Урок пам'яті "Пам'ять, якій не буде кінця"

Анотація

 

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії  в Україні  після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності  набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції то- що. Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, що уміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для

вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

Завдання вчителя початкової школи  - активізувати дітей  і батьків до позакласної роботи , проводити виховні заходи  на засадах морального  та національно-патріотичного виховання, подбати про те,  аби свята були цікавими  і яскравими, що могли запам’ятатися  учням і батькам на все життя.

Сценарій уроку пам’яті для учнів початкової школи, зміст якого  передбачає формування ціннісного ставлення  до суспільства і держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок пам’яті  «Пам'ять, якій не буде кінця»

(Виховний захід, присвячений  пам’яті  героям  Небесної  Сотні, учасникам АТО)

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної Сотні та учасників  АТО, прищеплювати любов до  Батьківщини, виховувати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами  України.

Оформлення: Прапор України,  надпис  «Герої не вмирають» , стіл , на столі вишитий рушник, ікона Божої Матері,  свічка, квіти з чорною стрічкою.

Доброго ранку! Доброго дня!

Доброго вчора, сьогодні, щодня!

Хай не псується годинник на вежі,

Хай буде все на землі, як належить.

 

 

Сонце – як сонце, літо – як літо,

Дощик – як дощик.

 

Діти – як діти!

 

 

Кожному дому щастя бажаємо,

Небові – миру, голубу – неба,

Кожній дитині – всього, що треба,

Хай усміхаються діти щодня.

Доброго ранку!  Доброго дня!

 

Саме такими словами ми щодня з вами розпочинаємо новий день. Але,  на жаль, сьогодні є  діти, які не змогли  розпочати навчальний рік 1 вересня в своїх школах.

 

Ось які школи є в наш час в Україні. Дуже прикро, але в  житті ми зустрічаємось з красою і підлістю, радістю і горем. На жаль , в такому гарному світі існує зло, байдужість, жорстокість.  Сьогодні     наша країна переживає  дуже складний час. 

Учениця

Без миру немає дитинства, немає майбутнього.

За щастя дітей, за мирне небо,

За цвіт на землі борються чесні люди планети.

На долю українців  випало багато страждань,  болю, багато суму.  В тяжкі хвилини об’єдналися всі дорослі, незалежно від того,  на якій території України вони живуть: на півдні чи півночі, на заході чи сході. Об’єдналися,  аби захистити свою Батьківщину, свої родини, сім’ї. Нашу країну підтримало  багато країн світу. 

 

Сьогодні  у нас незвичайний урок, і називається він «Урок  пам’яті» .  Сьогодні ми  вшануємо  пам’ять  Небесної Сотні, пам'ять загиблих під час  Єврореволюції,  Революції  Гідності, як її називають у народі, та пам'ять учасників  АТО.

21 листопада 2013 року розпочалися  протести українського народу проти влади, яка не прислухалася до народу.  Вночі  30 листопада  відбувся силовий розгон демонстрації. Під час протестів відбувалися мітинги, демонстрації та студентські страйки. Я пропоную  переглянути відео про страшні події того часу.  (Перегляд відео)

Майдан

О! Скільки люду… Весь Майдан вирує,
Людським емоціям — ні краю, ні кінця.
Народ піднявся, силу й правду чує,
Немає лиш гвинтівки й топірця.
Він ще по-людськи правди вимагає,
По доброму, без кровопролиття.
Бо добре жити кожен право має
І йти щасливо в світле майбуття.
Народ почути треба й поважати,
І поступати так, як він велить.
Щоб потім ні за чим не жалкувати,
Відчути серцем історичну мить.
Щоб зберегти людей і Україну
І повести до світлої мети.
А не вести усіх нас до загину.
З народом завжди треба в ногу йти.

21 лютого на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями.  З початку Майдану за офіційними даними загинуло близько 100 протестуючих, поранено більше 2000, серед них -  двоє  громадяни Польщі, а кількадесят осіб зникло безвісти. Загальна кількість постраждалих біля 2,5 – 3 тисяч чоловік. Серед них 136 журналістів, які виконували свої професійні обов’язки.

А сотню вже зустріли небеса…

А Сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін :
Спереду – сотник, молодий, вродливий, 
І юний хлопчик в касці голубій, 
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять, 
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло .
Як крила ангела, злітаючи назад. 
Небесна сотня в вирій полетіла…

 

«Герої не вмирають», «Герої живуть вічно», -  такими словами проводжали справжніх українців, патріотів ,  героїв Небесної  Сотні.

 

Кожний із вас сьогодні  прийшов  до класу  з  символом  пам’яті.  Червоні маки — символ пам’яті про тих, хто загинув під час Другої світової війни та гине на сході України у боротьбі за кращу долю та мирне майбутнє  своєї  Батьківщини.

Ми пам’ятаємо всіх,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Світило сонце золоте.

 

Щоб не окоп чорнів на ниві –

Хліба цвіли, мов килими,

І щоб веселі і щасливі

До школи всі ходили ми.

 

Кажуть, коли народжується дитина, Бог запалює зірку на небі і посилає до маляти ангела - хоронителя.  За іншим повір’ям,  зорі - це душі тих померлих людей, котрі відзначалися добрим, непорочним життям на землі. За ці роки на небі з’явилося  дуже багато зірок, тому що багато людей  відійшли у вічність, захищаючи свою Батьківщину. І всі ці зірки мають однакові імена : Мужність,  Добро, Хоробрість, Звитяга,  Сміливість, Безстрашність, Відвага, Героїзм.  Давайте згадаємо імена своїх земляків-корсунців , які стали на захист своєї Батьківщини.

 

Розповідь про героїв.

До останнього вірилося, що ніколи горе не  прийде на нашу  корсунську землю.  А серця корсунців  ще й досі плачуть… Ось вони, наші земляки,  Герої  Корсунщини,  які   віддали своє життя за нашу рідну Україну.

Сокуренко Роман Олександрович   помер від тяжких ран, отриманих в бою за Україну 23.09.2014 року.

Білоушенко Сергій Олександрович загинув 27. 07.2014 року

Скобленко  Віктор Степанович – волонтер, закатований  14.09.2014 р.

Якубенко Михайло Володимирович, побитий на майдані, помер від ран 17.04.2014 року.

Коломієць Віталій Валентинович  загинув у бою за Україну 29.08.2014 р.

Добровик Євген Михайлович помер від ран,  отриманих в бою за Вкраїну 08.09.2014 р.

Сергієнко Василь Миколайович  викрадений та закатований ворогами України 04.04.2014 р.

Я пам’ятаю вас, мої герої!
Я принесу конвалій навесні.
І чорнобривців літньою порою,
Калини кетяг у осінні дні.

Залишу стигле яблучко на Спаса
І крашанку у Великодній час.
Щоб поминальна свічка не загасла,
Завжди я пам’ятатиму про вас!

Герої  не вмирають, а здобувають безсмертя. Корсунь  пам’ятатиме вас, наші герої.

Перегляд відеофільму про Романа Сокуренка.

Роман Сокуренко  -  учень - випускник нашої школи. «Ромашечка», -  так називали його в школі вчитель та  викладачі педагічного коледжу. Ось у сусідньому класі  він сидів за першою партою, маленький, в красивому костюмі. У нього було багато друзів і дуже велике серце. Зі школи Рома  ніколи не приходив з порожніми руками : то котика принесе, то собачку. І совенята жили в нього,  і голуби. Ще з дитинства він був відповідальним і дорослим, бо найдорожчим  в житті  для нього була його сім’я -  мама та брат Дмитрик. Він був старшим братом. Для мами ріс  помічником  , для брата  - найкращим прикладом.    У класі мав багато друзів,  і навіть всі дівчатка  його любили, бо завжди він  їм допомагав.

Захищати  слабших - це було Романове  життєве кредо.  За що б він не брався, все робив по-справжньому. Його велике серце, патріотизм і привели його  на  Майдан,  а потім  він став бійцем  батальйону «Азов»  з позивним  «Сокіл».

Роман  був хоробрим, мужнім, сильним.  Його побратими  говорили, що в бою не бачили його обличчя, лише спину, бо він був завжди попереду. Роман  ніколи не думав про себе . Вірив, що Україні  таки вдасться  вистояти,  й саме такі сподівання допомагали йому в бою. 

Там, під Іловайськом , підла куля влучила в його тіло, пошматувавши  всі органи. А він, тяжко поранений , понад усе намагався витягти  з поля бою своїх товаришів «Березу» та «Світляка». Півтора місяця  боролися за життя  «Сокола» лікарі в Україні , а потім у  Німеччині. А всі корсунці молилися за його життя. 23 вересня  страшна звістка  обпекла болем  всіх, хто знав і  любив Романа.  Його велике і хоробре серце зупинилося… 3 жовтня все місто прощалося  з героєм зі словами: «Герої не вмирають». А він і не помер, лише перейшов у інше життя - в наших  серцях і пам’яті. На небі  засвітилася ще одна зоря на ім’я  «Мужність».

Хвилина мовчання. Учні  покладають квіти до  куточка пам’яті  Небесної Сотні та  куточка пам’яті  Романа Сокуренка.

Мама Романа,  Тетяна Перетятько,  продовжує займатися волонтерською діяльністю,  бо вважає своїм  обов’язком допомагати  іншим захисникам. Її називають  мамою всіх солдатів.

Я прошу в Тебе, милий Боже,
Щоб мир настав на цій землі,
Щоби серця не зупинялись,
Адже вони ще молоді...

І прошу волі для народу,

Будь ласка, Боже, збережи
Життя людей і їх свободу,
Будь ласка, нам допоможи...

І буде мир в моїй країні,
І буде спокій у серцях,
І стане вільна Україна...!!!

 

Я знаю,  там, на небесах,

Є душі тих, хто вже загинув
У цій жорстокій боротьбі,
Та пам'ять вічна залишилась
У кожній людяній душі.

Молюсь за тебе, Україно,
В молитві сила моїх слів
Молись і ти, бо ми - єдині,
Молись за тисячі життів…

Стану в серці перед Богом,
Щиро помолюся:
За татка і матусю,
За дідуся і бабусю,
За сестру і брата,
За всеньку родину,
За рідну землю -
За нашу Вкраїну.

  Вчитель. Хоч ви і маленькі,  лише другокласники, а вже не раз брали участь у різних благодійних  акціях, які проводилися в нашій школі , місті та державі. Проявляти добро та милосердя, допомагати і підтримувати  захисників  своїми подарунками, листами  - це і є  пам’ять, якій не буде кінця. Ви всі знаєте, що для наших захисників  найціннішою допомогою є листи і обереги. От і ви,  готуючись до уроку, написали разом з батьками листи та малювали листівки.  А на гуртках виготовили обереги . Зараз ми прикрасимо обереги стрічками жовтого та синього кольору, вкладемо їх у конверти і передамо волонтерам.  Нехай ці листи, листівки та  обереги порадують  захисників, нехай  на їхніх  обличчях з’явиться посмішка, нехай вони пам’ятають про те, що ми  чекаємо їх живими, молимося за них,  віримо в те, що  вони не дадуть скривдити   наші дитячі серця і душі. 

- А чому ви обрали синій і жовтий колір стрічок?

А для гостей ми хочемо подарувати теж подарунки,  - символи пам’яті. Принесіть ці символи   у свої класи.  І разом із своїми учнями приєднайтеся до благодійної акції «Пам'ять».  Пам’ятайте тих,  хто віддав своє життя за наше сонячне  дитинство та мирне небо над головою, підтримуйте тих,  хто зараз  турбується про нас і всіх українців.

 

Учень:   Ми хочемо без воєн жити!

               Хай буде мир на всій землі!

 

Всі:        За мир!

              Щоб сміятись!

 

Всі:       За мир!

             Щоб трудитись!

 

Всі:      За мир!

            Щоб троянди цвіли.

 

Всі:   Щоб жито буяло і діти росли!

Учні разом з гостями виходять на подвір’я школи.

 

Ось тут   має бути меморіальна дошка з ім’ям  Романа Сокуренка - в      

пам'ять про одного з кращих патріотів нашої школи та міста.

(Учні шикуються з кульками до яких прикріплені літери М И Р )

 

Учень :

      Літери мальовані

      На кульках несем.

      Кулька у мене

      З літерою М…

 

Учень :

 Вирветься ниточка –

Спробуй злови!

      В мене кулька

      З літерою И…

Учень :   

    Навіть Єгор  – невтома

    Голову задер.

    Кулька у нього

    З літерою Р…

 

    Учень :

    Кульки піднялися

    В небесну шир,

    Дружно злітає

    Рідне слово «МИР».

 

Учні запускають кульки в небо.

 

Учень :     

Скрізь хай буде сонячно,

      Не гуркоче грім.

      Миру бажаємо

     Людям усім!

 

Учень : 

 Хай літають завжди журавлі.

       Колоски видзвонюють налиті.

       Ми за те, щоб мир був на Землі,

       Для усіх дітей на цілім світі.

 

Учень :      

Сяйте усмішки,

      Сонцем зігріті!

      Миру й щастя –

      Всім людям на світі.   

      Слава Україні !   Героям слава!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

- Гайдай О.В.., Черненко Т.А., Фесенко С.В. Виховання патріотичних почуттів учнів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності: Метод. Посібник. – Черкаси: видавництво ЧОІПОПП,2010.–130 с.

- Захаренко О. А, Мазурик С. М. Школа над Россю. К., 1979.
- Захаренко О. А. Знайомтесь: Сахнівська середня школа // Шкільний світ 1997. №4. .
-Захаренко О. А. Творчі таємниці вчителів // Почат. шк. 1998. № 3.
- Енциклопедія шкільного роду (автобіографічні дані, спогади, роздуми) / Автор ідеї, кер. О. А. Захаренко. Сахнівка, 2000. Т. І–II (1937–1976)- Т III–IV (1978–1998).

- Мандри  Україною. Золота підкова Черкащини. Путівник /Черкаський благодійний фонд «Золота підкова».-Київ, 2007.

-Уроки мужності: навч.-метод. посібник. уклад. Д. В. Ротфорд — Х. : ВГ «Основа», 2015.—96с.

ІНТЕРНЕТ- РЕСУРСИ:

-http://metodportal.com/node/595 (сайт Методичний портал).

-http://www.pochatkova-shkola.net/ ВЕБ-сторінка журналу "Початкова школа".

https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл :Батьківська_хата_Т.Г.Шевченко .