Урок «Проблема влади грошей у п'єсі І.Карпенка-Карого "Сто тисяч". Смисл життя Герасима Калитки».

Урок української літератури у 8 класі

Підготувала учитель

 української мови та літератури

Білицької ЗОШ І-ІІІ ст.№ 9

 Добропільської міської ради

Климовець Т.Л.

Тема: Проблема влади грошей у творі. Смисл життя Герасима Калитки.

Мета: вдосконалювати вміння аналізувати образи літературних героїв, розкривати проблематику твору; шляхом аналізу літературного твору привернути увагу учнів до проблеми влади грошей над людиною у сучасному суспільстві; розвивати культуру зв'язного мовлення; логічне мислення, вміння читати драматичний твір, грамотно висловлювати власні думки, почуття спостереження; формувати вміння дискутувати про бездуховність людини, про сенс людського життя та висловлювати думки, викликані прочитанням твору; виховувати усвідомлення того, що бездуховність — прояв зла у житті людини.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань

Обладнання: мультимедійне забезпечення, уривки з фільму «Сто тисяч», підручник, таблички з висновками, картки з питаннями для фізхвилинки.

Методи, прийоми і форми роботи: інтерактивна вправа «Привітання», «Займи позицію», бесіда, «мікрофон», фізхвилинка «веретено»

Епіграф до уроку «Велика сила, братці, гроші.

                               З грошима й дурні прехороші,

                                Є в дурня гроші – він і пан.

                                Є в нього золотий жупан…» (Л.Глібов)

Перебіг уроку

І. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Інтерактивна вправа Учні по черзі торкаються однойменних пальців рук свого сусіда, починаючи з великих пальців і кажуть:

бажаю (стикаються великими пальцями);

успіху (вказівними);

великого (середніми);

у всьому (безіменними);

і всюди (мізинцями);

Вітаю! (Дотик всією долонею)

Слово вчителя

• Що ви відчули, коли доторкнулися долонею до свого товариша?
• А чи міг розраховувати на підтримку з боку інших герой драми І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»?
• А хто з героїв твору міг розраховувати на підтримку друзів, товаришів? Чому. Аргументуйте свою думку.

ІІ. Мотивація навальної діяльності

1. «Займи позицію» Як ви вважаєте, мати багато грошей — це добре чи погано? Доведіть свою думку.

  Учням пропонується стати біля відповідного з плакатів, розміщених у різних частинах класу: на одному написано «добре», на іншому — «залежно для чого», на третьому — «погано», — тобто «проголосувати ногами». Один-два учні з кожної групи повинні обгрунтувати свою позицій}. Якщо після викладу різних точок зору хто-небудь з учнів змінив свою позицію, він має право перейти до іншої групи.

2. Слово вчителя. Отже, думки наших учнів розділилися. Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над драмою І Карпенка-Карого «Сто тисяч».  Чим уважніше читали твір, тим більше запитань залишалося відкритих: чому автор не зберіг першу назву «Гроші», чи випадковими іменами наділив своїх героїв? У чому полягає смисл життя Калитки? І врешті-решт, мати багато грошей - це добре чи погано?

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Учні записують тему уроку «Проблема влади грошей. Смисл життя Герасима Калитки»

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя. Нашу розмову можна поділити на дві частини. Частину І я пропоную назвати    «Смисл життя Герасима Калитки»

2. Бесіда

- Давайте зосередимо увагу на постаті головного героя. Скажіть, які почуття він у вас викликає? (Є аргументи, які можуть звинуватити й осудити його. Особистість не дуже приваблива, але відчувається, що перед нами людина діяльна, енергійна, цілеспрямована)

- Зачитайте уривок, в якому характеризується Калитка ( дія І, ява ІV)

- Яким же ми уявляємо Калитку? ( Калитка- це «преобітатель» земельки, накопичувач грошей, який заради збагачення стає на шлях шахрайства)

- Герасим говорить: «Ох, земелько, свята земелько. Божа ти донечко!» Яка людина може сказати про землю так поетично й тепло? ( Зовсім не поетично. Його любов до землі не щира. Калитку радує  лише та земля, яка йому належить, і він хотів би загребти  у свої руки якомога більше. Купчу на зеленому папері він порівнює із землею, вкритою рястом.  У Герасима любов селянина до землі спотворена).

Висновок 1 – Нагромадження землі – смисл життя Калитки. Життєве кредо: земля - засіб для наживи.

- Калитка з гордістю називає себе хазяїном. З’ясуємо значення цього слова.

М е т о д и ч н а   р е м а р к а. Учитель пропонує знайти значення слова в мережі Інтернет.

(Селянин - власник, який має землю і необхідне знаряддя праці)

- А чи добре господарює Герасим? ( Калитка добре знає селянське господарство, розуміється на землі. Угіддя Смоковинова не дають йому спокою, бо це ласий шматок, не роз паханий. Свою. Землю він не кине необробленою. Мріє «Глянеш навколо – усе твоє: там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито»)

- А як він ставиться до наймитів?

Висновок 2. Справжній хазяїн не може не цінувати чесної праці інших.

(Хіба можна вважати господарем людину. Яка думає лише про своє збагачення, якій вигідно, щоб навколо були бідні?)

- Копач так оцінює Герасима «Люблю за предприімчивость! Так, так Никодимович! Скуповуйте помаленьку!..Хазяйственний мужик- велике діло!»  Чи щиро говорить Копач? ( Ні, у тексті відчувається прихована іронія)

- Чому ж такий енергійний господар не викликає симпатії автора? ( Автор осуджує шлях збагачення, який використовує Калитка. У гонитві за грошима він відкидає такі поняття, як справедливість, честь, не зважає на людську біду. Він пишається тим, що може будь-кого обманути)

- Чи вдало підібрано прізвище головного героя? Про що це свідчить?

- І врешті-решт, на який шлях стає Калитка заради грошей? ( Шахрайство)

- Ми  говорили, що Герасим замислюється над тим, звідки грошей у багатших від нього сусідів? До якого ж висновку він приходить? ( Мають «нечисті гроші»)

3. Слово вчителя. Частину ІІ я пропоную назвати    «Гроші від сатани»

4. Бесіда

- Савка і Калитка. Який зміст вони вкладають в поняття «нечисті гроші»? ( Калитка думає, що можна здобути нечистим шляхом, Савка вірить, що  справді можна зустрітися з «нечистим», сатаною і, заклавши душу, одержати гроші).

- Який висновок зробив Савка, коли Герасим позичив йому гроші за великі відсотки? ( стор.88, ява VІІ “Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа не своя.»)

Висновок 3 У гонитві за наживою Калитка вдається до шахрайства.

5. Слово вчителя. «Нечисті гроші» стають мірою випробування персонажів. Опинившись перед вибором «душа або гроші», Калитка обирає останнє. Якщо і вагається , то зі страху «влопатись», а не через сумління.

6. Бесіда

- А інші персонажі! Кого з них можна поставити поруч з Герасимом?

Фізична пауза

Савка. Готовий продати душу дияволу. Але мотиві різні. Герасим хоче збагатитися, а Савка ледве утримує сім’ю.  

Копач. Хоче розбагатіти, щоб поїхати в Париж. Шукає скарб. До своєї мрії йде чесним шляхом.

Невідомий. Подібний Калитці. Відкидає честь, сумління, свідомо йде на злочинну «комерцію». Людина без імені. З’являється, щоб обдурити того, хо сам усіх обдурював.

-У 2 та 3 діях Невідомого немає на сцені. А на хід подій він впливає? ( Так. Усі думки Герасима про нього. Калитка робить розвідувальні кроки, щоб остаточно вирішити купувати фальшивки чи н: знаходить собі помічника, доручає перевірити підробки, чекає нетерпляче повернення Савки)

7. Слово вчителя. Виходить, що комедія «Сто тисяч про те, як один шахрай обдурив другого. Ця історія не вичерпує змісту твору. Автор не випадково ввів «нечисті гроші». Він переключає увагу читача на психологічну атмосферу і питання, яке стоїть на початку твору: чи придбає Калитка фальшиві гроші, доповнюється іншим: що спонукає людину стати на злочинний шлях і що з нею відбувається, якщо вона заради грошей ладна відмовитися від душі? А хіба над нами не нависла «пані гривня»? Власне, у процесі дії розгортається конфлікт між душею і кишенею. Наступна ІІІ частина нашого уроку «Між душею і кишенею».

8. Бесіда.

- Які ж різні погляди перетинаються в комедії ?  ( Активно ніхто не протистоїть. Лише Параска і Роман не погоджуються на Калитчині плани щодо одруження сина. Однак, Герасим також швидко змінює своє рішення. Конфлікт скороминучий. Але він доводить, що в народі зберігаються здорові, моральні принципи: повага до праці, почуття власної гідності, вірність у коханні. Висновок 4.)

-  А чим же закінчилася «комерція» Калитки ?

- За яких обставин Герасима Калитку не обманули б?

-  Людина стоїть однією ногою в могилі, а ми сміємося. Чому?

- Згадайте, епізод, в якому розповідається про те, як Калитка приніс мішок з грішми. ( Стоїть посеред світлиці Герасим з мішком грошви. Його «розіперло» грошвою, він увесь у спогляданні свого багатства. І не залишилося в нього місця для інших порухів душі… Герасим цілує мішок з грошима, а на Параску, охоплений люттю кричить : «Я тебе вб’ю!»)

- Як ви думаєте, може вбити? ( У цій фразі виявляється рівень падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом)

І ось розв’язка. Перегляд відеофрагменту. (2.12.14.) 2.20 

- Так, чому ж І. Карпенко-Карий змінив назву твору?  «Гроші важливіші, ніж сім`я, друзі, навіть власне життя»?

- Як поводить себе Копач? Савка? Адже він втратив останнє. ( «Ніколи в світі не буду хотіти більше, аніж Бог дає»)

- Тобто Савка змінив позицію щодо грошей. А чи відбулася еволюція світогляду головного героя протягом описаних у творі подій?

- Що значить втрата грошей для Герасима? ( Утрата грошей знецінюють для нього життя. Продана «нечистому» душа не здатна відчути страждань Параски, не відгукується ні на чиї слова співчуття й підтримки, не знаходить морального відродження.)

- Які цінності в житті людини  є, крім грошей? (Життя, здоров’я, благополуччя, добробут, повага, родинний затишок, взаєморозуміння)

«Мікрофон» «Я засуджую Герасима Калитку або співчуваю йому?

V. Підсумок

1. Учням знову пропонується виконати вправу «Займи позицію» Як ви вважаєте, мати багато грошей — це добре чи погано? Доведіть свою думку.( Можливо, хтось змінив позицію)

  Учням пропонується стати біля відповідного з плакатів, розміщених у різних частинах класу: на одному написано «добре», на іншому — «залежно для чого», на третьому — «погано», — тобто «проголосувати ногами». Один-два учні з кожної групи повинні обгрунтувати свою позицій}. Якщо після викладу різних точок зору хто-небудь з учнів змінив свою позицію, він має право перейти до іншої групи.

2.  Питання до учнів.  Скільки вам потрібно грошей і чому?

3. Слово вчителя.

 Не все на світі можна купити за гроші. І підписатися під словами Герасима Калитки про те, що «гроші важливіші, ніж сім`я, друзі, навіть власне життя», - абсурд. І.К.Карпенко-Карий серйозно попереджає про небезпеку грошей, а особливо брудних, які калічать душі, руйнують споконвічні уявлення про добро і зло. Пам`ятайте, що щасливий не той, у кого багато грошей, а той, кому їх вистачає. Немає нічого поганого в тому, що людина багата, якщо вона заробила це невтомною працею, талантом і не завдала школи оточуючим. Інша річ, коли  внаслідок чиєїсь діяльності люди страждають .Бажаю вам, щоб у майбутньому ви знайшли справу для душі і вам завжди вистачало грошей.

VІ. Домашнє завдання. Підготуватися до контрольної роботи «Згубний вплив грошей на персонажів комедії»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Епіграф: «Гроші або керують своїм власником, або служать йому»

Учитель. Усі образи твору підпорядковані єдиному ідейному задумові становлять складну й водночас струнку сукупність засобів його вираження.

У трагікомедії «Сто тисяч» І.Капенко-Карий чітко відтворив психологічний тип людини, одержимої жадобою збагачення. Цей тип також давно відомий в літературі — Скупий лицар у Олександра Пушкіна, Плюшкін — у Миколи Гоголя, Гобсек — в Оноре де Бальзака. Якщо названі класики лише роблять припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану, абсурдності дій, то Іван Тобілевич розкриває проблему детально

Самопрезентація героя. Учень від імені Герасима Калитки розповідає про свої плани та дії аргументучи цитатами.

Робота в групах. Образ Герасима Калитки.

І група. «Звинувачувачі»

Орієнтовний комбінований план характеристики

1.Скупість.«Хіба у мене банк, чи що?.. Коли дасте п'ять процентів, то я поділюся з вами…Принесіть же мені запродажню запись на воли». «…а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».

2.Грубість. «Іди ж до роботи, бо там роти пороззявляють та й стоятимуть. Нехай коней розпряжуть, а збрую зараз однеси в комору, щоб якої реміняки не вирізали на батоги». Мужва реиана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кум-панію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом!

3. Жадібність. «Це так, це так! Однеси зараз назад — гріх у неділю снідать». «Краще смерть, ніж така потеря».

4.Лицемірство. «Іди, Парасю, по своєму ділу, а у нас своє».

5.Пристрасть до грошей. «Ой Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас, Калитку розірве грошвою».

Мужва реиана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кум-панію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом!

6.Боягуз. «Тепер коли б розмінять фальшиві гроші в казначействі... Самому страшно, щоб не влопаться... Хіба кума взять у компаньйони? Що ж, коли він чорта не побоявся, то не побоїться казначея, щоб розміняти гроші. Кращого компаньйона, як кум, не знайти!..»

7.Шахрайство. «Диво! От так штука! Оце, кажеш, фальшиві? Це я взяв від Жолудьова прикажчика. Виходить, їх і у Жолудя доволі є... Он як люди багатіють. Я їх помітю, надірву краї...». «Розпалилась до них моя душа. Сто тисяч візьму!»

8.Взаємини з рідними, знайомими, наймитами. «Люди в Київ ходять за чотириста верстов, а ти не хочеш потрудиться для Божого дому й шість верстов… Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує». «Вони надолужать: то вми-ваннячком, то взуваннячком або як почнуть Богу молиться, то й сонце зійде. Хоч би ж молилось, а то стоїть, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи. Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі. Стара, а стара! Параско, пора до коров, чого ви там мнетесь? Ану, ану! Хлопці, гайда з хати! Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть».

ІІ група «Захисники»

Орієнтовний план характеристики

1.Працелюбність, трудівник-трудоголік. «…ти мізкуєш, ти крутиш головою: де того взять, де того; як обернуться, щоб земельки прикупить, та за думками і не їсться тобі, і не спиться тобі... Мене ці думки зовсім ізсушили... До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе!»

2.Цілеспрямованість.

3.Лірична натура. «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно загрібати тебе до купи, в одні руки… Легко по своїй землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє: там череда пасеться. там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито…».

4.Турбота про майбутнє сина.

Мистецькі паралелі. У ролі Калитки Б.Бенюк, Савки-І.Гаврилів, Невідомого - Д.Каршневич.

Відеофрагмент фільму «Сто тисяч».

Образ Бонавентури (як протилежний образу Калитки)

ІІІ група. «Звинувачувачі»

Орієнтовний план характеристики (з цитатним матеріалом).

1.Лицемір.

2.Вміння війти в довіру до багатіїв.

3.Бажання розбагатіти, знайшовши скарб.

4.Легкий до роботи.

ІV група. «Захисники»

1.Невибагливий у житті.

2.Багатий внутрішній світ.

3.Бажання побувати в Парижі.

4. Нечерствий душею.

Образ кума Савки

V група. «Звинувачувачі»

1.Слабка сила волі.

2.Бажання розбагатіти нечесним шляхом.

3.Хитрість та улесливість.

VІ група «Захисники»

1.Ліричність натури, фантазія.

2. Сміливість у досягненні мети.

3.Захист власної позиції..

4.Уміння зробити правильні висновки у конкретній ситуації.

VІ. Осмислення, узагальнення і систематизація знань

1.Складання тестів до аналізованого образу.

2.Вправа «Снігова куля»

І група. Калитка. ІІ група. Бонавентура. ІІІ група Савка.

(Слово. – Речення. – Питання. – Відповідь)

3.Аналіз мови героїв твору.

4.Коментар епіграфа уроку.

VІІ. Підведення підсумків уроку і повідомлення д/з.

Оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника.

2.Підготуватися до контрольної творчої роботи.

Добрий день, мої шановні учні! В мене в руках парасолька. Як ви думаєте навіщо вона мені?(відповіді учнів) А парасолька для того, аби ніяка мряка, похмура погода не обтяжила і не зіпсувала сонячного настрою, який я сподіваюся буде царювати у нас сьогодні на уроці.