Урок "П. Куліш «Чорна рада» - перший україномовний історичний роман. Історична основа сюжету. Показ протистояння сил державотворення і руїнництва"

Урок № 2

Тема. П. Куліш «Чорна рада» - перший україномовний історичний роман. Історична основа сюжету. Показ протистояння сил державотворення і руїнництва

Мета: дати загальну характеристику україномовному історичному роману П.Куліша; з’ясувати ідейно-тематичну спрямованість, жанр, композицію та сюжет, історичні передумови створення хроніки; опрацювати зміст сюжетних ліній (I-VI р.);

формувати вміння та навички аналізувати фактичний матеріал із роману, грамотно і виважено висловлювати власну

думку, робити ґрунтовні висновки; соціальну, комунікативну, творчу компетентності;

виховувати патріотичні почуття; усвідомлення важливості для громадянина України

свободи і незалежності рідного краю, його державності.

Обладнання: портрет П.Куліша, виставка творів, дидактичний матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

 «Чорна рада» - найліпша історична

повість в нашій літературі

Іван Франко

Хід уроку

І. Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Літературна вікторина «Чи все я знаю про П. Куліша?»

Спростуйте або підтвердіть запропоновану думку:

 «Могучий майстер української мови й творець українського правопису»,— так зазначив про П. Куліша Т. Шевченко. (Ні)

 Фольклор був для Пантелеймона Олександровича поштовхом до слова, книжки, самоосвіти. (Так)

 «Духовна мати» для митця — «Новгород-Сіверська гімназія». (Ні)

 Балади Є. Гребінки П. Куліш вивчив майже всі напам’ять. (Ні)

 Справжнім відкриттям для чутливого до краси національно свідомого гімназиста Пантелеймона виявився збірник «Укра­їнські народні пісні», укладений М. Максимовичем. (Так)

 У 1841 р. П. Куліш закінчив юридичний факультет Київського університету. (Ні)

 Пантелеймон Олександрович вперше познайомився з М. Косто­маровим, Т. Шевченком, перебуваючи на засланні у Тулі. (Ні)

 «Кулішівка» — збірка поетичних творів митця. (Ні)

 П. Куліш вважав, що політична боротьба шкідлива для справи національного відродження. (Так)

 Перша поетична спроба письменника — поема «Маруся Бо­гуславка». (Ні)

 П. Куліш був головним редактором журналу «Основа». (Ні)

 Псевдонім дружини письменника — Ганна Барвінок. (Так)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 1. Вступне слово вчителя

Серед прозових творів П. Куліша найвизначнішим є «Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Як свідчить сам автор, цей твір був писаний спочатку українською мовою, а потім перекладений на російську. Окремі розділи               пе­рекладу в 1843 році вміщувалися на сторінках російських жур­налів. Через три роки оригінал і переклад були завершені, але у зв’язку з розгромом Кирило-Мефодіївського товариства надру­ковані не були. Тільки через одинадцять років обидва варіанти після значної переробки вийшли книжками в друкарні Куліша та Бєлозерського.

Тож сьогодні на уроці ми вирушаємо з вами у мандрівку сто­рінками роману «Чорна рада», познайомимося з його героями, історичним колоритом епохи та станової психології окремих іс­торичних верств, сюжетом і композицією твору, його ідейно-те­матичною спрямованістю.

2. Теорія літератури

 Роман (фр. roman — романський) — вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини упродовж тривалого часу.

Роман-хроніка — це такий прозовий твір, у якому розкрива­ється послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.

 Історичний роман — роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських долях і подіях.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Історія написання та джерела. Виступ учня з повідомленням.

П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір був виданий 1857 року. У центрі оповіді розповідь про «Чорну раду», що відбулася під Ніжином у 1663 році.

Матеріал для свого твору П. Куліш брав з багатьох джерел: «Истории Малороссии» М. Маркевича,— «Истории Малой Рос­сии» Д. Бантиш-Каменського, друкованих і рукописних козаць­ких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних до­кументів, що знаходив сам у архівах монастирів і різних установ, а також з фольклору — дум, історичних пісень, переказів, легенд, казок про козаччину. З цими творами він знайомився не тільки в численних уже тоді збірниках, а й безпосередньо з уст народу. Це дало можливість створити низку правдивих, конкретно-істо­ричних подій, ситуацій, обставин, а також характерів, відтво­рити інтереси й настрої представників різних соціальних груп тогочасного суспільства.

27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло.

2. Складання паспорта твору ( учні заповнюють упродовж уроку)

3.Визначення проблематики роману (робота в парах, презентація у формі кластера):

                 історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ;

              взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою;

               стосунки між Україною і Росією;

              вірності обов’язку, козацької честі;

              козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії;

              любов і ненависть;

              вірність і зрада;

              батьки і діти;

             історична постать і сучасність;

                цінність людського життя;

            «усякому єсть своя кара і награда од бога».

4. Робота над сюжетом та композицією  твору.

* 1 група досліджує сюжет.

* 2 група – композицію твору.

Презентація робіт груп.

Сюжет. У романі дві сюжетні лінії — соціальна та любовна. Перша — це події, пов’язані з вибором гетьмана на «Чорній раді» в Ніжині, поразка Сомка, Шрама та їхніх прихильників, друга — любовна, романтична, причому вона складніша, ніж звичайний любовний трикутник. Тут Леся, а з другого боку — Петро, гетьман Сомко, відчайдушний козак-запорожець Кирило Тур, історія з викра­данням, відмова Тура від Лесі. П. Куліш будує сюжет у хроноло­гічному плані, події розгортаються послідовно, наче ланцюжок, у якому одна ланка закономірно пов’язана з другою.

Композиція.

Твір містить 18 розділів.

Автор влучно використав композиційний прийом — подорож ге­роїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соці­альними проблемами тогочасності.

Розглянемо сюжет роману спираючись на схему – подорож «Шляхами «Чорної ради» П. Куліша».

• Учні розглядають схему, коментують події та сюжетний ланцюжок.

                 Схема – подорож «Шляхами «Чорної ради» П. Куліша»

5. Робота над змістом твору.

5.1. Робота з цитатами до головних образів твору ( випереджальне д/з).

5.2. «Метод пасток».

Групам роздані фрагменти епізодів тексту. Ваше завдання: спростувати або підтвердити цитатний матеріал. Усі інші мають голосувати «За» чи «Проти» вашого рішення»

Цитатний матеріал:

1.“Чи заговорить, чи рукою поведе, чи пiде по хатi – усе не так, як хто iнший: так усi й дивляться, i так усякому на душi, мов сонечко свiтить…” – дана цитата характеризує дружину Гвинтовки Настю ( «Проти»)

2. ” Я на своєму вiку доволi попов’язала ран козацьких, да й Леся моя до сього дiла здатна…» – говорить Меланія Черевань( «За»)

3. Жартів не любив. Щирий і незлобливий був лицар, да все ж як і допечуть йому, то стережись тоді кожен» - стерджує автор про Я.Сомка ( «За»)

4. «Справді … був собі дідусь такий мизерний, мов зараз тільки з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позападали і наче до чого придивляються, а губи якось покривились..» - опис  Василя Невольника ( «За»)

5. «Так наче собі чоловічок простенький, тихенький. Ніхто, дивлячись на його, не подумав би, що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату» - говорили люди про Павла Тетерю ( «Проти»)

6. "Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо - за "Чорну раду", я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі" – писав Кулішу Т. Шевченко( «За»)

7.  «Братцi мої, - каже, - милiї! Що вам битись за мою голову, коли погибає Україна! Що вам думати про мою наругу, коли наругавсь лихий мiй ворог над честю й славою козацькою? Пропадай шабля, пропадай i голова! Прощай, безщасна Україно! - i кинув об землю свою шаблю» - це слова І. Брюховецького ( «Проти»)

8. "Спотикались і луччі од твого Сомка. Виговський, здається, добре сидів на гетьманському столі - отже Гадяцькі пункти і того зопхнули. А кажуть, що Сомко хоче теж із москалем по Гадяцьких пунктах торговатись. Коли б свого не проторговав! От Іван Мартинович ліпше видумав, що без торгу береться до гетьманства. Тим-то й цар його, кажуть, у великому пошанованню має"- промовляє у романі М. Черевань ( «Проти»)

9. «Ще була молода і хороша, тілько бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка. Не та в неї хода, не та й постать, да й українська одежа якось їй не припадала. А гарна, чорноброва була пані» - опис Череванихи ( «Проти»)

10. «Очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх» - так автор зображує Іванця ( «Проти»)

11. «Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала». «Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — гостра шаблюка!.. Запорожця господь створив не для запічка!» - це девіз Кирила Тура ( «За»)

12. «Добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика, а буде довговічний, і на війні щасливий: ні шабля, ні куля його не одоліє, і вмре своєю смертю», - говорить Божий чоловік про Якима Сомка ( «Проти»)

V. Рефлексія

Гра  «Блискавка»

Один учень з кожної групи учень отримує на аркуші паперу 10 слів з теми уроку. Він має за 1хв. 30с. пояснити ці слова, не називаючи їх та спільнокореневі з ними своїм товаришам. А група швидко говорить варіанти відповідей. Коли лунає правильна відповідь, учитель каже: «Добре. Далі».

За кожну правильну відповідь - 1 бал.

Виграє група, яка найшвидше та якомога точніше дала відповідь.

Картка №1

Картка №2

VІ. Підсумок  уроку

Слово вчителя

Головні уроки Куліша для нас – невсипуща праця, постійні творчі шукання самовідданість заради європейського майбутнього України. Письменник став взірцем трударя й патріота. До сучасників та нащадків він звертався із закликом, до якого варто прислухатися щирим серцем: « … Дбаймо про свою будучину, знаймо добре, що ми в себе вдома, серед своєї рідної сім’ї, у своїй рідній хаті, що ніхто нам її не дасть, ніхто не підійме, ніхто ж не обігріє, та не освітить так, як ми самі».

Ми прочитали долю України

За знаками пророчими небес,

Ми вшанували імена забутих,

Щоб в давній славі наш народ воскрес.

Як бачимо, Пантелеймон Олександрович вбачає програму розвитку рідної країни завдяки спільним зусиллям людей, що в ній живуть.

VІІ. Домашнє завдання.

 Прочитати роман до кінця, скласти характеристику образів твору (гетьманів                      Я. Сомка та І. Брюховецького) від першої особи;  індивідуальне завдання: підготувати історичну довідку про раду у Ніжині 1663 року.