Урок "Основні відмінності тварин від рослин та грибів"

План-конспект уроку з біології у 7 класі                        Дата:

Вчитель:   Попеску С.В.

Тема уроку: Основні відмінності тварин від рослин та грибів.

Мета уроку:

Освітня: продовжити формувати знання учнів про зоологію як науку, ознайомити з основними дисциплінами, що вивчають тварин, сформувати в учнів знання про особливості тваринного організму, визначити основні відмінності від рослини та грибів;

Розвиваюча: розвивати  уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою,  аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення, розвивати пам’ять, увагу, спостережливість;

Виховна: виховувати дбайливе ставлення до біорізноманіття в живій природі.

Основні поняття: зоологія, гетеротрофи, автотрофи, фауна, подразливість, еукаріоти, прокаріоти.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Література:

1. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 6-9 класи»[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html.

2. Дмитрієв Ю.Д. Ця дивовижна наука зоологія: Етюди про зоологію та зоологів. – К.: Веселка, 1981.- 189с.

3. Барна М.М., Похила Л.С., Шевчик Л.О., Яцук Г.Ф. Біологія для допитливих. ІІ частина. Царство Тварини (для позакласного читання). – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 144с.

Структура уроку:

Хід уроку:

Епіграф до уроку:

Знання і могутність – це одне і те ж.

Ф.Бекон

І. Організаційний момент

Добрий день, діти! Приємно бачити усіх вас знову в нашому класі здоровими, усміхненими та наповненими сил та енергії. Бачу літні канікули пішли всім вам на користь. Вітаю вас з початком нового навчального року! Бажаю вам здоров’я, наснаги, творчих здобутків та гарних оцінок.

А девізом нашого уроку будуть слова Генрі Форда: «Зібратися разом – це початок. Триматися разом – це прогрес. Працювати разом – це успіх».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Термінологічний диктант. (Правильна відповідь – 0,5 бала)

1. Наука про рослини... (Ботаніка)

2. Плід з однією насіниною... (Однонасінний)

3.Зачатковий орган... (Брунька)

4. Стебло злакових... (Соломина)

5. Рослини, що цвітуть один раз за своє життя... (Ефемери)

6. Квітки, що мають і тичинки і маточки… (Дводомні)

7. Рослини, що мають дві сім’ядолі... (Дводольні)

8. Систематична одиниця, що об’єднує споріднені роди рослин... (Родина)

9. Група квіток, розміщена у певному порядку… (Суцвіття)

10. Кренева система більшості однодольних... (Мичкувата)

11. Шар твірних тканин, розташований між корою й деревиною... (Камбій)

12. Необоротне збільшення маси й розмірів всього організму... (Ріст)

13. Найдавніші представники царства рослини, які з’явилися близько 800 млн. років тому…(Водорості)

14. Ріст і розвиток рослини регулюють біологічно активні речовини... (Фітогормони)

15. Проростаючи, пилкове зерно утворює… (Пилкову трубку)

16. Виведення з рослини водяної пари… (Випаровування)

17. Біологічно активні речовини, які здатні захищати рослини від хвороботворних мікробів... (Фітонциди)

18. Перенесення пилку з пиляка тичинки на приймочку маточки… (Запилення)

19. Рослини, які запилюються за допомогою комах…(Комахозапильні)

20. Штучно створена група рослин… (Сорт)

21. Рослину, яку прищеплюють, називають... (Прищепою)

22. Кожна тичинка утворена... ( Тичинковою ниткою і пиляком.)

23. Орган берези, в якому відбувається фотосинтез…(Листок)

24. Вік дерева визначають за кількістю... (Річних кілець)

ІІІ.  Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Дорогі діти, на вашій парті лежить надійний помічник і друг, який вам допоможе поринути у світ живих істот, доторкнутися до таємниць їхнього існування, відправитися в дивовижну подорож у найрізноманітніші куточки нашої планети, щоб відшукати їх.  Він мовчазний, але розумний і терплячий. І дуже хоче, щоб ви стали йому справжніми товаришами, тобто з повагою ставилися до нього, вміли ним користуватися.

Не гаймо часу, рушаймо! Відчинімо двері у чарівний та незвіданий світ тварин, у світ пізнання, розвитку та самовдосконалення.

IV. Вивчення  нового матеріалу.

 Нашу планету населяють тисячі видів тварин, які різняться між собою формою, розмірами, способом життя. Та не менше враження справляє здатність тварин заселяти найрізноманітніші куточки Землі: від глибин океанів до високих гір, від пісків пустель до полярних крижин, від степів, лісів і полів до глибоких печер.

Наука, що вивчає тварин називається зоологією (від грец. «зоон» - тварина, «логос» - наука). 

Дуже й дуже давно, коли науки щойно зароджувалися, зоологія була цілісною наукою. Люди ще так мало знали про тварин, що не було ніякої потреби цю науку якось розчленовувати, виділяти окремі галузі. Але людство дедалі міцніше освоювало нашу планету, дедалі глибше пізнавало таємниці природи, дедалі більше довідувалось про своїх численних і різноманітних сусідів по планеті. Список тварин, відомих ученим, довшав, люди більше дізнавалися про життя тварин, чіткіше усвідомлювали їхнє значення. Одна людина вже не могла однаково знати всіх риб, птахів, звірів. Зоологи почали спеціалізуватися. І якщо раніше людина могла бути просто зоологом, то тепер вона ставала зоологом-іхтіологом або просто іхтіологом, тобто знавцем риб. Інша, яка спеціалізувалася на вивченні птахів, стала йменуватися зоологом- орнітологом.

Розвиток зоології неминуче вів до виділення нових галузей, і природно, з’являлися нові спеціальності зоологів: тварин, на яких раніше не звертали уваги, або відносили їх до інших груп тварин, або взагалі не знали про них раніше, виділяли в окремі групи, ретельніше й пильніше вивчали. З’явилися учені, які присвячували себе вивченню цих груп. Так у зоології з’явилися науки:

протозоологія – вивчає одноклітинних тварин

 малакологія  - молюсків

карцинологія  - ракоподібних

гельмінтологія – паразитичних червів

батрахологія – земноводних

герпетологія – плазунів

орнітологія – птахів

мамаліологія – ссавців

 Наука про павукоподібних  (восьминогих членистоногих) одержала свою  назву -  арахнологія, наука про комах (шестиногих членистоногих) – ентомологія. Але природа велика і різноманітна. І увагу арахнологів  привернуло те, що не всі восьминогі однакові: серед них виявилися тварини, принципово відмінні від павуків. Настільки відмінні і за будовою, і за способом життя, що вчені дійшли висновку: їх треба відокремити від павуків. Так виникла наука про кліщів - нова парость зоології, яка стала називатися акарологією.

 Та й серед ентомологів не наставав «спокій». Ентомологи помітили, що всі комахи дуже різні і поводяться вкрай неоднаково, і значення їх  у природі  аж надто нерівноцінне. Й ентомологи почали спеціалізуватися – з’явились, наприклад, фахівці, що вивчають тільки  жуків (наука колеоптерологія), метеликів ( наука лепідоптерологія), мурашок (наука мірмекологія), коників (наука ортоптерологія).

 Але що означає  - вивчати тварин або якусь групу тварин? Відкривати нові види, визначати їхнє місце серед інших тварин, з’ясовувати родинні зв’язки, подібність, або відмінність, роль цих тварин у житті нашої планети, значення їх для людини тощо. Провідну роль у вивченні тварин відігравали та й тепер відіграють систематики. Це вони відкривають нові види тварин і знаходять їм місце поміж іншими мешканцями нашої планети.

 Чим більше людина вивчала природу, тим певніше усвідомлювала, що тварина не може існувати сама собою. На її спосіб життя впливає навколишнє середовище. Наука про зв’язки живих організмів з навколишнім середовищем називається екологією. Наука про закономірності поширення тварин на земній кулі – зоогеографією. Сукупність тварин тієї чи іншої місцевості вивчає фауністика.

 Потрібні були довгі і довгі роки, щоб зоологи дістали могутню зброю – можливість вивчати не тільки зовнішні ознаки, не тільки поведінку тварин (наука етологія), а й їхню будову, одержали змогу проникати «в глиб» організму. І от з’явилася наука, яка почала вивчати будову і формоутворення живих організмів. Називається вона морфологією.  А ще з’явилась анатомія – наука про внутрішню будову організму.

А далі вчені пішли ще «глибше» - постала потреба вивчати не лише органи, а й мікроскопічну будову цих органів і тканин тварин. Так з’явилася гістологія і  наука про клітини живого організму – цитологія, і навіть спеціальна наука, яка вивчає тільки ядро клітини – каріологія.

І ще багато з’явилося наук, які відпаросткувалися од матері зоології. І всі вони так чи інакше потрібні зоологам та й усім нам.

Обговорення з школярами загальних знань з їхнього досвіду про тваринний світ як складову частину природи. Постановка проблемного питання: які особливості тваринного організму? Які спільні риси вони мають з рослинами та грибами? У чому полягають їхні відмінності?

Спільні риси рослин, грибів і тварин: мають клітинну будову, є еукаріотами, мають усі ознаки живих організмів – обмін речовин, ріст, розвиток, рух, розмноження та подразливість.

Відмінності тварин від рослин: в тваринних клітинах відсутня тверда целюлозна оболонка, пластиди і вакуоля з клітинним соком, більшість тварин мають системи органів, які забезпечують ефективніший обмін речовин, здатні до активного руху, мають компактні симетричні тіла, обмежений ріст і складну поведінку, гетеротрофний спосіб живлення.

Спільні риси грибів і тварин: відсутність хлоропластів, гетеротрофний спосіб живлення, запасають глікоген, утворюють хітин та сечовину.

Відмінності тварин від грибів: не мають клітинної стінки,  мають глікокалікс, їм властивий обмежений ріст та активний рух.

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

Вправа «Біологічний футбол»: на екрані появляється фото тварини.(Презентацію потрібно створити, або використати зображення тварин на картках чи малюнках). Учень називає науку, що її вивчає та обирає хто далі буде відповідати.

Тест «Вірю - не вірю» (Діти, якщо ви згідні з твердженням, підніміть руку вгору.)

1. У тварин гетеротрофний спосіб живлення. (+)

2. Тваринні клітини зовні вкриті клітинною стінкою. (-)

3.  Тварини здатні до необмеженого росту (-)

4. Тварини, що ведуть малорухливий спосіб життя, мають двосторонню симетрію (-)

5. Тварини належать до прокаріотів. (-)

6. Серед жителів планети налічується близько  200 тисяч видів тварин. (-)

7.  У грибів відсутній глікоген.  (-)

8. У тварин наявний хлорофіл. (-)

9. Сукупність тварин тієї чи іншої території вивчає наука зоогеографія. (-)

10. Анатомія вивчає зовнішню будову тварин. (-)

11. Екологія вивчає поведінку тварин. (-)

12. цитологія вивчає клітини тварин. (+)

VI. Підбиття  підсумків уроку

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати відповідний параграф підручника, знати визначення термінів.