Урок "Плавлення й кристалізація твердих тіл"

Організаційний

момент:

повідомлення теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності

  3 хв.

1.Демонстрація «Плавлення льоду»

Актуалізація опорних  знань

5 хв.

1. Моделі кристалічних решіток.

2. Набір кристалічних й аморфних тіл.

Вивчення нового матеріалу

20 хв.

1. Агрегатні стани речовини.

2. Процес плавлення й кристалізації твердих тіл.

3.  Демонстрація відео кліпу «Плавлення речовини».

4. Роз’яснення графіку плавлення.

5. Демонстрація відео кліпу «Кристалізація речовини»

6. Роз’яснення графіку кристалізації речовини.

Закріплення вивченого матеріалу

15 хв.

 1. Розв’язування графічних задач. 

 Домашнє завдання

1 хв.

  Рефлексія

1 хв.

1. «Знову питання...»

2. «Прапорець взаємодії»

Діяльність вчителя

Діяльність учня

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: На останніх уроках ми ознайомилися з тепловими процесами нагріванням та згоранням палива. Сьогодні на уроці ми дамо визначення ще  одному тепловому процесу, який часто спостерігаємо у природі.

 (Учитель показує учням склянку зі шматочками   льоду, задає питання).

(Можна записати питання на дошці, або спроектувати на екран)

  1. Яка це речовина?

2. В якому стані вона знаходиться?

3. Які основні     властивості цього   стану?

 4. Що буде відбуватися з цією речовиною за декілька хвилин? Чому?

 5. Як змінюється внутрішня енергія  речовини?

6. Чи буде змінюватися про цьому температура речовини?

  7. Як називається процес, який відбувається з речовиною?

Учитель: На деякі питання ми не зможемо зараз дати правильні відповіді, тому що нам бракує знань. Мета нашого уроку зрозуміти суть цього теплового процесу та визначитися, де можна застосовувати ці знання.

Учні слухають.

Учні відповідають.

Очікувані відповіді учнів:

- льоду;

- твердому;

- тверді тіла зберігають форму та об’єм;

- тяти;

- .....;

- .....;

- ....;

Об’єднання учнів у групи по 4 чоловіка. Розподіл ролей: спікер, секретар, посередник, доповідач.

ІІ. Актуалізація опорних  знань

 Учитель:   Пригадайте:

• Яка внутрішня будова речовини?
• Як розташовані молекули у твердих речовинах, як вони рухаються?
• Яких характер взаємодії між молекулами твердої речовини?

(Вчитель демонструє  набір кристалічних та аморфних тіл, моделі кристалічних решіток або проектує на екран малюнки)

1. Моделі кристалічних решіток.

2. Набір кристалічних та аморфних тіл.

Учитель:   Молекули рухаються  й взаємодіють одночасно, отже, вони володіють і кінетичною й потенційною енергією. 

??? До чого призводить зміна співвідношення цих видів енергії?

Учитель:  Представимо схематично цей процес та дамо йому визначення. (Додаток. Схема  плавлення твердого тіла)

Учні  відповідають.

Очікувані відповіді учнів:

- усі речовини  будуються з молекул;

- молекули розташовані в певному порядку й можуть лише здійснювати коливальний рух біля положення рівноваги;

- між молекулами твердої речовини сильна взаємодія.

Учні спостерігають

Учні  відповідають.

Очікувані відповіді учнів:

1. Зміни внутрішньої енергії речовини.

2. Руйнуванню кристалічної решітки твердого тіла.

3. Збільшенню відстані між молекулами

4. Ослабленню сил взаємодії між молекулами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Перехід речовини із кристалічного стану в рідкий називають плавленням.

???  Чим відрізняються розташування, характер руху і взаємодії молекул рідини та твердого тіла?

??? Як змінилась внутрішня енергія речовини?

??? Як ви гадаєте, чи змінюється температура речовини під час плавлення?

 Демонстрація «Спостереження за процесом плавлення твердого тіла»,  перегляд анімації, відеофільму)

Учитель: Температуру, за якої речовина плавиться, називають температурою плавлення.

Треба запам’ятати:

- існує температура, вище від якої речовина у твердому стані не може перебувати;

- температура під час плавлення залишається постійною;

- процес плавлення вимагає припливу енергії до речовини, що плавиться.

Учитель: Відкрийте сторінку №     підручника (або довідника). В таблиці дані значення температури плавлення різних речовин, з якої видно, що вольфрам, титан мають дуже високу температуру плавлення і можуть, наприклад, застосовуватися для створення космічних кораблів, для виготовлення спіралей теплових електричних приладів, а цезій і натрій можна розплавити в гарячій воді.

Учитель: Дослід показує, що речовини твердіють за тієї ж температурі, за якої плавляться.

    Перехід речовини з рідкого стану в кристалічний називають кристалізацією, або твердненням.

    Температура за якої відбувається кристалізація, називається температурою кристалізації (тверднення).

!!! Процес кристалізації супроводжується виділенням такої ж кількості теплоти, що поглинання при плавленні.

     (Додаток. Схема  кристалізації )

Учитель: Якщо температура тіла при плавленні не змінюється, постає питання: «Куди йде енергія, яку тіло поглинає?»

Вся енергія, яку одержує кристалічне тіло після того, як воно вже нагріте до температури плавлення, витрачається на руйнування кристалічних решіток.

1.Демонстрація відео кліпу «Плавлення речовини».

2. Роз’яснення графіку плавлення.

3.Демонстрація відео кліпу «Кристалізація речовини»

4.Роз’яснення графіку кристалізації речовини.

Учні відповідають.

Учні висловлюють гіпотези.

Робота в малих групах. Кожна група  отримає одне і теж завдання:  Під час спостереження за процесом плавлення твердого тіла визначити, чи змінюється температура. Зробити висновок. Після проведення дослідження, кожна група  оголошує результати роботи.

Учні працюють із підручниками, довідниками..

Учні слухають.

Обговорення питання у групах.

Учні висловлюють свої думки.

ІV. Закріплення  вивченого матеріалу.

  Учитель: Уважно розгляньте графік плавлення й дайте відповідь на питання.

Учитель роздає кожній групі дидактичне завдання.

Відповіді на питання запишіть у зошитах. Група, яка швидше виконає роботу, отримає додатковий бонус.

Староста групи записує відповіді у зведеній таблиці. (Додаток до уроку)

   Робота у групах.

Учні отримали завдання, відповідають на запитання. Староста групи  записує відповіді у таблицю, дає оцінку роботи кожного

члена групи.

V. Домашнє завдання:

Учитель:  

Розберіть: § 26, (§ 48)

Рів1:Р.4(1.19,2.1 )

Рів2: Р.4(2.19,2.28 )

Рів3: Р.4(2.21,2.2, )

Учні слухають роз’яснення вчителя.

Учні записують домашнє завдання у щоденник.

VI. Рефлексія:

Учитель: Одне тільки явище поставило перед нами стільки запитань. Та чим більше ви будете знати, тим більше буде  виникати  питань. 

Знання лише тоді знання,

коли воно отримане зусиллями розуму,

а не пам’яті. (Л.М.Толстой)

- чи досягли ми цілей, поставлених на уроці?

- що сподобалося на уроці?

- що не сподобалося і ви б хотіли змінити?

Питання, які виникли, учні можуть записати на папірцях і залишити  у скриньці «Знову питання».

 Кожен учень виставляє на  парті «Прапорець взаємодії»

Чи зрозумів новий матеріал?

Червоний – так;

Жовтий – частково ;

Зелений – ні.

Питання

Варіант __

 1.Яка початкова температура речовини?

 2.Якому процесу відповідає ділянка графіка АВ?

 3.Якому процесу відповідає ділянка графіка ВС?

4.Якому процесу відповідає ділянка графіка СД?

5.Яка температура плавлення речовини?

6.Для якої речовини складений даний графік?

7.В якій із точок (В або С) молекули даної речовини    мають більший запас кінетичної енергії?

8.Як змінюється внутрішня енергія речовини на ділянці ВС?

Питання

Варіант 1

Варіант 2

Варіант 3

Варіант 5

Варіант 6

 1.Яка початкова температура речовини?

 2.Якому процесу відпо-відає ділянка графіка АВ?

 3.Якому процесу відпо-відає ділянка графіка ВС?

4.Якому процесу відпо-відає ділянка графіка СД?

5.Яка температура плавлення речовини?

6.Для якої речовини складений даний графік?

7.В якій із точок (В або С) молекули даної речовини  мають більший запас кінетичної енергії?

8.Як змінюється внутрішня енергія речовини на ділянці ВС?