Урок "Розвиток писемності у Стародавню добу"

Тема. Розвиток писемності у Стародавню добу

Мета: формування ключових компетентностей:

•         спілкування державною мовою: розвивати позитивне ставлення до рідної мови та міжкультурної комунікації; уміння переконливо формулювати власні думки (усно чи письмово) та враховувати всі наявні точки зору;
•         спілкування іноземними мовами: удосконалювати розуміння висловлювань іноземною мовою;
•         математична: сприяти інтелектуальному розвитку учнів, вмінню використовувати набуті математичні знання під час розв’язання хронологічних задач;
•         компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій: розвивати уміння проявляти творчу креативність при виконанні технічних завдань (виготовлення папірусу);
•         інформаційно-цифрова: удосконалювати уміння учнів користуватися інформаційно-комунікаційними технологіями, шукати необхідну інформацію у мережі Інтернет;
•         уміння вчитися впродовж життя: організовувати своє робоче; самостійно виконувати практичне завдання; здійснювати самоконтроль і самооцінку;
•         соціальні та громадянські компетентності: сприяти розвитку взаємодії та продуктивної співпраці з різними партнерами в групі та команді, розвивати уміння підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими;
•         ініціативність та підприємливість: розвивати вміння дітей організовувати свою діяльність для досягнення цілей, брати відповідальність за власні вчинки;
•         загальнокультурна грамотність: навчити виявляти та розуміти культурні особливості різних народів, виявляти повагу до світових культурних надбань, усвідомлювати місце української культури у світі;
•         екологічна грамотність і здорове життя: продовжити формувати усвідомлення учнів необхідності дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

формування предметних компетентностей:

•         хронологічна: розглянути виникнення писемності у різних народів через призму історичного розвитку шумерської, єгипетської та фінікійської цивілізацій, з’ясувати причини виникнення письма у конкретний часовий проміжок історії людства;
•         історична: охарактеризувати клинопис та ієрогліфічне письмо, особливості їх появи, а також важливість цього винаходу людства для майбутнього;
•         просторова: продовжити розвивати здатність учнів орієнтуватися в історичному просторі, знаходити на мапі давні держави та цивілізації, які вивчаються під час уроку;
•         інформаційно-мовленева: розвивати вміння учнів логічно та аргументовано висловлювати свої думки, користуючись історичною термінологією;
•         логічна: проаналізувати розвиток писемності у давніх цивілізацій та вплив цих явищ на подальший розвиток означених народів.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

•         пояснювати причини виникнення писемності;
•         показувати на карті основні центри появи письма у Стародавньому світі;
•         застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «писемність», «клинопис», «ієрогліф»;
•         описувати особливості писемності давніх шумерів, єгиптян і фінікійців;
•         усвідомлювати потребу в збереженні пам’яток минулого;
•         співвідносити дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст підручника тощо).

Обладнання: підручник, робочий зошит, роздатковий матеріал, відеоматеріали, ілюстрації, презентація, критерії оцінювання МОН та на їх основі спільно розроблені вчителем та учнями критерії оцінювання.

Тип уроку: формування компетентностей.

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

– Добрий день, діти! Сьогодні у нас на уроці присутні поважні освітні експерти. Привітаймося з ними. Сьогодні ми з вами зібрали у класі безпеки. В укритті. Тож на випадок оголошення повітряної тривоги нам не потрібно хвилюватися, адже ми вже перебуваємо у безпечному місці.

Після цього мер класу подає аркуш паперу з іменами відсутніх на уроці.

– Погляньмо, з яким настроєм ви сьогодні прийшли на уроку. (Перевірка настрою учнів за допомогою карток із римськими цифрами (І – погано; V – посередньо; Х – чудово)). Бачу, що більшість із вас позитивно налаштовані на роботу. І це дуже добре. На сьогоднішньому уроці, як і завжди, я – для оцінювання ваших відповідей та роботи під час навчального заняття, ви – для самооцінювання, використовуватимемо критерії оцінювання Міністерства освіти і науки України та розроблені нами на їхній основі власні критерії оцінювання. Вам добре відомо, що вони розміщені на спеціальному стенді у нашому кабінеті історії та на сайті нашої гімназії..

О 09.00 оголошується хвилина мовчання

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка домашнього завдання

Двоє дітей працюють із різнорівневими картками, на якими виконують завдання. (Метод: «Використання карток із рівнорівневими завданнями»)

– Дані завдання містять різні рівні знань. Тож кожний із вас може самостійно визначити, яку кількість завдань виконати, відповідно до того рівня знань, на який ви претендуєте. Хоча я переконаний, що ви обоє здатні легко розв’язати завдання високого рівня знань. Із критеріями оцінювання, розробленими спеціально для цього завдання. Ви можете познайомитися, скориставшись спеціальним QR-кодом.

Картка №1

 

Рівень І

Вкажіть вказане твердження вірне чи невірне:

1. Релігійні вірування людина винайшла ще задовго до того, як почала використовувати перші знаряддя праці. (-)
2. Жерців у людських племенах називали шаманами. (+)
3. Перша релігія зародилася в часи мезоліту. (-)

Рівень ІІ

Вкажіть, про які первісні форми релігії йдеться:

4. Віра в можливість людини впливати на навколишній світ за допомогою особливих дій (магія)
5. Віра в походження людини від спільного предка (рослини або тварини) (тотемізм)
6. Віра в надприродні властивості предметів (фетишизм)

Рівень ІІІ

Виберіть правильну відповідь

7. Спосіб світогляду, що полягає у вірі в існування надприродних божественних сил, а також пов’язані з нею, звичаї, традиції, цінності та правила поведінки називається… (б)

а) обряд;  б) релігія;  в) забобони.

8. Один із найвідоміших мегалітів – Стоунхендж, – який міг використовуватися для проведення обрядів був зведений приблизно… (в)

а) 13 тис. років тому;  б) 10 тис. років тому;  в) 4,5 тис. років тому

Рівень IV

Дайте відповідь на питання

9. Представники якої давньої цивілізації, що існувала на території сучасної України, поклонялися богині-матері? (Трипільська культура)

Картка №2

 

Рівень І

Вкажіть вказане твердження вірне чи невірне:

1. Люди винайшли релігію, спостерігаючи за природними явищами. (+)
2. Жерців у людських племенах називали священниками. (-)
3. Перша релігія зародилася в часи палеоліту. (+)

Рівень ІІ

Вкажіть, про які первісні форми релігії йдеться

4. Віра у здатність людини спілкуватися з надприродними силами (шаманізм)
5. Віра в те, що живі істоти мають душу, яка після смерті потрапляє до потойбічного світу (анімізм)
6. Поклоніння померлим родичам та вшанування їх (культ предків)

Рівень ІІІ

Виберіть правильну відповідь

7. Традиційні символічні дії. Що в образній формі передають важливі для конкретної людської спільноти події називається… (а)

а) обряд;  б) релігія;  в) забобони.

8. Релігійні уявлення зародилися приблизно… (б)

а) 100 тис. років тому;  б) 40-50 тис. років тому;  в) 13 тис. років тому

Рівень IV

Дайте відповідь на питання

9. Хто зображений на малюнку і які дії він здійснює? (Шаман проводить обряд)

 

Питання до всього класу:

– Нагадайте мені, будь ласка, про що ми говорили на минулому уроці? (Про появу релігії та її поширення).

На дошці вчитель пише слово «Релігія». (Метод: «Фішбоун»)

– Спробуймо разом розібратися у причинах зародження релігійних вірувань.

Діти по черзі називають причини її появи: 1) намагання пояснити незрозумілі для людей природні явища; 2) бажання знати, що стається з людиною після смерті; 3) прагнення захиститися від хвороб і невдач; 4) бажання мати вдале полювання чи багатий врожай.

– Появі релігії ми також завдячуємо виникненню віри у те, що надприродні сили покарають за порушення звичаїв і традицій. Яку назву має це уявлення про добро і зло? (мораль).

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку

Метод «Бліцопитування»

– Релігія стала невід’ємною частиною давніх цивілізацій. Про які з них ми з вами говорили на попередніх уроках? (Давній Єгипет, цивілізації Месопотамії, Індія, Китай)

– Завдяки чому ми знаємо їхню історію? (завдяки історичним джерелам: речовим, усним (міфи і казки), писемним).

 

Вступне cлово вчителя

– Саме завдяки писемності ми сьогодні можемо говорити про левову частку історичних подій. Саме завдяки їй ви у майбутньому можете стати відомими письменники чи працювати у видавничій галузі, випускаючи у світ наукові журнали, цікаві, пізнавальні книги чи веселі комікси. Тож наша сьогоднішня тема «Розвиток писемності у Стародавньому світі». Запишімо її до зошиту.

– Діти, як ви гадаєте, про що ми сьогодні говоритимемо, що маємо з’ясувати?

Із різноманітних варіантів відповідей учнів формую проблемне питання уроку «Для чого людина винайшла писемність?».

Крім того, на цьому уроці ми опануємо такі ключові та предметні компетентності (зображені на слайді), а також навчимося пояснювати причини виникнення писемності; показувати на карті основні центри появи письма у Стародавньому світі; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «писемність», «клинопис», «ієрогліф»; описувати особливості писемності давніх шумерів, єгиптян і фінікійців. Сьогодні ми ознайомимося з появою та розвитком писемності у народів Близького Сходу та північної Африки, з’ясуємо, які матеріали використовувалися для збереження написаного, а також спробуємо себе у ролі де шифрувальників.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

Двоє учнів, які отримали випереджувальне завдання, зачитують повідомлення про символіку та орнамент трипільської культури. Свою розповідь супроводжують показом в атласі території розселення трипільців.

 

Виявлення трипільської культури

Відкриття Трипільської культури стало важливою подією для археології та вивчення історії прадавніх цивілізацій Європи. Це відкриття відбулося в другій половині XIX століття, коли археологічні розкопки розпочалися на території сучасної України та Молдови. Трипільська культура, яка існувала приблизно з 5400 до 2750 років до нашої ери, була однією з найрозвиненіших землеробських цивілізацій Європи, що вирізнялася своїми високими досягненнями у виробництві кераміки, землеробстві та будівництві великих поселень. Перші сліди цієї культури були виявлені археологом Вікентієм Хвойкою в 1893 році під час розкопок біля села Трипілля, що на Київщині. Знайдені ним численні керамічні вироби, залишки жител та інші артефакти викликали інтерес наукової спільноти.

Символіка та орнамент трипільської кераміки

Особливо видатною спадщиною трипільців є їхня кераміка, що вирізняється витонченими формами, багатим орнаментом та символізмом, який відображає релігійні та світоглядні уявлення цієї культури. Однією з головних особливостей трипільської кераміки є складний та символічний орнамент. Серед мотивів, які використовували гончарі, виділяють спіралі, хвилясті лінії, трикутники та кола. Спіральний орнамент, зокрема, асоціюється з ідеями вічного руху, циклічності часу та переродження. Але, це лише припущення адже трипільці не лишили нам письмових згадок про свої вірування. Важливою частиною трипільської кераміки є кольорове оздоблення. Трипільці використовували червону, чорну та білу фарби для розпису своїх виробів.

Готуючись до цієї доповіді, ми використали матеріали із сайту київської арт-студії «Ліхтарик»

– Тепер перегляньмо разом 4-ту серію мультфільму «Моя країна Україна» за сценарієм Сашка Лірника, присвячену трипільцям.

Після цього демонструється мультфільм «Дерево роду»

І орнаменти, про нам говорили Рома та Віка, і згадана у мультфільмі сварга, як вважають деякі вчені, були зародком системи письма. Проте якщо говорити глобально, то письмо виникло, розвинулося, удосконалилося на землях Стародавнього Близького Сходу та Північної Африки. А зараз попрацюємо у групах.

Робота у групах з підручником

(Учні читають невеликі повідомлення про появу писемності в Месопотамії (пар. 17, п.1), Давньому Єгипті (пар. 24, п.1) та Фінікії (пар. 25, п. 2), а потім, використовуючи прийом «Мікрофон» по черзі розповідають інформацію, яку вони дізналися із їхньої картки. Перед початком розповіді перший виступаючий показує в атласі на карті, де розташовувалися Шумер, Єгипет, Фінікія)

1 ряд.

1. Клинопис Месопотамії

Уперше писемність було винайдено в Шумері приблизно в IV тис. до н.е. Це були позначки на табличках із вогкої глини, які робили очеретяними паличками. Сліди від них були схожі на маленькі трикутники або клинки. Тому археологи, які відкрили цю писемність назвали її клинописом. Спочатку окремі клинописні символи позначали предмети, але із часом з’явилися позначки для складів слів. Це дозволило використовувати клинопис для написання абстрактних понять.

Як вважають вчені, клинопис вигадали для того, щоб було зручно вести облік майна. Спочатку для цього користувалися глиняними фішками, які позначали, наприклад, певну кількість худоби. Ці фішки клали до глиняного конверта, його запечатували й зверху позначали, скільки всередині фішок і який товар вони символізують. Згодом люди відмовилися від фішок і конвертів, а записи вели на глиняних табличках

 

2 ряд

2. Писемність Давнього Єгипту

Для того, щоб зберігати й передавати знання про світ, відомості про різноманітні обряди, тексти гімнів богам єгипетські жерці розробили власну систему письма. Вона була ієрогліфічною, тобто складалася з багатьох знаків-малюнків. Такі малюнки могли позначати як цілі слова, так і склади або окремі приголосні звуки.

Ієрогліфічні тексти наносили на стіни храмів і гробниць, а також на різні предмети. Давні єгиптяни не знали і відомих нам цифр, а для позначення кількості чи того або іншого числа також використовували ієрогліфи.

 

3 ряд

3. Алфавіт Фінікії

Фінікійці винайшли алфавіт (абетку) приблизно у ХІІІ ст. до н.е. Слово «абетка» походить від об’єднання назв двох перших букв фінікійського алфавіту – алеф і бет. Поява алфавіту була пов’язана з тим, що фінікійським купцям потрібна була така система запису, яка б дозволяла швидко і без помилок вести облік товарів. Клинопис та єгипетська ієрогліфічна система письма були складними, і їх опанування потребувало тривалого навчання.

Фінікійський алфавіт із 22 букв дозволяв позначати на письмі за допомогою окремих букв приголосні звуки, а не склади або цілі слова, як інші системи запису. Цей спосіб запису виявився дуже зручним. Його запозичили сусідні народи, у тому числі греки. Вони вдосконалили його, додавши букви на позначення голосних. Так виник алфавіт, що став основою майже всіх сучасних європейських і деяких азійських мов.

 

Слово вчителя після виступу учнів

– Шановні діти, пропоную виконати кілька історичних задач. Порахуймо скільки повних тисяч років минуло від винайдення письма (3500+2024 = 5524. Відповідь: 5)

– А скільки повних тисяч років минуло від появи першого алфавіту? (1300+2024=3324. Відповідь: 3)

– Наскільки більше літер у сучасній українській абетці за фінікійську? (33-22=11)

 

Фізкультхвилинка

Вчитель: Використаймо отримані числа під час нашої фізкультхвилинки. Тож, всі разом п’ять разів покиваємо головою зліва-направо і п’ять разів – зверху-вниз. Тричі добре потягнемося, піднявши і опустивши руки. А також одинадцять разів поведемо очима за годинниковою стрілкою, починаючи зверху (зверху-праворуч-вниз-ліворуч).

 

Слово вчителя після фізкультхвилинки

Вчитель: Щойно ми з вами з’ясували, що народи Близького Сходу писали на вогкій глині. А на чому ж писали давні єгиптяни? Аби дізнатися це, розв’яжемо цей ребус (Ребус зображений у презентації, у ньому зашифроване слово «папірус»)

Папірус – це товстий папероподібний матеріал, який виготовлявся зі стебел однойменної рослини, яка росла (і робить це нині, хоча і в меншій кількості через погіршення екології планети) на берегах Нілу. При виготовленні писального матеріалу стебла папірусу очищалися від кори, серцевина розрізалась чи розділялась на тонкі довгі смужки. Ці смужки укладали тісними рядами на гладку і рівну поверхню, і змочували водою. На перший ряд розстилали інший ряд, але вже поперек. На них викладали під прямим кутом ще один ряд смужок і поміщали під прес. Після сушки лист папірусу відбивали молотком. Потім листи папірусу, що вийшли, склеювалися в сувої. Бік, на якому волокна йшли горизонтально, був лицьовим.

 

Дидактична гра «Дешифрувальник» (робота у малих групах)

Клас розділяється на 5 маленьких груп.

Учні отримують картку із єгипетськими ієрогліфами та їхні аналогами серед англійських літер, а також картку із зашифрованим словом англійською мовою («Ukraine», «Pryluky», «History», «Teacher», «Soldier»).

Також кожен учень отримує свою особисту картку, куди учні вписують позначки «+», «–» чи «0», здійснюючи взаємооцінювання активності та продуктивної роботи один одного під час гри.

 

– Літери, якими користуємося ми були винайдені просвітниками Кирилом та Мефодієм лише у ІХ столітті вже нашої ери. Більш докладно про це ви дізнаєтеся уже в наступному, 7-му класі.

V. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Графічний диктант (виставлений на ресурсі «На урок». Учні мають позначити правильні твердження знаком +, а помилкові -)

•        Аби перевірити та закріпити отримані на сьогоднішньому уроці знання, пропоную виконати невеличкий графічний диктант, розміщений на ресурсі «На урок». Ваше завдання полягає у тому. Аби визначити: правильне твердження чи ні.

1. Перша писемність з’явилася у Фінікії. -
2. Людство винайшло письмо приблизно у 3500 р. до н.е. +
3. Писемність народів Месопотамії отримала назву клинопис. +
4. У Шумері писали на табличках зі шкіри. -
5. Давні єгиптян використовували такі ж цифри, як і ми нині. -
6. Першими матеріалами, на яких писали люди, були дерево і папір. –
7. Єгиптяни використовувалися для своєї писемності ієрогліфи. +
8. Назва «абетка» походить від двох перших літер фінікійського алфавіту – алеф і бет. +
9. Фінікійці винайшли алфавіт для запису релігійних гімнів. –
10. Фінікійську абетку удосконалили греки, додавши до неї букви на позначення голосних. +

– Нам залишилося єдине – знайти відповідь на поставлене на початку уроку питання. Тож, «Для чого ж люди винайшли письмо?» (1. За допомогою писемності людина зберігала і передавала нащадкам свої знання про світ. 2. За допомогою письма людина зберігала релігійні гімни богам та послідовність проведення різноманітних ритуалів та обрядів. 3. Використовувала письмо, аби вести господарську діяльність. 4. Люди у такий спосіб вели облік товарів під час торгівлі.)

Пізніше люди почнуть записувати своє минуле, завдяки чому, зокрема, ми і можемо його вивчати. А також фіксувати закони держави, аби вони стали доступними і відомими усьому народу країни. Саме про появу перших законів у людському суспільстві ми поговоримо на наступному уроці.

 

VІ. Рефлексія. Виставлення оцінок

На спеціальних картках учні малюють смайлик (веселий – якщо все було зрозуміло, засмучений – якщо щось залишилося незрозумілим, у сльозах – якщо все незрозуміло).

На іншій картці учні пишуть своє прізвище та ім’я і у першій колонці виставляють собі ту оцінку, яку вони вважають, що заробили на цьому уроці за свою роботу (або зазначають, що сьогодні на оцінку не напрацювали). У другій колонці вчитель ставить оцінку тим, кого оцінює за роботу на уроці.

– Оскільки ми всі прослідковуємося принципом академічної доброчесності, то отримані на уроці оцінки знають лише ті, кому вони виставлені. Також із ними можна буде ознайомитися у нашому електронному журналі на платформі HUMAN. Там також буде розміщене і ваше домашнє завдання.

 

VІІ. Домашнє завдання

Останній слайд презентації, на якому міститься домашнє завдання і список використаних джерел

1. Опрацювати параграф 17, п. 1; 24, п. 1; 25, п. 2; 35, п. 1.

2. Написати у зошиті есе про писемність Давнього Китаю.

3. Використовуючи солому, відтворити процес виготовлення папірусу.

 

VIII. Заключне слово

Перед закінченням уроку мені хотілося б дізнатися чи змінився ваш настрій. Тож прошу всіх знову показати мені ваші таблички.

Я радий, що кількість «десяток» зросла. А. отже, ми сьогодні добре попрацювали. Я дякую всім за увагу та співпрацю. Гарного всім дня. До наступного уроку!