Урок "Світ прекрасного у творчості О.П.Довженка" (за кіноповістю "Зачарована Десна"
Розробка уроку на тему:
«Світ прекрасного у творчості О.П.Довженка .(За кіноповістю «Зачарована Десна»)».
Зміст
1 Методична мета проведення заняття 4
2 Структура заняття 5-6
3 Розгорнутий план-конспект заняття 7-16
4 Література 17
5 Додаток А Тестові завдання 18-21
6 Додаток Б Презентація 22-23
Методична мета проведення заняття
Як відомо, особистість навчається на яскравих прикладах із життя великих людей, тому пропоную заняття з української літератури за творчою діяльністю Олександра Довженка, а точніше, його пошук і місце на теренах української та світової культури.
Шлях митця щодо вибору діяльності непростий і неоднозначний, тому цікаво звернути увагу студентів на індивідуалізм, підхід Довженка до обраної справи і, нарешті, його становлення як українця у широкому розумінні того слова. Завдяки геніальному творцеві оригінальних фільмів маємо можливість захоплюватись мистецькими основами стародавньої козацької країни, її культурою, пречудовою природою та незвичайно вродливими козацькими типами. Довженко, уродженець чарівної закутини української землі, промчав метеором на обрії нашого безрадісного сторіччя".
Предмет: Українська література.
Група: УР-11
Викладач: Павлова С.М.
Тема: Світ прекрасного у творчості О.П.Довженка .(За кіноповістю «Зачарована Десна»).
Цілі:
1. Освітній аспект:
-поглибити вивчене про творчість О.П.Довженка;
- розкрити громадянську одухотвореність творчого доробку
- О.П. Довженка;
- ознайомити з особливостями індивідуального стилю письменника.
2. Розвивальний аспект:
- розвивати творчі здібності студентів;
- удосконалювати вміння правильно аналізувати прозовий твір;
- розвивати вміння студентів задумуватись про вічні істини, чітко та відверто висловлювати свої думки.
3. Виховний аспект:
- формувати стійкий інтерес до вивчення предмета;
- прививати любов до мистецтва;
- виховувати чуйність і повагу до почуттів інших;
. - на прикладі життя і творчості письменника виховувати у студентів
національну гідність і свідомість.
Вид заняття: практичне заняття
Міжпредметні зв’язки: історія України, екологія, культурологія.
Форми і методи роботи: технологія формування креативної особистості (випереджальне завдання), групова робота, обробка (аналіз) даних про роботу групи, метод “незакінчених речень”,наочні методи (демонстрація відеолекції зі звуковим супроводом, фрагментів кінофільму «Зачарована
Десна», фотоматеріалів )
Предметна інтеграція:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Змістові лінії літературного компонента Державного стандарту, які реалізуються на занятті: ціннісна (розкриття естетичної цінності творів О.Довженка), літературознавча ( оволодіння літературознавчими поняттями (кіноповість, публіцистичність), культурологічна (усвідомлення художньої літератури як важливого складника мистецтва), компаративна (розгляд тем у різних літературах).
Наочність: портрет О.П.Довженка , ілюстративний матеріал, виставка творів письменника, мультимедійний проектор, міні- презентації.
Епіграф Я народився і жив
для добра і любові.
О.Довженко
ХІД ЗАНЯТТЯ
- Організація та мотивація навчальної діяльності
Добрий день, друзі ! Сьогодні ми будемо говорити про незвичайну, дещо загадкову постать Олександра Петровича Довженка.
Прийшов час вшанувати доземним уклоном людину, що серед суспільної темряви, розпинання живої вільної думки і слова сміливо запалила невгасну свічку любові своєму народові. Маємо простежити, як в особі О.Довженка співіснували творчі світи, довести, що він художник, прозаїк, кіносценаріст, кінорежисер, кіноактор ( в одному зі своїх перших фільмів)… сфера зацікавлень – архітектура й археологія, історія і народна творчість, минуле і майбутнє народу – а найбільше його душа. Митець, який випередив свій час. На його картинах вчилися і вчаться майстри інших країн...
Кожен із вас буде сьогодні в ролі дослідника. Спробуйте продемонструвати свої проекти, а також вміння творчо мислити, всебічно аналізувати, висловлювати власні думки й аргументовано переконувати інших у правильності обраної позиції і давати оцінку подіям від імені навіть самого Олександра Петровича Довженка.
2. Оголошення теми та дидактичної мети
Викладач зачитує тему та мету уроку. Він відзначає, що перед студентами, які готували проект, стояло завдання – довести, що життя і творчість О.Довженка – це правдива пісня любові своєму народові.
Але крім цього, студенти в кінці заняття повинні зробити висновок:”Що із життєпису митця ми можемо взяти для сьогодення?”
3. Представлення отриманих результатів.
( Експертиза проекту)
- Вступне слово викладача
Погляньте уважно на портрет О. Довженка. Критик Корнелій Зелінський писав:”Він був надзвичайно красивою людиною. І зовні і в помислах, і в почуттях, і у творах. Він прагнув чистоти, краси, правди, які цінував понад усе. Срібло сивини з роками ніби ще звеличує цю красу ореолом пережитого”.А пережитого було дійсно багато…
Сьогодні на занятті мова піде про життєвий та творчий шлях О. Довженка. Готуючись до нього, ви опрацювали безліч матеріалу, і тому я пропоную вам сьогодні бути в ролі кореспондентів, літераторів, біографів; випустити свій журнал, який матиме таку назву: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм». У журналі буде 8 розділів:
1.Дитинство Сашка. Родина.
2.Освіта. Робота на педагогічній ниві.
3.Дипломатична робота за кордоном.
4.Художник-карикатурист.
5.Одеська кінофабрика – нове мистецтво.
6.Війна – тяжкий удар для митця.
7.Життя й робота в Москві.
8.«Великі українці».
3.2 Робота в групах
Розділ Ι. «Дитинство Сашка. Родина»
Перший кореспондент. 30 серпня 1894 року на мальовничій околиці В’юнище містечка Сосниці в родині неписьменного хлібороба, яка належала «до козацького, як на ті часи, стану», народився Олександр Петрович Довженко. Мальовниче містечко знаходиться на березі річки Десни – річки дитинства письменника. «Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину…»
Батьки мали 14 дітей, з яких вижило тільки двоє – Сашко і сестра Поліна, що стала лікарем. Було таке, що в один день померло четверо братів, Сашкові не було тоді ще й року, то мати просто вимолила в Бога життя для наймолодшого сина.
Батько Петро був хліборобом, рибалкою, смолярем, перевізником на Десні. Відзначаючись романтичною вдачею, він не міг знайти собі місця в житті, але мріяв дати єдиному синові освіту. «З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів – він годився на все. Багато наробив він хліба, багато нагодував, урятував від води, багато землі переорав, поки не звільнився від свого смутку». Мати Одарка Єрмолаївна любила пісні, працю в городі, мала чудовий голос. «До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Чого тільки не насадила наша невгамовна мати». «Дід був письменний, і йому батько не міг простити своєї темноти».
ΙΙ розділ. «Освіта. Робота на педагогічній ниві»
Другий кореспондент. На подвір’ї батьківської садиби тепер стоїть скульптура стрункого замисленого хлопчини – юного Сашка. Звідси він вирушив у широкий світ мистецтва. Але спочатку з 1903року навчався в Сосницькій парафіяльній чотирикласній школі. Коли батько привів хлопця до школи, вчитель Л.С.Опанасенко вороже зустрів хлопця. А потім наполягав на його подальшому навчанні. «Навчання давалось мені легко. Я був те, що зветься тепер відмінником; це мене часто-густо бентежило. Мені здавалось, що вчителі самі щось не зовсім розуміють і тому їм здається, що я відмінник». Потім закінчив Сосницьке міське чотирикласне двокомплектне училище. З 1911 по 1914 рр. навчається в Глухівському педінституті. «Тут уже в інституті я вперше познайомився з українськими книжками на квартирі у своїх товаришів. Заборонено було в нашому середовищі і розмовляти українською мовою. З нас готували учителів-обрусителів краю».
З 1914 року вчителює у Житомирі, викладає фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику. Знайомиться з Варварою Криловою, яка згодом стане дружиною.
У 1917 році вступає до Комерційного інституту в Києві. Бере активну участь у революційних діях, арешт, «умовний розстріл білополяками». У 1918 році врятований від розстрілу за те, що у школі старшин війська Петлюри викладав історію України й естетику.
ΙΙΙ розділ. «Дипломатична робота за кордоном»
Третій кореспондент. З 1921 року – дипломатична робота у Варшаві, потім Берлін. У 1922 році навчається в Берлінському художньому приватному училищі.
ΙV розділ. «Художник-карикатурист»
Четвертий кореспондент. З 1923 року працює в Харкові в газеті «Вісті ВУЦВК» художником-ілюстратором. Член ВАПЛІТЕ Миколи Хвильового. Здобуває популярність як художник-карикатурист, підписує свої шаржі псевдонімом «Сашко».
V розділ. «Одеська кінофабрика – нове мистецтво»
П’ятий кореспондент. 1926 рік – Одеська кіностудія. Знімає перші комедії «Вася-реформатор», «Ягідки кохання», пригодницький фільм «Сумка дипкур’єра», у якому зіграв роль кочегара. Пише кіносценарії. 1928 рік – фільм «Звенигора» став визначною подією українського кіно. «Картину я не зробив, а проспівав, як птах». 1929 рік – фільм «Арсенал».
Знайомство з російською акторкою Ю.Солнцевою, яка стане другою дружиною О.Довженка та продовжить справу митця.
З 1930 року працює на Київській кіностудії, яка нині носить ім’я митця. Зараз тут буяє сад, який посадив О.Довженко. Знімає кінофільм «Земля», який увійде в 1958 році до 12 кращих фільмів усіх часів і народів. Щодо фільму були різні відгуки.
Змушений на певний час виїхати за кордон. Після повернення знімає звукові фільми «Іван» (1932 р.), «Аероград» (1935 р.), «Щорс» (1939 р.). Хоче зняти «Тараса Бульбу», але завадила війна. (Презентація).
VΙ розділ. «Війна – тяжкий удар для митця»
Шостий кореспондент. У 1942 році О.Довженко – військовий кореспондент на Південно-Західному фронті, брав участь у визволенні Харкова. Пише твори, відому кіноповість «Україна в огні», знімає документальні фільми. Потрапляє під пильне око Сталіна за кіноповість «Україна в огні». «31 січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і скривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу й поталу на всіх зборищах».
VΙΙ розділ. «Життя й робота в Москві»
Сьомий кореспондент. Після війни проситься в Україну, рветься до неї всією своєю душею, але його не пускають, мотивуючи тим, що київську квартиру віддали іншій людині. У 1952 році Олександр Петрович виїжджає на береги Дніпра, щоб створити «Поему про море», яка була завершена у 1956 році. У тому ж році у журналі «Дніпро» опублікували кіноповість «Зачарована Десна». Пише лист, який адресує уряду України, просить допомогти повернутися додому, але відповіді не отримав.
Хворе серце уже надривається. Митець поспішає знімати, сам готує декорації, їде в Москву на зйомки.
25 листопада 1956 року лікарі зафіксували смерть Олександра Петровича Довженка. «Я вмру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю прошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю у Києві десь над Дніпром на горі». Поховали О.П.Довженка на Новодівичому кладовищі в Москві. Недаремно вихопилось у нього колись: «Ох земле рідна, мати моя і печаль. Прийми мене хоч мертвого». Не повернувсь…
Викладач звертає погляд студентів на портрет О.Довженка. Що ви можете сказати про цю людину? Складіть усний опис зовнішності письменника, уявіть собі його вдачу, риси характеру.
3.3 Метод «Мікрофон». Створіть асоціативний ряд: «Риси характеру митця».
VΙΙΙ розділ. «Великі українці»
Восьмий кореспондент. «Великі українці» - новий проект для українського телебачення, який поєднує у собі ток-шоу з інтерактивним опитуванням телеглядачів, а в міжпрограмний період – усіх громадян України щодо місця й ролі видатних державних діячів, військових, художників, учених, спортсменів, релігійних діячів тощо у національній та світовій історії. В Україні програма мала стати резонансною подією загальнонародного масштабу та викликати чимало гострих дискусій із приводу того, кого саме слід вважати «Великими українцями». Програма виходила в сезоні 2007-2008 рр. на телеканалі «Інтер» у вигляді ток-шоу. Керівником проекту став журналіст Савік Шустер, відомий своїми публікаціями, виступами. О.Довженко у цьому проекті посів почесне 22 місце.
3.4 Перегляд фільму з циклу «Великі українці»
4 Аналіз кіноповісті «Зачарована Десна»
Ось ми й перегорнули передостанню сторінку нашого журналу.
А зараз мова піде про зачарований світ, світ дитинства О.Довженка – малого Сашка. Чим жив письменник, чим переймався, за що вболівав, як формувався світогляд. Це низка тих питань, на які ми маємо дати відповідь. «Я народився і жив для добра і любові», – напише О.Довженко у своєму «Щоденнику». А як же формувався цей дивний світ, світ добра, краси, любові.
Студентка читає напам’ять вірш І.Гончаренка. Музичний супровід: «Аве Марія».
Низький уклін чернігівській землі
І Сосниці над тихою Десною.
Він тут, з душею мрійною, ясною,
Родивсь і ріс у цім простім селі.
Він тут ходив на зорі світанкові,
Вдихав життя, духмяний запах трав,
Тут щирим серцем, сповненим любові,
Він чари мови рідної вбирав.
2.Учитель до слова запрошує Довженка-учня, який вестиме бесіду з присутніми, розповість про творчий задум щодо написання твору. Виходить Довженко-учень, знімає піджак, сідає у крісло біля робочого столу, щось пише. На столі лежать яблука. Розпопідає: «Над повістю працював впродовж 14 років. Почав працювати в 1942 році, закінчив у 1956. Пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться».
Спогади про ту криницю, з якої колись пив воду, про білу привітну хатину, про батьків, яких уже нема, в житті яких було багато неладу, плачу, темряви, жалю..
- Нема уже тепер таких річок, як була колись Десна. Нема ні таємниць на річках, ні спокою. Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.
- Про що Олександр Петрович просить майбутні покоління?
( «Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті»).
4.2 Бесіда зі студентами
- Який твір називається автобіографічним?
- Чи можна «Зачаровану Десну» назвати таким твором? Чому?
- Як у творі ведеться оповідь?
4.3 Перегляд кінофільму Ю.Солнцевої «Зачарована Десна»
Учні висловлюють свої враження від побаченого, співставляють з прочитаним. Чи повністю режисер втілила авторський задум? Якщо так, то за допомогою чого вдалося це зробити?
4.4 Розподільний диктант (розподілити завдання лівої колонки з відповідями правої)
Зачарований світ малого Сашка.
1.Прагнення робити добро. 1.У човні.
2.Роздуми про приємне і неприємне. 2.Пошанування людей.
3.Бажання пізнати навколишній світ. 3.На сінокосі.
4.Тонке відчуття краси природи. 4.У городі.
Роздуми за картиною Страшного суду.
5.Батькові чорти наливали в рот гарячу смолу. 1.За довгий язик.
6.Баба лизала сковороду. 2.Він - чорнокнижник.
7.Діда тримав у руках сам диявол. 3.Щоб не пив горілки і не бив матері.
Кому з героїв твору належать авторські характеристики?
8.Батьку. 1.Любив гарну бесіду й добре слово.
9.Діду Семену. 2.Жарт любив, точне, влучне слово.
10.Матері. 3.Без прокльонів не могла прожити дня.
11.Бабі. 4.Любила саджати що – небудь у землю, «щоб проізростало».
Доповнити портрети героїв твору.
12. «У нас був дід, схожий на…». 1.Батько. 13.«Багато бачив я гарних людей, ну такого, як…, не бачив». 2.Баба.
14. «…була маленька й така прудка і очі мала такі видющі й гострі». 3.Бог.
«Зачарована Десна» як енциклопедія народознавства.
15. «Батько сидів з веслом на кормі…Він почував себе спасителем».
16. «Потім співали другі і треті дівки. Чого тільки не чув я про себе».
17. «Обвішані великими торбами…вони співали своїх моторошних пісень…» 1.Похорон; 2.Великдень; 3.Різдво.
Доповнити текст у реченнях.
18. «До чого ж гарно й весело було в нашому…» 1.Музика клепання коси.
19. «Більш за все дід любив…» 2.Город.
20.Більш за все в світі любив я…» 3.Сонце.
Кому належать речення – звертання?
21. «Мати Божа, Царице Небесна, голубонько моя…» 1.Автор.
22. «Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно…» 2.Малий Сашко.
23. «Ой, діду, діду, у нас баба вмерла, їй – богу, правда». 3.Баба.
24. «А Десна не висохне, тату?»
4. Робота з текстом твору.
4.1 Характеристика образу малого Сашка, формування його світогляду за допомогою інших героїв твору.
4.2 Робота в групах над аналізом морально-етичних ідей
Група 1
-На яких моральних засадах виховувався малий Сашко?
(студенти зачитують і коментують уривки)
Група 2
-Яке місце в житті людей займає праця? Хто і як прищепив любов О. Довженку до праці й повагу до трудівника. Як це показано у творі?
Група 3
-Як у «Зачарованій Десні» розв’язується проблема «природа і людина»? Очікуванні результати
В образах людей, які оточували героя, митець оспівав красу праці, простоту їх душі, багатий внутрішній світ. А в природі Сашко вбачав ідеал краси, гармонії, повноти людського життя. (студенти зачитують і коментують уривки)
4.3 Студенти розглядають світлини, де зображені батьки О.Довженка, річка Десна, двір Довженків, город, малюнки О.Довженка «Малий Сашко», «Мій батько». До них знаходять уривки з твору, аналізують. Усно малюють епізоди.
- Розгляньте репродукцію картини «Деснянські обрії» (Г. Варкач). Чи може вона бути ілюстрацією до твору? Які кольори використані на полотні?
5. Закріплення вивченого матеріалу
5.1 Тестові завдання.
6. Підсумок заняття
Рефлексія. Чому головний герой твору живе і радіє життю?
Студенти приходять висновку, що духовний світ героя проходить через святість і добро до розуміння життєтворчої ролі краси. А краса в усьому: в оточенні, в праці, в природі.
7. Оцінювання
8. Домашнє завдання.
Прочитати кіноповість «Україна в огні». Підготувати повідомлення. Виписати цитати, які характеризують героїв. Усно визначити композицію твору.
Література
1. Гребньова В. "Народ, який не знає своєї історії, є народ сліпців". Творчість О. Довженка періоду Другої світової війни: пошук вічних істин // Дзвін.- 1996.- № 7
2. Дзюба І. Знаки духовної співмірності (штрихи до світового контексту естетики Олександра Довженка ) // Дивослово.- 1996.- № 1.
3. Довженко і світ. Творчість О. П. Довженка в контексті свiтової культури.- К., 1984.
4. Дончик В. Олександр Довженко // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.- К., 1994.- Кн. 2.- Ч. 1.
5. Корогодський Р. Довженко в полоні. Розвідки та есеї про майстра.- К., 2000
6. Кошелівець І. Олександр Довженко. Спроба творчої біографії.- Мюнхен, 1980.
7. Куценко М. Український геній у вигнанні: Олександр Довженко // Слово і час.- 1997.- № 5-6.
8. Мовчан Р. Олександр Довженко // Мовчан Р. Українська проза ХХ ст. в іменах: Посібник.- К., 1997.
Додаток А
Олександр Довженко. «Зачарована Десна». «Україна в огні»
Самостійна робота
(І варіант)
Примітка: 1) усі тестові питання мають одну правильну відповідь;
2) питання 1, 2,3,6,7,8,9,13 – оцінюються в 0,5 бала, питання 4,10,11,12, – 1 бал, питання 14,15 – 1, 5 бала.
1.Який фільм О. Довженка було названо найкращим на кінофестивалі Всесвітньої виставки в Брюсселі (1958 р.)?
А) «Іван»;
Б) «Ягідка кохання»;
В) «Арсенал»;
Г) «Земля».
2. Особливість повісті «Зачарована Десна» в тому, що:
А) повість має двох ліричних героїв;
Б) має філософський підтекст;
В) поєднано спогади героя і його роздуми;
Г) кіноповість має присвяту річці Десна.
3. Укажіть персонажа твору «Зачарована Десна», якому належить фраза: «Фактично найсвятішим у цій родині був один - …»:
А) дід;
Б) батько;
В) Пірат;
Г) я.
4. Визначте персонажа за авторською характеристикою: «З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів – він годивсь на все.»
_______________________________________________________________________________
5. Визначте персонажа за авторською характеристикою: «Їй можна було по три дні не давати їсти. Але без прокльонів вона не могла прожити й дня. Вони були її духовною їжею. Вони лилися з її вуст потоком, як вірші з натхненного поета, з найменшого приводу…»
________________________________________________________________________________
6. У творі «Україна в огні» сім’я Запорожця за святковим столом співала пісню:
А) «Ой летіли дикі гуси»;
Б) «Ой піду я до роду гуляти»;
В) «Горіла сосна»;
Г) «Отчий дім».
7. Яким талантом Олесі милувалася Європа і Америка?
А) глиняними статуетками;
Б) портретами історичних осіб;
В) вишивками;
Г) збірниками народних пісень.
8. За що німці повісили Демида Запорожця:
А) його бджоли закусали чотирьох німецьких солдат;
Б) відмовився відвести німецького лейтенанта у місто;
В) захистив від німців малолітню сироту;
Г) не дав води напитися.
9. За що фон Крауз жорстоко побила Олесю:
А) дівчина не розуміла німецької;
Б) таким чином помстилась за вбивство українцями сина;
В) Олеся не корилася наказам німкені;
Г) красива рабиня стала коханкою її чоловіка.
10. Визначте персонажа за авторською характеристикою: « … маленька і чепурненька у святковій одежі. На ній була чиста сорочка, яку вона вже давно тримала у скрині про смерть, і старовинна довга безрукавка, і нова спідниця чорна у синіх дрібних квіточках. А на шиї навіть низочка дрібного коралового намиста з дукачем ще з дівочих літ.»
________________________________________________________________________________
11. Автор слів: «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки»:
А) Еріх Кох;
Б) Ернст фон Крауз;
В) Людвіг Крауз;
Г)Лаврін Запорожець.
12. Хто сказав фразу: «А що мені Батьківщина?»
А) Максим Заброда;
Б) Роман Запорожець;
В) Іван Гаркавий;
Г) Павло Хуторний.
13. Кого з братів зустрічає Олеся в кінці твору:
А) Лавріна та Василя;
Б) Романа та Івана;
В) Григорія та Демида;
Г) Романа та Трохима.
14. Продовжіть речення. Ахіллесовою п’ятою українського народу Ернст фон Крауз називає:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
15. Дайте відповідь на запитання. Хто така Мотря Левчиха? У якому епізоді твору вона з’являється? Яка її доля?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Олександр Довженко. «Зачарована Десна». «Україна в огні»
Самостійна робота
(ІІ варіант)
Примітка: 1) усі тестові питання мають одну правильну відповідь;
2) питання 1, 2,3,5,6,7,8,9, – оцінюються в 0,5 бала, питання 4,10,11,12, 13 – 1 бал, питання 14,15 – 1, 5 бала.
1.Укажіть перший звуковий фільм О. Довженка і рік його появи на екрані:
А) «Земля», 1930 р.;
Б) «Аероград», 1935 р.;
В) «Іван», 1932 р.;
Г) «Звенигора», 1928 р.
2. Укажіть жанр твору «Зачарована Десна»:
А) кіносценарій;
Б) новела;
В) роман;
Г) кіноповість.
3. Продовжте цитату із твору О. Довженка «Зачарована Десна»: «Але більше за все на світі любив я музику. Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більше за все я любив слухати…»
А) фортепіано;
Б) спів жайворонка;
В) клепання коси;
Г) скрипку.
4. Укажіть персонажа за його характеристикою: «Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає саме з землі всяка росиночка, ото мені радість, - любила проказувати вона.»
________________________________________________________________________________
5. Скільки дітей мав Лаврін Запорожець?
А) 6;
Б) 4;
В)5;
Г)3.
6. Хто з синів Запорожця загинув під час евакуації під фашистською бомбою:
А) Василь;
Б) Лаврін;
В) Савка;
Г) Демид.
7. Хто вбив Мотрю Лечиху:
А) Григорій Заброда;
Б) Іван Гаркавий;
В) Павло Хуторний;
Г) Максим Заброда.
8. На розпродажу рабів Олесю купує:
А) Купріян Хуторний;
Б) Людвіг фон Крауз;
В) Ф. Паулюс;
Г) фрау Крауз.
9.. За що Христя потрапляє під партизанський суд?
А) за розпусту;
Б) за зраду Батьківщини;
В) за допомогу пораненому німецькому солдату;
Г) за замовчування важливих даних.
10. Назвіть персонажа за його характеристикою: « була тонкою, обдарованою натурою, тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою хорошим чесним родом. Легковажні хлопці трохи її соромились, вважаючи за горду і неприступну.
________________________________________________________________________________
11. Назвіть персонажа за його характеристикою: «… він був сліпий, але в цю хвилину йому судилося побачити весь світ»
________________________________________________________________________________12. Вкажіть автора слів: «Їх не можна підкорити. Їх треба знищити»:
А) Еріх Кох;
Б) фон Крауз (батько);
В) фон Крауз (син);
Г) Адольф Гітлер
13.Вкажіть автора слів: «Якщо ти людина, а не диявол, то мусиш знати, що часом в’язні і судді повинні битись поруч, коли Батьківщина гине.»:
А) Демид Запорожець;
Б) Лаврін Запорожець;
В) Василь Кравчина;
Г) Олеся.
14. Дайте відповідь на запитання. За що Лаврін Запорожець потрапив до концтабору і засуджений до страти?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
15. Чи зустрічалися Олеся з Василем вдруге. Якщо так, то за яких обставин?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку