Урок "Картини довколишнього світу, природи та багатство авторських образів у поезії Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати»"

Конспект відкритого уроку з української літератури в 5-А класі

Тема: Картини довколишнього світу, природи та багатство авторських образів у поезії

Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати».

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, ознайомити учнів зі змістом вірша, його художніми особливостями, з’ясувати автобіографічну основу; розвивати навички виразного читання, аналізу віршів, асоціативне мислення, пам'ять, уміння висловлювати власні думки; виховувати почуття пошани та поваги до творчості Т.Шевченка, прищеплювати риси доброти, співчуття, милосердя, естетичний смак.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання:   підручник, "Кобзар" Шевченка, портрет митця,

виставка книг Шевченка і про Шевченка, фонограма пісні «Садок вишневий коло хати» на музику М.Лисенка, мультфільм за віршем Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати»,презентація до уроку.

Методика та прийоми проведення уроку: незакінчене речення, створення асоціативного ряду, розповідь вчителя, дослідницька робота, вправа «Мікрофон»

                                                                       

Хід уроку

I. 1.Організація класу.
Сьогодні урок – відкритий для всіх
Багато гостей! Тож вітаємо їх!
 

Діти хором: Ласкаво просимо!

На початок хочу
Побажати вам цікавого уроку,
Щоб було всім легко працювати,
Щоб вам хотілося відповідати,
Хай допомагає вміння міркувати
І дванадцять балів заробляти
А міркуванню, розуму, мудрості навчає книга.
Хто багато читає, …(той багато знає).
Хто швидко читає, …(той багато зробити встигає).

 

 

 

2.Мотивація навчальної діяльності.

Учням пропонується покласти перед собою на парту кольоровий кружечок, що відповідає їхньому настрою: рожевий – гарний, білий – середній, чорний – поганий.

Слово вчителя.

 

II. Повідомлення теми та мети уроку

Оголошення епіграфа уроку.

                                         … з вашого Тарасика, мабуть,

 щось добряче  вийде.

С.Васильченко.

Вступне слово вчителя.

    Існує чудова легенда. Коли народжується дитина, Господь Бог благословляє її у білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудра буде, на серце – милосердною буде, на руки – майстер – золоті руки. І такою дитиною, я вважаю, котрій поклав Господь руку на серце, голову та руки, був Т. Шевченко, над вивченням творчості якого ми з вами працюємо

Т.Г.Шевченко -  наша честь і слава. Ми називаємо його Кобзарем. Так і поет назвав книгу всього свого життя – «Кобзар» (демонструю книгу).Вона стала настільною для всього нашого народу.

- А кого називаємо ще кобзарями?

Кобзарями називаємо також народних співців, які виконували пісні, супроводжуючи свій спів грою на бандурі чи кобзі. Отже, Шевченко був і є народним співцем. І вам, дітям, потрібно знати його твори, його життя.

Давайте пригадаємо основні етапи життя Т.Г. Шевченка.

III. Актуалізація опорних знань

1.Мозковий штурм.

• Де і коли народився поет? (9 березня 1814 р. в с. Моринці на Черкащині.)
• У якому селі минуло дитинство поета? ( У селі Кирилівці)
• Як звати батьків Тараса? (Батько його — Григорій Іванович Шевченко, по-вуличному Грушівський ¹ (1781 — 1825), мати — Катерина Якимівна Бойко (1783 — 1823)
• Скільки братів та сестер мав Тарас Григорович? (Два брати: Микита і Йосип. Три сестри: Катря, Ярина, Марія.)
• Чому ім`я Катерина було подвійно дороге поетові?
• Чим захоплювався Тарас у дитинстві?
• У кого спочатку навчався наш поет? (У шкільного дяка-п'яниці.)
• Потім? (У маляра, але Тараса приставили козачком до пана.)
• Як склалася доля Тараса після смерті батьків?
• Скільки було років Шевченкові, коли його викупили з кріпацтва? (24 роки.)
• Як називалась перша збірка митця? ("Кобзар".)
• Коли помер Шевченко і де його поховали? (10 березня 1861 року, поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі, у травні перезахоронено на Чернечій горі біля Канева.)

2. Для кожної людини найважливішим у житті є родина. Адже саме в ній шукаємо підтримки і захисту.  Зараз я пропоную вам скласти асоціативний ряд.

 

• Родина... Яка вона?

 

На жаль, родинне життя Т.Г.Шевченка було нещасливим. В юному віці залишився сиротою, а своєї родини поет так і не створив.

ІV. Формування і вдосконалення умінь та навичок.

Історія написання вірша.

Після закінчення Академії мистецтв у 1845 р. Шевченко повертається в Україну з наміром там оселитися. Він знайшов роботу у Київській                 археографічній комісії та почав змальовувати історичні пам`ятки по всій Україні. Побував у Кирилівці, був обурений знущанням над простими селянами-кріпаками.

   1845р. – рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п`ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із Костомаровим, письменником, ученим – істориком. Саме він загітував Шевченка приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило – Мефодіївське братство, його девізом було: « І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака». Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в супроводі двох дужих жандармів відправлено до Петербурга.

  Тут, у  казематі, у нестерпному очікуванні вироку Т. Шевченко провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці без терміну заслання рядовим солдатом, заборона писати і малювати.

   Саме у тюрмі Шевченко написав  цикл із 13 поезій « У казематі».

 10 років Т.Г. Шевченко був на засланні, був відірваний від рідного краю. Та ні на хвилину він не забував про свою Україну, серцем тягнувся до неї. Спочатку поет потрапляє в каземат Петропавловської фортеці в місті Петербурзі. Сидячи тут, у цьому похмурому місці, поет уявляв рідну Україну з її квітучими садами, безмежними ланами, синіми ріками. Так у 1847р. з’явилася поезія «Садок вишневий коло хати…».

Виразне читання поезії. (прослухування аудіо запису з відео)

Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.

Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю.

Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.

 Жанр: пейзажна лірика; цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею.

Сюжет. Вірш містить опис мальовничої краси весняного надвечір’я на Україні. Тихі сутінки віддзеркалюють гармонію почуттів, спокійну радість буття простої селянської родини. Певне місце у творі займає зображення гармонії материнства, у поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов’язків: вона вечерю зготувала, доньку навчала, дітей спати повкладала. І все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.

 

- Яку музику ви б підібрали до цього твору?

Вчитель. Слова цієї поезії покладені на музику М.Лисенком.

Прослуховування пісні

8.Аналіз поезії. Бесіда.

• Які настрої передано у творі? ( радість )
• Що зображено у поезії?
• На якому фоні зображено вечерю родини? Чому коло хати? Що можна сказати про звичаї родини?
•  Яку пору року описано у творі? Чому?
• Яка ваша улюблена пора року? Де вам краще, вільніше дихається: на природі, вдома чи у гостях?
•  Як поет описує родину? Чи часто ви вечеряєте всією сім'єю? Коли це буває?
• Чому донька подає вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.)
• Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це.

("А мати хоче научати, та соловейко не дає". Мама підкоряється всевладній красі солов'їного співу, тихого вечора. їй не хочеться суворими словами розвіяти чари весняної ночі.)

 

 

 

 

 

 

 

Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, потягніться
І Тарасу посміхніться,
Що з портрета в класі в нас
Мудро дивиться на нас.
В небо ясне подивіться,
Вліво – вправо поверніться,
один-одному всміхніться,
Землі-матінці вклоніться
За щасливий день і час
Про який мріяв Тарас.
Знов до сонця потягніться,
Веретеном покрутіться,
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
Будем дружно працювати
І наказ Шевченків пам’ятати:
І чужому научатись,
І свого не цуратись.
 

2.4. Повідомлення проблемного завдання

У вірші майже немає узвичаєних художніх засобів, жодного тропа, ніяких барв, а вечір на Україні постає перед нами в усій красі. Завдяки чому досягається образність?

2.5. Пошукова робота в групах (І,ІІ,ІІІ ряд)

• У кожній строфі вірша визначити зорові, слухові, дотикові образи.

• З’ясувати, як поєднуються ці образи, яким настроєм пройнята поезія. Учні працюють за такою схемою:

Садок вишневий коло хати,	Зоровий образ
Хрущі над вишнями гудуть.	Слуховий образ
Плугатарі з плугами йдуть,	Слуховий і дотиковий образи
Співають ідучи дівчата,	Слуховий і зоровий образи
А матері вечерять ждуть	Зоровий і дотиковий образи

 

- Вірш «Садок вишневий коло хати» вважають перлиною світового мистецтва. Не випадково не залишив він байдужим і композиторів, які поклали його на музику,

П. Чайковський, М. Лисенко, Я. Степовий, Г. Хоткевич, Я. Ярославенко.

- А також мультиплікаторів-початківців. Перегляд короткометражного мультфільму. (Мультфільм додається)

 

З  теорії літератури.

 

Поняття про епітет. Запис терміну у словнички. Робота зі статтею підручника про епітети.

Вчитель. Знайдіть епітети в поезії Т. Шевченка "Садок вишневий коло хати", запишіть їх у зошити.

Самостійна робота.

Доповніть поданий текст порівняннями та епітетами.

… вечір спадав на ріку. Вода виблискувала, немов …, а … зоря сяяла … діамантами на … полотні неба. З …прибережного лісочка долинала …… солов’їна пісня, немов … хор зібрався на найкращий свій концерт.

Вчитель. Тарас Шевченко був чудовим знавцем народного побуту, про що свідчать його поезії і картини, зокрема "Селянська родина". На полотні бачимо куточок подвір'я та стареньку хату під солом'яною покрівлею. Тут наприкінці довгого літнього дня зібралася селянська сім'я. Малюк, мабуть, розбив горщика. Першим порухом батька було покарати сина за шкоду. Лагідним жестом мати заступилася за малого. Заспокоєний нею батько в одну руку бере люльку, а другою тягнеться до сина, щоб його приголубити. Під ногами у людей крутиться цікавий до всього дворовий пес. Неподалік на призьбі сидить і гріється у промінні призахідного сонця сивий дідусь. Він заглиблений у свої думки і не дослухається до того, що відбувається на подвір'ї. Художник гостро, насторожено, драматично вдивляється в життя людей. Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свій біль за скривджений, підневільний народ. Цей біль від душевної рани змушує малювати. Це не лише доля героїв картини, а це й його доля.)

   Картина "Селянська родина" знаходиться у Державному музеї Т. Г. Шевченка.

Бесiда

• Який настрiй розглянутого полотна?
• Що є спiльного в картинi i поезiї?
• Чим вiдмiнна поезiя од картини?

Складання порiвняльної таблиці (Інформацiю, видiлену курсивом, учнi вписуютьсамостiйно.)

Вiрш «Садок вишневийколо хати…»	Картина «Селянськародина»
Настрій
Радість	Печаль, смуток
Родина
Батько (хоч не згадується, але слово «сiм’я»охоплює й цей образ),мати, дiти	Чоловiк, жiнка, маленький син, дiдусь
Тло
Хата, природа – вишневий садок, вечiрня зiронька, соловейко	Хата пiд солом’яною покрiвлею
Проблема
Родина крiпакiв, хоча автор на це прямо не вказує	Родина крiпакiв

 

 

   Ідеальним є життя родини у поезії « Садок…». Саме про таке життя мріяв Шевченко, але доля була невблаганною. Повернувшись із заслання, мріяв про родину і власну домівку.

                              Поставлю хату і кімнату,

                              Садок – райочок насаджу.

                              Полежу я і походжу

                              В своїй маленькій благодаті

                              Та в однині – самотині

                              В садочку буду спочивати.

                              Присняться діточки мені,

                              Веселая присниться мати,

                              Давнє колишній та ясний,

                              Та присниться сон мені!.. І ти!..

Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки

 ( показ плаката).

Але передчасна смерть стала на заваді. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося.

VІ. Етап рефлексії.

 

V. Підсумок уроку.

Метод «Рюкзак» (Учні беруть із барвистого рюкзака аркуш з незакінченим реченням і доповнюють написане).

·        Мене здивувало …

·        Мій настрій …

·        Сьогодні я дізнався (дізналась) …

·        Мені було цікаво …

·        Я зрозумів (зрозуміла), що …

·        Урок дав мені для життя …

·        Мені захотілося …

VІ.  Оцінювання роботи учнів на уроці.      

VІІ. Домашнє завдання.

   Вивчити напам'ять вірш  « Садок…», намалювати ілюстрацію до твору, скласти кросворд на тему «Життя і творчість Т.Г.Шевченка».