісті змусила мене замислитися над…

 VІІ. Оголошення домашнього завдання

Завдання для всього класу.

1. Прочитати повість чи прослухати аудіокнигу за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=qeQozKi8slQ

2. Дати назви розділам.

Індивідуальні завдання.

1. Створити мініпост на тему: “Чому цю повість важливо прочитати підліткам?”

2. Підготувати 5 запитань до авторки, які б ви поставили їй на уявній зустрічі.

Джерела

1. Авраменко О. Українська література: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / Олександр Авраменко – К: Грамота, 2024. – 240 с.
2. Модельна навчальна програма «Українська література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Слижук О. А, Тригуб І. А.).