Урок "Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів. Біологічні адаптивні ритми організмів."

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

природничо-географічний факультет

 

Кафедра біології та методики її викладання

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

 Груповий методист 

 Вчитель біології

«      »                        20     року

 

 

 

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

З біології в 11 класі

Навчально-виховний комплекс  Знам’янська загальноосвітня школа

 I-III ступенів №2-ліцей

студента-практиканта II курсу

природничо-географічного факультету

ЦДПУ імені Володимира Винниченка

спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)

Коваленко Катерини Сергіївни

 

 

 

 

 

Дата проведення уроку   «     »                        20     року

Оцінка вчителя

 (підпис вчителя)

 

Тема: Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів. Біологічні адаптивні ритми організмів.

Мета: освітня: поглибити знання учнів про середовища існування живих істот; вивчити особливості середовища існування, розглянути взаємозв’язок організмів та середовища; розширити знання про особливості пристосування тварин до певного середовища існування; з’ясувати значення адаптивних біологічних ритмів і кращої адаптації організмів до умов існування; ƒ

розвивальна: формувати та розвивати вміння   встановлювати при-чинно-наслідкові зв'язки, працювати з опорними сигналами, визначити основні адаптивні біологічні ритми організмів; розвивати вміння аналізу й синтезу матеріалу; формулювати висновки;ƒƒ

виховна: сприяти розвитку інтересу до вивчення природничих наук; виховувати комунікативні навички, вміння спілкуватися; виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

 Підходи: діяльнісний, природоохоронний та здоров’язберігаючий.

 Методи та прийоми: 1) інформаційно-рецептивний;

а) словесний (розповідь, пояснення, бесіда, опис, порівняння),

б) наочний (ілюстрація, демонстрація).

2)репродуктивний (конкретизація і закріплення уже набутих знань).

3) проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання (ПП).

4) візуальний (запис ключових моментів в зошитах учнями класу).

5) релаксація.

Міжпредметні зв’язки: біологія, екологія.

Обладнання: мультимедійна дошка, презентація, конспект, підручники, зошити, зображення, що ілюструють пристосування організмів до середовища їх існування.

Базові поняття: середовище існування, адаптивні біологічні ритми, принцип єдності організмів і середовища існування. адаптації.

Ключові компетентності:

•                   спілкування державною мовою;
•                   ініціативність і підприємливість (генерувати нові ідеї, ініціативи щодо проектної, винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів, уміння раціонально вести себе як споживач, залучати до діяльності, зокрема до природоохоронної чи наукової);
•                   основні компетентності у природничих науках і технологіях;
•                   екологічна грамотність і здорове життя;
•                   уміння вчитися впродовж життя.

Хід уроку:

  І. Організаційний етап. Привітання і вступне слово до учасників уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

2.1  Вчитель:У зошитах пронумеруйте числа від 1-6. Треба вписати вірний термін.

Термінологічний диктант

……………  (Еволюцією) називають такий природний процес розвитку живої природи, в якому генетичний склад популяцій поступово змінюється, в результаті чого відбувається перетворення біосфери. Еволюційну взаємодію організмів різних видів, які не обмінюються генетичною інформацією але об'єднані тісними екологічними зв’язками, називають………….(коеволюцією). Вперше цей термін запропонував ………….(Тимофєєв - Ресовський).  Взаємопристосування різних видів у процесі спряженої еволюції до нових умов існування називають  ………. (коадаптацією). Види отруйних комах часто мають…………(яскраве забарвлення), яке слугує попередженням хижакам. Захисними адаптаціями у тварин є………(мімікрія), за якої незахищені види імітують своїм забарвленням і формою тіла захищені види. 

(взаємоперевірка)

2.2 Вчитель:  А тепер дістаньте свої телефони та виконайте вправу.

 https://learningapps.org/display?v=pueohhesn20

 

III.    Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Виконавши правильно вправу,  перед вами розкривається зображення обличчя людини.

1.Назвіть тварин, що утворюють зображення обличчя людини?

2.За якими критеріями можна об’єднати ці тварини?(за способом живлення,за класифікацією у класи,за середовищем існування)

 

IV. Вивчення нового матеріалу 

Вчитель: Темою нашого сьогоднішнього уроку є: «Середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів. Біологічні адаптивні ритми організмів»

На нашій планеті мешкають дуже різноманітні організми. Вони населяють усі наявні середовища, які суттєво відрізняються за специфікою умов. Учені вважають, що життя виникло й поширилося спочатку у водному середовищі. Надалі організми опанували наземно-повітряне середовище, а згодом було утворено й заселено ґрунт. Самі організми також стали специфічним середовищем життя для симбіонтів.

Робота з підручником (ст. 27 , парагр. 8)

Вчитель: Чим характеризується будь – яке середовище існування? (Умови існування (світловий та температурний режим, хімічний склад, вологість) та ресурси середовища існування (ресурси живої та неживої природи).

Знайдіть визначення Середовище існування, умови існування та ресурси середовища існування.  Терміни запишіть у свої словники термінів.

Словник термінів:

СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – це природні процеси й тіла, з якими організми різних видів під час свого життя перебувають у прямих або непрямих взаємовідносинах.

Умови існування – це компоненти середовища існування, що впливають на організми і визначають їхні життєві прояви.

Ресурси середовища існування – сукупність природних чинників, що використовуються в разі потреби для життєдіяльності організмів. Природні ресурси поділяють за походженням на ресурси неживої природи (сонце, повітря, мінеральні речовини, вода) і ресурси живої природи (біомаса рослин, тварин).

Вчитель: Дайте відповідь: Які середовища існування характерні для тварин, що ви назвали?

Давайте разом з вами побудуємо логічно-опорну схему  «середовище існування».

Вчитель: Як ви думаєте, чи однаковими  будуть властивості цих середовищ?  (Відповідь учнів: Ні.)

Вчитель: Тоді давайте визначимо властивості (чинники ) кожного середовища. Для цього об’єднайтеся у 4 групи.

Завдання для 1 групи: ст.30

Водне середовище

Особливості водного середовища  значно відрізняється від наземно-повітряного: велика густина, менше кисню, значні перепади тиску, різні типи водойм відрізняються солоністю, швидкістю течії тощо.

 

Завдання для 2 групи: ст.34

Наземно - повітряне середовище.

Основними чинниками є: температура повітря, вологість, освітленість і газовий склад атмосфери.

 

Завдання для 3 групи:

Ґрунтове середовище ст.42

Особливості ґрунту як середовища існування

Вологість зазвичай вища, ніж вологість повітря

Порівняно невелика амплітуда добових та сезонних коливань температур

Вміст вуглекислого газу значно вищий, а кисню – дещо нижчий, ніж в атмосфері

 

Завдання для 4 групи:

Організмове  середовище ст.50

Живі організми як середовище існування докорінно відрізняються від інших середовищ. Якщо на організми, які живуть на поверхні істот (ектопаразити), впливають фактори зовнішнього середовища, то на тих, які живуть усередині організму хазяїна (ендопаразити), ці фактори безпосередньо не впливають. Середовище тут стабільне.

 

Гра запитання-відповідь:

Вчитель:

• Давайте  визначимо  чи є  фактори кожного середовища життя спільними чині?(так)
• Чи є  однаковими пристосування до цих факторів середовищ життя організмів ? (ні)

Отже, кожен організм має свої пристосування до життя у певному                 середовищі.

• Поміркуйте, яке із середовищ є найсприятливішим для існування організмів. 

Вчитель: Давайте запишемо, як впливають умови існування на рослини і тварини. (учні записують те, що виділено червоним).

1.                   За відношенням до світла:. 

Рослини

Тварини

Поділяють на три екологічні групи: 1 група - світлолюбні рослини, які добре ростуть лише за умов інтенсивного сонячного освітлення . Це рослини відкритих, добре освітлених сонцем місць. Вони мають відносно товсті листки з добре розвинутою фотосинтезувальною паренхімою й велику кількість продихів, сконцентрованих переважно на нижній стороні листка. До цих рослин належать дерева й чагарники (береза, акація, модрина, сосна) трав'янисті рослини степів, рослини напівпустель і пустель, а також водні рослини з розташованими над поверхнею води листками (латаття, лотос). 2 група - тіньовитривалі, пристосована до умов недостатньої освітленості. Поміж тіньовитривалих рослин є деревні форми (наприклад липа, граб, ялина тощо), що мають густу крону, темно-зелене листя. Трапляються й трав'янисті форми, наприклад копитняк, яглиця, підмаренник та інші рослини широколистяних лісів . 3 група - Тіньолюбні рослини ростуть в умовах тривалого затемнення й не витримують інтенсивного освітлення . Це рослини нижніх ярусів лісу, водних глибин, скель і печер. Їхнє листя досить велике, темно-зелене з широкою і тонкою листковою пластинкою, що сприяє більшому поглинанню світла (квасениця, плаун, смерека).

Поділяють на нічних та денних. Для орієнтування в просторі нічні використовують переважно слух та нюх. Натомість денні тварини мають більш розвинений зір.

 

2. За відношенням до вологи:

Рослини

Тварини

Три основні групи:               Водяні рослини повністю або частково ростуть у воді (елодея, валіснерія, ряска, латаття, очерет, стрілиця).               Вологолюбні рослини ростуть в умовах надмірної вологості - на луках, болотах, вологих ґрунтах (конюшина, осока, росичка, зозулин льон).               Посухостійкі рослини ростуть у посушливих місцях, зокрема в пустелях, напівпустелях, степах. Ці рослини мають тонке листя, інколи воно може перетворюватися на колючки (кактуси) або здатне потовщуватись і накопичувати вологу (алое, молодило, очиток). Стебла можуть бути потовщеними, накопичувати вологу й виконувати фотосинтетичну функцію (кактуси). Їхня коренева система добре розвинена.               Деякі рослини займають проміжну нішу між вологолюбними та посухостійкими.

Поділяють на три групи:               Вологолюбні тварини живуть у сирих вологих місцях - під камінням, біля водойм, на болотах (мокриці, амфібії).               Друга група - сухолюбні - живуть у посушливих місцях, пустелях, напівпустелях (пустельні комахи, павукоподібні, рептилії). Покриви тіла таких тварин (рогова луска, кутикула) дозволяють утримувати воду в організмі. Ці тварини активні переважно вночі, коли температура повітря зменшується.               До посухостійких відносять переважну більшість тварин .

 

3. За відношенням до температури:

 

Розрізняють холодостійкі та теплолюбні види. Активна життєдіяльність організмів можлива в температурному діапазоні приблизно від 0 °С до + 50 °С. Холодостійкими є види, для існування яких оптимальною є низька температура. До них відносять лишайники, мохи, деякі види бактерій, членистоногих, птахів, ссавців тощо. Для запобігання утворенню кристалів льоду всередині клітин такі організми здатні синтезувати та накопичувати спеціалізовані речовини-антифрізи. Прикладами анатомічних адаптацій у рослин є низька висота стебла, а в тварин - наявність жирового прошарку, який сприяє збереженню тепла. Інший шлях адаптацій - тимчасове припинення активного стану (криптобіоз). Теплолюбні - це види, для існування яких оптимальними є високі температури, зокрема деякі бактерії, ціанобактерії, рослини та членистоногі, які мешкають у теплих джерелах (гейзерах) і на поверхні ґрунтів, що прогріваються.

Вчитель: Отже, середовище існування має вплив на організм. А чи відбувається вплив організму на його середовище існування? (думка учнів).

Самостійна робота учнів з матеріалом підручника ст.28.

Функції живих організмів, як вплив на середовище:

1. Середовищеутворювальна
2. Енергетична
3. Концентраційна
4. Деструктивна
5. Транспортна

Закономірності взаємодії живих організмів та середовища:

• Закон єдності організмів та середовища (К.Ф. Рульє, І.М. Сеченов, В.І. Вернадський);
• Правило «максимального тиску життя».

Пристосування організмів до  змін  середовища називається адаптивні біологічні ритми.

 

Адаптивні біологічні ритми

 

 

сезонні              добові              багаторічні                припливно-відпливні

 

Завдання: Розгадати ребуси

(1)

 

(2)

(3)

(4)

 

 1-тюльпан 2-устриця 3-береза  4- сарана

 

Наприклад:

1.Розкриття та закриття тюльпану -добові

2.Закриття і розкриття мушлі устриці—припливно-відпливна.

3.Опадання листя у берези --сезонні

4.Масові розмноження перелітної сарани, метеликів, мишовидних гризунів -- багаторічні.

 

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

ПП: «Ой, смереко, чарівна моя смереко…», – так починається приспів відомої української пісні Любомира Якима. Смерекою називають одне з найулюбленіших і найпоширеніших у Карпатах дерев. Видова назва рослини – ялина європейська (Рісеа abies). Смерека суттєво впливає на природні умови, оскільки утворює в цих горах близько 40 % усіх лісів. Що є середовищем існування для смереки? У чому полягає єдність ялини або будь-якого іншого виду із середовищем існування?

VІ. Рефлексія

- сьогодні на уроці я дізнався ….

- на уроці мені сподобалося…

VІІ. Інструктаж домашнього завдання

1. рівень. Опрацювати §8-10,12,14 підручника, пит. після параграфу усно.
2. Рівень. Опрацювати §8-10,12,14  підручника, пит. після параграфу усно. Скласти 3 тести формату ЗНО за вивченим матеріалом.