Урок РМ" Написання асоціативного етюду , зродженого певним художнім образом, за поезією Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

3                     5 клас

Тема. Написання асоціативного  етюду , зродженого певним художнім образом за поезією Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

 Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення

Методи навчання: фронтальна бесіда,  самостійна робота, робота з текстом,     активний  метод навчання — робота в малих  групах, інтерактивні методи -  «Мікрофон», «Кубування», «Асоціативний кущ»

Форми роботи: фронтальна, групова, робота в парах, індивідуальна

Епіграф:                                                    Ми – не безліч стандартних «я»,

                                                                       а безліч  всесвітів різних.

 В.Симоненко

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

  Поетичний вступ.

Відкрий. Це чиста сторінка,

На ній немає ні слова.

Мов лілії ніжна пелюстка,

Тремтить білизна загадкова.

Перо між рукою й папером,

Як дощ - між пелюсткою й небом

 Одні тут слова недоречні,

А інших нема, коли треба.

Відкрий. Це чиста сторінка,

Досвітніми росами вмита.

Зумій у слова безголосі

 Поезії дух улити.

            Ліліана Арнаутова

     Любі друзі! Сподіваюся, що сьо­годні ви зумієте заповнити чисту сторінку нашого уроку глибоким змістом, ближче пізнаєте слово, відкриєте нові його грані.

 2. Повідомлення теми й мети уроку.

   На  уроці ми дізнаємося про  особливості написання асоціативного етюду,  глибше пізнаємо  скарби рідної мови , різні грані  слів,поглибимо  наші  знання  про етюд .

  ІІ.  Оголошення епіграфа уроку і робота з ним.

   1.Слово вчителя.   Споконвіку в дивовижних барвах  сяє  світ, вражаючи могуттям кольорів та віддзер­калюючи плин часу. Крок за кроком зі схованки природи людина видобувала для себе все нові по­няття для позначення всього того, що її оточує. Здивовано-щаслива, вона свої відкриття  втілювала  у слова, які й донині розбурхують пашу уяву, перено­сять у щось далеке та бентежно-таємниче, допома­гають осягати світ і виражати себе. Сьогодні ми помандруємо в казковий світ слова.

2.Вправа «Мікрофон». Проблемне  запитання:

- Чому В.Симоненко пише, що  ми -  це «безліч  всесвітів різних»?

 

ІII.  Актуалізація  учнів.

Бесіда з елементами розповіді.

•                   Назвіть засоби образної  мови   ( персоніфікація або  поетичне олюднення, метафора, епітети, порівняння). (Слайд №3)
•                   Як можна за допомогою слова намалювати картину?

Теорія літератури

 Етюд — твір, що виконується художником

з натури. (Слайд №4)

Натура (застаріле) — природа.

-   Чи можна назвати роботу художника-живописця твором? (Так, твір мистецтва)

-   Хто, на вашу думку, може ство­рювати етюди? (Художники,  письменники) 

    У ході бесіди вчитель звертає увагу учнів на те, що етюд - це не цілісна картина, полотно, а лише замальов­ка, епізод. У художній літературі це також невеличкий, але яскравий нарис про природу, опис якогось явища, на якому поет чи письмен­ник зосереджує свою увагу.

     Учитель робить висновок про те, що не тільки художники-живописці створюють мальовничі картини природи, етюди - невеличкі зама­льовки, а й поети, письменники є також художниками, бо вони засо­бами слів

створюють живі поетичні образи, які легко можна передати гамою кольорів чи музичними зву­ками.(Презентація «Картини художників про природу» Слайди №5-13)

 

I V . Опрацювання навчального матеріалу

1. Словникова робота. Вивчення нових слів.

    Візуалізація - це процес створення і закріплення у свідомості образів бажаної реальності, які транс­формують наші думки, емоції, поведінку. (Слайд №14)

     Чим багат­ший на деталі буде образ, тим краще. Візуатізація прагнень допомагає сконцентруватися на меті, кра­ще зрозуміти завдання, усвідомити мотиви, відсіяти хибні уявлення й цінності. Ми самі формуємо свою реальність: уявляючи різні ситуації, «вписуємо» ці події у своє життя. Чим яскравіші наші візуалізації, тим імовірніше, що це справдиться. Треба бути уважним до своїх думок. Це ще одна підстава для то­го, щоб почати мислити позитивно.

    Наприклад, перед відповідальним виступом учень має візуалізувати себе зібраним, компетент­ним, цікавим оратором. Важливо уявити кожну де­таль, внутрішній стан, енергетику аудиторії. Тоді безпосередньо під час виголошення промови дити­на почуватиметься впевнено, впорається із хвилю­ванням і реалізує поставлену мету.

     Асоціація (від лат. аssосіо — з'єдную, приєд­ную) — це зв'язок між елементами психіки (уявлен­нями, думками, почуттями), за яким поява одного елемента викликає появу іншого, з ним пов'язаного.( Слайд №15)

 Це  суб'єктивний образ об'єктивного зв'язку між предметами та явищами. Фізіологічною основою асоціацій є тимчасові нервові зв'язки, які утворю­ються в центральній нервовій системі під впливом об'єктивно діючих подразників.

2.  Робота з підручником.

Виразне читання поезії Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».

3.   Евристична бесіда.

-  Як називається опис місцевості, природи, погоди, природ­них явищ? (Пейзаж. Отже, це пейзажна поезія.)

-  Чи відчувається присутність людини і як? (Так:   матір і дитина, серце; опосередкована оповідь від першої особи — тобі, не знаєш, ждеш.)

- Які настрої відтворює автор і за допомогою яких засобів? (Лагідний — за допомогою зменшено-пестливих слів: хмаронька,  спатоньки (до речі,  лише в українській мові можна утворити таку форму від дієслів); рожевої гами кольорів, порівнянь , метафори.

- Друга частина вірша — передає тривогу, відчуття небезпеки, суму; порівняння туману з ворогом; темними, холодними кольорами: сивий, тьма;

- Третя частина передає настрій очікування, надії, сподіване на краще за допомогою порівняння: ждеш, мов матері діти. Отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоціюються  з явищами природи.

  Слово вчителя.

     Картини навколишнього світу, природи в поезіях Т.Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови

4.Робота в парах

 Виписати з поезії образи-символи.

Сонце

Хмаронька

Синє море

Бог

Туман сизий

Тьма

Того світу

4. Креативний  методи  Асоціативний кущ (тезаурус)

    Добір якнайбільшої кількості слів, асоціативно  пов'язаних із запропонованим учителем. Перемагає той, чий асоціативний ряд буде найдовшим, окремо  можна відзначити тих, чиє завдання якісніше, тобто слова є художнішими, образнішими, асоціативний зв'язок є оригінальнішим. Оголошуючи слова, учні  мають пояснити зв'язок між ними. Час обмежений (1-3 хв).

Приклади завдань

Небо -  політ, синява, хмари, птахи, літаки, далечінь, висота, метелики, грім, блискавка, дощ, сніг, сонце, місяць, зорі, , ніч, зірниця, недосяжність.

Сонце -   життя, тепло, радість, квітка, бджілка, сонечко, соняшник, день, небо, промені, сонячні зайчики

Хмаронька -  дощ, небо, сонце, політ, мрії.

Море – безкінечність, відпочинок, хвилі, човен, чайка, риба, вода.

Туман -  ранок, вечір, роса, тиша, спокій, сон, килим, озеро, море, вода

Бог – життя, земля, сонце. любов, люди, природа, добро,радість.

Світ-  життя, світло, радість, рідний край, Батьківщина.

5. Метод Кубування. Розглянути картини відомих художників

    Розглянути предмет, явище різнобічно (із по­зицій шести граней куба)

 за такими вказівками:

 

1.  Опишіть це.

2.  Порівняйте це.

3.  Встановіть асоціації.

4.  Проаналізуйте це ( що є  ранок, вечір, з чого вони зіткані).

5.  Знайдіть застосування цьому (Намалюй це за допомогою барв і кольорів).

6.  Запропонуйте аргументи «за» і «проти».

Результати роботи:

1. Вечір –  закінчення дня, ранок – початок: слова – антоніми.

2. Ранок ( як і вечір) – це чарівність, краса природи, прохолода, 

3. Ранок – пробудження…, вечір – спочинок….

4.  З туману, легкого вітерця,  крапельок роси…

5. Жовтогарячі, багряні, золоті, блідо-блакитні, золотаво-червоні. Кольори спокійні, бліді,  водночас насичені й багаті.

6. «За»:гарний, чарівний, різнокольоровий, бадьорий.

   «Проти»:  не завжди приємний, сірий , холодний,  все ніби завмирає, чекає чогось незвичного, хочеться поспати.

 

V.  Написання  асоціативного етюду.

1. Бесіда.

- Яку  частину дня описано в поезії?

- Яким ви уявляєте  початок дня?

 - Якими є хмара і сонце, як виглядає туман?

- Як себе «поводить»  хмара , якими словами можна  змалювати її рух?

- Що таке радість? Змалюйте словами радість.

 

2. Самостійна робота. Побудова  письмових висловлювань.

Зразок твору

Етюд

     У  вечірній  тиші осінній туман сірим  килимом стелиться  по землі, огортає  вже  сонні дерева і закриває   від стороннього погляду безшумне море. Цей вечірній гість  заглядає у  кожну щілинку і  кличе  всіх у чарівну країну сну.

       Із-за велетенського осокора, що розкинув своє ошатне гілля над пагорбком,  видніється край сонця . Сонячні промені несміливо торкнулися  чистої , прозорої води і  пострибали до села, яке  сонно зітхало. А  багряно-червоне сонечко стомлено глянуло на свою   подружку-хмаринку, яка   протягом дня хотіла весь час наздогнати  його. Зараз вона зовсім змінилася: із блідо-голубої  вона перетворилася на чарівну  рожеву  подушечку. Сонечко солодко позіхнуло і зрозуміло, що потрібно йти спати.

     Аж тут сонце згадало за маленьке дитятко, яке жило у невеличкій хатинці біля лісу. Небесне світило захотіло ще раз глянути  на миле личко немовляти, але туман , неначе ворог, заховав хатинку.  Жовтогаряче  сонечко глянуло   на безкрає море і сумно закотилося за небокрай.

     Проте  сонце вірило , що його завтра будуть чекати всі, а особливо молода  матуся  з маленьким синочком. 

4. Читання, обговорення, редагування напи­саного.

VІ. Підбиття підсумків  уроку

За допомогою методу  «Незакінчені речення» учитель пропонує учням закінчити речення.

-  На сьогоднішньому уроці ми...

-  Ми дізналися про..

-  Етюд - це...

-   Важливим у  написанні асоціативного твору є  ...

VІІ. Домашнє завдання. Удосконалити і дописати   етюд , ство­рити до нього  малюнки.

 

Слайд №1

 

 

 

Слайд №2

 

 

 

Слайд №3

 

Слайд №4

 

Слайд №5

 

 

Слайд №6

 

Слайд №7

 

 

Слайд №8

 

Слайд №9

Слайд №10

Слайд №11

 

 

Слайд №12

Слайд №13

 

 

Слайд №14

 

 

Слайд №15