УРОК. Тема: «Розмноження і розвиток риб. Турбота про потомство. Поведінка і сезонні явища в житті риб.»

Заняття № 7

Варто пригадати.

1.Які характерні риси властиві кістковим рибам?

2.Які особливості зовнішньої будови мають кісткові риби?

3.Які особливості в будові травної та видільної системи мають кісткові риби?

4.Кровообіг кісткових риб.

5.Будова і функції нервової системи кісткових риб.

6.Органи дихання кісткових риб.

Тема: «Розмноження і розвиток риб. Турбота про потомство. Поведінка і сезонні явища в житті риб.»

Мета:

1. Сформувати поняття про основні особливості розмноження і розвитку риб, ознайомити з роллю сезонних явищ у їхньому житті.
2. Розвивати мислення, увагу, вміння самостійно аналізувати.
3.  Виховувати любов до природи.

Основні терміни: нерест, статевий диморфізм, зо

Світовий океан не є єдиним місцем існування багатьох тварин. Він ділиться на безліч біотопів, населених видами, які активно захищають свій життєвий простір.

Спроможність захистити знайдене джерело їжі від замаху конкурента має важливе значення і в період розмноження. Прикладом можуть служити риби родини щетинозубів, які живуть на коралових рифах. Група з 4–7 особин одного виду займає певну ділянку кам’янистого, покритого рослинністю морського дна. Самцеві випадає роль захисника ділянки, а самки тут не тільки живляться, але й відкладають ікру. Чим сильніший самець, тим більші розміри ділянки, яку він може захистити, а відтак на ній перебуває і більше самок. Слабкіші самці не можуть захистити велику ділянку, тому під час розмноження вони приваблюють менше самок.

Слабкіші самці витісняються сильними суперниками на менш урожайні місця. Вони збира-ють невелику кількість самок, а, значить, передають гени меншій кількості нащадків. Слабкіші самці частіше стають жертвами морських хижаків.

Це тільки один приклад складної територіальної поведінки кісткових риб.

Розмноження кісткових риб

В основу продовження життя кожного організму закладено процес відтворення собі подібних, тобто розмноження. Давайте ми з вами розглянемо, як подовження виду відбувається в кісткових риб .Переважно кісткові риби роздільностатеві, хоча серед них зустрічаються гермафродити, наприклад, морський окунь, карась.

Рис .1. Статевий диморфізм кісткових риб.

Статеві органи кісткових риб парні, розташовані під нирками, по боках плавального міхура і мають статеві протоки, через які статеві клітини виводяться назовні. В самок статеві клітини ікринки, в самців – молока. В більшості кісткових риб запліднення зовнішнє, але існують і види з внутрішнім заплідненням, наприклад, гуппі, мечоносці.

При зовнішньому заплідненні в обраних місцях самки відкладають ікру, а самці поливають ікру сім’яною рідиною. В гуппі та інших видів з внутрішнім заплідненням ікра розвивається в організмі самки, використовуючи той запас поживних речовин, який є в ікрі, а після появи з ікри малька в середині материнського організму виходить назовні.

В деяких видів, які живуть в гірських водоймах, поживні  речовини ембріон отримує від матері. Період відкладання ікри з її подальшим заплідненням називають нерестом. Для відкладання ікри риби шукають придатні місця, багато видів розмножуються в тих самих водоймах, де звичайно живуть (сазан, річковий окунь, сом), але деякі види долають для цього тисячі кілометрів. Таке переміщення називають міграцією. Давайте подивимося відео про міграцію лосося.

При міграції риби можуть змінювати звичне середовище існування на інше – з моря до річки, пливучи проти течії, наприклад осетер, севрюга, рідше навпаки – вугор річковий. Такі види риб називають прохідними. Внаслідок міграцій прохідних риб їх молодь розвивається в більш сприятливих умовах, забезпечується багата кормова база. Серед деяких прохідних риб виділяють озимих, які зимують у ріках, а навесні піднімаються по них до нерестовищ, і ярих, які заходять у ріки і відразу йдуть до нерестовищ. Деякі види. Наприклад, горбуші, які йдуть на нерест, втрачають здатність до живлення, долають велику відстань і після розмноження гинуть. Інші прохідні риби повертаються на звичні місця існування, з часом міграція з метою розмноження повторюється.

Річковий вугор живе у прісних водоймах, але на час нересту мігрує до Саргасового моря, звідки дорослі риби не повертаються. Їх личинки з течією потрапляють до річок Північної Європи, де з них виростають дорослі риби.

В Азовському і чорному морях також живуть види риб, які заходять на нерест у великі річки (Дунай, Дніпро).

Під час нересту риби часто змінюють своє забарвлення (рис.2), у деяких видів з’являються нові утвори: у самців горбуші на спині з’являється горб, щелепи витягуються та викривляються, а в самок гірчака – довгий яйцеклад (рис.3) (ця риба відкладає ікру у мантійну порожнину молюска)

Рис .2. Горбуша.

Рис.3 Самка гірчака.

Різні види риб відкладають різну кількість ікри. Так, наприклад, самка Місяць-риби (найбільша сучасна кісткова риба) відкладає до 300 млн. ікринок, морський окунь до 1,5 млн. ікринок, щука от 200 тис. до 1млн.ікринок, лососеві от 2 до 14 тис. ікринок, сом до 200 ікринок. Кількість ікри пов’язана з тим, що більшість кісткових риб не турбується про потомство, а залишає ікру напризволяще. При цьому багато ікри гине. Меншу кількість ікри відкладають ті види, які певним чином турбуються про нащадків. Після розмноження риби активно харчуються, цей період називають нагулом. За цей час риби накопичують багато поживних речовин, які дозволяють їм пережити несприятливий період та підготуватися до наступного нересту.

Розвиток риб

Час від відкладання ікри до появи з неї личинок чи мальків називають інкубаційним періодом. Його тривалість залежить від температури води. У більшості риб нашої фауни розвиток ікри від трьох і більше днів. У тих видів, які нерестяться восени та взимку, розвиток ікри продовжується до весни.

У заплідненій клітині утворюється багатоклітинний зародок, який живиться за рахунок жовтка. Через деякий час з ікри виходить личинка, яка спочатку живиться залишками жовтка, а потім планктоном, поступово переходячи на їжу дорослих риб. Личинки, які схожі на дорослих риб, але ще малі за розмірами, називаються мальком. (Рис.4)

Рис.4. Ікра та личинки форелі. В личинок прикріплений знизу запас поживних речовин (жовток).

Турбота про потомство

Ікра гірчака розвивається в молюску, самка карепрокта камчатського відкладає ікру під панцир великого камчатського  краба. У багатьох риб, що відкладають невелику кількість ікри, самці влаштовують на дні водойми гнізда з кусочків водоростей, (рис.5) як триголкова колючка, чи з пухирців повітря, як макроподи, та охороняють запліднену ікру і личинок, які вийшли з ікри.

Рис .5 Гніздо макропода.

Самці триголкової колючки, побудувавши гніздо, заганяють самок у гніздо для відкладання ікри, і після запліднення проганяють через гніздо рухами плавників потік води, для того, щоб розчинений у ній кисень потрапляв до ікри.

Подивіться відео як гурамі будує гніздо.

Австралійська риба гуліверів куртус носить ікринки в себе на лобі. Ікринки, які прикріплені клейкими відростками з обох боків, міцно тримаються гачком, створеним спинним плавником риби. Мешканці Амазонки дискуси вигодовують мальків виділеннями з боків дорослої риби. Продивіться відео «Дискуси з нащадками»

В африканської риби тиляпії самці виношують ікру та мальків в ротовій порожнині, з кожним днем все більше випускаючи їх на годування. Крім того, слизова оболонка ротової порожнини дорослої риби захищає нащадків від інфекцій. Самці морського коника та морської голки мають на нижньому боці тіла шкірні згортки, куди самки відкладають невелику кількість ікри і де розвиваються мальки. Подивіться, будь ласка, сюжет про розмноження морського коника.

Поведінка риб має переважно інстинктивний характер. Прикладами складних інстинктів є нерестові міграції, турбота про нащадків, будівництво окремими видами гнізда. В риб також можуть виникати умовні рефлекси, в чому можна переконатися, спостерігаючи за рибами в акваріумі.

Запитання для контролю:

1.Яке запліднення у більшості кісткових риб?

2.Які сезонні явища ви знаєте у кісткових риб?

3.Чи турбуються про нащадків кісткові риби?

Бажаємо успіхів при виконанні контрольних тестів!