Урок " Що означає бути гідним ?"

Тема: Що означає бути гідним?

Мета: сприяти усвідомленню учнями  понять «гідність», «людська гідність», «особиста гідність», значимості гідної поведінки, прагнення до особистісного зростання для життєвого благополуччя. Навчити учнів ідентифікувати почуття власної гідності; дати можливість відчути вагомість своїх переконань та життєвих цінностей; сприяти формуванню навичок впевненої поведінки та усвідомленого бажання до змін; актуалізувати особистісний потенціал учасників для самовдосконалення, саморозвитку; показати шляхи особистісного зростання.

Хід проведення

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми і мети уроку.

3. Розкриття теми.

Людська гідність може розглядатися у декількох ракурсах:  як етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості; як категорія соціальної психології, що означає ставлення людини до самої себе (на ґрунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей;  як поняття моральної свідомості, в якому втілені уявлення про цінність людини як моральної особи, та як категорія етики, що визначає особливе моральне ставлення суспільства до людини та усвідомлення людиною власної цінності. Людська гідність витікає із самої суті людства, це абсолютна цінність людини як такої, – перш за все як просто біологічної істоти з усіма її потребами, які є спільні для усього роду людського. Людська гідність не сприймає або негативно реагує на фізичне насилля, тиск, але так само реагує (злиться, проявляє опір) і звір. Та, на відміну від тварини, у людської істоти є сфера, у якій вона має залишатися вільною, буває «іншою» – її внутрішній світ. Людина є духовною істотою – особистістю, та як особистість вона не терпить морального насилля над своїм внутрішнім світом, у якому реалізує свою свободу – свободу бути тим, ким вона є, – тож людина захищає як мінімум власну унікальність. На певній стадії духовного розвитку людини з’являються категорії особистого, інтимного, власного смаку, приватного життя, всього, що знаходиться всередині особистості і стосується тільки її; все несхоже, непередбачуване, іноді не зрозуміле стає святим, недоторканним, непідконтрольним. Так людська гідність поступово переходить у гідність особисту.

 Людська гідність – поняття, близьке поняттю честі.

 Особисту гідність ми заробляємо самі, вона зростає, якщо ми поводимося благородно, і падає, якщо ми вчиняємо підло. Особиста гідність є поняттям персональним. Особисту гідність ми формуємо самі, збагачуючи свій духовний світ, з’ясовуючи свою цінність і вартість як особистості, напрацьовуючи особисті досягнення. Почуття особистої гідності передбачає, що людина цінує своє життя як неповторне й унікальне. Почуття особистої гідності – основна одиниця виміру існування людини, у відповідності до якої оцінюється все те, що відбувається у житті.

Вправа «Як відрізнити людину з почуттям особистої гідності»

Об’єдную учнів у дві групи, кожна із груп отримує завдання: 1 група – описати, як виглядає, поводиться, розмовляє людина, яка має почуття особистої гідності. 2 група – описати, як виглядає, поводиться, розмовляє людина, яка не має почуття особистої гідності. Після виконання завдання групи презентують свої напрацювання. (Слідкую, щоб були названі такі характеристики людини, яка має почуття особистої (власної) гідності: впевненість, принциповість, толерантність, щирість, чесність, справедливість, уміння слухати і говорити, уміння твердо сказати «Ні», прямо і чесно висловлюватися, знання своїх прав, уміння відстоювати свою позицію, не порушуючи прав інших людей, уміння не принижуватися та не принижувати інших. Людина, яка не має почуття особистої гідності відрізняється пасивною громадянською позицією, її життєва позиція «моя хата з краю». Але в такої людини може проявлятися активність у приниженні інших людей, проявах насилля та експлуатації. Така людина може виглядати слабкою, безсилою, метушливою, неспокійною або мати агресивний вигляд, пильно вдивлятися в оточуючих, часто тримати «руки в боки» чи стискати кулаки.)

У ході представлення груп ставлю питання:

 Чи доводилося вам зустрічатися з людьми, які мають почуття особистої гідності?

 За яких обставин це було?

 За якими ознаками ви віднесли людину до тієї чи іншої категорії?

Що можете сказати про ваше почуття гідності?

 Як воно проявляється? Наведіть приклади.

 Чи було вам коли-небудь соромно за свої вчинки? Чи пов’язано це з вашою особистою гідністю?

Вправа «Чим я можу поступитися»

Відомою є думка про те, що коли людина віддає щось іншій, вона сама більше отримує, хоча не завжди це є таким вже очевидним фактом. Тим не менше, у кожної людини є відчуття «власності», яке стримує її благочинні починання. А якщо поступитися потрібно чимось своїм заради іншої людини, яким буде наше рішення? Зараз ми спробуємо з цим розібратися.

Об’єдную учасників у пари та пропоную розповісти одне одному про свою найзаповітнішу мрію, адже у кожного вона своя – далека, близька, реальна чи така, яка ніколи не збудеться.

А тепер ви маєте вирішити, чим ви можете допомогти другові у наближенні його мрії, чим можете поступитися, що подарувати, віддати просто так, від чистого серця, нічого не чекаючи у відповідь? Обговоріть це в парах.

 Пари представляють свої варіанти благочинності. Підсумовуючи наголошую, що надання допомоги тим, хто її потребує, є гідним вчинком людини. Іноді допомога може виражатися у дружній пораді, підтримці, умінні просто вислухати людину. Це не потребує матеріальних затрат, але може допомогти подолати труднощі, наблизити до мрії. «З усіх наук, які людина повинна знати, – писав Л. Толстой, – найголовніша – наука про те, як жити, роблячи якнайменше зла і якнайбільше добра».

Запитання для обговорення:

 Чи відчуваєте ви, що дарувати подарунки приємніше, ніж їх отримувати?

 Чи подаєте ви милостиню? Поясніть.

Чи вважаєте ви гідним просити про допомогу?

Мозковий штурм з обговоренням «Що допомагає зберегти особисту гідність»

Пропоную учням висловити свої думки з приводу тих чинників, які допомагають людині зберегти особисту гідність. (Знати та розуміти свої права, мати свої переконання, моральні цінності, поважати себе та інших, уміти спілкуватися, слухати, будувати стосунки, дружити, любити, доводити свою позицію, відрізняти «чорне» та «біле», проявляти свою життєву позицію, розуміти необхідність розвитку та самовдосконалення). Записую на дошці.

 Оглядаючи записане ставлю запитання:

 Чому ви зазначили саме ці чинники?

Як вони пов’язані із поняттям «гідність»?

 Як вони допомагають зберегти гідність?

Чи є щось, що заважає вам особисто зберігати свою гідність?

Підсумовую, що такі моральні якості, як доброта, чесність, взаємодопомога, дружба, любов є важливими стимулами вчинків, дій. Самоконтроль, самодисципліна, сором’язливість утримують людину від протиправних дій, що знижують самоповагу. Самокритичність допомагає людині оцінити свої вади. Життя доводить, що не буває людей без вад, але один об’єктивно оцінює свою недосконалість, і це є важливою передумовою самовдосконалення, а інший не хоче і думати про це. В. Ключевський писав: «Гідна людина не та, у якої немає вад, а та, у якої є достоїнства».

Конфронтація «Я вважаю, що…»

Пропоную учням підняттям рук «Погоджуватись» або «Не погоджуватись» з твердженнями (позиція «посередині» не дозволяється!). Учні намагаються довести саме свою «правду», тобто кожен має аргументувати свою точку зору, яка вплинула на те, яку позицію він обрав. Важливо почути декілька варіантів аргументації з обох боків конфронтації. У ході обговорення учасникам дозволяється змінювати свою позицію, якщо опоненти виявилися переконливими.

Твердження:

У житті потрібно спробувати все.

 Справжній друг може вислухати мене і о 3-й годині ночі.

 Для друга я можу зробити все.

 Дорослі не можуть зрозуміти мене, бо жили в інші часи.

Довіряти можна тільки собі.

Я боюся, що можу стати жертвою (крадіжки, насильства, експлуатації, торгівлі людьми).

Я ніколи не стану жертвою.

 Потрібно однаково спілкуватися із знайомими та незнайомими людьми.

Без матеріального забезпечення щасливе життя не можливе.

 Добре там, де нас немає.

 Запитання для обговорення:

 Чому ми не були одностайні у прийнятті (неприйнятті) тверджень?

Від чого залежить різниця поглядів?

 Чи пов’язано це з поняттям «гідність»? Як саме?

Записую на дошці слова «розвиток», «саморозвиток», «зростати» та пропоную учням пояснити власне розуміння значень цих слів. На завершення даю визначення, поданих у словниках:

розвиток – процес, внаслідок якого відбувається зміна якості чого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого;

саморозвиток – розвиток кого-небудь власними силами, без впливу, сприяння яких-небудь зовнішніх сил; розумовий або фізичний розвиток людини, якого вона досягає самостійними заняттями, вправами;

зростати – внаслідок поступового посилення, розвитку яких-небудь якостей ставати значнішим, більшим, вищим; набувати досвіду, уміння, знань.

Особистісне зростання – це безперервний процес, який передбачає виконання певних дій, дотримання певних принципів і правил. Необхідність постійного особистісного зростання диктується як вимогами розвитку світової спільноти, які швидко змінюються, так і потребою в самореалізації .

«Дайте мені точку опори, і я переверну світ!» - вислів Архімеда. Цей вислів ми часто чуємо і мабуть теж хотіли б знайти цю точку опори. У кожної людини повинні бути “точки опори”, які допомагають їй у житті будувати своє щастя: дозволяють бути щасливим, вижити, вистояти, зберегти свою гідність в найскладніших життєвих ситуаціях.

Точки опори людини:

 Віра (в Бога, в ідею, в людину);

Надія на краще;

Любов;

Природа;

Справа, яку людина робить, якій служить з радістю, насолодою, професійно;

Мистецтво і його цінності: література, музика, образотворче мистецтво, театр, кіно;

 Люди: не тільки друг, мати, дитина, коханий, а ще знайомі, колеги, всі люди, з якими людина зустрічається;

Головне – Ви самі, ваше “Я” з усвідомленим почуттям власних достоїнств, особистої гідності.

У кожного з нас є сильні сторони: те, що ми цінуємо, приймаємо в собі, любимо, що дає нам відчуття внутрішньої свободи, впевненості у власних силах, наша точка опори.

Вправа «Планування саморозвитку»

Кожна справа починається з планування. Реалізація власної стратегії саморозвитку – не виключення. Найбільш важлива якість, що гарантує успіх, – це самодисципліна. Альберт Хубберд, один з мислителів XXI ст., визначив самодисципліну як «уміння примусити себе зробити те, що треба, тоді, коли треба, подобається вам це чи ні». У іншому випадку ви залишитеся у розбитого корита, займаючись справами приємними, легкими і несуттєвими. Самодисципліна – це якість, що дозволяє робити вибір на користь найважливіших справ, незалежно від того, подобаються вони вам чи ні. Вона є невід’ємною рисою всіх успішних людей. Плануванню можна і треба навчитись. Зараз з’являється багато літератури, з якої ви можете почерпнути додаткову інформацію про процес планування, наприклад книга Поллі Берд «Тайм-менеджмент. Планирование и контроль времени. Далі пропоную учням познайомитися зі схемою планування, яка допоможе перекласти стратегію особистого зростання на мову щоденного планування. Схема планування (Мета, якої хочу досягти, якість, яку хочу здобути, знання, які хочу отримати, Завдання, які необхідно виконати для досягнення цього, Внутрішні та зовнішні ресурси, які потрібні для досягнення, Відмітка про виконання)

Пропоную учасникам індивідуально спробувати скласти свій план по реалізації стратегії особистого зростання.

Робота над собою – це внутрішня організація всього життя людини, оптимальна самореалізація всіх її сил і здібностей, це стиль і зміст життя. Кожна людина може плідно працювати над собою. У саморозвитку немає нічого неможливого. Тільки не треба поспішати, чекати відразу відчутних результатів. Пам’ятайте: дорогу осилить той, хто йде!

4. Підсумок уроку.

Притча «Все залежить від тебе».

 Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками… Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі!? Але виду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве. І якщо ченець скаже, що живе – я роздушу метелика, а якщо мертве – я випущу його…» І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали увійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді зло всміхаючись, мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!» Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями. Отже, лише від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною, чи навпаки.