Урок ”Пам’ять народу не убієнна - Голодомор 1932-1933 років в Україні“

”ПАМ’ЯТЬ  НАРОДУ  НЕ  УБІЄННА  -ГОЛОДОМОР  1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ“

Мета заходу: визначити суть, причини та наслідки Голодомору 1932 -1933 рр., вшанувати пам'ять його жертв.

  Основні поняття: Голодомор; геноцид; злочини супроти людяності; розкуркулення, натуральні штрафи, "чорні дошки", Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні».

                                                                          Голодомор - це зумисне організований

                                                                            радянською владою у 1932 -1933 роках

                                                                             штучний голод, який призвів до смерті

мільйонів українців і є геноцидом українського народу.

У той рік заніміли зозулі,

Накувавши знедолений вік,

Наші ноги розпухлі узули

В кірзаки-різаки в  той рік.

У той рік мати рідну дитину

Клала в яму, копнувши під бік,

Без труни, загорнувши в ряднину...

А на ранок — помер чоловік.

У той рік і гілля, і коріння —

Всe трощив буревій навкруги...

І стоїть ще й тепер Україна,

Як скорботна німа край могил.

Д. Головко

Хід уроку:

/. Актуалізація пізнавальної діяльності.

Слово  вчителя.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Це урок пам'яті.

Цей урок одночасно з нами проведуть у всіх школах нашої держави.

Я не вимагатиму від Вас здавати заліки чи екзамени з цього матеріалу.

Я просто прошу вас бути уважними і задуматися, що відбулося в Україні 82 роки тому, і що витерпів народ України на шляху до незалежності.

//. Реалізація теми  заходу.

Учень 1.

У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій.

Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.

Коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану - це одне.    

Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворога, - це друге.

Але коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо - голоду штучного, навмисно створеного владою.

”Неврожай від Бога, а голод від людей.“ – говорить  народна  мудрість.

Учень 2.

Ви добре знаєте, що Україна завжди була багата на родючу землю і на хліб. Ще нашу країну називали «житницею Європи».

Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає на чорноземах від голоду?

Хіба можна уявити, щоб людина збирала врожай, радувалась, що зможе прокормити свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини?

Учень 3.

У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше - помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Не дожили до першого дзвоника.

        …На вулиці лежить хлопчик  років десяти. Повз нього йдуть люди: ”О, цей вже помер“. У відповідь ледь чутний дитячий голосок: ”Ні, я ще не вмер“.

Учень 4.

Вірш „Вічний монолог”

 

Я ще не вмер...

Ще промінь в оці грає.

В четвер мені пішов десятий рік.

Хіба в такому віці помирають?!

Ви тільки поверніть мене на бік.

 

До вишеньки.

В колиску ясночулу...

Я чую запах квітів. Я не вмер...

А небо стрімко падає додолу

Тримайте хтось.

Хоча б за коси верб.

 

Куди ж ви, люди, людоньки, куди?!

Окраєць ласки.

Чи хоч з печі диму?

В клітинці кожній – озеро води.

Я ще не вмер.

...Усі проходять мимо.

 

...А житечко моє таке густе.

...А мамина рука іще гаряча.

Вам стане соромно колись за те.

Та я вже цього не побачу.                              

М. Замига

Учень 5.

Саме так влада поступила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства. У міжнародному праві це називається геноцид.

Учень 6.

А чи так давно це сталося, якщо ми досі не знаємо усієї правди про Голодомор?

А чи так давно це сталося, якщо досі люди бояться правди про ті часи?

А чи так давно це сталося, коли досі живі свідки цієї трагедії?

Серед них можуть бути ваші бабусі і дідусі. Запитайте у них, що вони знають про Голодомор. Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Не бійтеся питатися про це. У свого діда чи бабусі, сусіда чи родича.

Учень 7.

           Голод  поклав  у  сиру  землю  від  3,5  до  9  млн.  селян. Третина  померлих – діти. Гинули  працьовиті, самостійні  хазяї, відходили  в  небуття  сільські  майстри, винахідники, серед  яких  було  чимало  обдарованих  природою  людей, лягали  в  сиру  землю непокірні  нащадки  козацькі, що  не  могли  змиритись  із  свавіллям  влади. У  цій  безкровній війні  тоталітарної  системи  з  українським  народом  знищувалась  людина  не  лише  фізично – руйнувалась  народна  душа.

           Історичні  довідки  говорять, що  на  працюючого  виділялось  100-300  грамів  хліба, але  діти, які  не  працювали, не  мали  і  цих  крихт. Головною  мрією  дітей  був  окраєць  хліба.

Учень 8-9.

 

Чом, Україно, ти так посивіла,
А люди твої, як земля, почорніли,
І в кожній родині, і з кожної хати,
Благають,благають худі рученята.

Син (кволим голосом):
Дай хліба, мамо, дай хліба, мамо,
Рідна моя, дай хоч шматочок хліба. 

Мати:

Синочку, любий, ми п’єм лише воду.
А в хаті й крихтиночки хліба нема.
Прийшли злії люди не нашого роду,
Забрали весь хліб і знесли задарма.                 Ридала, благала, кидалася в ноги,                           Аби залишили зерна тобі трохи.

Син:

Рідна моя, дай хоч одну зернинку. 

Україна:

 Ви чуєте дзвони, то плаче Вкраїна,
Яку котрий раз розп’яли на хресті,
Я Бога молила, щоб жив той хлопчина,
Щоб правду про все зміг у світ понести,
Але він збагнути не зміг до пуття,
Звідкіль це на нього прийшло забуття

 

Учень 10.

Голодомор-геноцид здійснювався за допомогою тотального державного терору. Основними складовими цього терору були:

-насильне вилучення всіх продуктів

-блокада   голодуючих   мешканців   окремих   територій   та   усієї України.

Спершу проводилось насильне вилучення всіх продовольчих припасів. Знаючи про кризове становище в Україні, де вже з осені 1931 року відчувався голод, влада у липні 1932 р. ухвалює завідомо нереальні до виконання плани хлібозаготівель. Фактично було створено умови для того, щоб вилучити усі запаси зерна, до того ж влада застосовувала додаткові каральні важелі за нібито невиконання плану.

Учень 11.

7 серпня 1932 р. прийнято Постанову "Про охорону соціалістичної власності", яка отримала назву «Закону про п'ять колосків». За цією постановою засуджували навіть дітей, які підбирали колоски пшениці на вже зібраних полях. На тих полях які, можливо, ще вчора належали їхнім батькам.

Учень 12.

Для посилення тиску влада вдається до блокади голодуючих мешканців окремих територій та усієї України.

У листопаді 1932р. в Україні та на Кубані (населеній переважно українцями) запроваджується система голодних гетто - - система «чорних дошок». Дотепер ми думали, що гетто придумав Гітлер. Ні. Раніше за нього це зробив Сталін. Вдумайтесь. Занесення на «чорну дошку» колгоспів, сіл і цілих районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства, заборону ввезення будь-яких товарів та інші жорстокі репресії.

Занесення села на «чорну дошку» було рівнозначним смертному вироку мешканцям цього села. Всього на «чорну дошку» було занесено до третини сіл України. Тобто були штучно створені десятки, сотні тисяч голодних гетто в Україні.

Учень 13.

Найбільше постраждали від Голодомору тодішні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська. Смертність населення у 1932-ЗЗрр. тут перевищувала середній рівень попередніх років у 8-9 і більше разів. У нинішніх Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, на Донбасі - у 3-4 рази.

Фактично голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України.

Це  велике  нещастя, яке  скошує  мільйони  людей  і  винищує  дитинство  цілого  народу.

///. Підведення підсумків уроку

Учень 14.

Голод не був наслідком засухи чи неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного режиму. Шляхом тотального вилучення харчів, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі голодуючої України, репресій незгодних сталінський режим створив для українців умови, несумісні із життям.

Такі дії влади є злочином і відповідають визначенню геноциду у Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року.

На цій основі 28 листопада 2006 р. Верховна Рада України за ініціативою Президента України Віктора Ющенка прийняла Закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», яким Голодомор визнано геноцидом Українського народу.

Слово  вчителя.

Прошу зараз вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання.

IV. Домашнє завдання

Саме від вас залежить, щоб не приведи Господь не повторилось нічого подібного у майбутньому.

    А в  суботу, 28  листопада, о  16  годині, коли на вулицях стемніє, попросіть батьків засвітити і поставити і свічки на підвіконня так, щоб їх було видно знадвору. Цих вогників має бути якнайбільше. Вони потрібні для кожного з нас. Ці вогники символізуватимуть нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників, серед яких були такі ж діти як ви. Ці вогники зігріють душі загиблих.

Це - знак нашої пам'яті.

Це - світло очищення задля нашого майбутнього.

І це світло донесете саме ви.

Калиновим цвітом 
Затужить земля
За батьківське горе, 
За плач немовлят, 
Калиновий гай, 
Калиновий гай, 
Страждання народу
Усім нагадай.

Голодомор

Голодомор, ой, як це страшно,

Це помирали люди із села.

Все це було на Східній Україні,

Ті люди страждали, ті люди вмирали:

І мати, і батько, і донька, і брат.

Вже 80 років минуло, відтоді

Та біль той не вщухне, і рани болять

Про це не забудьмо!

Про це пам’ятаймо!

Ми мусимо всі ті часи пам’ятать!

 

«ОСТАННЯ КОЛИСКОВА»

Спіть, діти, спіть, любі.

І не просинайтесь!

Вже не буде мучать згуба.

Забере вас пташка райська.

 

Спіть міцно, спіть,діти.

Янгол Божий на порозі.

Вже не буде їсти хотітись.

І не будуть пухнуть нозі.

 

Натопила маковінням.

Затулила рідку й комин.

І в тумані темно – синім

Заспівала колискову.

 

Спи, синочку, горе – паску.

Засинай ... навіки, доню.

То моя остання ласка

З материнської долоні.

 

Ще пограймось навперейми.

В піжмурки з бідою.

Лельки!

Заховаємось від неї

У сиру земельку...        

 

Яр Славутич

 

Список рекомендованої літератури:

1.    Збірка   документів   і   матеріалів   "Голодомор    1932-1933   років   в Україні": /
Упорядник       Р.Я.Пиріг;       ПАН       України.       Інститут       історії       України.

К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2007. - 1128 с.

2.             Книга Р. Конквеста "Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор" -К.:Либідь, 1993.-384 с.

3.             Книга В.К. Барки "Жовтий .князь" - К.: ВАТ "Видавництво "Київська правда", 2003. - 320 с.

4.             Збірка поезій І.В. Качуровського "Село в безодні" - К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2006. - 85 с.

 

5.             Монографія,   автор       С.В.   Кульчицький   "Голод   1932-1933   рр.   в Україні як геноцид" - К.: Інститут історії ПАН України, 2005. - 220 с.