Урок позакласного читання ( 11 клас )
Тема: Микола Бажан . Новела у віршах «Сіль» ( із циклу віршованих оповідань «Уманські спогади» (1972).
Мета: формувати компетентності предметні: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом М.П. Бажана, навчати школярів характеризувати твір;
ключові: навички аналізу композиції поеми;
комунікативні: розвивати образне мислення учнів, вміння аргументовано доводити власні думки;
інформаційні: навички порівняння та зіставлення;
загальнокультурні:осмислення важливості моральних якостей людини.
Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:
- розповісти про основні етапи життя і творчості Миколи Платоновича Бажана;
- усвідомити зміст та художнє багатство твору «Сіль»;
- визначати ідею та основну думку поеми , її композицію.
Тип уроку: урок позакласного читання.
Хід уроку
І. Установчо-мотиваційний блок.
Рефлексія.
- Що ви очікуєте від уроку? Подумайте і закінчіть речення:
- Від уроку я очікую…
- Наш урок буде …
- На уроці ми будемо …
- Отже, якщо ми будемо на уроці такими, ми разом проведемо цікавий, творчий, продуктивний урок.
ІІ.Актуалізація опорних знань
На минулих уроках ми познайомились з особливостями української літератури 20 – 30-х років ХХ ст . Пригадаймо, які літературні угрупування існували на той час і які письменники туди входили .
(Учні заповнюють таблицю).
«Неокласики» |
ВАПЛІТЕ |
«Гарт» |
«Плуг» |
ВУСПП |
«Молод-няк» |
1925-1928 М.Зеров М.Рильський П.Филипович М.Драй-Хмара Ю.Клен |
1925-1928 М.Хвильо-вий О.Досвітній П.Тичина М.Бажан П.Панч М.Куліш Г.Епік |
1923-1925 В.Елан О.Довженко В.Сосюра П.Тичина М.Хвильо-вий М.Куліш Ю.Яновсь-кий |
1922-1932 С.Пилипенко А.Головко П.Панч І.Скляренко І.Кириленко |
1927-1932 О.Влизько К.Гордієн-ко Н.Забіла О.Корній-чук Іван Ле І.Микитенко |
1926-1932 Д.Гордієнко О.Довжн-ко Т.Масен-ко А.Шиян П.Усенко |
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, завдань уроку.
Робота з епіграфом уроку
Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини…
Т.Г. Шевченко
- Чи згодні ви з висловом Шевченка ? В кінці уроку ви дасте відповідь на це питання, коли познайомитесь з визначним поетом і письменником нашої держави Миколою Платоновичем Бажаном та його поемою «Сіль».
ІV. Вивчення нового матеріалу
Учень – біограф . Микола Платонович Бажан народився 9 жовтня 1904 року в родині військового топографа Платона Бажана у місті Кам’янець-Подільський, що на Хмельниччині. У родині Бажанів було троє дітей, Микола був найстаршим. З дитинства любив збирати речі, особливо мистецькі витвори, вважаючи їхнє збереження важливим завданням. На його творчість мала плив поезія Лесі Українки та Павла Тичини, а Леся Курбаса він узагалі вважав своїм натхненником.
Юнацькі роки припали на переїзд до Умані. Микола Платонович вважав Умань своєю батьківщиною. З дитинства ввійшли у свідомість поета краса славетного парку «Софіївка».
Учень – краєзнавець. Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля. Парк будувався упродовж шести років і був подарований чоловіком Софії Вітт-Потоцької у день її іменин.
Щорічно його відвідують близько 150 тисяч людей. Тут росте понад 3300 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних). (Відеофрагмент)
Учень – біограф . В одному з листів до учнів Уманської СШ №11 Микола Бажан писав: «В Умані почав працювати, тому вважаю Умань своєю батьківщиною й завжди з радістю приїжджаю сюди …».
Учень – географ . У́мань (заст. укр. Гумань) — місто в Україні, адміністративний центр Уманського району Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над річкою Уманкою (басейн Південного Бугу). (Відеофрагмент)
Учень – біограф . Саме в Умані юний Бажан навчався в початковій школі, чоловічій гімназії, а пізніше - в Уманській українській гімназії ім. Бориса Грінченка (нині ЗОШ № 11 ім. Миколи Бажана). Микола Платонович неодноразово відвідував рідне місто. Яскравою сторінкою таких відвідин є зйомки фільму «Квартали передмістя» за сценарієм М. Бажана і мотивами його твору «Гетто в Умані» (1929). Разом з автором приїхав і поет Леонід Первомайський. Такі зустрічі надихали М. Бажана на нові творчі злети.
Найяскравіші враження дитинства і юнацтва згодом талановито були відтворені поетом у циклі віршованих оповідань «Уманські спогади» (1972).
М. Бажан пізніше згадував: «Чим старішаю я, тим ясніше, чіткіше, в більших подробицях встають спогади мого дитинства, встає незабутня Умань. В бурях, грозах, в протиріччях, в сутичках громадянської, Вітчизняної воєн ... Там я почав писати, там я почав мріяти про мистецтво»
(Відеоперегляд інтерв’ю за посиланням https://www.facebook.com/MykolaBazhan/videos/384270369257856).
Слово вчителя. У спогадах Миколи Платоновича постійно фігурує слово «батьківщина». А що це слово значить для вас?
Асоціативний кущ (відповіді учнів).
Батьківщина – родина, дім, щастя, спокій, допомога, краєвиди, моральні цінності, повага, затишок…
Учень – біограф. З осені 1921 року Микола Бажан проживав у Києві. Навчався у Київському кооперативному інституті імені М. Туган - Барановського, а пізніше – в інституті зовнішніх відносин.
З 1923 року, після закінчення навчання, почав працювати у журналістиці. Тоді ж почав друкуватись. Надсилав свої вірші до редакції газети «Більшовик», але перший вірш було опубліковано у «Жовтневому збірнику панфутуристів» (1923 р.). У ці ж роки познайомився та затоваришував з представниками українського футуризму Михайлем Семенком та Ґео Шкурупієм.
1926 року Микола Бажан переїздить до Харкова. Тут виходить його перша збірка «Сімнадцятий патруль», у якій відображено події в Україні 1917-1920 років. В наступні декілька років поет продовжує активно писати та формувати власний стиль. Друком виходять такі його твори, як «Будівлі» (1924), «Гетто в Умані» (1928), «Розмова сердець», «Дорога» (1930). Вершиною його творчості стала велика історична поема «Сліпці», надрукована в журналі «Життя і революція» у 1930-1931 роках.
1935 року Микола Бажан потрапляє у поле зору НКВС, як один з найбільш друкованих і найталановитіших поетів в Україні. Невдовзі після цього на нього заводять у справу, у якій йдеться про причетність Бажана до проукраїнської націоналістичної «терористичної організації». Поет, аби врятувати своє життя, починає славити комунізм та вождів Радянського Союзу, що виливається у такі твори як «Людина стоїть в зореноснім Кремлі», поема-трилогія про Кірова «Безсмертя», поема «Клич вождя». Попри це за ним ще довго спостерігали вищі органи. Микола Бажан відчував небезпеку і впродовж 1938 року навіть очікував арешту.
1939 року стається визначна подія, що змінює життя Бажана – він отримує знакову на той час нагороду Орден Леніна. Сталось це завдяки вдалому перекладу українською мовою поеми «Витязь у тигровій шкурі», який відзначив особисто Й. Сталін. Після цього Микола Бажан стає партійною особою, займаючи керівні посади.
У 1950—1970-х роках продовжував активну літературну діяльність. Його перу належать збірки «Італійські зустрічі» (1961), «Чотири розповіді про надію» (1967), «Уманські спогади» (1972), поеми «Політ крізь бурю» (1964), «Нічні роздуми старого майстра» (1976), присвячену письменнику Юрію Яновському, літературно-критичні твори «Дружба народів — дружба літератур» (1954), «Люди, книги, дати» (1962).
Будучи головою правління Спілки письменників України під час хрущовської відлиги 2 липня 1956 року порушив перед ЦК КПУ питання про реабілітацію репресованих письменників Василя Бобинського, Григорія Епіка, Івана Кириленка, Олекси Слісаренка, Давида Гофштейна, Івана Кулика, Миколи Куліша, Олекси Влизька, Дмитра Загула, Сергія Пилипенка, Василя Чечвянського, Бориса Антоненка-Давидовича.
Микола Бажан був одним з найталановитіших перекладачів свого часу. Завдяки йому українською мовою побачили світ поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» та Алішера Навої «Фархад і Ширін», Давида Гурамішвілі «Давитіані» (1949), вірші О. Пушкіна, В. Маяковського, Ю. Словацького, Р. М. Рільке та інших.
Помер видатний поет та перекладач 23 листопада 1983 року.
Учень – літературознавець. Поеми, що складають книгу М. Бажана «Уманські спогади», створювалися поступово і так само з великими інтервалами друкувалися в пресі, поодинці доходили до читача. До збірки ввійшли поеми «Іскра», «Сіль», «Боги Еллади», «Дощовий прелюд», «Дебора».
Основна тема цих творів - служіння мистецтву. Сама тема мистецтва, доля художника, а ширше, мабуть, це тема творчості взагалі, здатна вивести людину в майбутнє, перемогти смерть, знайти своє життя в наступних поколіннях і епохах, є наскрізною в цих творах.
Слово вчителя. Літературознавці позиціонують твір М. Бажана «Сіль» як поему. Але сам автор називає його як новелу або оповідання у віршах.
Як ви вважаєте, який жанр найточніше відображає зміст і форму твору М. П. Бажана?
( Учні доводять свою думку, використовуючи теорію літератури)
Теорія літератури.
Поема (від грецького слова, що означає "твір", "творіння") — ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери персонажів.
Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.[
Бесіда за змістом твору
1. Які історичні події відбуваються у творі?
2. Де відбуваються події?
2. Як проявлялась любов головного героя до цінностей культури, передусім рідної, вітчизняної ?
3. Чому виникла потреба зберегти культурне надбання країни?
4. Хто виявив бажання допомогти врятувати цінні предмети ?
5. Куди передали герої твору рідкісні музейні експонати?
6. Чому головний герой разом з товаришами не боявся загинути , адже кожна хвилина могла бути для них останньою, вирішальною?
Метод «Прес»
- Чому твір має назву «Сіль»? Скільки значень має це слово ?
СІЛЬ
* Кристали хлористого натрію, приправа до страв;
* «Сіль землі» — видатні представники якої-небудь суспільної групи;
* Те, що надає гостроти словам, висловлюванням; дотепність.
* Фразеологізми : [Не один] пуд солі з'їсти (тривалий час живучи, спілкуючись з ким-небудь, добре вивчити, взнати його); Пропасти, як сіль у воді — безслідно зникнути; Сіллю в оці (в очах) бути (заважати кому-небудь або дратувати когось )...
- Яке значення мав і має цей продукт у житті людей ? (Пригадайте чумацтво в Україні, твір Г. Тютюнника «Климко»)
- Як ви розумієте зміст рядків
Та і станем просто неба в полі
Просто прерви, просто зірки втрьох.
Вічність нам розкриється поволі,
Повна тайн і марень, і тривог…
- В чому полягає автобіографічність твору «Сіль»?
- Яка тема, ідея та основна думка новели у віршах?
- Як побудовано твір? Визначити його композицію .
Зачин…
Експозиція...
Зав’язка…
Розвиток дії…
Кульмінація…
Розв’язка…
Прийом «Скринька».
Пропонується зібрати в уявну скриньку все, що, на думку учнів, необхідно герою, що допоможе йому в подальшому житті.
V. Систематизація вивченого матеріалу.
Літературний диктант.
1. Батько Миколи Бажана був … (військовий топограф)
2. Кого поет вважав своїм натхненником… (Леся Курбаса)
3. Найяскравіші враження дитинства відобразились у збірці … ( зб. «Уманські спогади»)
4. З осені 1921 року проживав у… (Києві).
5. У ці ж роки познайомився та затоваришував з представниками українського футуризму… ( Михайлем Семенком та Ґео Шкурупієм )
6. 1926 року Микола Бажан переїздить до… ( Харкова)
7. Перша збірка М. Бажана… «Сімнадцятий патруль»
8. Вершиною творчості поета стала велика історична поема… ( «Сліпці» ).
9. З яким містом пов’язані дитячі роки М. Бажана?.. ( Умань)
10. Микола Бажан отримує нагороду Орден Леніна за вдалий переклад твору … ( Витязь у тигровій шкурі)
11. Книга «Нічні роздуми старого майстра» (1976), присвячена письменнику … (Юрію Яновському).
12. Помер видатний поет та перекладач… ( 23 листопада 1983 року).
VІ. Рефлексія знань, здобутих на уроці.
- Повернімося до епіграфу нашого уроку .Чи згодні ви з висловом Шевченка ?
Технологія «Мікрофон»
Які почуття охоплювали вас під час читання твору?
Хто з героїв найбільше привабив і чому?
Чим збагатив вас сьогоднішній урок?
Чи справдилися ваші враження на уроці?
Як творчість письменника допомагає нам мати життєву компетенцію?
Що нового для себе ви дізналися на уроці?
VІІ. Оцінювання результатів роботи учнів. Картка самооцінювання.
VІІІ. Домашнє завдання
1. Заповнити стрічку часу
2. Підготувати рекламу поеми «Сіль» ( за бажанням).