Урок пам'яті "Герої не вмирають"

Про матеріал
Урок пам'яті "Герої не вмирають" для учнів 4 класу, покликаний поглибити знання дітей про АТО та воїнів - добровольців.
Перегляд файлу

Урок пам’яті.

«Герої не вмирають»

Мета: ознайомити учнів з геополітичними подіями в нашій державі; розповісти про АТО та воїнів – добровольців; розвивати навички критичного мислення, вчити аналізувати повідомлення із різних джерел засобів масової інформації; виховувати любов до Батьківщини, патріотичний дух, прагнення вирости справжньою людиною з великої літери.

Обладнання: свічки пам’яті, відеозаписи, паперові голубки (виготовлені дітьми заздалегідь), розрізані аркуші паперу, прапор України, малюнки дітей для декорації залу.

Хід заняття:

І. Організаційна частина.

- Доброго дня, любі діти та дорогі  гості. Ми раді вітати  вас у нашому класі.

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття.

  • Сьогодні у нас незвичайне заняття, адже говорити ми будемо майже про святі речі: про Батьківщину, незламний дух справжніх героїв, захисників Вітчизни та про гарячу любов синів до рідної землі.

ІІІ. Основна частина.

  1. Вступна розповідь вихователя.

За час свого існування  наша держава, Україна, ніколи не зазіхала на чужі території, але й свого не віддавала… За це боролися наші дідусі, прадіди та прапрадіди. Немає шляхетнішої місії, ніж захищати свій народ. Про це переконливо свідчить історія української держави. Той, хто не пам’ятає минулого, не пам’ятає своєї історії, той відрікається від свого народу. Про це ми повинні знати і пам’ятати.

За вікном потріскує морозець, падають білесенькі сніжинки, лагідно посміхається нам сонечко, діти весело з ранцями поспішають до школи. Вони жартують, бешкетують і мало кому з них в голову приходить думка про те, що не всі зараз мають таку змогу, здавалося б примітивну, ходити до школи. Не в усіх куточках нашої країни, в цей час, однаково спокійно і тихо. Ви знаєте, що на Сході України точиться війна. Скрізь лунають постріли, вибухи, люди налякані, намагаються заховатися в підвальних приміщеннях, де немає ніяких умов для проживання, кожен хоче зберегти своє життя та життя своїх рідних. Багато мешканців виїхали з небезпечних місць, охоплених вогнем, вони шукають прихистку в інших містах, де в них немає ні рідних, ні знайомих, нічого немає… Часто так трапляється, що біженці не встигають зібрати речі, або вже навіть немає чого збирати… Найголовнішою цінністю є їх життя. Нам не збагнути того, що вони пережили. Ці люди вночі прокидаються від страшних жахіть, їх мучать видіння, які в мареві приходять до них.

І ось до вашої уваги частинка із спогадів очевидця війни…

Надходив ранок.

Народжувався день із квітів і роси.

Такі жита, що не дістать рукою,

Така блакить, що в серці не вмістить.

 

І раптом поле стало полем бою,

І сонце зупинилося на мить,

І танки здибились перед житами,

Вторгаючись в густий клубчастий дим!

І бризнув колос на броню сльозами,

І зерном бризнув, трепетним, живим.

 

Минули дні, війна вже далі,

А події ті забуть ніхто не міг,

Там навіть ліс від горя посивілий,

Там наче плаче камінь край доріг.

Хіба ж забудеш, як палили хати,

Мерці гойдались у страшній петлі,

І на землі лежали там хлоп’ята

Багнетами прибиті до землі?!

 

Україна зараз знаходиться в непростому стані, вона змушена відстоювати свої землі. Багато молодих юнаків, по 20 років, змушені були піти в лави захисників Батьківщини. Вони зараз перебувають в зоні АТО. Кожного дня солдати ризикують своїм здоров’ям, ба навіть більше, своїм життям. Дуже шкода, але не всі з них повертаються додому…

Я пропоную до вашої уваги музичний кліп, відзнятий на цю тему…

 

  1. Музичний кліп «Присвячується Героям України, які поклали свої життя за волю та незалежність України»

 

  1. Хроніки подій в зоні АТО.

 

Від початку військовий дій на Сході України, а це 2014 рік, загинули тисячі солдатів, дуже багато поранених, серед них і мирні жителі. Бої під Горлівкою, Іловайський котел, оборона Донецького аеропорту назавжди закарбуються в пам’яті трагічними сторінками  історії українського народу. Тим часом операція з визволення міст від терористів триває. Нині українські армійці тримають оборону, але повернути Луганськ та Донецьк немає змоги. 11 травня 2014 року ці міста заявили про свій суверенітет і проголосили себе ЛНР і ДНР. Люди знаходяться в цілковитій ізоляції на межі виживання. Там немає світла, води, в деяких регіонах газу. Зі зв’язком досі проблеми. За інформацією міськради, в обласному центрі залишається чверть мільйона людей. Тим часом обстріли середмістя не вщухають. Терористи хаотично гатять по житлових будинках. Кожного дня жертв стає все більше. Гинуть ні в чому не винні люди, яким випало нещастя народитися на Сході нашої держави, а також молоді вояки – окраса та сила нації.

 

Запалимо свічку пам’яті.

Давайте хвилиною мовчання вшануємо загиблих.

 

  1. Хвилина мовчання.

 

(Всі присутні встають на хвилину мовчання)

 

  1. Від учнівських сердець до воїнів…

 

Пам’ять вона нетлінна і вічна. І ми повинні пам’ятати той безцінний внесок, який зробили воїни – добровольці для нашої держави. Вони віддали свої життя для того, щоб ми з вами жили в мирній, багатій, квітучій державі. Щоб ваші життя, маленьких українців, були щасливі і сповнені надій на краще майбутнє.

 

Тож давайте зараз спробуємо подякувати їм за це поетичними рядками.

 

1.Надія на перемогу у серці живе,

Вона слізьми надії

Проллється на світанні.

Ще друзів ви ховаєте своїх.

 

2.І розривають сни гармати.

І з перемогою з важких доріг

Відважних синів – солдатів

Чекає рідна Україна – мати.

 

3.Нехай вогонь життя

Палає довго і бурхливо,

Освітлюючи цей прекрасний світ.

Від серця щирого бажаємо щасливо

Не менше ста прожити славних літ.

 

4.Нехай вам щастя Господь посилає,

Нехай вам довго ще сонечко світить!

Бажають з любов’ю вам

Учні, школярики, діти…

 

  1. Пісня «Молитва за Україну»

Ми ще маленькі і єдине, що ми можемо зробити для перемоги нашої країни – це молитися, молитися за мир і спокій на нашій землі…

Давайте встанемо і заспіваємо цю пісню від усього свого дитячого серця…

 

  1. Голуби – птахи миру.

Голубка споконвіків вважалася передвісником злагоди та миру. На нашій дошці ви бачите білих голубів до яких ми зараз прикріпимо найзаповітніші бажання. Напишіть на аркушах паперу, що лежать у вас на партах те, чого ви бажаєте найбільше у цей нелегкий для нашої Батьківщини час.

 

  1. Бесіда.
  • А давайте поміркуємо як ми можемо допомогти своїй Батьківщині?

Учні малюють малюнки і передають їх в зону АТО і тим самим підтримують бойовий дух солдатів. Дорослі збирають кошти на допомогу воїнам, в тому числі і на лікування поранених. Збирають продукти харчування та речі необхідні для існування, одяг, бронежилети та інше.

  • Чи бачили ви такі пункти збору в нашому місті?

Якщо у вас є можливість допомогти, то ні в якому разі не можна проходити повз них. Навіть малюсінька дрібничка може виявитись дуже важливою.

  • А можливо хтось з вас уже допомагав солдатам, чи можливо, хтось з ваших рідних?

Оцих голубків, ми передамо солдатам, з найщирішими вашими побажаннями…

 

ІV. Заключна частина.

Рано чи пізно це протистояння закінчиться, притихнуть постріли та вибухи, але ніколи не згасне пам’ять про українського солдата, про його мужність і благородність, патріотизм і жертовність.

 

Закінчуючи наше заняття хочу нагадати вам такі слова: «Батьківщину люблять не за те, що вона велика, а за те, що вона своя». Сподіваюся, що ви виростите справжніми захисниками своєї Вітчизни. Щиро бажаю нам всім миру.

До нових зустрічей!

docx
Додано
12 січня 2021
Переглядів
504
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку