Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Урок пам'яті "Білий птах з чорною ознакою. Чорнобиль"

Про матеріал

Розробка сценарія виховного заходу до річниці аварії на Чорнобильській АЕС для учнів 5-11 кл

Перегляд файлу

1

 

БІЛИЙ ПТАХ З ЧОРНОЮ ОЗНАКОЮ.

ЧОРНОБИЛЬ.

Звучить «Реквієм» Моцарта

Голос з-за сцени

Чорнобильський вітер по душах  мете,

Чорнобильський пил на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде..

Лиш пам'ять, лиш пам'ять, усе пам'ятає…

Ведуча Чорних дат у людства є немало.

               Кожна з них - це міна під прогрес.

               Найстрашніше, що усіх спіткало,-

               Вибух на Чорнобильській АЕС

Ведучий Ти відомий сьогодні кожному -

Не ім'ям своїм, а бідою.

Тією вулицею порожньою,

Мутною прип'ятською водою…

Ведуча  Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!

                У ньому ти жив сторіччі.

                Запеклись перестиглі ягоди

                Наче кров, на твоїм обличчі

(на фоні церковних дзвонів)

Ведучий Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті Чорнобильська       

                     катастрофа.

Ведуча 24 роки пройшло відтоді.

Ведучий 24 роки смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і

                    ліси!

Ведуча І 24 роки цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади і хворіє       

                серце тому що знає, не на добро це, не на життя.

Ведучий Горем і болем увійшов 24 роки тому в наше життя Чорнобиль, що

                    розділив долю людей на  «до» і «після».

Ведуча  Чорнобиль. Це назва невеличкого містечка районного центру в 130 км    

                від Києва. 24 роки назад воно нічим не відрізнялося від інших звичайних

                українських міст, яких сотні в Україні.

 

Ведучий Весною потопало воно у свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати, тому їхали звідусюди, щоб набратися здоров'я, подихать цілющим повітрям. Збирали гриби, ягоди, яких у місцевих лісах було чимало. Здавалося, що красу цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить.

 

Ведуча У 1971 році неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної

               атомної електростанції

 

Ведучий На 1983 рік уже працювало 4 енергоблоки. Приступили до             

                    будівництва п'ятого. Згодом, за кілька кілометрів від станції виникало

                   місто. Його назвали Прип'ять – за назвою тутешньої повноводної річки.

 

Ведуча Весна 1986 року в Україні буяла первоцвітом садів. Оспівана у веснянках

              нашими предками, вона проходила по нашій рідній землі як завжди,

               квітуча та ошатна, повна надій і чекань. Час юності і любові.

 

Ведучий Напередодні Першотравня 1986 року трудові колективи беруть                 

            підвищені соціалістичні зобов'язання. Завершальний рік XI-ї п'ятирічки був                  

            для Чорнобильської АЕС незвичайним – бо тут діяли на повну потужність

            відразу всі електроблоки. Подібного ще не було за всю історію експлуатації

            атомного велетня.

                        (мелодія. Тихі удари дзвону).

Ведуча 26 квітня 1986 року. Чорний день в історії України, день, коли 

                 Чорнобиль став відомим усьому людству. Гірка, як полин слава.

 

Ведучий Протягом 25 квітня 1986 року були збої в роботі, що не дозволяли 

               провести випробовування четвертого ядерного реактора.  Була п'ятниця,

               кінець трудового дня, команда чекала вихідних.

 

Ведуча 26 квітня 1986 року субота. 1 година 22 хвилини. Прийнято рішення

      почати випробовування. Одночасно була відключена аварійна система захисту.

(Дзвін сильнішає)

Ведучий 1 година 22 хвилини 30 секунд. Електронно- обчислювальна машина

               видала інформацію про необхідність термінової зупинки реактора, але

               оператори продовжували процес. Потужність реактора почала швидко

               зростати.

 

Ведуча 1 година 22 хвилини 40 секунд. Натиснуто кнопку аварійної зупинки

                 реактора. Пізно…Через декілька секунд – ВИБУХ.

(Лунає сигнал ЦО «Тривога»).

Ведучий Коли всі спали безтурботним сном, над 4 реактором ЧАЕС, що мав

                 потужність мільйон кіловат, несподівано велетенське полум 'я розірвало

                 нічну темряву.

 

Ведуча Біда, що сталася, відгукнулася болем в серцях мільйонів людей, 

              схвилювала міжнародну громадськість. Наша країна вперше зустрілась з

               такою грізною силою як ядерна енергія, що вийшла з – під контролю.

 

Ведучий Достатню тишу на річці Пріорці по­рушили собаки,які своїм телепатич-

           ним способом дізналися про тяжку і непоправну біду, що спіткала людський

         рід, у тому числі й собачий. Вони вили, ска­вучали, тоненько дзявкотіли. 

         Спросоння ніхто нічого не міг уторопати. А то рвонув четвертий  реактор, і 

         остаточно закінчилася ера «мирного атома». Якби ми розуміли мову тварин,

         вже тієї ж миті довідалися, що віднині наша земля вже не та, й вода, й

         повітря. Все стало вороже, навколо — смерть. Без смаку, кольору, запаху.

 

Ведуча Найпершим, у кого зупинилося на мить вибуху серце, був старший    

            оператор Валерій Іванович Ходемчук. За ним незабаром помер на посту

            його друг Володимир Шашенок, який заступив тієї ночі на зміну. Його

            опаленого і опроміненого, винесли на руках пожежники. Він встиг ще

            простогнати : «там…Валера…» і втратив свідомість. Більше вона до нього

            не повернулась. Тіло його вивезли із зони і поховали на першому

            сільському кладовищі. Валерія так і не знайшли. Четвертий блок став для

            нього і могилою, і пам'яттю.

 

Ведучий Можливо, на тій бетонній стіні колись напишуть, що не реактор там

              похований, а він,     Валерій Ходемчук.

 

Ведуча Лист Ганни Ходемчук синові Валерію

(Зачитує учениця в образі матері)

      Синочку! Відчуваю, що тільки ти мене зрозумієш і простиш, що пишу тобі на той світ. Бо не можу по – іншому. Ніяк неможу змиритись, що більше тебе не побачу.

    Валерику! Знаю, якби ми з тобою зустрілися, ти б обов'язково запитав чи не ображає мене хто-небудь, відколи тебе немає вдома. Ні, синку! Мене вже сама доля ошукала, відібравши тебе. Щороку я тим і живу, що чекаю того дня, щоб побачити місце твоєї смерті. Бо велике то горе, синку, для матері – не мати навіть могили синової. Весь четвертий – то твоя могила.

 

Ведучий Першим, за тривогою о 1 годині 30 хвилин прибули до реактора        

          пожежні на чолі з начальником караулу, лейтенантом Володимиром

         Правиком. Його загін першим ступив на лінію вогню, а Володимиру лише 23

         роки.

Ведуча  І вони ступили у вируюче полум'я, у смертельну радіацію, рятуючи станцію  і людей, не думаючи про своє життя.

Учні декламують вірші

Зойкнула Земля чаїним криком:

Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати із іконним ликом:

- йти, синочку, хто ж, коли не ти?

 

Спалахнуло небо, впало крижнем:

Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати з немовлятком ніжним:

йти, коханий, хто ж, коли не ти?

 

…І уже ні сина, ані мужа,

Лиш розверсті зоряні поля…

Та пліч-о-пліч стали Біль і Мужність,

Дух і Воля, Небо і Земля.

 

Ведучий Пожарні, разом із персоналом АЕС першими пішли на неминучу

            смерть. Вони зупинили вогонь, відвернувши велику катастрофу, яка б

             могла трапитися, коли б вогонь потрапив до інших реакторів.

 

Ведуча Ціною життя 28- ми пожежних були врятовані інші блоки АЕС, Київ,

                Україна й інші країни від страшної небезпеки.

(Звучить траурна музика).

Ведучий Усі вони - молоді, вродливі, мужні. Вічна пам'ять їм, низький уклін від

                  усього людства.

 

Ведуча Не буде їх більше з нами…

(Учні по черзі піднімають портрети героїв-пожежників)

Герой Радянського Союзу – лейтенант Правик Володимир Павлович.

Герой Радянського Союзу – лейтенант Кібенок Віктор Михайлович.

Сержант Ващук Микола Васильович

Старший Сержант Ігнатенко Василь Іванович

Старший Сержант Титенок Микола Іванович

Сержант Тищура Володимир Іванович

Ведучий Це імена шести пожарних – героїв, що стали першими жертвами

                  чорнобильського полум'я.

(Учні декламують вірші)

Перший удар на себе,

Перший вогонь на себе:

Так одчайдушний Данко

Людям віддав своє серце.

 

Як же тут не згадати,

Поруч із ним не назвати-

Вас, що уміли серцем

Грізним вогонь зупиняти.

 

Коли біда Чорнобильська війнула,

Коли упав наладчик неживим,

Був першим тут начальник караулу-

Володя Правик з воїнством своїм.

 

Збить треба пломінь! Зрізати назавше,

З ніг без жалю зіб'є, зупинить крок.

І ось він поруч, твердо ставши,

Мов стриж весняний, Віктор Кібенко.

 

Що буде – враз обидва зрозуміли,-

Реактор другий тільки б вберегти.

Їм у собі знайти б незнані сили –

Не дать вогню в сусідній блок пройти.

 

І промінь збили! Тільки в прижмур хмуро

Побачив Віктор, наче у півсні:

Присівши вмить, провів сержант Тищура

Рукою по волоссі, що в огні.

 

І у Володі полум'я чимале

Все більш танцює в звужених очах..

Наталя, двотижневая Наталя,

Така ж бо довгождана ця Наталя

На випростаних Надіних руках…

 

З усім, що так було безмежно милим,

Тепер навіки обривалось вмить…

Реактор врятувать не мав він сили-

Вони ж бо мали право й відступить.

 

Ведуча 26 квітня 5 година ранку ліквідовано пожежу всередині і на даху

                 машинної зали.

 

Ведучий Сьогодні нас зібрав загальний біль-

                 Біль пам'яті про 26 квітня.

                 Минуло стільки літ,а звідусіль

                 Відлуння драми нашого століття.

 

Ведуча Я знаю, серце в кожного щемить

              По чистих душах у святій печалі.

              Вклонімося ж їх пам'яті в цю мить,

              Єднаймося в скорботному мовчанні.

 

Ведучий У божевільному вирі життя давайте в цей день хоч на декілька хвилин

                  вшануємо пам'ть загиблих і померлих внаслідок аварії на ЧАЕС

                  хвилиною мовчання.

Сценка про сироту

Мамо! Рідненька! .

Чорнобиль! О Боже!

Мучить серденько,

Сили тріпоче,

Озвися до мене, всміхнись,

Дай пораду...

Ні, не впаду,

Лиш візьмусь за ограду.

 

Ведуча.    Не бачачи шляху,  Сльозами умитий,

                   Поплентав хлопчина  На гучний базар,

                   Щоб квіти купити   Матусеньці в дар.

                   Базар аж шумить, аж гуде, аж вирує,

                   І всяк продавець за товаром пильнує.

                   Знайшов ось і квіти. Пихатий торговець

                    Горлає щосили, немов у гучномовець.

                     Хлопчина підходить, очима шукає,

                   И несміло господаря тихо питає:

 

Сирота.  Дядечку, мама любила червоні.

               Дайте за гроші, що в мене в долоні.

               Нині якраз роковини по ній,

               Дайте, будь ласка, сирітці малій.

 

Ведуча. Ситний торговець очима владики

                 Глянув на хлопця, що тяжко страждав,

                 Вийняв із кошика чахлу гвоздику

                 І, схаменувшись, на місце поклав.

 

Торговець. Шкода, зізнаюсь, таких мені дуже,

                      Що залишились малими без мам.

                      Тільки грошей на одну в тебе, друже,

                      Треба ж бо дві на могилу - затям.

 

Ведуча. ...З ярмарку вибравсь, неначе з безодні,

                  Гірке зітхання зірвалось, мов плач:

 

Сирота. Хотів принести тобі квіти сьогодні,

                Тільки... Пробач мені мамо, пробач.

 

 Ведуча. Афганець, слова ті почувши, щосили

                   Серце у жменю затиснув на мить.

                   Квітів узявши з своєї могили;

                   Ледве спромігся, щоб заговорить:

 

 Воїн-інтернаціоналіст. На ось, малий, поклади, хай царствує.

                                    Мама тебе, вже напевне, що чує.

                                     Горе єднає споріднені душі.

                                     Сили пильнуй і тримайся ж бо, друже.

 

Ведучий 26-30 квітня викид радіоактивних речовин зі зруйнованого реактора і їх 

                    поширення на території Білорусії, України, Росії.

 

Ведуча Радіоактивна хмара пройшла не тільки над країнами Європи, а й над

               районами Сх.Сибіру, Азії,  Африки, а потім досягла Півн.Америки.

 

Ведучий Про те, що сталося в Чорнобилі знало лише керівництво України – В. 

                  Щербицький, О. Ляшко, В. Шевченко та інші посадові особи, але

                  потрібних заходів не було вжито.

 

Ведуча Достовірну інформацію про катастрофу мав М.Горбачов, але він теж не

              довів її до населення, що призвело до переопромінення великої кількості

              населення України.

 

Ведучий 27 квітня. Урядова комісія прийняла ухвалу про евакуацію населення

         міста Прип'яті. О 12 годині 10 хвилин по місцевому радіо передано

        повідомлення про евакуацію. Більше 1200 автобусів, 200 вантажівок, 2 дизель

        -поїзди, теплоходи дали змогу евакувати 47 тисяч людей протягом 2,5 годин.

 

Ведуча Про небезпеку населення Швеції дізналося раніше, ніж в Україні. За

           участю дітей відбувалися першотравневі демонстрації, про небезпеку

           повідомили лише через 10 днів після аварії.

 

Ведучий 2 травня. У зв'язку з погіршенням радіаційної ситуації з 18- ї години

                   почалася евакуація населення сіл 10-км-ї зони (10 тис чол.)

 

Ведуча 3 травня. Прибула і почала роботу група шахтарів з Донбасу й Тули. Їхнє

             завдання створення під фундамент 4 –го енергоблоку 160 метрового

            тунелю для бетонної плити під реактор із системою охолодження.

 

Ведучий 4 травня. Початок евакуації населення в районі 30 – кілометрової

                  території України, Білорусії.

Виступ учнів

Було село, село було,

було, було, та загуло.

Що не хата — то вже пустка.

Люди ж, люди де поділись?

І знялись та й полетіли

голубами, журавлями

над лісами, над полями.

Сіли собі на стерні

у далекій стороні.

 

А в тім селі- ні голосу, ні звуку,

І вікна випромінюють розпуку,

І двері навхрест дошками забиті,

І журавлі криничні сумовиті,

І тихий сад біля старої школи,

І дітям в ній не вчитися ніколи.

 

Навколо пустка і печаль біблійна,

Навколо смерть незрима і повільна,

Зело і квіти стронцій роз'їдає,

І час пересипається пісками

На полі, що шуміло колосками.

 

Ведуча За даними ООН:375 000 осіб відселено із забруднених територій після

              аварії на ЧАЕС, 800 000 ліквідаторів складають групу ризику, 12 500 з них

              тяжко хворі, 7 000 уже померли.

 

Ведучий Із 170 населених пунктів люди були змушені залишити свої будинки і

                 переїхати на нові місця проживання.

 

Ведуча Наслідки аварії негативно позначились на здоров'ї 2,5 млн людей.

 

Ведучий Загублено 48 тис га земельних угідь, виведено із ладу 14 підприємств,

               15 будівельних організацій, втрачено 400 000 квадратних метрів житла,

                10 400 приватних будинків.

 

Ведуча На початку червня в деяких районах України й Білорусії кордон зони був

         розширений до 60 км. Її назвали зоною відчуження. І до сьогодні там ніхто

         не живе.

 

Ведучий Наслідки аварії не ліквідовані до цього часу, серйозні побоювання

                  викликає стан «саркофага», що був споруджений над 4-м блоком. Для

                  остаточної ліквідації наслідків аварії необхідні великі кошти і зусилля

                  всього міжнародного товариства.

 

Ведуча Україна зупинила ЧАЕС лише 15 грудня 2000 року. В урочистій

            атмосфері Президент України Л.Кучма о 13 годині 18 хвилин за київським

            часом дав наказ про зупинення останнього працюючого блоку на станції.

 

Ведучий І в нове століття Україна ввійшла без Чорнобильської станції, але з

                 проблемами, які вона породила.

(На фоні презентація фото кадрів Чорнобильської катастрофи)

 

Ті, кого 26 квітня 1986 року не розбудили вночі неусвідомлена тривога і душевний біль, вранці прокинулись в новій епосі-            післямирноатомній.

 

Є чорна хмара й чорний – чорний дим,

Година чорна і тюльпани чорні.

Та найчорнішим серед них усіх

Є все – таки Чорнобиль.

 

Таке нехай ніде не повториться. На щемну рану я не сиплю сіль. Вона й без того болісно ятриться.

 

Ведуча Після 16 років після аварії Чорнобильська зона стала унікальним

               природним заповідником.

 

Ведучий Поступово відтворюються осушені болота, повертаються рідкісні

                  тварини.

 

Ведуча Між ЧАЕС і м. Прип'ять ріс сосновий ліс. За одну ніч він із зеленого

         перетворився на рудий. Сосна найбільше з усіх інших дерев вбирає в себе

         радіацію і стояв він, ніби обпалений вогнем. Тільки одна сосна лишилася

         зеленою.

 

Ведучий Рудий ліс став мертвим. Два роки на цій території не росло навіть

                  травинки. А сосна стояла як пам'ятник аварії.

 

Ведуча Прожила сосна 8 років…

 

Ведучий В ім'я тих, хто віддав власне життя, щоб урятувати отчу землю від

            атомного лиха, в ім'я обезлюдненої Чорнобильської зони звернімось у

            вічній молитві до Матері Божої, покровительки українського народу.

(запалюються свічки).

Ведуча

Молимо Тебе, Пресвята Маріє! Почуй нас, дітей святої Чорнобильської України! Благослови нас, мати Божа, вірою, надією і любов'ю.

 

О Мати Маріє, з високого неба молитву прийми, що несемо до тебе, за тих діточок, що в недузі, хворобі, що впало на них люте лихо Чорнобиль. Подай їм надії, найкращого ліку, втиш їхній біль і прийми під опіку. Ми любимо їх, дай нам їм помагати, маріє Святая, всіх покривджених Мати!

 

Ведучий Немає, мабуть, в Україні місця, яке б не було пов'язане з горем

              Чорнобиля. Комусь довелося стати в ряди тих, хто ліквідував наслідки

              аварії, комусь рятувати життя і здоров'я потерпілих, інші просто

              допомагали і матеріально, і морально.

 

Ведуча Вони серед нас… це наші земляки, сусіди і родичі. Будьмо чуйними,

                 добрими у ставленні до них. Будьмо людьми.

 

Радіаційна днина б'на спалах,

Радіаційні стогнуть небеса.

Наш вік – як доля, а не спомин,

Як хліб душі, як мамина сльоза.

 

За днями дні мина повільно рік,

За днями дні – і другого немає.

Нехай же лихо наше проминає

І в світі не повториться вовік.

Хай стане мир міцнішим устократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження, набат,

Його уроків людство не забуде!

 

Ведучий Трагедія Чорнобиль розбудила нашу совість.

 

Ведуча Дзвони Чорнобиля закликають «Пам'ятайте»

 

Ведучий Щоб наша дума і дорога

                Єднали глибину і вись,-

               Волає чорнобильська пересторога:

           Людство, зупинись!

 

Ведуча На землі у домі вселюдському

         Суперечностей і негараздів – тьма.

         Будьмо, люди, обережно в ньому

          Іншого життя у нас нема!

 

Ведучий Наш урок пам'яті закінчується. Дякуємо всім за співпрацю і розуміння.     

                  А на закінчення хочемо всім побажати:

 

Ведуча Ростіть і добрі, ростіть щасливі,

             Дівчатка будуть нехай вродливі,

             А хлопці – сильні і могутні,

             А ті події незабутні.

             Хай не тривожать більше нас!

             Хай кане зло в безодню, в час!

 

doc
Додано
29 квітня 2020
Переглядів
563
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку